КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 15 жовтня 2026 р. № 1268
Київ
Про затвердження Положення про Державну комісію з оцінювання ризику генетично модифікованих організмів
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України “Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції” Кабінет Міністрів України постановляє :
Затвердити Положення про Державну комісію з оцінювання ризику генетично модифікованих організмів, що додається.
Прем'єр-міністр України
С. КОРЕЦЬКИЙ
Інд. 75
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 жовтня 2026 р. № 1268
ПОЛОЖЕННЯ
про Державну комісію з оцінювання ризику генетично модифікованих організмів
Загальні питання
1. Державна комісія з оцінювання ризику генетично модифікованих організмів (далі — Державна комісія) є постійно діючим експертно-дорадчим органом, що функціонує при Мінагрополітики, з метою оцінювання ризику генетично модифікованих організмів.
2. Державна комісія у своїй роботі керується Конституцією України, Законом України “Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції” (далі — Закон), Законом України “Про запобігання корупції”, іншими законами України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.
3. Державна комісія забезпечує виконання завдань шляхом:
здійснення фахового оцінювання ризику генетично модифікованих організмів при проведенні досліджень та випробувань генетично модифікованих організмів у відкритій системі та при державній реєстрації генетично модифікованих організмів;
надання висновків:
про можливі ризики генетично модифікованих організмів при проведенні досліджень та випробувань генетично модифікованих організмів у відкритій системі (у тому числі за результатами проведення повторного оцінювання ризику генетично модифікованих організмів);
про відсутність можливих ризиків генетично модифікованих організмів для здоров’я людини та/або навколишнього природного середовища;
про достовірність нової науково обґрунтованої інформації про те, що використання відповідного генетично модифікованого організму може справляти негативний вплив на здоров’я людини та/або навколишнє природне середовище (далі — висновки);
внесення відповідним центральним органам виконавчої влади пропозицій щодо удосконалення формування і реалізації державної політики у сфері поводження з генетично модифікованими організмами;
здійснення оцінювання плану післяреєстраційного моніторингу генетично модифікованих організмів, переглянутого володільцем державної реєстрації відповідного генетично модифікованого організму, та надання інформації щодо можливості його впровадження;
виконання інших завдань, визначених Законом.
4. Державна комісія має право:
отримувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;
взаємодіяти з громадськими об’єднаннями, іншими інститутами громадянського суспільства з питань, віднесених до компетенції Державної комісії;
залучати до участі у своїй роботі представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми (за погодженням з їх керівниками), а також незалежних експертів (за згодою);
звертатися до особи, яка має намір проводити дослідження та випробування генетично модифікованих організмів у відкритій системі, для уточнення інформації, необхідної для оцінювання ризику генетично модифікованих організмів при проведенні досліджень та випробувань генетично модифікованих організмів у відкритій системі;
організовувати проведення конференцій, семінарів, нарад та інших заходів;
утворювати постійні або тимчасові робочі групи Державної комісії для виконання покладених на неї завдань.
Робочі групи Державної комісії утворюються для підготовки висновків, рекомендацій або аналізу конкретних питань. Результати роботи робочих груп Державної комісії фіксуються у протоколах їх засідань і вносяться на розгляд Державної комісії головою робочої групи або його заступником. Склад і регламент роботи робочих груп Державної комісії затверджуються рішенням Державної комісії.
Порядок формування Державної комісії
5. Для формування складу Державної комісії Мінагрополітики оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті оголошення про відбір кандидатур до складу Державної комісії, у якому зазначаються порядок та строк подання документів.
6. Особа, яка бажає взяти участь у відборі кандидатур до складу Державної комісії (далі — кандидат), подає до Мінагрополітики у довільній формі заяву про участь у відборі кандидатур до складу Державної комісії (далі — заява).
До заяви додаються:
заповнена кандидатом анкета на участь у відборі кандидатур до складу Державної комісії з оцінювання ризику генетично модифікованих організмів, форма якої затверджується Мінагрополітики;
копія паспорта громадянина України;
копія (копії) документа (документів) про вищу освіту з додатками (у тому числі здобуту за кордоном, разом з документами, що підтверджують її визнання в Україні);
копія (копії) документа (документів) про науковий ступінь, присвоєння вченого звання (за наявності);
копія трудової книжки (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
копія (копії) документа (документів), що підтверджують досвід участі у проектах чи дослідженнях, пов’язаних з генетичною інженерією чи оцінюванням ризиків генетично модифікованих організмів (за наявності);
письмова згода на обробку персональних даних відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”.
7. Заява та документи, що до неї додаються, можуть бути подані кандидатом:
у паперовій формі — засобами поштового зв’язку;
в електронній формі — засобами електронних комунікацій.
Заява та документи, що до неї додаються, подані у паперовій формі, засвідчуються власноручним підписом кандидата.
На заяву та документи, що до неї додаються, подані в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, кандидата відповідно до вимог Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”.
8. Заява реєструється Мінагрополітики в день її надходження.
Мінагрополітики протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви та документів, що до неї додаються, підтверджує їх отримання шляхом надсилання кандидату повідомлення засобами електронних комунікацій із зазначенням дати реєстрації заяви та її вхідного номера.
У разі подання заяви та/або документів, що до неї додаються, з порушенням вимог пунктів 6 і 7 цього Положення Мінагрополітики у повідомленні додатково зазначає інформацію про виявлені недоліки, спосіб та строк їх усунення.
Кандидат має право усунути зазначені недоліки та подати виправлені заяву та/або документи у спосіб та строк, визначені у повідомленні.
9. Заява не підлягає розгляду, якщо вона надійшла після закінчення строку подання документів, зазначеного в оголошенні про відбір кандидатур до складу Державної комісії.
10. Для розгляду заяв та документів, що до них додаються, поданих кандидатами, Мінагрополітики утворює комісію з відбору кандидатур до складу Державної комісії (далі — комісія), яка здійснює розгляд заяв та документів, що до неї додаються, приймає рішення про допуск або відмову у допуску кандидатів до співбесіди, формує список кандидатів, допущених до співбесіди, проводить співбесіду.
Рішення комісії оформлюється протоколом.
Склад та порядок роботи комісії затверджуються Мінагрополітики.
11. Комісія за результатами розгляду заяв та документів, що до неї додаються, та перевірки їх на відповідність критеріям, визначеним пунктом 17 цього Положення, приймає рішення про допуск або відмову у допуску кандидатів до співбесіди протягом семи робочих днів з дня завершення строку подання заяв.
Список кандидатів, допущених до співбесіди, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінагрополітики не пізніше ніж протягом семи робочих днів з дня завершення строку подання заяв, а також у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.
12. Кандидатам, які отримали допуск до співбесіди, повідомляють про дату та час проведення співбесіди за допомогою засобів електронних комунікацій не пізніше ніж за три календарних дні до початку співбесіди.
13. Кандидатам, яким відмовлено у допуску до співбесіди, не пізніше ніж протягом семи робочих з дня завершення строку подання документів, зазначеного в оголошенні, Мінагрополітики надсилає повідомлення з обґрунтуванням причини відмови засобами електронних комунікацій.
14. Комісія проводить співбесіду з кожним кандидатом індивідуально з метою оцінки його відповідності вимогам та критеріям, визначеним цим Положенням.
За результатами співбесіди комісія не пізніше ніж протягом 20 робочих днів з дня оприлюднення списку кандидатів, допущених до співбесіди, на офіційному веб-сайті Мінагрополітики формує пропозиції щодо складу Державної комісії, а також визначає з їх числа кандидатури на посади голови та заступника голови Державної комісії. Зазначена інформація оприлюднюється також у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.
Якщо за результатами співбесіди комісія приймає рішення про відмову у включенні кандидата до пропозицій щодо формування складу Державної комісії, такий кандидат вважається таким, що не пройшов відбір.
Рішення про відмову у включенні кандидата до пропозицій щодо формування складу Державної комісії оформлюється протоколом, витяг з якого надсилається такому кандидату засобами електронних комунікацій не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів з дня його прийняття з обов’язковим зазначенням підстав для прийняття такого рішення.
Кандидат має право оскаржити рішення комісії про відмову у включенні його до пропозицій щодо формування складу Державної комісії у спосіб та строк, визначені у рішенні.
15. Персональний склад Державної комісії затверджується Мінагрополітики на підставі сформованих комісією пропозицій щодо включення кандидатів до складу Державної комісії.
Загальна чисельність складу Державної комісії становить не менше десяти і не більше двадцяти її членів, включаючи голову Державної комісії та його заступника.
16. З членами Державної комісії Мінагрополітики укладає цивільно-правові договори відповідно до частини шостої статті 13 Закону. Строк повноважень члена Державної комісії визначається цивільно-правовим договором.
Вимоги до членів Державної комісії
17. Членами Державної комісії можуть бути особи, які відповідають одному з таких критеріїв:
мають вищу освіту не нижче першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю біологія та біохімія, біотехнології та біоінженерія, агрономія, екологія, медицина, генетика, фармація, хімічні технології та інженерія або за спеціальністю, що дає змогу мати досвід роботи у зазначених сферах не менше десяти років;
мають науковий ступінь, вчені звання та досвід участі у проектах чи дослідженнях, пов’язаних з генетичною інженерією чи оцінюванням ризиків генетично модифікованих організмів, не менше п’яти років;
мають досвід роботи у сфері оцінювання ризиків генетично модифікованих організмів не менше одного року, зокрема за напрямом молекулярно-біологічний аналіз, застосування статистичних методів та порівняльного підходу, токсикологічна оцінка, оцінка алергенності, оцінка харчової (поживної) цінності, оцінка експозиції (впливу через споживання), виявлення та аналіз ненавмисних ефектів генетичної модифікації, комплексний (інтегрований) аналіз наукових даних та формування висновків щодо безпечності, оцінка та/або розроблення заходів післяреєстраційного моніторингу.
18. Члени Державної комісії здійснюють свої повноваження особисто та не мають права представляти будь-які установи чи організації.
19. Члени Державної комісії не повинні мати конфлікт інтересів щодо питань, які розглядаються ними під час здійснення оцінювання ризиків генетично модифікованих організмів.
У разі наявності конфлікту інтересів член Державної комісії повинен негайно, але не пізніше ніж протягом наступного робочого дня, коли він дізнався про це, письмово повідомити про це голові Державної комісії згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії корупції. Врегулювання конфлікту інтересів здійнюється відповідно до Закону України “Про запобігання корупції”.
Права та обов’язки членів Державної комісії
20. Члени Державної комісії мають право:
висловлювати власну думку під час проведення засідань, вносити пропозиції та зауваження до проектів висновків Державної комісії;
у разі незгоди з прийнятим Державною комісією рішенням в одноденний строк з дня його прийняття письмово викладати окрему думку, яка долучається до відповідного висновку Державної комісії.
21. Члени Державної комісії зобов’язані:
особисто брати участь в її засіданнях;
не розголошувати відомостей, що стали їм відомі під час розгляду документів і матеріалів, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах інших осіб;
дотримуватися принципів сумлінності та об’єктивності під час розгляду документів і матеріалів, бути неупередженим під час прийняття рішень;
заявляти самовідвід за наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об’єктивності члена Державної комісії;
письмово інформувати голову Державної комісії про неможливість участі в засіданні із зазначенням поважних причин не пізніше ніж за один робочий день до дати проведення засідання;
брати участь у прийнятті рішень Державною комісією.
Організація роботи Державної комісії
22. Голова Державної комісії:
організовує роботу Державної комісії у взаємодії з його секретаріатом;
визначає порядок денний засідань Державної комісії;
головує на засіданнях, виносить питання на голосування, оголошує його результати;
здійснює заходи щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності членів Державної комісії відповідно до законодавства;
забезпечує всебічний та об’єктивний розгляд питань, що розглядаються на засіданні;
підписує протокол засідання;
представляє Державну комісію у взаємовідносинах з центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, медіа.
У разі відсутності голови Державної комісії його функції виконує заступник голови Державної комісії.
23. Формою роботи Державної комісії є засідання, на яких розглядаються питання, пов’язані з виконанням покладених на неї завдань, визначених цим Положенням.
24. Засідання скликаються за ініціативою голови Державної комісії або не менш як третини від її затвердженого складу. Засідання може бути проведено в режимі відеоконференції з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, про що зазначається в порядку денному такого засідання.
25. Засідання Державної комісії є правоможним, якщо в ньому беруть участь не менше двох третин від її затвердженого складу.
26. Рішення Державної комісії ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів Державної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.
27. Результати засідання Державної комісії, у тому числі ухвалені нею рішення, оформлюються протоколом, який підписується головуючим та членом секретаріату Державної комісії, який вів протокол.
28. Ухвалені рішення Державної комісії, у тому числі висновки, передбачені пунктом 3 цього Положення, надсилаються відповідним центральним органам виконавчої влади згідно з повноваженнями, визначеними Законом, протягом трьох робочих днів з дня їх ухвалення для використання в подальшій роботі.
29. Усі документи Державної комісії, що стосуються її роботи, рішення, які були прийняті під час засідань, листування повинні бути оформлені з дотриманням вимог законодавства щодо документування управлінської діяльності та зберігатися у секретаріаті Державної комісії протягом трьох років з дня підписання таких документів.
30. Оцінювання ризику генетично модифікованих організмів членами Державної комісії та/або залученими незалежними експертами та оплата їх послуг здійснюються на підставі цивільно-правових договорів, що укладаються Мінагрополітики з відповідними особами. Оплата таких послуг здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, сформованих за рахунок надходжень, що отримані від оплати за послуги з оцінювання ризику генетично модифікованих організмів.
Секретаріат Державної комісії
31. Координація діяльності Державної комісії та організаційно-технічне забезпечення її роботи покладається на Мінагрополітики шляхом призначення секретаріату Державної комісії з числа працівників Мінагрополітики.
32. Склад, загальна чисельність секретаріату Державної комісії, а також строк повноважень його членів визначаються Мінагрополітики. Члени секретаріату Державної комісії беруть участь у засіданнях Державної комісії без права голосу.
33. Секретаріат Державної комісії не менш як за три робочих дні до проведення засідання забезпечує інформування членів Державної комісії та інших визначених головуючим осіб, які залучаються до участі в засіданні комісії, про дату, час, місце і формат проведення засідання та надсилає їм проект порядку денного засобами електронних комунікацій.