Про затвердження планів управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах районів басейнів річок

Розпорядження від 08.10.2022 № 895-р · Чинний з 08.10.2022

Опубліковано: Урядовий кур'єр, № 223 (2022-10-18); Офіційний вісник України, 2022 р., № 83, стор. 44, стаття 5117, код акта 114313/2022 (2022-10-28)

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 8 жовтня 2022 р. № 895-р

Київ

Про затвердження планів управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах районів басейнів річок

1. Затвердити такі, що додаються:

план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Вісла на 2023-2030 роки;

план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки;

план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дністер на 2023-2030 роки;

план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дон на 2023-2030 роки;

план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дунай на 2023-2030 роки;

план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Криму на 2023-2030 роки;

план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Приазов’я на 2023-2030 роки;

план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Причорномор’я на 2023-2030 роки;

план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Південний Буг на 2023-2030 роки.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям подавати щороку до 20 лютого Державній службі з надзвичайних ситуацій інформацію про стан виконання зазначених у пункті 1 планів (далі - плани) для її узагальнення та подання щороку до 1 квітня Кабінету Міністрів України.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям під час формування проекту Державного бюджету України на відповідний рік передбачати кошти, необхідні для виконання планів.

4. Рекомендувати органам місцевого самоврядування під час формування проектів місцевих бюджетів передбачати кошти, необхідні для виконання планів.

Прем'єр-міністр України

Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 75

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 8 жовтня 2022 р. № 895-р

ПЛАН

управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Вісла на 2023-2030 роки

1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річки Вісла на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.

Опис району басейну річки Вісла та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.

2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річки Вісла, які мають потенційно значні ризики затоплення.

У районі басейну річки Вісла за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено 16 територій із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 323 кілометри. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Вісла наведено в додатку 2.

3. Цілями управління ризиками затоплення є:

мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;

мінімізація ризиків затоплення для транспортної інфраструктури, економічної діяльності, сільськогосподарських земель;

досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342);

мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.

З метою досягнення зазначених цілей здійснюватимуться заходи з управління ризиками затоплення, насамперед заходи з уникнення нових і зниження наявних ризиків, підвищення рівня обізнаності населення щодо ризиків затоплення і порядку дій в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із водним фактором, посилення стійкості інфраструктури, зокрема будівництва, відновлення та ремонту берегоукріплень, дамб, інших гідротехнічних та захисних споруд, забезпечення безпеки населення та захисту сільськогосподарських земель у зонах ризику, зменшення кількості загиблих, постраждалих внаслідок затоплення, зниження рівня матеріальних збитків, завданих навколишньому природному середовищу, об’єктам інфраструктури та культурної спадщини, удосконалення функціональної підсистеми протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту, удосконалення системи підготовки, прогнозування і раннього запобігання затопленню.

Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.

4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Вісла на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.

ДСНС під час узагальнення матеріалів, поданих міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, облдержадміністраціями, та підготовки звітності про виконання цього плану подає до Кабінету Міністрів України інформацію про:

оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;

внесення змін до цього плану;

заплановані заходи, які не було здійснено;

здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.

Під час оновлення цього плану ДСНС подає Кабінету Міністрів України актуальні звітні матеріали щодо моніторингу стану виконання плану.

5. Компетентними органами державної влади, відповідальними за виконання цього плану та Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 р. про оцінку та управління ризиками затоплення, є ДСНС, Міндовкілля, Держводагентство, Мінрегіон.

6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення у районі басейну річки Вісла здійснюється в рамках виконання Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Польща про співробітництво та взаємну допомогу в галузі попередження катастроф, стихійних лих, інших надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, ратифікованої Законом України від 16 січня 2003 р. № 450-IV, інших міжнародних договорів України у сфері управління водними ресурсами та гідрометеорологічної діяльності.

Цей план не містить заходи, внаслідок здійснення яких значно збільшуються ризики затоплення територій вниз або вгору за течією в інших країнах, що входять до гідрографічного району басейну річки Вісла.

Заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва в районі басейну річки Вісла зазначені в додатку 3.

7. Цей план як елемент інтегрованого управління річковим басейном розроблено з урахуванням екосистемного підходу, обміну інформацією, необхідності досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336.

З метою гармонізації з планом управління річковим басейном Вісли на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасне оновлення цих планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річки Вісла.

8. Інформаційне забезпечення заходів з оцінки та управління ризиками затоплення здійснюється шляхом інформаційного обміну з функціональними і територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відомостями про виникнення (загрозу виникнення) надзвичайних ситуацій та їх наслідки, про стан техногенної та природної безпеки на відповідних територіях та іншими відомостями.

9. Обмін даними про оцінку та управління ризиками затоплення з уповноваженими органами інших країн і міжнародними організаціями здійснюється відповідно до законодавства, а також згідно з міжнародними договорами України.

10. Інформацію про оцінку та управління ризиками затоплення ДСНС надає центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання та громадянам безоплатно на їх запити з урахуванням обмежень, установлених Законом України “Про державну таємницю”, та особливостей поводження із службовою інформацією в центральних органах виконавчої влади.

Додаток 1

до плану управління ризиками затоплення

на окремих територіях у межах району

басейну річки Вісла на 2023-2030 роки

ОПИС

району басейну річки Вісла та тенденції динаміки клімату і його можливих змін

Територія району басейну річки Вісла розташована в межах Львівської та Волинської областей і становить 12892 кв. кілометри (2,13 відсотка території України).

У районі басейну річки Вісла розташовані 1132 населених пункти, з них 44 міські населені пункти (міст - 26, селищ міського типу - 18) та 1088 сільських населених пунктів (сіл - 1088). Населення району басейну річки Вісла становить близько 1 795 тис. осіб. Переважна більшість населення проживає у містах - близько 1 150 тис. осіб (64,3 відстока), кількість сільського населення - понад 560 тис. осіб (31,4 відсотка). Близько 77 тис. осіб проживає в селищах міського типу (4,3 відсотка).

До району басейну річки Вісла на території України належать суббасейн річки Західний Буг та суббасейн річки Сян. Суббасейн річки Західний Буг є цілісним. Межа суббасейну річки Західний Буг проходить по лінії ділянки державного кордону з Республікою Польща, Республікою Білорусь та через населені пункти по лінії вододілу. Суббасейн річки Сян складається з двох частин, розділених районом басейну річки Дністер. Межа cуббасейну річки Сян проходить по лінії ділянки державного кордону з Республікою Польща та через населені пункти по лінії вододілу.

Територія району басейну річки Вісла розташовується у трьох фізико-географічних зонах: лісостеповій, зоні мішаних лісів (Українське Полісся) та у зоні висотної поясності Українських Карпат.

Рельєф місцевості району басейну річки Вісла у південній частині (суббасейн річки Сян - площа 2482 кв. кілометри (19,25 відсотка площі басейну річки Вісла) легко розчленований, що сприяє перерозподілу елементів клімату і поверхневого стоку. У поліській північній частині району басейну річки Вісла (суббасейн річки Західний Буг - площа 10410 кв. кілометрів (80,75 відсотка площі басейну річки Вісла) рельєф території рівнинний, що сприяє накопиченню поверхневих вод, перезволоженню ґрунтів і формуванню болотної і лісової рослинності. Над поверхнею карбонатних відкладів часто зустрічаються карстові форми рельєфу.

Ґрунтовий покрив строкатий за складом, будовою профілів, фільтраційними властивостями. Переважаючими у структурі ґрунтового покриву лісостепової зони є опідзолені чорноземи і сірі лісові ґрунти, поліської зони - дерново-підзолисті, в заплавах річок - дернові та болотні, які характеризуються легким гранулометричним складом та промивним режимом.

Клімат у районі басейну річки Вісла помірно-континентальний. Річна кількість атмосферних опадів змінюється від 650 до 800 міліметрів з нерівномірним розподілом їх за місяцями. Найбільша кількість опадів припадає на червень - липень (90-140 міліметрів за місяць), найменша - на січень - лютий (24-40 міліметрів за місяць). Середньорічна кількість опадів становить 597-1070 міліметрів. Середньорічна температура становить 7 °С. Сніговий покрив формується переважно шаром у 14-19 сантиметрів. У південній частині басейну в лютому сніговий покрив може становити понад 50 сантиметрів.

Річки району басейну річки Вісла за гідрологічним режимом розрізняються як річки Передкарпатського (суббасейн річки Сян (витоки річок Сян та Ріка) та Подільського (суббасейни річок Західний Буг та Сян (річки басейнів річок Вишня, Шкло, В’яр, Завадівка) гідрологічних районів.

Водотоки Передкарпатського району відзначаються переважно паводковим стоком, частка якого становить 55-70 відсотків річного. Проходження паводків відзначається у березні - серпні. На зимовий період припадає 10-15 відсотків річного стоку. У Подільському гідрологічному районі річки району басейну річки Вісла характеризуються переважанням весняного стоку - 40-45 відсотків. Стік літа становить 20 відсотків. Протягом межені стік води річок є майже однаковим.

Середній багаторічний шар весняного водопілля річок Передкарпатського гідрологічного району становить 150-180 міліметрів, у Подільському гідрологічному районі цей показник зменшується до 60-100 міліметрів. У роки із великою кількістю опадів одновідсоткової імовірності перевищення варто очікувати весняний стік 300-400 міліметрів у Передкарпатському гідрологічному районі та 100-150 міліметрів - у Подільському.

У районі басейну річки Вісла спостереження за гідрологічним режимом здійснюються на 11 гідрологічних постах. Спостереження здійснюються на семи річках із 127 річок, що протікають територією району басейну річки Вісла. На всіх гідрологічних постах району басейну річки Вісла здійснюються спостереження за рівнями, витратами та температурою води, а також за льодовим режимом. З 11 пунктів гідрологічних спостережень району басейну річки Вісла лише на одному гідрологічному посту, розташованому у м. Кам’янці-Бузькій, здійснюються спостереження за наносами.

За даними гідрометеорологічної мережі гідрологічних постів району басейну річки Вісла, за весь період спостережень затоплення територій річковими водами відзначалися поблизу п’яти гідрологічних постів.

Таблиця 1

Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річки Вісла

Водний об’єкт

Місцезнаходження поста

Види спостережень

за рівнем води*

вимірювання витрат води*

за температурою води*

вимірювання витрат завислих наносів*

Річка:

Вишня

с. Твiржа

так

ні

Захiдний Буг

смт Сасiв

так

ні

Захiдний Буг

м. Кам’янка-Бузька

так

Захiдний Буг

с. Литовеж

так

ні

Полтва

м. Буськ

так

ні

Рата

с. Волиця

так

ні

Рата

с. Межирiччя

так

ні

Свиня

м. Жовква

так

ні

Солокiя

м. Червоноград

так

ні

Луга

м. Володимир-Волинський

так

ні

Озеро Світязь

с. Світязь

так

ні

так

ні

__________

* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.

Таблиця 2

Максимальні рівні води у річках району басейну річки Вісла та відмітки рівнів води різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)

Річка

Місцезнаходження поста

Рівні води різної імовірності перевищення, метрів

Максимальні рівні води, метрів

Дата історичного максимуму

0,2

Вишня

с. Твiржа

206,54

206,16

205,38

205,87

21 квітня 1998 р.

Захiдний Буг

м. Кам’янка-Бузька

205,56

205,44

205,12

205,27

7 квітня 1952 р.

Рата

с. Волиця

201,86

201,74

201,41

201,63

8 червня 1948 р.

Рата

с. Межирiччя

193,59

193,2

192,42

193,21

5 листопада 1974 р.

Солокiя

м. Червоноград

192,1

191,79

191,2

191,54

8 квітня 2013 р.

У межах усіх гідрологічних постів, поблизу яких спостерігалися затоплення, які набули рівня надзвичайних ситуацій, абсолютні максимальні рівні води перевищували рівні води десятивідсоткової імовірності перевищення. Величина перевищення рівнів десятивідсоткової забезпеченості є меншою за 1 метр. Максимальні рівні води на річках району басейну річки Вісла не перевищували позначки рівнів одновідсоткової імовірності перевищення у межах чотирьох гідрологічних постів, крім поста на річці Рата у с. Межирiччя. У таблиці 2 наведено інформацію про максимальні рівні води у річках району басейну річки Вісла та значення рівнів води різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків).

За останні 20 років наслідки зміни клімату стають дедалі більш відчутними, зокрема спостерігаються зміни у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи тощо. До кінця століття у районі басейну річки Вісла за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте можливе зменшення їх кількості влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоку води, до кінця століття істотно зросте.

Основними причинами кліматичних змін в районі басейну річки Вісла є великий обсяг викидів парникових газів, а також порушення енергетичного балансу біосфери та її складників. Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у районі басейну річки Вісла у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшаться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.

До середини XXІ століття у басейні можлива зміна режиму зволоження. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але існує імовірність їх істотного перерозподілу між сезонами і місяцями. Імовірно, збільшиться період без дощів, але при цьому зросте інтенсивність і повторюваність сильних опадів і нерівномірність їх розподілу по території басейну. У цілому в басейні можна очікувати більш м’якої та вологої зими, більш спекотного і сухого літа, теплого і вологого вересня та більш посушливої і теплої осені. Практично на всій території басейну можна очікувати істотного збільшення інтенсивності дощових паводків у теплий період року, зокрема очікується зростання інтенсивності паводків на 30-40 відсотків.

Додаток 2

до плану управління ризиками затоплення

на окремих територіях у межах району

басейну річки Вісла на 2023-2030 роки

ВИСНОВКИ

попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Вісла

За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Вісла, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура складається переважно з дамб. У районі басейну річки Вісла розташовано вісім гідротехнічних споруд, руйнування або пошкодження яких може спричинити затоплення прилеглих територій та населених пунктів (з них чотири (або 3,4 кілометра) перебувають в аварійному (незадовільному) стані).

Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річки Вісла, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).

Організація оповіщення органів управління суб’єктів забезпечення цивільного захисту і населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України та Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 80, ст. 2458).

Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річки Вісла здійснюються функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).

Система прогнозування затоплень у межах району басейну річки Вісла ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС. Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів здійснює Львівський регіональний центр з гідрометеорології, який складає:

довгострокові прогнози (консультації) елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля в суббасейнах річок Західний Буг та Сян;

короткострокові прогнози в суббасейнах річок Західний Буг та Сян під час паводків і весняного водопілля та льодового режиму;

попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки в суббасейнах річок Західний Буг та Сян.

За результатами аналізу затоплень минулих років, які відбулися в районі басейну річки Вісла за період з 1987 року, виявлено 67 подій, що пов’язані із затопленнями території басейну річковими водами та які за механізмом затоплення були спричинені перевищенням позначок русло-заплавного коридору. Зазначені затоплення відповідають помірному і високому рівню ризиків затоплення та призвели до негативних наслідків для економіки, здоров’я людей.

На основі проведеної попередньої оцінки ризиків затоплення визначено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Вісла, який наведено у таблицях 1 і 2.

Усього в районі басейну річки Вісла визначено 16 територій із потенційно значними ризиками затоплення, з них 11 розташовуються на ділянках водних об’єктів та мають загальну протяжність 323 кілометри, п’ять - в населених пунктах, які розташовані за межами ділянок водних об’єктів та для яких визначено ризик затоплення не менше помірного рівня.

Із 16 територій із потенційно значними ризиками затоплення одна територія (річка Вишня - м. Судова Вишня - ділянка державного кордону з Республікою Польща) має транскордонний (неузгоджений) статус, її довжина становить 41 кілометр.

Таблиця 1

ПЕРЕЛІК

територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річки Вісла

Територія із потенційно значним ризиком затоплення на ділянці водного об’єкта

Координати точок, що з’єднують межі ділянок водних об’єктів

Довжина, кілометрів

Вид затоплення*

Наслідки затоплення**

Приналежність до транскордонних територій

градусів північної широти

градусів східної довготи

р. Бухта - витік - гирло

49.648946

23.058456

A11

ЗЛ/ЕК

ні

49.718879

22.853571

р. Вишня - м. Судова Вишня - ділянка державного кордону з Республікою Польща

49.776905

23.381051

A11

ЗЛ/ЕК

так

49.889667

23.041287

р. Млинівка - витік - гирло

49.728789

23.378761

A11

ЗЛ/ЕК

ні

49.803113

23.250053

р. Січня - м. Мостиська - гирло

49.768394

23.155814

A11

ЗЛ/ЕК

ні

49.832665

23.140636

р. Трощанка - витік - гирло

49.73811

23.038398

A11

ЗЛ/ЕК

ні

49.826084

23.138258

р. Західний Буг - с. Тадані - с. Конотопи

50.084878

24.421855

A11

ЗЛ/ЕК

ні

50.50188

24.259441

р. Горпинка - витік - гирло

49.975024

24.319977

A11

ЗЛ/ЕК

ні

50.080034

24.413808

р. Кам’янка - с. Жовтанці - гирло

49.997621

24.205325

A11

ЗЛ/ЕК

ні

50.119115

24.359825

р. Рата - с. Пристань - гирло

50.224453

23.928832

A11

ЗЛ/ЕК

ні

50.35122

24.246163

р. Жердець - витік - гирло

50.075733

24.167698

A11

ЗЛ/ЕК

ні

50.271526

24.201505

р. Солокія - м. Белз - гирло

50.376618

24.241828

A11

ЗЛ/ЕК

ні

50.373576

23.988129

__________

* Вид затоплення: А11 - річкове.

** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.

Таблиця 2

Інші території із потенційно значними ризиками затоплення в межах району басейну річки Вісла

Населені пункти, які розташовані за межами ділянок водних об’єктів та для яких визначено ризик затоплення не менше помірного рівня

Координати населеного пункту

Вид затоплення*

Наслідки затоплення**

Приналежність до транскордонних територій

градусів північної широти

градусів східної довготи

с. Шегині

49.801177

22.976472

A11

ЗЛ/ЕК

ні

с. Бортятин

49.810333

23.398206

A11

ЗЛ/ЕК

ні

с. Опільсько

50.497145

24.215455

A11

ЗЛ/ЕК

ні

с. Гатківка

50.502469

24.159138

A11

ЗЛ/ЕК

ні

с. Липники

49.757496

23.213119

A11

ЗЛ/ЕК

ні

__________

* Вид затоплення: А11 - річкове.

** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.

Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Вісла

Додаток 3

до плану управління ризиками затоплення

на окремих територіях у межах району

басейну річки Вісла на 2023-2030 роки

ЗАХОДИ,

спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Вісла на 2023-2030 роки

Найменування заходу

Відповідальні за виконання

Строк виконання

Індикатор виконання

1. Забезпечення перегляду попередньої оцінки ризиків затоплення

Міндовкілля

ДСНС

Держводагентство

місцеві органи виконавчої влади

Національна академія наук (за згодою)

листопад

2026 р.

уточнено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення

2. Розроблення та уточнення карт загроз та карт ризиків затоплення для територій з потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Вісла

ДСНС

Держгеокадастр

Держводагентство

місцеві органи виконавчої влади

органи місцевого самоврядування (за згодою)

Національна академія наук (за згодою)

листопад

2028 р.

розроблено (уточнено) 192 карти

3. Оновлення плану управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Вісла на 2031-2036 роки

МВС

Міндовкілля

Мінрегіон

ДСНС

Держводагентство

місцеві органи виконавчої влади

органи місцевого самоврядування (за згодою)

листопад

2030 р.

забезпечено підготовку та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту відповідного акта

4. Визначення меж водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон та заплав малих річок, зазначення їх у документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні, внесення відомостей про відповідні обмеження у використанні земель до Державного земельного кадастру та позначення зазначених меж на місцевості інформаційними знаками

органи місцевого самоврядування

(за згодою)

листопад

2030 р.

забезпечено виконання у повному обсязі

5. Проведення інвентаризації протипаводкової захисної інфраструктури, включаючи геодезичні вимірювання абсолютних відміток висот елементів захисних гідротехнічних споруд

Міндовкілля

Держводагентство

органи місцевого самоврядування (за згодою)

грудень

2025 р.

забезпечено інвентаризацію усіх об’єктів протипаводкової інфраструктури

6. Забезпечення реконструкції захисних дамб у с. Сілець Червоноградської об’єднаної територіальної громади та с. Корчів Белзької територіальної громади Червоноградського району Львівської області

Львівська облдержадміністрація

Міндовкілля

Держводагентство

грудень

2030 р.

реконструйовано захисні дамби протяжністю 1,5 кілометра

7. Проведення регулювання русел річки Білий Стік у с. Комарів-Волиця Сокальської територіальної громади, річки Болотня у с. Сілець Червоноградської об’єднаної територіальної громади та с. Куличків Великомостівської територіальної громади Червоноградського району Львівської області

Львівська облдержадміністрація

Міндовкілля

Держводагентство

грудень

2030 р.

розчищено русла протяжністю 15 кілометрів

8. Забезпечення реконструкції протипаводкових гідротехнічних споруд в межах Бузької та Золочівської територіальної громади Золочівського району Львівської області

-“-

грудень

2030 р.

реконструйовано 55 споруд

9. Забезпечення будівництва протипаводкових гідротехнічних споруд у с. Мости, с. Монастирець, с. Підзвиринець Комарнівської територіальної громади Львівського району Львівської області

-“-

грудень

2025 р.

побудовано три споруди

10. Забезпечення реконструкції захисних дамб у с. Мости, с. Монастирець, с. Підзвиринець Комарнівської територіальної громади Львівського району Львівської області

-“-

грудень

2026 р.

реконструйовано захисні дамби на ділянці протяжністю 15 кілометрів

11. Забезпечення реконструкції протипаводкових гідротехнічних споруд у с. Мости, с. Монастирець, с. Підзвиринець Комарнівської територіальної громади Львівського району Львівської області

-“-

грудень

2030 р.

реконструйовано 42 споруди

12. Проведення регулювання русел річок у межах Перемишлянської, Пустомитівської територіальної громади Львівського району Львівської області

Львівська облдержадміністрація

Міндовкілля

Держводагентство

грудень

2030 р.

розчищено русла річок протяжністю 23 кілометри

13. Здійснення заліснення водозабірної площі суббасейну річки Західний Буг на території Львівської області

Міндовкілля

Держводагентство

грудень

2030 р.

заліснено 5000 гектарів

14. Здійснення залуження водозабірної площі суббасейну річки Західний Буг на території Львівської області

Міндовкілля

Держводагентство

грудень

2030 р.

залужено 10000 гектарів

15. Проведення матеріально-технічного переоснащення гідрометеорологічної служби ДСНС

МВС

ДСНС

грудень

2030 р.

забезпечено модернізацію у повному обсязі

16. Забезпечення співробітництва з Республікою Польща у сфері управління водними ресурсами

Міндовкілля

Держводагентство

ДСНС

щороку

проведено вісім засідань

17. Уточнення планів взаємодії органів виконавчої влади всіх рівнів, порядку і регламенту зв’язку, інформування, оповіщення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням, та виконання робіт з ліквідації наслідків затоплення

місцеві органи виконавчої влади

ДСНС

заінтересовані центральні органи виконавчої влади

щороку до

10 лютого

уточнено відповідні плани, порядки та регламенти

18. Уточнення розрахунків аварійно-рятувальних сил та засобів для проведення запобіжних заходів і виконання робіт з ліквідації наслідків можливого затоплення

ДСНС

заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади

щороку до

10 лютого

уточнено розрахунки сил та засобів

19. Визначення у складі місцевих, територіальних і відомчих матеріальних резервів, призначених для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, необхідного аварійного запасу пально-мастильних, будівельних та сипучих матеріалів, мішків, засобів освітлювання, захисного одягу, шанцевого інструменту, забезпечення завчасного розміщення зазначених резервів поблизу зон можливого затоплення

місцеві органи виконавчої влади

ДСНС

Держводагентство

Мінінфраструктури

інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади

щороку до

10 лютого

визначено необхідні матеріальні резерви

20. Забезпечення нормативних запасів реагентів, знезаражувальних засобів і реактивів для очищення та знезараження питної води, проведення посиленого відомчого лабораторного контролю, нагляду і моніторингу за якістю питної води в разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням

місцеві органи виконавчої влади

МОЗ

Мінрегіон

щороку до

10 лютого

забезпечено створення відповідних запасів

21. Проведення тренувань (навчань) працівників органів управління і формувань територіальних підсистем та функціональної підсистеми протипаводкового захисту єдиної державної системи цивільного захисту щодо дій в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням

місцеві органи виконавчої влади

Держводагентство

ДСНС

щороку

забезпечено проведення навчань

22. Уточнення порядку доведення попереджень і оповіщень про можливу загрозу затоплення та його прогнозовані масштаби до населення, робочого персоналу та керівників підприємств

органи місцевого самоврядування (за згодою)

місцеві органи виконавчої влади

заінтересовані центральні органи виконавчої влади

ДСНС

Адміністрація Держспецзв’язку

щороку до

10 лютого

уточнено порядок

23. Уточнення планів евакуації населення і створення необхідних побутових умов у місцях тимчасового розміщення на період евакуації

органи місцевого самоврядування (за згодою)

місцеві органи виконавчої влади

заінтересовані центральні органи виконавчої влади

ДСНС

щороку до

10 лютого

уточнено плани евакуації

24. Підготовка інформаційних матеріалів та проведення заходів із підвищення обізнаності та готовності населення до можливого затоплення

органи місцевого самоврядування (за згодою)

місцеві органи виконавчої влади

постійно

забезпечено виконання у повному обсязі

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 8 жовтня 2022 р. № 895-р

ПЛАН

управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки

1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річки Дніпро на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.

Опис району басейну річки Дніпро та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.

2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річки Дніпро, які мають потенційно значні ризики затоплення.

У районі басейну річки Дніпро за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено 43 території із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 2743 кілометри. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Дніпро наведено в додатку 2.

3. Цілями управління ризиками затоплення є:

мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;

мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.

Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.

4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.

оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;

заплановані заходи, які не було здійснено;

здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.

6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення у районі басейну річки Дніпро здійснюється в рамках виконання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про співробітництво в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, ратифікованої Законом України від 28 листопада 2002 р. № 326-IV, Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі попередження промислових аварій, катастроф, стихійних лих та ліквідації їхніх наслідків, ратифікованої Законом України від 1 липня 1999 р. № 802-XIV, інших міжнародних договорів України у сфері управління водними ресурсами та гідрометеорологічної діяльності. З 2014 року співробітництво з Російською Федерацією зупинено.

Заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері водних ресурсів та гідрометеорології з Республікою Білорусь зазначені в додатку 3.

З метою гармонізації з планом управління річковим басейном Дніпра на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасну підготовку обох планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річки Дніпро.

Додаток 1

до плану управління ризиками затоплення

для окремих територій у межах району

басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки

ОПИС

району басейну річки Дніпро та тенденції динаміки клімату і його можливих змін

Територія району басейну річки Дніпро розташовується в межах 20 адміністративно-територіальних одиниць України (19 областей (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області) та м. Київ) і становить 296317 кв. кілометрів (49 відсотків території України).

У районі басейну річки Дніпро розташовані 15093 населених пункти, з них 521 міський населений пункт (міст - 192, селищ міського типу - 329) та 14572 сільських населених пункти (селищ - 543, сіл - 14026). Населення басейну становить понад 22 150 тис. осіб. Переважна більшість населення проживає у містах, близько 13 810 тис. осіб (62,3 відсотка), у селах проживає близько 6 500 тис. осіб (29,3 відсотка). У селищах міського типу проживає 7,4 відсотка та селищах 0,9 відсотка населення району басейну річки Дніпро, у селищах - 0,9 відсотка.

До району басейну річки Дніпро належать п’ять суббасейнів (суббасейни Верхнього Дніпра, Середнього Дніпра, Нижнього Дніпра, суббасейн річки Прип’ять та суббасейн річки Десна). Район басейну річки Дніпро є цілісним, складається з басейну річки Дніпро у межах України, перехідних вод та прибережних вод (акваторія Чорного моря між береговою лінією та лінією у територіальному морі на відстані однієї морської милі від вихідної лінії, що використовується для визначення ширини територіального моря). Межа району басейну річки Дніпро проходить по лінії ділянки державного кордону з Республікою Білорусь, Російською Федерацією та через населені пункти по лінії вододілу.

Район басейну річки Дніпро розташований в межах п’яти великих геологічних структур (Український кристалічний щит, Дніпровсько-Донецька западина і Причорноморська западина, Волино-Подільська плита та Донецька складчаста споруда).

Суббасейн Верхнього Дніпра є найменшим суббасейном району басейну річки Дніпро. Його площа становить 2315 кв. кілометрів (лише 0,78 відсотка площі району басейну річки Дніпро). Розташовується суббасейн Верхнього Дніпра в межах грабена Дніпровсько-Донецької западини. Рельєф місцевості низовинний, представлений Придніпровською низовиною з пересічними відмітками земної поверхні 110-160 метрів. Переважну частину суббасейну Верхнього Дніпра займають лівобережні схили долин річок Дніпро та Сож, зокрема їх заплави.

Суббасейн Середнього Дніпра є найбільшим суббасейном району басейну річки Дніпро з площею 109527 кв. кілометрів (36,96 відсотка площі району басейну річки Дніпро). Правобережна частина суббасейну Середнього Дніпра повністю зосереджена в умовах Українського кристалічного щита, де рельєф місцевості представлений Придніпровською височиною (пересічні відмітки земної поверхні 220-300 метрів), Прироською рівниною (пересічні відмітки земної поверхні 100-200 метрів) та Київським плато (пересічні відмітки земної поверхні 160-200 метрів). Лівобережна частина суббасейну Середнього Дніпра зосереджена в умовах Дніпровсько-Донецької западини та на відрогах Українського кристалічного щита (гирла річок Трубіж, Супій, Золотоноша, Псел). Рельєф території низовинний, представлений Полтавською рівниною (пересічні відмітки земної поверхні 100-200 метрів) та Придніпровською низовиною (пересічні відмітки земної поверхні 60-140 метрів).

Суббасейн Нижнього Дніпра є другим за розміром суббасейном району басейну річки Дніпро з площею 82625 кв. кілометрів, що становить 27,88 відсотка площі району басейну річки Дніпро. Суббасейн Нижнього Дніпра розташовується в межах чотирьох геологічних структур (Український кристалічний щит, Дніпровсько-Донецька западина і Причорноморська западина та Донецька складчаста споруда). Рельєф суббасейну переважно низовинний, представлений Причорноморською низовиною та Придніпровською низовиною, з пересічними відмітками земної поверхні 40-90 метрів та 60-180 метрів відповідно. Проте рельєф північно-західної та східної окраїн суббасейну виражений відрогами Придніпровської височини та Донецького кряжу відповідно. Пересічні відмітки земної поверхні 180-210 метрів на відрогах Придніпровської височини, а в їх пониззях 70-180 метрів. На відрогах Донецького кряжу пересічні відмітки земної поверхні 200-240 метрів, а в їх пониззях 80-190 метрів.

Площа суббасейну річки Прип’ять становить 68366 кв. кілометрів (23,07 відсотка загальної площі району басейну річки Дніпро). Суббасейн розташовується в межах Українського кристалічного щита та Волино-Подільської плити. У рельєфі суббасейн річки Прип’ять представлений Поліською низовиною (Волинське, Житомирське та Київське Полісся), Волинською і Подільською височинами та Словечансько-Овруцьким кряжем. Пересічні відмітки земної поверхні Поліської низовини коливаються в межах 130-180 метрів. Такий рельєф найбільш характерний для суббасейну річки Прип’ять, хоча верхів’я басейнів основних найбільших річок зосереджені в умовах Волинської та Подільської височин. У цій місцевості абсолютні відмітки земної поверхні перевищують 200-400 метрів (Мізоцький кряж - 342 метри, Повчанська височина - 361 метр, Кременецькі гори - 408 метрів, Вороняки - 440 метрів). Словечансько-Овруцький кряж характеризується абсолютними відмітками земної поверхні 200-300 метрів.

Суббасейн річки Десна займає площу 33482 кв. кілометри (11,3 відсотка загальної площі району басейну річки Дніпро). Територія суббасейну річки Десна повністю розташовується в межах північної частини Дніпровсько-Донецької западини, перетинаючи її грабен. Місцевість має низовинний рельєф, який представлений Придніпровською низовиною, з абсолютними відмітками земної поверхні 90-220 метрів.

Клімат у районі басейну річки Дніпро помірно-континентальний із загальним посиленням континентальності у напрямку на південний схід (у степовій зоні). Для зони мішаних лісів (Поліський край, суббасейни річок Прип’яті, Десни та Верхнього Дніпра) характерна помірно холодна, сніжна зима з відлигами, тепле і вологе літо. У літні місяці часто відзначаються тривалі облогові дощі. У зоні лісостепу (суббасейн Середнього Дніпра) переважають помірно холодні зими з частими відлигами, літо тепле з меншою (порівняно з Поліссям) кількістю опадів та розвиненою зливовою діяльністю. Для степової зони (суббасейн Нижнього Дніпра) характерні коротка, холодна і малосніжна зима з частими відлигами і незначним сніговим покривом, жарке і посушливе літо.

Кількість опадів загалом зменшується у напрямку з півночі і північного заходу (зона мішаних лісів) на південь і південний схід (зона степу). Річна сума опадів у суббасейнах району басейну річки Дніпро становить 600-700 міліметрів у суббасейнах річок Прип’ять, Десна та Верхнього Дніпра, 550-650 міліметрів у суббасейні Середнього Дніпра, 450-550 міліметрів у суббасейні Нижнього Дніпра. Більше половини (до двох третин) річної кількості опадів випадає у теплий період року (квітень - жовтень). Найбільш дощовими є червень і липень. У ці місяці випадає 56-85 міліметрів та 58-95 міліметрів відповідно. Добовий максимум опадів, як правило, припадає на літні місяці і під час інтенсивних злив становить від 59 до 101 міліметрів.

Стійкий сніговий покрив на території району басейну річки Дніпро у середньому встановлюється в другій - третій декаді грудня. Руйнування снігового покриву відбувається з кінця лютого по першу декаду березня. Максимальні запаси води у сніговому покриві відмічаються у лютому величиною 25-30 міліметрів.

Річки району басейну річки Дніпро належать до Східнополіського, Нижньодеснянського, Ворсклопсельського, Нижньо-Дніпровського та Причорноморського гідрологічних районів. Живлення річок відбувається у результаті атмосферних опадів. Річний хід рівнів і витрат води характеризується чітко вираженим весняним водопіллям, порівняно низькою літньою меженню, загальним осіннім підйомом (внаслідок дощів) та підвищеною водністю зимової межені. На річках у межах зони мішаних лісів літня межінь досить часто переривається дощовими паводками, які можуть продовжуватися і восени. Більша частина річного стоку (понад 60 відсотків) проходить у період водопілля. На природний режим рівнів і витрат води впливають численні ставки і малі водосховища, а також на пригирлових ділянках - підпір води від гідротехнічних споруд дніпровських водосховищ.

Весняне водопілля на річках правобережної частини розпочинається у першій декаді березня, на річках лівобережної частини - у першу та другу декади березня; завершується у третій декаді квітня - початку травня. У роки з багатосніжною зимою та при активному сніготаненні, інтенсивність підйому на початку водопілля досягає 1-1,5 метра за добу та більше. У роки з теплою зимою і тривалими відлигами весняне водопілля проходить у лютому - першій декаді березня. Піки водопілля в середньому відзначаються у другій - третій декадах березня. Спад рівнів і витрат водопілля відбувається повільно і тривало, особливо у нижніх течіях річок. Спад водопілля може ускладнюватися дощовими паводками, які уповільнюють зменшення водності і збільшують тривалість спаду до кінця червня - початку липня.

Найнижчі рівні зазвичай спостерігаються у липні - вересні. Дощі щороку викликають паводки, але їх максимуми не перевищують весняні. Лише в роки з низьким водопіллям на річках Полісся дощові паводки, спричинені тривалими дощами, можуть перевищити найвищі рівні водопілля (наприклад, високий дощовий паводок на річці Уж у липні 1993 року).

У літній період русла річок заростають, рослинність може займати більшу частину поперечного перерізу русла.

Період зимової межені характеризується нестабільним режимом. Унаслідок потепління в зимовий період і частих відлиг на річках взимку відзначається підвищення водності або спостерігаються тало-дощові паводки, які зумовлюють підвищений фон формування весняного стоку. Взимку на всіх притоках Дніпра спостерігаються льодові явища у вигляді заберегів, льодоходу, шугоходу і льодоставу різної тривалості і потужності. Перші льодові явища відзначаються у третій декаді листопада - першій декаді грудня. Суцільний льодостав утворюється з другої декади грудня, і в зими із стабільним зимовим режимом погоди він утримується до кінця лютого. У зими з відлигами льодовий покрив нестійкий і може короткочасно руйнуватися. Скресання льодового покриву річок відбувається у березні, але в роки з ранньою весною можливе у лютому. Найпізніші строки скресання фіксуються до початку квітня. Під час льодоутворення і скресання можуть формуватися локальні затори і зажори, які зазвичай не є небезпечними. На характер льодового режиму більшості річок впливають антропогенні фактори (зокрема, скиди теплих комунальних і промислових вод).

У районі басейну річки Дніпро спостереження за гідрологічним режимом здійснюється на 145 гідрологічних постах, перелік яких наведено у таблиці 1. Спостереження здійснюються на 63 річках із 1311 річок, що протікають територією району басейну річки Дніпро. Із 145 гідрологічних постів району басейну річки Дніпро 110 розташовується безпосередньо на річках та 35 - на водосховищах Дніпровського каскаду. Зокрема, на Київському та Канівському водосховищах розташовується по п’ять гідрологічних постів, на Кременчуцькому водосховищі - сім, Кам’янському - чотири, Дніпровському - шість та на Каховському водосховищі - вісім гідрологічних постів.

Спостереження за рівнями води у районі басейну річки Дніпро здійснюється не на всіх гідрологічних постах. Винятком є гідрологічні пости, що розташовані у створах дніпровських гідроелектростанцій, та пост Придеснянської воднобалансової станції у с. Покошичі. Витрати води вимірюються на 101 гідрологічному пості, за винятком дев’яти гідрологічних постів. Спостереження за річковими наносами здійснюється лише на 20 гідрологічних постах на 17 річках. За температурою води та льодовими явищами спостереження у районі басейну річки Дніпро здійснюються на 100 гідрологічних постах. На всіх гідрологічних постах, що розташовані на водосховищах Дніпровського каскаду, здійснюються спостереження за рівнями та температурою води, а також за льодовими явищами.

Таблиця 1

Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річки Дніпро

Водний об’єкт

Місцезнаходження поста

Види спостережень

за рівнем води*

вимірювання витрат води*

за температурою води*

вимірювання витрат завислих наносів*

Річка:

Прип’ять

с. Річиця

так

ні

Прип’ять

с. Люб’язь

так

ні

Вижівка

с. Руда

так

Вижівка

смт Стара Вижівка

так

ні

Турія

с. Ягідне

так

ні

Турія

м. Ковель

так

ні

Стохід

с. Малинівка

так

ні

Стохід

смт Любешів

так

ні

Стир

с. Щуровичі

так

Стир

м. Луцьк

так

ні

Стир

смт Колки

так

ні

так

ні

Стир

с. Млинок

так

ні

Радоставка

с. Трійця

так

ні

Іква

с. Великі Млинівці

так

Горинь

смт Ямпіль

так

Горинь

с. Оженин

так

ні

Горинь

с. Деражне

так

ні

Горинь

м. Дубровиця

так

ні

так

ні

Устя

с. Корнин

так

ні

Вирка

с. Сварині

так

ні

Случ

с. Громада

так

Случ

м. Новоград-Волинський

так

ні

Случ

м. Сарни

так

Тня

с. Броники

так

ні

Смілка

с. Сусли

так

ні

Льва

с. Осницьк

так

ні

Уборть

с. Рудня-Iванiвська

так

ні

Уборть

c. Перга

так

Уж

м. Коростень

так

ні

Норин

с. Славенщина

так

Тетерiв

с. Троща

так

ні

Тетерiв

м. Житомир

так

ні

Гнилоп’ять

с. Головенка

так

ні

Гуйва

с. Городкiвка

так

ні

Iрша

смт Хорошів

так

ні

Тетерiв

смт Iванкiв

так

Iрша

с. Українка

так

ні

Iрпiнь

смт Гостомель

так

ні

Десна

с. Лiтки

так

ні

Стугна

с. Здорiвка

так

ні

Рось

с. Круподеринцi

так

ні

Рось

с. Фесюри

так

Рось

м. Корсунь-Шевченкiвський

так

ні

Росава

м. Миронiвка

так

ні

Супій

с. Пiщане

так

ні

Вільшанка

с. Млiїв

так

ні

Золотоношка

м. Золотоноша

так

ні

Тясмин

с. Велика Яблунiвка

так

ні

Трубiж

смт Баришiвка

так

ні

Трубiж

м. Переяслав-Хмельницький

так

ні

Недра

м. Березань

так

ні

Серебрянка

с. Балаклiя

так

ні

Днiпро

с. Неданчичi

так

ні

Десна

м. Новгород-Сiверський

так

ні

так

ні

Десна

с. Розльоти

так

Десна

с. Макошине

так

ні

так

ні

Десна

м. Чернiгiв

так

Десна

c. Морiвськ

так

ні

так

ні

Iвотка

с. Iвот

так

ні

Убiдь

с. Кудрiвка

так

ні

Сейм

с. Мутин

так

Клевінь

с. Шарпiвка

так

ні

Снов

м. Сновськ

так

ні

Бiлоус

с. Кошiвка

так

ні

Головесня

с. Покошичi

так

Сула

с. Зеленківка

так

ні

Сула

м. Ромни

так

ні

Сула

м. Лубни

так

ні

Ромен

м. Ромни

так

ні

Удай

м. Прилуки

так

ні

Перевід

с. Сасинівка

так

ні

Сліпорід

с. Олександрівка

так

ні

Оржиця

с. Маяківка

так

ні

Псел

м. Суми

так

ні

Псел

м. Гадяч

так

Псел

с. Запсілля

так

ні

Хорол

м. Миргород

так

ні

Говтва

с. Михнiвка

так

ні

Ворскла

с. Чернеччина

так

Ворскла

м. Полтава

так

ні

так

ні

Ворскла

м. Кобеляки

так

ні

Мерло

м. Богодухiв

так

ні

Оріль

с. Степанiвка

так

ні

Оріль

смт Царичанка

так

Берестова

м. Красноград

так

ні

так

ні

Орчик

с. Чернещина

так

ні

Самара

с. Коханiвка

так

ні

Самара

м. Павлоград

так

ні

так

ні

Самара

с. Кочережки

так

Велика Тернiвка

с. Богданiвка

так

ні

Вовча

смт Василькiвка

так

Мокрi Яли

xутір Грушiвський

так

ні

Солона

с. Новопавлiвка

так

ні

Гайчур

с. Андрiївка

так

ні

Мала Терса

с. Троїцьке

так

ні

Кільчень

с. Олександрiвка Перша

так

ні

Мокра Сура

смт Кринички

так

ні

Конка

м. Пологи

так

ні

Iнгулець

с. Олександро-Степанiвка

так

ні

Iнгулець

c. Iскрiвка

так

ні

Iнгулець

м. Кривий Рiг

так

ні

Дніпро

м. Нова Каховка

так

ні

так

ні

Інгулець

с. Калинівське

так

ні

так

ні

Струмок:

Воронiй Яр

с. Криски

так

ні

Петрушине

с. Криски

так

Балка:

Подлядо

с. Криски

так

Липiне

с. Криски

так

Лощина:

Дослiдна

с. Покошичi

так

Придорожня

с. Покошичi

так

Водосховище:

Київське

с. Дніпровське

так

ні

так

ні

Київське

м. Чорнобиль

так

ні

так

ні

Київське

с. Страхолісся

так

ні

так

ні

Київське

с. Толокунь

так

ні

так

ні

Київське

с. Лебедівка

так

ні

так

ні

Київське

м. Вишгород

так

ні

так

ні

Канівське

м. Київ

так

ні

так

ні

Канівське

м. Українка

так

ні

так

ні

Канівське

м. Ржищів

так

ні

так

ні

Канівське

м. Переяслав-Хмельницький

так

ні

так

ні

Канівське

м. Канів, верхній б’єф

так

ні

так

ні

Кременчуцьке

м. Канів, нижній б’єф

так

ні

так

ні

Каховське

с. Розумівка

так

ні

так

ні

Каховське

залізнична станція Плавні

так

ні

так

ні

Каховське

с. Вищетарасівка

так

ні

так

ні

Каховське

с. Благовіщенка

так

ні

так

ні

Каховське

м. Нікополь

так

ні

так

ні

Каховське

Грушівська дамба

так

ні

так

ні

Каховське

смт Велика Лепетиха

так

ні

так

ні

Каховське

м. Нова Каховка

так

ні

так

ні

Кременчуцьке

с. Сокирне

так

ні

так

ні

Кременчуцьке

м. Черкаси

так

ні

так

ні

Кременчуцьке

с. Топилівка

так

ні

так

ні

Кременчуцьке

порт Адамівка

так

ні

так

ні

Кременчуцьке

смт Градизьк

так

ні

так

ні

Кременчуцьке

м. Світловодськ

так

ні

так

ні

Кам’янське

м. Кременчук

так

ні

так

ні

Кам’янське

с. Мишурин Ріг

так

ні

так

ні

Кам’янське

м. Верхньодніпровськ

так

ні

так

ні

Кам’янське

м. Кам’янське, верхній б’єф

так

ні

так

ні

Дніпровське

м. Кам’янське, нижній б’єф

так

ні

так

ні

Дніпровське

смт Сухачівка

так

ні

так

ні

Дніпровське

м. Дніпро

так

ні

так

ні

Дніпровське

с. Лоцмано-Кам’янка

так

ні

так

ні

Дніпровське

с. Микільське-на-Дніпрі

так

ні

так

ні

Дніпровське

м. Запоріжжя, верхній б’єф

так

ні

так

ні

__________

* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.

За даними гідрометеорологічної мережі гідрологічних постів району басейну річки Дніпро, за весь період спостережень затоплення територій річковими водами відзначалися неподалік 51 гідрологічного посту. У таблиці 2 наведено інформацію про максимальні рівні води у річках району басейну річки Дніпро та значення рівнів води різної ймовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків). За даними дев’яти гідрологічних постів, історичні максимуми максимальних рівнів води перевищували рівні води одновідсоткової імовірності перевищення. На восьми гідрологічних постах відзначається перевищення рівнів води одновідсоткової забезпеченості над рівнями води десятивідсоткової імовірності перевищення більше ніж на 1 метр.

Таблиця 2

Рівні води у річках району басейну річки Дніпро різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)

Водний об’єкт

Місцезнаходження поста

Рівні води різної ймовірності перевищення, метрів

Максимальні рівні води, метрів

Дата історичного максимуму

0,2

Річка:

Дніпро

с. Неданчичі

108,05

107,9

107,51

107,77

3-4 травня 2013 р.

Дніпро

м. Херсон

0,99

0,91

0,76

0,88

18-19 квітня 1966 р.

Дніпро

м. Київ

95,84

95,5

94,06

95,39

13 квітня 1979 р.

Прип’ять

с. Рiчиця

152,69

152,67

152,65

152,63

11 березня 1999 р.

Прип’ять

с. Люб’язь

142,33

142,26

142,19

142,13

17-18 березня 1999 р.

Турiя

м. Ковель

169,68

169,54

169,43

169,41

7 квітня 1958 р.

Стохiд

смт Любешiв

145,01

144,94

144,88

144,82

14 лютого 2011 р.

Стир

м. Луцьк

180,25

180,12

180

180,02

7-8 квітня 1932 р.

Стир

смт Колки

171,45

171,25

171,05

170,98

9 квітня 1956 р.

Горинь

м. Дубровиця

144,35

144,05

143,8

143,82

2 квітня 1924 р.

Случ

м. Новоград-Волинський

194,8

194,4

194,05

193,68

17 квітня 1932 р.

Случ

м. Сарни

150,85

150,65

150,51

150,39

25 березня 1979 р.

Десна

м. Новгород Сіверський

129,4

128,7

128,2

128,4

24 березня 1931 р.

Десна

с. Розльоти

125,6

125,32

125,1

125,14

17 квітня 1970 р.

Десна

смт Макошине

117,73

117,6

117,55

117,52

18-19 квітня 1970 р.

Десна

м. Чернігів

113,18

112,78

112,45

112,29

18 квітня 1917 р.

Десна

с. Морівськ

105,85

105,65

105,45

105,51

30 квітня 1931 р.

Десна

с. Літки

100

99,75

99,6

99,79

1 травня 1931 р.

Сейм

с. Мутин

128,26

128,16

128,08

128,12

25 квітня 1942 р.

Білоус

с. Кошівка

118,6

118,4

118,2

118,02

31 березня 2006 р.

Тетерів

м. Житомир

172,3

171,6

169,8

171,86

5 квітня 1962 р.

Тетерів

смт Іванків

112,66

112,56

112,3

112,41

9 квітня 1996 р.

Гнилоп’ять

с. Головенка

199,84

199,5

198,54

199,37

4 квітня 1962 р.

Гуйва

с. Городківка

217,75

217,6

217,29

217,6

2 липня 1982 р.

Ірша

с. Українка

133,55

133,42

133,13

133,38

19 березня 1945 р.

Рось

м. Корсунь-Шевченківський

93,25

92,76

91,8

92,8

5 квітня 1956 р.

Cула

м. Ромни

124,2

123,9

123,50

123,84

9 квітня 1980 р.

Псел

м. Суми

128,75

128,25

126,75

127,99

7 квітня 1970 р.

Псел

м. Гадяч

103,32

103

102,35

103,09

13 квітня 1932 р.

Псел

с. Запсілля

70,38

69,95

68,9

69,76

17-18 квітня 1970 р.

Ворскла

с. Чернеччина

107,16

107,08

106,86

107,04

7 квітня 1932 р.

Ворскла

м. Полтава

83,4

83,25

82,86

83,16

4 квітня 1953 р.

Ворскла

м. Кобеляки

70,05

69,6

68,5

69,27

15 квітня 1980 р.

Оріль

смт Царичанка

65,54

65,35

64,8

65,28

8 квітня 1980 р.

Берестова

м. Красноград

89,09

88,9

88,56

88,93

21 березня 1985 р.

Самара

с. Коханівка

78,34

78,26

78,02

78,23

31 січня 1979 р.

Самара

м. Павлоград

64,65

64,25

63,43

64,65

26 березня 1964 р.

Самара

с. Кочеріжки

63,5

62,6

60,8

63,14

29 березня 1964 р.

Велика Тернівка

с. Богданівка

68,19

67,9

67,32

67,85

18 лютого 1970 р.

Вовча

смт Васильківка

74,18

73,35

71,58

73,5

27 березня 1964 р.

Мокрі Яли

х. Грушевський

94,81

94,6

93,76

94,53

25 березня 1964 р.

Солона

с. Новопавлівка

101,37

101,03

100,34

100,92

24 березня 1965 р.

Мала Терса

с. Троїцьке

70,32

70,15

69,3

69,95

20 березня 1985 р.

Конка

м. Пологи

92,36

91,89

90,97

92,16

18 березня 1985 р.

Кільчень

с. Олександрівка Перша

87,31

87,07

86,15

86,96

7 березня 1965 р.

Інгулець

м. Кривий Ріг

67,3

66,8

65,62

66,62

19 березня 1985 р.

Водосховище:

Київське

с. Дніпровське

106,75

106,35

105,55

106,32

18 квітня 1970 р.

Канівське

с.Українка

92,25

92,19

92,07

92,13

3 червня 2013 р.

Канівське

с. Ржищів

91,93

91,89

91,82

91,87

17 грудня 2008 р.

Кременчуцьке

м. Канів

91,93

91,87

91,77

91,83

20 червня 1999 р.

За останні 20 років наслідки зміни клімату стають дедалі більш відчутними. За цей період в Україні середньорічна температура зросла на 0,8°С, а середня температура січня та лютого - на 1-2°С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи тощо. До кінця століття у районі басейну річки Дніпро за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте песимістичні оцінки прогнозують можливість їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоці води, до кінця століття істотно зросте.

Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у районі басейну річки Дніпро у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшиться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.

До середини XXІ століття у басейні можлива зміна режиму зволоження. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але існує імовірність їх істотного перерозподілу між сезонами і місяцями. Імовірно, збільшиться період без дощів, але при цьому зросте інтенсивність і повторюваність сильних опадів і нерівномірність їх розподілу по території басейну. В цілому у басейні можна очікувати більш м’якої та вологої зими, більш спекотного і сухого літа, теплого і вологого вересня та більш посушливої і теплої осені.

Практично на всій території басейну можна очікувати істотного збільшення інтенсивності дощових паводків у теплий період року, зокрема у верхній частині очікується зростання інтенсивності паводків на 30-40 відсотків.

Додаток 2

до плану управління ризиками затоплення

для окремих територій у межах району

басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки

ВИСНОВКИ

попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дніпро

За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дніпро, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура складається переважно з дамб. У районі басейну річки Дніпро розташовано 273 гідротехнічні споруди, руйнування або пошкодження яких може спричинити затоплення прилеглих територій та населених пунктів (з них 41 (або 95,16 кілометра) перебувають в аварійному (незадовільному) стані).

Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річки Дніпро, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).

Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річки Дніпро здійснюється функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).

Система прогнозування затоплень в районі басейну річки Дніпро ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС.

Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів у районі басейну річки Дніпро здійснюють:

1) Український гідрометеорологічний центр ДСНС, який складає:

довгострокові прогнози (консультації) припливу води до Київського і Канівського (річка Десна - пост Літки) водосховищ на квартал, місяць з розбивкою по декадам, період квітень - грудень; елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля річок Верхній Дніпро, Десна, Прип’ять, річок Київської області та Середнього Дніпра; розрахунок і консультація середньомісячних припливів води до Кременчуцького, Кам’янського, Дніпровського водосховищ (боковий приплив; строків настання фаз льодового режиму (поява льодових, встановлення льодоставу, скресання річок та очищення від льоду водосховищ) на водних об’єктах у районі басейну річки Дніпро.

короткострокові прогнози (консультації) припливу води до Київського і Канівського водосховищ на 1-4 доби та уточнення декадного припливу;

попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки на річках басейну Десни, пригирловій ділянці Прип’яті, річках Київської області та Середнього Дніпра.

2) Волинський центр з гідрометеорології, який складає:

короткострокові прогнози рівнів води правих приток річки Прип’ять під час паводків, весняного водопілля та льодового режиму;

попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки на правих притоках річки Прип’ять.

У районі басейну річки Дніпро (суббасейн річки Прип’ять) встановлено чотири автоматичних гідрологічних пости, які перебувають на балансі ДСНС.

За результатами аналізу затоплень минулих років, які відбулися в ра9йоні басейну річки Дніпро за період з 1994 року, виявлено 154 події, що пов’язані із затопленнями території басейну річковими водами, з них 99 подій за механізмом затоплення спричинені перевищенням позначок русло-заплавного коридору, дві - з перевищенням позначок захисних споруд та три події пов’язані з руйнуванням захисних споруд. Зазначені затоплення відповідають помірному і високому рівню ризиків затоплення та призвели до негативних наслідків для економіки, здоров’я людей.

На основі проведеної оцінки ризиків затоплення визначено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення, який наведено у таблицях 1 і 2.

Усього в районі басейну річки Дніпро визначено 43 території із потенційно значними ризиками затоплення, з них 29 розташовуються на ділянках водних об’єктів та мають загальну протяжність 2734 кілометри, 14 - населені пункти, які розташовані за межами ділянок водних об’єктів та для яких визначено ризик затоплення не менше помірного рівня.

Із 43 територій із потенційно значними ризиками затоплення п’ять територій мають транскордонний (неузгоджений із країнами-сусідами - Республікою Білорусь та Російською Федерацією) статус, їх загальна довжина становить 1053 кілометри.

Таблиця 1

ПЕРЕЛІК

територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річки Дніпро

Територія із потенційно значним ризиком затоплення на ділянці водного об’єкта

Координати точок, що з’єднують межі ділянок водних об’єктів

Довжина, кілометрів

Вид затоплення*

Наслідки затоплення**

Приналежність до транскордонних територій

градусів північної широти

градусів східної довготи

р. Дніпро - с. Старі Яриловичі - Київське водосховище

52.052259

30.951173

164

A11

ЗЛ/ЕК

так

51.209621

30.524692

р. Дніпро - нижній б’єф Київської ГЕС - р. Козинка

50.589552

30.506547

A11

ЗЛ/ЕК

ні

50.164152

30.757252

р. Пакулка - с. Пльохів - гирло

51.567857

30.910366

A11

ЗЛ/ЕК

ні

51.385113

30.647871

р. Прип’ять - с. Яревище - ділянка державного кордону з Республікою Білорусь

51.548271

24.243186

179

A11

ЗЛ/ЕК

так

51.932214

25.991271

р. Вижівка - c. Видраниця - гирло

51.588796

24.510586

A11

ЗЛ/ЕК

ні

51.689308

24.591721

р. Тур’я - с. Городилець - с. Заріччя

51.16214

24.645611

A11

ЗЛ/ЕК

ні

51.363021

24.831029

р. Стохід - с. Седлище - гирло

51.682029

25.401742

A11

ЗЛ/ЕК

ні

51.862487

25.639351

р. Стир - с. Топілля - м. Вараш

50.605094

25.384158

211

A11

ЗЛ/ЕК

ні

51.325463

25.846372

р. Кормин - с. Красноволя - гирло

51.128624

25.876682

A11

ЗЛ/ЕК

ні

51.231895

25.948389

р. Горинь - с. Городець - ділянка державного кордону з Республікою Білорусь

51.279512

26.368991

104

A11

ЗЛ/ЕК

так

51.80221

26.745916

р. Случ - смт Миропіль - с. Лучиця

50.104392

27.689936

136

A11

ЗЛ/ЕК

ні

50.806098

27.269898

р. Случ - с. Чудель - м. Сарни

51.226772

26.750399

A11

ЗЛ/ЕК

ні

51.361267

26.6419

р. Язвинка - с. Малинськ - гирло

51.091399

26.548629

A11

ЗЛ/ЕК

ні

51.290656

26.64158

р. Канал Бениський - с. Колки - гирло

51.591691

26.762122

A11

ЗЛ/ЕК

ні

51.731204

26.700361

р. Чаква - витік - ділянка державного кордону з Республікою Білорусь

51.704154

26.72579

A11

ЗЛ/ЕК

так

51.760306

26.855675

р. Моства - с. Томашгород - с. Великі Озера

51.405978

27.054376

A11

ЗЛ/ЕК

ні

51.632374

26.947064

р. Тетерів - с. Тетерівка - гирло

50.221778

28.55902

260

A11

ЗЛ/ЕК

ні

51.004097

30.51171

р. Ірша - с. Щербатівка - гирло

50.768756

29.132633

A11

ЗЛ/ЕК

ні

50.777302

29.569962

р. Десна - ділянка державного кордону з Російською Федерацією - гирло

52.362688

33.436326

593

A11

ЗЛ/ЕК

так

50.54169

30.524799

р. Сейм - р. Чаша - р. Стара

51.253944

33.889023

A11

ЗЛ/ЕК

ні

51.412609

33.446454

р. Білоус - с. Рудка - гирло

51.580058

31.174196

A11

ЗЛ/ЕК

ні

51.416312

31.241787

р. Псел - с. Грунівка - р. Сироватка

51.000205

35.125486

A11

ЗЛ/ЕК

ні

50.797464

34.787362

р. Оріль - с. Шедієве - с. Сорочине

49.124479

34.620743

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.75418

34.444108

р. Самара - с. Добринька - гирло (Самарська затока)

48.622339

36.551893

241

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.582407

35.238021

р. Тернівка - с. Нова Дача - гирло

48.554283

36.178168

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.504505

36.042456

р. Вовча - с. Романки - гирло

48.057381

36.145236

120

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.637119

35.691241

р. Верхня Терса - с. Перепеляче - гирло

48.108549

35.983366

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.192214

35.992227

р. Мала Терса - с. Троїцьке - гирло

48.402305

35.831294

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.461806

35.883487

р. Кільчень - с. Олександрівка - гирло

48.765195

34.955606

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.55062

35.147656

__________

* Вид затоплення: А11 - річкове.

** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.

Таблиця 2

Інші території із потенційно значними ризиками затоплення в межах району басейну річки Дніпро

Координати населеного пункту

Вид затоплення*

Наслідки затоплення**

Приналежність до транскордонних територій

градусів північної широти

градусів східної довготи

с. Заприп’ять

51.827799

24.841454

A11

ЗЛ/ЕК

ні

с. Бережниця

51.433996

26.467956

A11

ЗЛ/ЕК

ні

с. Тинне

51.180438

26.800396

A11

ЗЛ/ЕК

ні

м. Пологи

47.486389

36.255833

A11

ЗЛ/ЕК

ні

с. Городівка

49.903325

28.992628

A11

ЗЛ/ЕК

ні

м. Охтирка

50.310101

34.901696

A11

ЗЛ/ЕК

ні

м. Кривий Ріг

47.884865

33.374603

A11

ЗЛ/ЕК

ні

м. Кобеляки

49.147101

34.197625

A11

ЗЛ/ЕК

ні

м. Красноград

49.360711

35.459665

A11

ЗЛ/ЕК

ні

с. Запсілля

49.211389

33.575278

A11

ЗЛ/ЕК

ні

с. Олександро-Степанівка

48.606944

33.154444

A11

ЗЛ/ЕК

ні

с. Мельники Річицькі

51.745307

24.716257

A11

ЗЛ/ЕК

ні

с. Кам’яне-Случанське

51.211199

26.815032

A11

ЗЛ/ЕК

ні

с. Колодії

51.360816

25.818668

A11

ЗЛ/ЕК

ні

__________

* Вид затоплення: А11 - річкове.

** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.

Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Дніпро

Додаток 3

до плану управління ризиками затоплення

на окремих територіях у межах району

басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки

ЗАХОДИ,

спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки

Найменування заходу

Відповідальні за виконання

Строк виконання

Індикатор виконання

1. Забезпечення перегляду попередньої оцінки ризиків затоплення

Міндовкілля

ДСНС

Держводагентство

місцеві органи виконавчої влади

Національна академія наук (за згодою)

листопад

2026 р.

уточнено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення

2. Розроблення та уточнення карт загроз та карт ризиків затоплення для територій з потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Дніпро

ДСНС

Держгеокадастр

Держводагентство

місцеві органи виконавчої влади

органи місцевого самоврядування (за згодою)

Національна академія наук (за згодою)

листопад

2028 р.

розроблено (уточнено) 516 карт

3. Оновлення плану управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дніпро на 2031-2036 роки

МВС

Міндовкілля

Мінрегіон

ДСНС

Держводагентство

місцеві органи виконавчої влади

органи місцевого самоврядування (за згодою)

листопад

2030 р.

забезпечено підготовку та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту відповідного акта

органи місцевого самоврядування (за згодою)

листопад

2030 р.

забезпечено виконання у повному обсязі

5. Визначення та встановлення меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг річок Оріль, Нехворощанка, Маячка та водойм на території Нехворощанської територіальної громади Полтавського району Полтавської області

Полтавська облдержадміністрація

Нехворощанська сільська рада

(за згодою)

грудень

2026 р.

визначено та встановлено межі на площі 400 гектарів

6. Визначення стану захищених масивів “Конча-Заспа”, “Конча-Заспа - Плюти”, “Бортничі - Вишеньки”, “Проців - Кийлів”, що розташовані на території м. Києва, Козинської, Української територіальних громад Обухівського району та Золочівської і Воронківської територіальних громад Бориспільського району Київської області, та функцій і режимів експлуатації комплексу гідротехнічних споруд з урахуванням значних намивів піску під забудову та зменшення пропускної здатності русла і заплави Дніпра у створах масивів

Держводагентство

Київська облдержадміністрація

Національна академія наук

(за згодою)

грудень

2028 р.

забезпечено проведення досліджень у повному обсязі

7. Забезпечення будівництва гідротехнічних споруд, берегоукріплення на річці Десна у с. Хотянівка Вишгородської територіальної громади Вишгородського району Київської області

Міндовкілля

Держводагентство

Київська облдержадміністрація

грудень

2028 р.

побудовано споруди на ділянці протяжністю 0,5 кілометра

8. Забезпечення будівництва гідротехнічних споруд, берегоукріплення на річці Десна у с. Рожни Зазимської територіальної громади Вишгородського району Київської області

-”-

грудень

2026 р.

побудовано споруди на ділянці протяжністю 0,5 кілометра

9. Забезпечення будівництва гідротехнічних споруд, берегоукріплення на річці Десна у с. Пірново Пірнівської територіальної громади Вишгородського району Київської області

-”-

грудень

2030 р.

побудовано споруди на ділянці протяжністю

0,5 кілометра

10. Підтримка в належному стані та удосконалення інфраструктури захисту від затоплень Канівського водосховища в смт Козин Козинської територіальної громади Обухівського району Київської області

-”-

грудень

2030 р.

удосконалено інфраструктуру захисту протяжністю

57 кілометрів

11. Проведення реконструкції насосних станцій “Конча-Заспа - Плюти”, “Конча-Заспа”, що розташовані на території м. Києва, Козинської та Української територіальних громад Обухівського району Київської області

Міндовкілля

Держводагентство

грудень

2029 р.

реконструйовано дві насосні станції

12. Проведення реконструкції захисних дамб Канівського водосховища у Київській області

Міндовкілля

Держводагентство

грудень

2029 р.

реконструйовано дамби протяжністю 21,6 кілометра

13. Забезпечення модернізації (реконструкції) насосних станцій “Русанівські сади”, “Осокорки - Позняки”, “Жуків острів” та насосних станцій, розташованих на вулицях Довбуша і Аляб’єва у м. Києві

Київська міськдержадміністрація

листопад

2030 р.

модернізовано п’ять насосних станцій

14. Проведення ремонту гідротехнічної споруди на річці Тетерівка за межами с. Мала Волиця Вільшанської територіальної громади Житомирського району Житомирської області

Житомирська облдержадміністрація

Маловолицька сільська рада

(за згодою)

грудень

2025 р.

відремонтовано одну споруду

15. Проведення ремонту гідротехнічної споруди та заміна шлюза-регулятора у с. Ясна Поляна Пулинської територіальної громади Житомирського району Житомирської області

Міндовкілля

Держводагентство

грудень

2024 р.

відремонтовано одну споруду

16. Проведення робіт з відновлення гідровузла на річці Ірша в м. Малині Малинської територіальної громади Коростенського району Житомирської області

Житомирська облдержадміністрація

Малинська міська рада (за згодою)

грудень

2025 р.

відновлено один гідровузол

17. Проведення ремонту гідротехнічної споруди греблі на річці Тетерів в м. Житомирі Житомирської територіальної громади Житомирського району Житомирської області

Житомирська облдержадміністрація

Житомирська міська рада

(за згодою)

грудень

2025 р.

відремонтовано одну споруду

18. Проведення ремонту греблі Житомирського водосховища на річки Тетерів у м. Житомирі Житомирської територіальної громади Житомирського району Житомирської області

-”-

грудень

2026 р.

відремонтовано одну греблю

19. Забезпечення розчищення та регулювання русел річок в межах Коростенської, Коростишівської, Станішівської та Хорошівської територіальних громад Житомирського району Житомирської області

Міндовкілля

Держводагентство

грудень

2030 р.

розчищено русла на ділянці протяжністю 15,2 кілометра

20. Проведення капітального ремонту захисної дамби на річці Прип’ять поблизу сіл Щедрогір і Окачево Забродівської об’єднаної територіальної громади Ковельського району Волинської області

Міндовкілля

Держводагентство

Волинська облдержадміністрація

грудень

2023 р.

відремонтовано захисну дамбу на ділянці протяжністю 0,6 кілометра

21. Проведення капітального ремонту захисних дамб на річках Прип’ять і Стохід для захисту населених пунктів Любешівської об’єднаної територіальної громади Камінь-Каширського району Волинської області

-”-

грудень

2028 р.

відремонтовано захисні дамби протяжністю 10,8 кілометра

22. Проведення капітального ремонту захисних дамб на річці Стир для захисту сіл Колодії, Підцаревичі Маневицької об’єднаної територіальної громади Камінь-Каширського району Волинської області

-”-

грудень

2029 р.

відремонтовано захисні дамби протяжністю 2,3 кілометра

23. Заліснення прибережних захисних смуг річок і водойм на території Нехворощанської об’єднаної територіальної громади Полтавського району Полтавської області

Полтавська облдержадміністрація

Нехворощанська сільська рада

(за згодою)

грудень

2025 р.

заліснено 16 гектарів

24. Забезпечення реконструкції дамби на річці Вовча у м. Павлограді Павлоградської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області

Дніпропетровська облдержадміністрація

грудень

2030 р.

реконструйовано одну дамбу

25. Виконання руслорегулювальних робіт на річці Вовча у смт Васильківка Василівської територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області

Дніпропетровська облдержадміністрація

грудень

2030 р.

забезпечено виконання робіт у повному обсязі

26. Забезпечення розчищення дренажно-паводкових каналів на території Петропавлівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області

-”-

грудень

2023 р.

розчищено каналів на ділянці протяжністю 6,72 кілометра

27. Проведення інвентаризації протипаводкової захисної інфраструктури, включаючи геодезичні вимірювання абсолютних відміток висот елементів захисних гідротехнічних споруд

Міндовкілля

Держводагентство

органи місцевого самоврядування (за згодою)

грудень

2025 р.

забезпечено інвентаризацію усіх об’єктів протипаводкової інфраструктури

28. Проведення матеріально-технічного переоснащення гідрометеорологічної служби ДСНС

МВС

ДСНС

грудень

2030 р.

забезпечено модернізацію у повному обсязі

29. Забезпечення співробітництва з Республікою Білорусь у сфері управління водними ресурсами

Міндовкілля

Держводагентство

ДСНС

щороку

проведено вісім засідань

30. Уточнення планів взаємодії органів виконавчої влади всіх рівнів, порядку і регламенту зв’язку, інформування, оповіщення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням, та виконання робіт з ліквідації наслідків затоплення

місцеві органи виконавчої влади

ДСНС

заінтересовані центральні органи виконавчої влади

щороку до

10 лютого

уточнено відповідні плани, порядки та регламенти

31. Уточнення розрахунків аварійно-рятувальних сил та засобів для проведення запобіжних заходів і виконання робіт з ліквідації наслідків можливого затоплення

ДСНС

заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади

щороку до

10 лютого

уточнено розрахунки сил та засобів

32. Визначення у складі місцевих, територіальних і відомчих матеріальних резервів, призначених для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, необхідного аварійного запасу пально-мастильних, будівельних та сипучих матеріалів, мішків, засобів освітлювання, захисного одягу, шанцевого інструменту, забезпечення завчасного розміщення зазначених резервів поблизу зон можливого затоплення

місцеві органи виконавчої влади

ДСНС

Держводагентство

Мінінфраструктури

інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади

щороку до

10 лютого

визначено необхідні матеріальні резерви

33. Забезпечення нормативних запасів реагентів, знезаражувальних засобів і реактивів для очищення та знезараження питної води, проведення посиленого відомчого лабораторного контролю, нагляду і моніторингу за якістю питної води в разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням

місцеві органи виконавчої влади

МОЗ

Мінрегіон

щороку до

10 лютого

забезпечено створення відповідних запасів

34. Проведення тренувань (навчань) працівників органів управління і формувань територіальних підсистем та функціональної підсистеми протипаводкового захисту єдиної державної системи цивільного захисту щодо дій в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями

місцеві органи виконавчої влади

Держводагентство

ДСНС

щороку

забезпечено проведення навчань

35. Уточнення порядку доведення попереджень і оповіщень про можливу загрозу затоплення та його прогнозовані масштаби до населення, робочого персоналу та керівників підприємств

органи місцевого самоврядування (за згодою)

місцеві органи виконавчої влади

заінтересовані центральні органи виконавчої влади

ДСНС

Адміністрація Держспецзв’язку

щороку до

10 лютого

уточнено порядок

36. Уточнення планів евакуації населення і створення необхідних побутових умов у місцях тимчасового розміщення на період евакуації

органи місцевого самоврядування (за згодою)

місцеві органи виконавчої влади

заінтересовані центральні органи виконавчої влади

ДСНС

щороку до

10 лютого

уточнено плани евакуації

37. Підготовка інформаційних матеріалів та проведення заходів із підвищення обізнаності та готовності населення до можливого затоплення

органи місцевого самоврядування (за згодою)

місцеві органи виконавчої влади

постійно

забезпечено виконання у повному обсязі

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 8 жовтня 2022 р. № 895-р

ПЛАН

управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дністер на 2023-2030 роки

1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річки Дністер на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.

Опис району басейну річки Дністер та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.

2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річки Дністер, які мають потенційно значні ризики затоплення.

У районі басейну річки Дністер за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено 103 території із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 4303 кілометри. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Дністер наведено в додатку 2.

3. Цілями управління ризиками затоплення є:

мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;

мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.

Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.

4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплень на окремих територіях у межах району басейну річки Дністер на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.

оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;

заплановані заходи, які не було здійснено;

здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.

6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення у районі басейну річки Дністер здійснюється в рамках виконання Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про спільне використання та охорону прикордонних вод 1994 року, Договору між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер 2012 року, ратифікованого Законом України від 7 червня 2017 р. № 2086-VIII, інших міжнародних договорів України у сферах запобігання надзвичайним ситуаціям, управління водними ресурсами та гідрометеорологічної діяльності, зокрема Комісії зі сталого використання і охорони басейну річки Дністер, яка є органом міждержавної співпраці Договірних Сторін у сфері охорони, сталого використання і розвитку басейну річки Дністер. Положення про Українську частину Комісії зі сталого використання і охорону басейну річки Дністер та її склад затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 148 “Деякі питання виконання положень Договору між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер” (Офіційний вісник України, 2018 р., № 23, ст. 802).

Заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері водних ресурсів та гідрометеорології з Республікою Молдова зазначені в додатку 3.

З метою гармонізації з планом управління річковим басейном Дністра на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасну підготовку обох планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річки Дністер.

Додаток 1

до плану управління ризиками затоплення

для окремих територій у межах району

басейну річки Дністер на 2023-2030 роки

ОПИС

району басейну річки Дністер та тенденції динаміки клімату і його можливих змін

Територія району басейну річки Дністер розташована у семи областях на південному заході України (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Чернівецька, Одеська області) і становить 53 961 кв. кілометр (8,92 відсотка території України).

У районі басейну річки Дністер розташовані 3754 населених пункти, з них 144 міських населених пункти (міст - 65, селищ міського типу - 79) та 3610 сільських населених пунктів (селищ - 84, сіл - 3526). Населення становить близько 5 200 тис. осіб. Переважна більшість населення проживає у селах - близько 2 554 тис. осіб (49,1 відсотка), проте кількість населення міст є не набагато меншою - 2 310 тис. осіб (44,4 відсотка). У селищах міського типу проживає 6,2 відсотка населення району басейну річки Дністер, у селищах - 0,3 відсотка.

Район басейну річки Дністер є цілісним, складається з басейну річки Дністер у межах України, перехідних вод та прибережних вод (акваторія Чорного моря між береговою лінією та лінією у територіальному морі на відстані однієї морської милі від вихідної лінії, що використовується для визначення ширини територіального моря). Межа району басейну річки Дністер проходить по лінії ділянки державного кордону з Республікою Польща, Республікою Молдова та через населені пункти по лінії вододілу.

Район басейну річки Дністер відзначається азональністю природних умов. Територія басейну є витягнутою в напрямку з північного заходу на південний схід. Розташовується басейн у декількох природних зонах: широколистяних лісів, лісостепу, степу, а також у Карпатській гірській області. Рельєф представлений гірською системою Українських Карпат, Передкарпатською височиною, Подільською височиною та Причорноморською низовиною.

Верхня, або Карпатська, частина басейну являє собою гірську область північно-східних схилів Українських Карпат з переважаючими абсолютними висотами 800-1500 метрів, найвищі висоти становлять 1600-1800 метрів. У цій частині беруть початок основні праві притоки Дністра - гірські річки із значними ухилами, із скальними, галько-валунними і гальковими руслами.

Середня частина басейну розташована у Передкарпатській та Подільській височинах з переважаючими висотами 200-500 метрів. Русла річок у цій частині басейну відзначаються гравійно-гальковими, гравійними та піщаними субстратами.

Нижня частина басейну розташовується в межах Причорноморської низовини, тут панівні висоти місцевості менші за 200 метрів. У цій частині басейну гідрографічна мережа слабко розвинута і представлена переважно річками, що пересихають, та дельтою Дністра. Річки в цій частині басейну протікають у піщаних та мулисто-піщаних руслах.

Клімат у басейні помірно-континентальний з теплою м’якою зимою та тривалим вологим літом. У формуванні клімату велику роль відіграють Карпати. Висота над рівнем моря, велика пересіченість місцевості, напрям і експозиція схилів сприяють вираженню вертикальної зональності кліматичних умов. Рівнинна частина басейну розташована у межах степової та лісостепової зон.

Кількість атмосферних опадів істотно змінюється по території: від 450 міліметрів на півдні у степу до 1200 міліметрів на півночі в гірській частині басейну. Основною рисою режиму атмосферних опадів у верхній частині є активна зливова діяльність, що визначає паводковий гідрологічний режим річок. Добова сума атмосферних опадів переважно становить 4,1-5,3 міліметра. Максимальна добова сума опадів спостерігається під час дуже інтенсивних і тривалих злив, найчастіше у червні - липні, і досягає 67-149 міліметрів за добу.

Характерною особливістю басейну є нестійкий температурний режим взимку. Зимові відлиги, обумовлені проникненням теплих повітряних мас з південного заходу, частіше охоплюють передгірські та рівнинні частини басейну.

Характерною особливістю гідрологічного режиму Дністра є паводки теплого періоду (квітень - жовтень), зокрема влітку, подекуди спостерігаються паводки холодного періоду (листопад - березень). Нерідко максимальні витрати зливових паводків значно перевищують максимуми весняного водопілля. У верхній, карпатській, частині басейну паводки виникають внаслідок випадання інтенсивних дощів у теплу пору року, сніготанення в горах у період відлиг та загального танення снігового покриву навесні.

Нерівномірність річкової мережі та кліматичні умови обумовлюють різну водність приток річки Дністер. Для верхньої гірської частини басейну, особливо правобережжя, характерним є паводковий режим протягом усього року. Для річок середньої та нижньої частин басейну типовими є весняне водопілля і низькі паводки теплого періоду. Середній багаторічний об’єм стоку Дністра в гирлі становить 10 куб. кілометрів за рік. У маловодні роки він може зменшуватися до 4,5 куб. кілометра чи збільшуватися до 19,3 куб. кілометра у роки з великою кількістю опадів.

Весняне водопілля у районі басейну річки Дністер зазвичай проходить декількома хвилями. Характерною особливістю природного водного режиму річок Волино-Подільської частини басейну (в межах Подільського гідрологічного району) є формування вираженого водопілля, під час якого проходить від 50 до 80 відсотків річного стоку, та період межені, що може перериватися невисокими і нечастими дощовими (тало-дощовими) паводками. Літні дощі, як правило, не викликають інтенсивних паводків у період літньо-осінньої межені. Але оскільки стік верхньої карпатської частини становить у середньому 70 відсотків стоку Дністра, паводковий режим зберігається на всій протяжності річки.

Загальна водність річок району басейну річки Дністер має тенденцію до зниження у південно-східному напрямку. Найбільш багатоводними є річки гірської частини. Під час паводків підвищення рівня води відбувається швидко - до 50-60 сантиметрів за годину, а спад - повільно. При великих паводках рівень води досягає максимуму за 1-2 доби. Максимальні рівні води частіше спостерігаються навесні та влітку, а мінімальні - взимку та пізньої осені. Протягом року спостерігається до 9-10 паводків.

Весняне водопілля на рівнинних притоках у межах Волино-Подільської височини проходить трохи раніше, ніж на гірських. Середні строки початку - перша декада березня. Найвищі рівні припадають зазвичай на другу - третю декаду березня.

Льодовий режим є нестійким з частим встановленням непотужного льодоставу та його скресання. Це призводить до утворення заторів, які нерідко досягають значних розмірів і супроводжуються високим підвищенням рівня води (до 4 метрів і більше). Часто заторні явища відзначаються у верхній частині Дністровського водосховища.

У районі басейну річки Дністер спостереження за гідрологічним режимом здійснюються на 74 гідрологічних постах, перелік яких наведено у таблиці 1. Спостереження здійснюються на 40 річках із 486 річок (з довжиною понад 10 кілометрів), що протікають територією басейну. Спостереження за рівнями води здійснюються на 73 гідрологічних постах, за температурою води - на 72. Витрати води вимірюються на 64 гідрологічних постах. Спостереження за річковими наносами здійснюються лише на 24 гідрологічних постах на 17 річках. Спостереження за льодовими явищами виконуються на 72 гідрологічних постах.

У таблиці 2 наведено інформацію про максимальні рівні води у річках району басейну річки Дністер та значення рівнів води різної ймовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків).

Таблиця 1

Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річки Дністер

Водний об’єкт

Місцезнаходження поста

Види спостережень

за рівнем води*

вимірювання витрат води*

за температурою води*

вимірювання витрат завислих наносів*

Річка:

Дністер

с. Стрілки

так

Дністер

м. Самбір

так

Дністер

смт Розділ

так

Дністер

смт Журавно

так

Стрв’яж

м. Хирів

так

ні

Стрв’яж

с. Луки

так

ні

Верещиця

м. Комарно

так

ні

Бистриця

с. Озимина

так

Тисмениця

м. Дрогобич

так

ні

Щирець

смт Щирець

так

ні

Стрий

с. Матків

так

Стрий

с. Завадівка

так

ні

Стрий

с. Ясениця

так

ні

Стрий

смт Верхнє Синьовидне

так

Стрий

м. Стрий

так

ні

так

ні

Завадка

с. Риків

так

ні

Яблунька

м. Турка

так

ні

Рибник

с. Майдан

так

ні

Опір

м. Сколе

так

Славська

смт Славське

так

ні

Головчанка

с. Тухля

так

Орава

с. Святослав

так

Свiча

с. Мислiвка

так

ні

Свiча

с. Зарiчне

так

Лужанка

с. Гошiв

так

Сукiль

с. Тисiв

так

Дністер

м. Галич

так

Дністер

с. Нижнiв

так

ні

так

ні

Дністер

м. Залiщики

так

Свiж

смт Букачiвцi

так

ні

Лімниця

с. Осмолода

так

ні

Лімниця

с. Перевозець

так

Чечва

с. Спас

так

ні

Луква

с. Боднарiв

так

ні

Гнила Липа

смт Бiльшiвцi

так

ні

Золота Липа

м. Бережани

так

Золота Липа

с. Задарiв

так

ні

Коропець

м. Пiдгайцi

так

ні

Коропець

смт. Коропець

так

Стрипа

хутір Каплинцi

так

ні

Стрипа

м. Бучач

так

ні

Серет

смт Велика Березовиця

так

ні

Серет

м. Чорткiв

так

Нiчлава

с. Стрiлкiвцi

так

ні

Збруч

м. Волочиськ

так

ні

Збруч

с. Завалля

так

Жванчик

с. Кугаївцi

так

ні

Смотрич

с. Купин

так

Бистриця-Надвірнянська

с. Пасiчна

так

Бистриця-Надвірнянська

с. Чернiїв

так

ні

Ворона

м. Тисмениця

так

ні

Бистриця-Солотвинська

с. Гута

так

ні

Бистриця-Солотвинська

м. Iвано-Франкiвськ

так

ні

Днiстер

м. Могилiв-Подiльський

так

Лядова

с. Жеребилiвка

так

Мурафа

с. Кудiївцi

так

ні

Мурафа

с. Миронiвка

так

ні

Марківка

с. Пiдлiсiвка

так

ні

Жванчик

с. Ластiвцi

так

Смотрич

с. Цибулiвка

так

ні

Мукша

с. Мала Слобiдка

так

ні

Студениця

с. Голозубинцi

так

ні

Ушиця

с. Зiнькiв

так

ні

Ушиця

с. Тимкiв

так

ні

Калюс

смт Нова Ушиця

так

ні

Водосховища:

Дністровське

с. Рухотин

так

ні

так

ні

Дністровське

с. Жванець

так

ні

так

ні

Дністровське

с. Устя

так

ні

так

ні

Дністровське

с. Грушівці

так

ні

так

ні

Дністровське

с. Кормань

так

ні

так

ні

Дністровське

с. Непоротове

так

ні

так

ні

Дністровське

м. Новодністровськ

так

ні

так

ні

Буферне

с. Козлів

так

ні

так

ні

Буферне

м. Новодністровськ

так

ні

так

ні

__________

* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.

Таблиця 2

Рівні води у річках району басейну річки Дністер різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)

Водний об’єкт

Місцезнаходження поста

Рівні води різної імовірності перевищення, метрів

Максимальні рівні води, метрів

Дата історичного максимуму

0,2

Річка:

Днiстер

с. Стрiлки

411,07

410,37

409,24

410,12

25 липня 2008 р.

Днiстер

м. Самбiр

292,58

291,67

290,16

291,57

25 липня 2008 р.

Днiстер

смт Розділ

252,17

250,63

248,68

250,59

27-28 липня 1980 р.

Днiстер

смт Журавно

242,58

241,56

239,7

241,76

4 вересня 1941 р.

Днiстер

м. Галич

221,55

220,39

218,38

221,16

3 вересня 1941 р.

Днiстер

с. Нижнiв

201,54

200,44

198,47

200,68

26-27 липня 2008 р.

Днiстер

м. Залiщики

153,93

152,42

149,8

153,33

22 лютого 1877 р.

Днiстер

м. Могилiв-Подiльський

70,25

67,75

64,55

67,31

28 лютого 2008 р.

Днiстер

с. Маяки

1,2

1,01

0,67

0,98

31 березня 1947 р.

Стрв’яж

с. Луки

270,86

270,58

270,1

270,68

10 липня 1867 р.

Верещиця

м. Комарно

260,52

260,35

260,02

260,26

21 березня 1945 р.

Бистриця

с. Озимина

282,31

281,8

280,74

281,82

25 липня 2008 р.

Тисьмениця

м. Дрогобич

275,57

275,4

274,46

275,28

27 липня 1997 р.

Щирець

смт Щирець

262,32

262,07

261,56

262,09

20 березня 2005 р.

Стрий

с. Маткiв

660,84

660,58

660,09

660,52

5 листопада 1998 р.

Стрий

с. Завадiвка

556,5

555,83

554,77

555,76

25 березня 1970 р.

Стрий

с. Ясениця

523,85

523,51

522,86

523,22

25 липня 2008 р.

Стрий

смт Верхнє Синьовидне

376,45

375,64

374,29

376,05

9 червня 1969 р.

Стрий

м.Стрий

300,33

299,64

298,35

299,87

31 серпня 1927 р.

Завадка

с. Рикiв

624,88

624,64

624,17

624,43

25 липня 2008 р.

Яблунька

м. Турка

554,73

554,08

552,9

554,42

28 липня 2001 р.

Рибник

с. Майдан

493,23

492,63

491,52

492,2

25 липня 2008 р.

Опiр

м. Сколе

451,5

450,37

448,37

450,56

25 липня 2008 р.

Славська

смт Славське

597,93

597,34

596,38

597,72

31 серпня 1927 р.

Головчанка

с. Тухля

542,22

541,88

541,24

541,88

8 липня 2010 р.

Орава

х. Святослав

481,09

480,13

478,79

480,66

8 червня 1969 р.

Свiча

х. Мислiвка

648,09

647,15

645,72

647,43

8 червня 1969 р.

Свiча

с. Зарiчне

285,2

284,43

283,05

284,38

25 липня 2008 р.

Лужанка

с. Гошiв

380,76

379,92

378,33

380,12

31 серпня 1927 р.

Сукiль

с. Тисiв

425,42

424,97

424,11

424,76

25 липня 2008 р.

Свiж

смт Букачiвцi

231,11

229,99

229,01

230,71

3 вересня 1941 р.

Лiмниця

с. Осмолода

716,91

716,23

715,09

716,32

5 березня 1962 р.

Лiмниця

с. Перевозець

244,12

243,34

242,02

242,94

23 липня 1974 р.

Чечва

с. Спас

426,27

425,88

424,37

425,68

8 червня 1969 р.

Луква

с. Боднарiв

287,96

287,17

285,74

286,74

25 липня 2008 р.

Гнила Липа

смт Бiльшiвцi

221,03

220,45

219,49

219,84

27 лютого 1966 р.

Бистриця-Надвiрнянська

с. Пасiчна

536,56

536,25

535,64

536,01

8 вересня 1996 р.

Бистриця-Надвiрнянська

с. Чернiїв

279,6

279,04

278,14

278,75

25 липня 2008 р.

Ворона

м. Тисмениця

245,72

245,26

244,34

245,03

9 червня 1969 р.

Бистриця-Солотвинська

с. Гута

641,86

641,32

640,47

642,51

23 липня 1980 р.

Бистриця-Солотвинська

м. Iвано-Франкiвськ

245,25

244,2

242,64

243,95

25 липня 2008 р.

Золота Липа

м. Бережани

269,73

268,6

266,86

267,59

25 березня 1973 р.

Золота Липа

с. Задарiв

214,74

214,16

213,14

214,58

13 червня 1957 р.

Коропець

м. Пiдгайцi

322,25

321,51

320,34

321,9

13 червня 1957 р.

Коропець

смт Коропець

204,68

204,38

203,95

204,27

22 березня 1987 р.

Стрипа

х. Каплинцi

329,64

329,5

329,21

329,55

3 квітня 1969 р.

Стрипа

м. Бучач

270,85

270,22

269,34

270,05

4 квітня 1969 р.

Серет

смт Велика Березовиця

298,75

298,4

297,84

298,26

21 березня 1979 р.

Серет

м. Чорткiв

217,54

216,5

215,1

216,09

2 квітня 1969 р.

Нiчлава

с. Стрiлкiвцi

182,1

181,95

181,39

181,74

19 червня 1998 р.

Збруч

м. Волочиськ

274,98

274,5

273,77

274,42

24 березня 1947 р.

Збруч

с. Завалля

140,55

140,34

139,48

140,45

19 березня 1979 р.

Жванчик

с. Кугаївцi

242,18

241,83

241,25

242,15

3 квітня 1956 р.

Жванчик

с. Ластiвцi

130,01

129,28

128,21

129,23

4 квітня 1956 р.

Смотрич

с. Купин

234,99

234,53

233,86

234,59

4 квітня 1956 р.

Смотрич

с. Цибулiвка

135,44

135,2

134,32

135

5 квітня 1932 р.

Мукша

с. Мала Слобiдка

153,29

152,94

150,99

152,73

18 червня 1962 р.

Студениця

с. Голозубинцi

208,94

207,68

206,09

206,82

14 липня 2000 р.

Ушиця

с. Зiнькiв

203,09

202,52

201,72

202,33

30 травня 1982 р.

Ушиця

с. Тимкiв

136,16

135,69

134,9

135,44

18 березня 1979 р.

Калюс

смт Нова Ушиця

168,38

168,25

167,92

168,16

22 червня 1975 р.

Лядова

с. Жеребилiвка

134,5

133,89

132,74

133,5

26 липня 2008 р.

Мурафа

с. Кудiївцi

264,91

264,72

264,34

264,77

20 травня 1953 р.

Мурафа

с. Миронiвка

66,09

65,83

65,24

65,56

6 лютого 2003 р.

Маркiвка

с. Пiдлiсiвка

81,35

80,9

79,92

80,98

29 березня 1940 р.

Основними причинами кліматичних змін в районі басейну річки Дністер є великий обсяг викидів парникових газів, а також порушення енергетичного балансу біосфери та її складників. До кінця століття у районі басейну річки Дністер за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте песимістичні оцінки прогнозують можливість їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоці води, до кінця століття істотно зросте.

Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у районі басейну річки Дністер у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшиться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.

До середини XXІ століття в районі басейну річки Дністер можлива зміна режиму зволоження. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але існує імовірність їх істотного перерозподілу між сезонами і місяцями. Імовірно, подовжиться період без дощів, але при цьому зросте інтенсивність і повторюваність сильних опадів і нерівномірність їх розподілу по території басейну. В цілому в басейні можна очікувати більш м’якої і вологої зими, більш спекотного і сухого літа, теплого і вологого вересня та більш посушливої і теплої осені.

У межах району басейну річки Дністер варто очікувати збільшення кількості дощових днів у верхній і середній частинах басейну та посушливих - у нижній. Відповідно імовірними є зростання середньої кількості опадів за добу і середнього добового максимуму опадів. Найбільші зміни можливі в теплий період, особливо в літні місяці в нижній течії Дністра. В осінні місяці можливе найбільш значне збільшення середньої і максимальної за добу кількості опадів у верхів’ї. Такі зміни можуть призвести до істотного збільшення кількості опадів під час сильних дощів (більше ніж на 10-20 міліметрів за добу). Найбільшого зростання повторюваності інтенсивних опадів можна очікувати в нижній течії Дністра.

Трансформація режиму зволоження території буде супроводжуватися і змінами водного режиму річок басейну. Кількість днів з паводками на річках району басейну річки Дністер до середини століття може зменшитися, проте у теплий період вона може зрости на 20-40 відсотків у його верхній частині, на 20-30 відсотків у середній і 10-20 відсотків у нижній частинах району басейну річки Дністер.

Практично на всій території району басейну річки Дністер можна очікувати істотного збільшення інтенсивності дощових паводків у теплий період року. Зокрема, у верхній частині очікується зростання інтенсивності паводків на 30-40 відсотків, у нижній течії - на 65 відсотків, у середній течії можливе збільшення інтенсивності паводків влітку на 80 відсотків.

Додаток 2

до плану управління ризиками затоплення

для окремих територій у межах району

басейну річки Дністер на 2023-2030 роки

ВИСНОВКИ

попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дністер

За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дністер, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура в районі басейну річки Дністер представлена переважно дамбами. У районі басейну річки Дністер розташована 221 гідротехнічна споруда (з них 56 (або 159,85 кілометра) перебувають в аварійному (незадовільному) стані. Найбільша кількість гідротехнічних споруд басейну розміщується у Львівській та Івано-Франківській областях.

Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річки Дністер, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).

Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річки Дністер здійснюється функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).

Система прогнозування затоплень в районі басейну річки Дністер ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС. Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів у районі басейну річки Дністер здійснюють:

Український гідрометеорологічний центр ДСНС (довгострокові і короткострокові прогнози припливу води до Дністровського водосховища. До довгострокових прогнозів та консультацій належать: прогноз середнього припливу води за період березень - квітень, завчасність - 61 доба (за березень завчасність - 31 доба; за квітень завчасність - 30 діб); консультації середнього місячного припливу на травень - грудень, завчасність - 28-31 доба; прогноз обсягу сумарного припливу води за період весняного водопілля, завчасність - до 60 діб; консультація про можливу величину максимальної витрати води весняної водопілля Дністра в створі поста Заліщики, завчасність - 30 діб. До короткострокових прогнозів та консультацій, що складаються щоденно, належать: прогноз середнього добового припливу (витрати) води до Дністровського водосховища (сумарний, завчасність - 24-48 годин; у створі гідрологічного поста Галич та боковий на ділянці Заліщики - створ Дністровської ГЕС, завчасність - 24 години; у створі поста Заліщики, завчасність - 24-48 годин);

Львівський регіональний центр з гідрометеорології (штормові попередження різних рівнів небезпеки на річках басейну; прогноз максимальних рівнів і витрат води Дністра в створі поста Заліщики під час паводків і весняного водопілля. До короткострокових прогнозів та консультацій, що складаються Львівським регіональним центром з гідрометеорології, належать: штормові попередження про розвиток паводків, весняного водопілля, заторно-зажорних явищ на річках басейну, а також селевих потоків, завчасність - до 24-48 годин; прогноз максимальних рівнів і витрат води Дністра у створі поста Заліщики під час паводків і весняної повені, завчасність - 6-36 годин);

Гідрометцентр Чорного та Азовського морів (складаються короткочасні прогнози і попередження про рівні води різних рівнів небезпеки у пониззі річки Дністер в межах Одеської області, завчасність - 1-3 доби).

У районі басейну річки Дністер встановлено сім автоматичних гідрологічних постів, які перебувають на балансі Держводагентства (чотири автоматичні гідрологічні пости - м. Самбір, м. Журавне, м. Галич, м. Заліщики (усі на річці Дністер) та ДСНС (три автоматичні гідрологічні пости - м. Могилів-Подільський (на річці Дністер) та с. Матків, м. Стрий (на річці Стрий).

Район басейну річки Дністер один з найбільш паводконебезпечних на території України. Значні затоплення фіксувалися з давніх часів і до теперішнього часу - у 1164, 1230, 1649, 1668, 1700, 1785, 1814, 1841, 1850, 1864, 1877, 1932, 1941, 1947, 1955, 1967, 1969, 1998, 2008, 2014, 2016, 2018 роках.

За результатами проведеного аналізу затоплень минулих років, які відбулися в районі басейну річки Дністер за період з 1941 року, встановлено 364 події, пов’язані із затопленням територій. Зазначені затоплення відповідають помірному і високому рівню ризиків затоплення та призвели до негативних наслідків для економіки, здоров’я людей.

На основі проведеної оцінки ризиків затоплення визначено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення, який наведено у таблиці 1.

Усього в районі басейну річки Дністер визначено 103 території із потенційно значними ризиками затоплення загальною довжиною 4303 кілометри (з них чотири території мають транскордонний (неузгоджений із країною-сусідом - Республікою Молдова) статус, їх загальна довжина становить 848 кілометрів).

Таблиця 1

ПЕРЕЛІК

територій із потенційно значними ризиками затоплення в районі басейну річки Дністер

Територія із потенційно значним ризиком затоплення на ділянці водного об’єкта

Координати точок, що з’єднують межі ділянок водних об’єктів

Довжина, кілометрів

Вид затоплення*

Наслідки затоплення**

Приналежність до транскордонних територій

градусів північної широти

градусів східної довготи

р. Дністер - витік - Атаки

49.211682

22.969464

533

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.546401

26.482552

р. Дністер - м. Ново-Дністровськ - с. Велика Кісниця

48.593778

27.452628

159

А11

ЗЛ/ЕК

так

48.118081

28.501939

р. Дністер - ділянка державного кордону - гирло

46.547064

29.875736

А11

ЗЛ/ЕК

так

46.303308

30.273124

р. Ясениця - витік - гирло

49.206198

22.987782

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.318996

22.960556

р. Топільниця - витік - гирло

49.256783

23.157505

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.342245

22.991303

р. Лінинка - витік - гирло

49.383484

22.770416

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.410467

22.992237

р. Яблунька - витік - гирло

49.447472

23.014962

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.419855

22.774994

р. Ореб - витік - гирло

49.444004

23.145090

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.503833

23.204353

р. Стрвяж - м. Хирів - гирло

49.531113

22.847612

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.592543

23.464716

р. Верещиця - м. Комарно - гирло

49.626189

23.715462

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.524207

23.748228

р. Бистриця - витік - гирло

49.249769

23.232092

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.505015

23.766578

р. Черхава - витік - гирло

49.419275

23.224175

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.468545

23.392781

р. Сприня - витік - гирло

49.351041

23.089725

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.419275

23.224175

р. Блажівка - витік - гирло

49.412388

23.110463

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.419275

23.224175

р. Волянка - витік - гирло

49.372138

23.074780

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.413081

23.196028

р. Тисмениця - витік - гирло

49.287003

23.416074

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.500458

23.741524

р. Солониця - витік - гирло

49.284162

23.536484

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.349604

23.560885

р. Бар - витік - гирло

49.338446

23.304761

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.381692

23.604220

р. Летнянка - с. Летня - гирло

49.378520

23.744789

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.495554

23.843027

р. Колодниця - витік - гирло

49.222020

23.719310

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.503052

23.915858

р. Щирець - смт Щирець - гирло

49.644123

23.859692

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.512243

23.920826

р. Зубра - с. Демня - гирло

49.513726

23.937295

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.564715

23.963932

р. Стрий - витік - гирло

48.800685

23.284269

245

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.397514

24.210720

р. Сможанка - витік - гирло

48.866239

23.231907

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.916588

23.132279

р. Хусна - витік - гирло

48.832508

22.998059

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.920435

23.079876

р. Либохора - витік - гирло

48.921812

22.893002

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.937192

23.063746

р. Гнила - витік - гирло

48.951992

22.877909

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.035687

23.033480

р. Бориня - витік - гирло

49.07100

22.954014

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.060797

23.037952

р. Завадка - витік - гирло

48.972901

23.256935

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.104296

23.089573

р. Яблунька - витік - гирло

49.159318

23.054341

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.171848

22.896313

р. Східниця - витік - гирло

49.216457

23.414030

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.211854

23.304590

р. Рибник - витік - гирло

49.160645

23.274907

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.180316

23.301125

р. Рибник - с. Майдан - витік - гирло

49.137104

23.279460

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.160645

23.274907

р. Рибник - с. Зубриця - витік - гирло

49.098436

23.196405

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.160645

23,274907

р. Опір - витік - гирло

48.797083

23.289115

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.112470

23.594401

р. Головчанка - витік - гирло

48.933050

23.398172

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.901244

23.467826

р. Славська - витік - гирло

48.734000

23.399462

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.850284

23.450472

р. Ялинкувата - витік - гирло

48.726345

23.493933

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.780223

23.426444

р. Рожанка - витік - гирло

48.733051

23.548217

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.872291

23.473547

р. Укерник - витік - гирло

48.833273

23.331046

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.911972

23.391926

р. Бринівка - витік - гирло

48.864285

23.284077

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.895873

23.341325

р. Либохора - витік - гирло

48.871564

23.593023

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.909000

23.470346

р. Орява - витік - гирло

48.938753

23.227941

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.002756

23.468993

р. Довжанка - витік - гирло

48.936607

23.221626

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.012623

23.154931

р. Кам’янка - витік - гирло

48.975523

23.565213

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.053434

23.541199

р. Тишівниця - витік - гирло

49.026569

23.650017

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.098401

23.619467

р. Стинавка - витік - гирло

49.216447

23.415116

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.121030

23.675813

р. Жижава - витік - гирло

49.070694

23.700974

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.329800

24.056864

р. Луг - с. Лучани - гирло

49.479392

24.311793

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.330855

24.258275

р. Свіча - с. Шевченкове - гирло

48.878670

23.918346

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.253246

24.314730

р. Вітвиця - витік - гирло

48.917548

23.654024

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.048582

23.902952

р. Лущава - витік - гирло

48.982852

23.959162

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.113972

23.967200

р. Сукіль - витік - гирло

48.968614

23.573656

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.165684

24.066718

р. Тужанка - витік - гирло

48.928738

23.983869

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.182568

24.105679

р. Лютинка - витік - гирло

49.153069

24.147318

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.233161

24.358811

р. Сівка - витік - гирло

48.940800

24.025796

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.196404

24.551468

р. Кропивник - витік - гирло

49.034360

24.194868

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.109177

24.451274

р. Болухівка - витік - гирло

49.030188

24.053880

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.144394

24.504575

р. Зборшора - с. Збора - гирло

49.125285

24.228609

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.107590

24.281299

р. Велопунець - витік - гирло

49.145138

24.222248

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.111544

24.325821

р. Станькувка - витік - гирло

49.165157

24.275369

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.128721

24.363688

р. Лімниця - с. Осмолода - гирло

48.645763

24.018729

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.139492

24.703834

р. Чечва - витік - гирло

48.723243

23.911008

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.989759

24.322025

р. Манявка - витік - гирло

48.869487

23.956991

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.913170

24.062545

р. Луква - витік - гирло

48.725706

24.254313

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.127346

24.728215

р. Гнила Липа - с. Липівка - гирло

49.528394

24.565279

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.119653

24.753673

р. Бистриця - витік - гирло

48.961115

24.740346

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.043443

24.813604

р. Павелча - витік - гирло

48.933582

24.551770

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.997858

24.725895

р. Бистриця-Солотвинська - витік - гирло

48.534609

24.124918

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.961115

24.740346

р. Саджавка - витік - гирло

48.751313

24.333073

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.858890

24.559349

р. Нівочінка - витік - гирло

48.846920

24.428498

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.867190

24.583157

р. Бистриця-Надвірнянська - витік - гирло

48.352636

24.257964

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.961115

24.740346

р. Бухтовець - витік - гирло

48.585192

24.313915

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.575837

24.433706

р. Битковчик - витік - гирло

48.628163

24.372009

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.616831

24.509966

р. Луковець - витік - гирло

48.634699

24.491660

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.701104

24.592681

р. Ворона - с. Ворона - гирло

48.761818

24.793917

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.948926

24.761631

р. Стримба - витік - гирло

48.620999

24.571827

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.879629

24.873107

р. Товмачик - м. Тлумач - гирло

48.846922

25.012317

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.952656

25.120639

р. Хотимирка - витік - гирло

48.775984

25.088456

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.783233

25.258389

р. Серет - с. Біле - гирло

49.062518

25.780677

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.618605

25.855951

р. Смотрич - с. Думанів - гирло

48.826466

26.529692

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.561764

26.640028

р. Калюс - витік - гирло

49.099138

27.233512

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.614475

27.344580

р. Лядова - с. Жеребилівка - гирло

48.612091

27.636608

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.488459

27.603067

р. Мурафа - с. Буша - гирло

48.329753

28.120925

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.210345

28.231483

р. Русава - с. Вила - гирло

48.490886

28.429625

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.231708

28.286368

р. Коритня - с. Дзигівка - гирло

48.392427

28.344706

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.282838

28.313743

р. Марківка - витік - гирло

48.523997

28.726390

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.129787

28.422554

р. Томашпіль - с. Комаргород - гирло

48.544509

28.641335

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.492210

28.433647

р. Яланка - с. Яланець - гирло

48.394981

28.494827

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.230646

28.481661

р. Трудниця - витік - гирло

49.437469

23.352925

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.461306

23.709005

р. Іловець - витік - гирло

49.547247

24.119643

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.427310

24.188031

р. Серет - с. Івачів Горішній - м. Тернопіль

49.651759

25.521585

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.576471

25.562073

р. Серет - м. Тернопіль - с. Мишковичі

49.537010

25.588842

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.436138

25.603231

р. Збруч - с. Залісся - гирло

48.681215

26.244382

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.538537

26.443710

р. Збруч - с. Дорофіївка - с. Рожиськ

49.565803

26.214587

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.433033

26.192976

р. Коропець - витік - гирло

49.478153

25.158712

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.921925

25.191758

р. Калюсик - с. Калюсик - гирло

48.990550

27.271270

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.969047

27.244333

р. Студениця - с. Голозубинці - гирло

48.846264

26.913987

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.577213

26.924668

р. Ушиця - с. Круті Броди - с. Черкасівка

49.151003

27.037649

А11

ЗЛ/ЕК

ні

49.027489

27.087522

р. Ушиця - с. В. Кужелева - с. Тимків

48.893966

27.100088

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.761142

27.063623

р. Жванчик - витік - гирло

49.219609

26.312412

113

А11

ЗЛ/ЕК

ні

48.546870

26.479170

р. Кучурган - витік - гирло

47.488544

29.703400

123

А11

ЗЛ/ЕК

так

46.569097

29.949146

р. Турунчук - ділянка державного кордону - гирло

46.553686

29.927847

А11

ЗЛ/ЕК

так

46.444690

30.207255

__________

* Вид затоплення: А11 - річкове.

** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки

Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Дністер

Додаток 3

до плану управління ризиками затоплення

для окремих територій у межах району

басейну річки Дністер на 2023-2030 роки

ЗАХОДИ,

спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дністер на 2023-2030 роки

Найменування заходу

Відповідальні за виконання

Строк виконання

Індикатор виконання

1. Забезпечення перегляду попередньої оцінки ризиків затоплення

Міндовкілля

ДСНС

Держводагентство

місцеві органи виконавчої влади

Національна академія наук

(за згодою)

листопад

2026 р.

уточнено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення

2. Розроблення та уточнення карт загроз та карт ризиків затоплення для територій з потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Дністер

ДСНС

Держгеокадастр

Держводагентство

місцеві органи виконавчої влади

органи місцевого самоврядування (за згодою)

Національна академія наук

(за згодою)

листопад

2028 р.

розроблено (уточнено) 1236 карт

3. Оновлення плану управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дністер на 2031-2036 роки

МВС

Міндовкілля

Мінрегіон

ДСНС

Держводагентство

місцеві органи виконавчої влади

органи місцевого самоврядування (за згодою)

листопад

2030 р.

забезпечено підготовку та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту відповідного акта

органи місцевого самоврядування (за згодою)

листопад

2030 р.

забезпечено виконання у повному обсязі

5. Забезпечення лабораторії з оцінки та управління ризиками затоплення відділу системних гідрометеорологічних досліджень Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та Національної академії наук необхідними приладами, устаткуванням та програмним забезпеченням згідно з переліком:

квадрокоптер DJI Matrice 300 RTK + Zenmuse P1

лідар DJI Zenmuse L1

тахеометр Leica FlexLine TS10 5- R500

рix4Dmapper (постійна ліцензія на один пристрій)

комплект GNSS приймача ElNav i73

робоча станція з технічними характеристиками Intel Core i9-9900KF (3.6-5.0 ГГц) / RAM 64 ГБ / HDD 4 ТБ + SSD 1 ТБ / 2 x nVidia GeForce RTX 2080 Ti, 11

МВС

ДСНС

Національна академія наук (за згодою)

грудень

2023 р.

забезпечено відповідними приладами у повному обсязі

6. Проведення інвентаризації протипаводкової захисної інфраструктури, включаючи геодезичні вимірювання абсолютних відміток висот елементів захисних гідротехнічних споруд

Міндовкілля

Держводагентство

органи місцевого самоврядування (за згодою)

грудень

2025 р.

забезпечено інвентаризацію всіх об’єктів протипаводкової інфраструктури

7. Забезпечення відновлення підошви дамби на річці Лімниця в с. Мединя Галицької територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

Міндовкілля

Держводагентство

Івано-Франківська облдержадміністрація

грудень

2023 р.

відновлено підошву дамби на ділянці протяжністю 300 метрів

8. Забезпечення відновлення горизонтального кріплення дамби та голови півзагат із залізобетонних блоків на річці Лімниця в с. Темирівці Галицької територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2023 р.

відновлено кріплення дамби на ділянці протяжністю 260 метрів

9. Забезпечення відновлення мокрого укосу кріплення дамби із залізобетонних плит дамби на річці Лімниця в смт Перегінське Перегінської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області

Міндовкілля

Держводагентство

Івано-Франківська облдержадміністрація

грудень

2023 р.

відновлено кріплення дамби на ділянці протяжністю 110 метрів

10. Забезпечення відновлення тіла дамби на річці Лімниця в с. Ясень Перегінської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2023 р.

відновлено тіло дамби на ділянці протяжністю 100 метрів

11. Забезпечення відновлення тіла дамби на річці Лімниця в с. Сливки Перегінської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2023 р.

відновлено тіло дамби на ділянці протяжністю 100 метрів

12. Забезпечення відновлення габіонного кріплення берегоукріплення на річці Лімниця біля смт Перегінське Перегінської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2023 р.

відновлено габіонне кріплення на ділянці протяжністю 230 метрів

13. Забезпечення відновлення берегоукріплення на річці Лімниця в с. Сливки Перегінської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2023 р.

відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 54 метри

14. Забезпечення відновлення кріплення з негабаритного каміння берегоукріплення лівого берега річки Лімниця в с. Рівня Рожнятівської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області

Міндовкілля

Держводагентство

Івано-Франківська облдержадміністрація

грудень

2023 р.

відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 210 метрів

15. Забезпечення відновлення підошви дамби та кріплення із залізобетонних плит, двох шлюзів-регуляторів на річці Дністер в с. Дубівці Дубовецької територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2023 р.

відновлено підошву дамби на ділянці протяжністю 210 метрів

16. Забезпечення відновлення підошви дамби на річці Дністер в с. Журавеньки Букачівської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2023 р.

відновлено підошву дамби на ділянці протяжністю 160 метрів

17. Забезпечення відновлення основи під залізобетонні плити берегоукріплення на річці Дністер в с. Маріямпіль - с. Водники Дубовецької територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2024 р.

відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 1408 метрів

18. Забезпечення відновлення тіла дамби та шлюзу-регулятора на річці Вовчинець в с. Побережжя - с. Ганнусівка Єзупільської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2024 р.

відновлено тіло дамби на ділянці протяжністю 20 метрів та один шлюз-регулятор

19. Забезпечення відновлення тіла дамби та підсипки гребеня правобережної дамби на річці Дністер в с. Довге Єзупільської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

Міндовкілля

Держводагентство

Івано-Франківська облдержадміністрація

грудень

2024 року

відновлено тіло дамби на ділянці протяжністю 360 метрів

20. Забезпечення відновлення габіонного кріплення берегоукріплення на річці Чечва в с. Нижній Струтинь Рожнятівської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2025 р.

відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 50 метрів

21. Забезпечення відновлення кріплення та тіла дамби на річці Луква в с. Завій Новицької територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2025 р.

відновлено кріплення та тіло дамби на ділянці протяжністю 107 метрів

22. Забезпечення відновлення берегоукріплення на річці Луква в с. Завій Новицької територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2025 р.

відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 403 метри

23. Забезпечення відновлення берегоукріплення на річці Луква у с. Боднарів Калуської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2025 р.

відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 120 метрів

24. Забезпечення відновлення берегоукріплення на річці Бистриця в с. Вовчинець Івано-Франківської територіальної громади Івано-Франківської міськради Івано-Франківської області

Міндовкілля

Держводагентство

Івано-Франківська облдержадміністрація

грудень

2025 р.

відновлено берегоукріплення протяжністю 50 метрів

25. Забезпечення відновлення кріплення з плит та кріплення підошви дамби на річці Бистриця-Солотвинська в с. Монастирчани Солотвинської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2025 р.

відновлено кріплення плит та підошви дамби на ділянці протяжністю 480 метрів

26. Забезпечення відновлення тіла дамби і габіонного кріплення на річці Бистриця-Солотвинська в с. Пороги Солотвинської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2025 р.

відновлено тіло дамби та габіонне кріплення на ділянці протяжністю 140 метрів

27. Забезпечення відновлення кріплення підошви дамби на річці Бистриця-Солотвинська в с. Підгір’я Богородчанської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2026 р.

відновлено кріплення підошви дамби на ділянці протяжністю 230 метрів

28. Забезпечення відновлення габіонного кріплення берегоукріплення на річці Бистриця-Солотвинська в с. Пороги Солотвинської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2026 р.

відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 60 метрів

29. Забезпечення відновлення берегоукріплення на річці Бистриця-Солотвинська в с. Підгір’я Богородчанської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

Міндовкілля

Держводагентство

Івано-Франківська облдержадміністрація

грудень

2026 р.

відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 490 метрів

30. Забезпечення відновлення габіонного кріплення берегоукріплення на річці Бистриця-Солотвинська в с. Жураки Богородчанської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2026 р.

відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 140 метрів

31. Забезпечення відновлення берегоукріплення з негабаритного каменю на річці Бистриця-Солотвинська в смт Солотвин Солотвинської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2026 р.

відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 120 метрів

32. Забезпечення відновлення берегоукріплення на річці Саджавка в с. Глибівка Богородчанської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2026 р.

відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 50 метрів

33. Забезпечення відновлення кріплення з негабаритного каменю берегоукріплення на річці Лукавець в с. Гвізд Надвірнянської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2026 р.

відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 50 метрів

34. Забезпечення відновлення тіла дамби та кріплення із залізобетонних плит на правому березі річки Бистриця-Надвірнянська в с. Березівка Івано-Франківської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

Міндовкілля

Держводагентство

Івано-Франківська облдержадміністрація

грудень

2026 р.

відновлено тіло дамби на ділянці протяжністю 220 метрів

35. Забезпечення відновлення дамби на річці Бистриця-Надвірнянська в с. Тисменичани Івано-Франківської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2026 р.

відновлено дамбу на ділянці протяжністю 1120 метрів

36. Забезпечення відновлення тіла дамби на річці Бистриця-Надвірнянська в с. Грабовець Богородчанської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2026 р.

відновлено тіло дамби на ділянці протяжністю 300 метрів

37. Забезпечення відновлення мокрого укосу правобережної дамби на річці Бистриця-Надвірнянська в с. Полик Більшівцівської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2026 р.

відновлено мокрий укіс дамби на ділянці протяжністю 650 метрів

38. Забезпечення відновлення берегоукріплення на річці Бистриця-Надвірнянська в с. Зелена Пасічнянської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2026 р.

відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 280 метрів

39. Забезпечення відновлення берегоукріплення на річці Бистриця-Надвірнянська в с. Фітьків Переріслянської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області

Міндовкілля

Держводагентство

Івано-Франківська облдержадміністрація

грудень

2026 р.

відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 180 метрів

40. Забезпечення відновлення берегоукріплення на річці Бистриця-Надвірнянська в с. Зелена Пасічнянської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2026 р.

відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 246 метрів

41. Забезпечення відновлення берегоукріплення на річці Бистриця-Надвірнянська в с. Забережжя Богородчанської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2026 р.

відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 50 метрів

42. Забезпечення відновлення тіла дамби на річці Ворона в с. Чорнолізці Тисменицької територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2027 р.

відновлено тіло дамби на ділянці протяжністю 70 метрів

43. Проведення будівництва водозахисної дамби на річці Сівка біля Домбровського кар’єру в м. Калуші Калуської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2024 р.

побудовано дамбу протяжністю 1500 метрів

44. Проведення розчищення русла річки Сівка біля Домбровського кар’єру в м. Калуші Калуської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області

-“-

грудень

2023 р.

розчищено русло на ділянці протяжністю 3400 метрів

45. Проектування берегоукріплення на річці Жван в с. Жван Мурованокуриловецької територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області

Міндовкілля

Держводагентство

Вінницька облдержадміністрація

грудень

2023 р.

розроблено проектну докуметацію

46. Проведення будівництва правобережної дамби на річці Дністер в с. Ралівка - с. Задністря Ралівської територіальної громади Самбірського району Львівської області (початок - від автомобільного мосту через річку Дністер в с. Ралівка)

Міндовкілля

Держводагентство

Львівська облдержадміністрація

грудень

2023 р.

побудовано дамбу протяжністю 2706 метрів

47. Проведення будівництва правобережної дамби на річці Чуківка в с. Задністря Ралівської територіальної громади Самбірського району Львівської області (початок - від впадіння в річку Дністер ПК00+00–ПК–11+40)

-“-

грудень

2023 р.

побудовано дамбу протяжністю 1140 метрів

48. Проведення будівництва лівобережної дамби на річці Чуківка в с. Задністря територіальної громади Самбірського району Львівської області (початок - від впадіння в річку Дністер ПК00+00–ПК–11+40)

-“-

грудень

2023 р.

побудовано дамбу протяжністю

1140 метрів

49. Проведення будівництва лівобережної дамби на річці Дністер в с. Калинів Новокалинівської територіальної громади Самбірського району Львівської області

-“-

грудень

2023 р.

побудовано дамбу протяжністю 2624 метри

50. Забезпечення відновлення лівобережної дамби на річці Дністер на ділянці с. Корналовичі, с. Кружики Новокалинівської територіальної громади Самбірського району Львівської області

Міндовкілля

Держводагентство

Львівська облдержадміністрація

грудень

2023 р.

відновлено дамбу на ділянці протяжністю 3200 метрів

51. Забезпечення відновлення лівобережної дамби на річці Дністер в с. Мости - с. Поляна Комарнівської територіальної громади Львівського району Львівської області

-“-

грудень

2023 р.

відновлено дамбу на ділянці протяжністю 300 метрів

52. Забезпечення відновлення правобережної дамби річки Дністер в с. Мости - с. Монастирець - с. Тершаків Комарнівської територіальної громади Львівського району Львівської області

-“-

грудень

2025 р.

відновлено дамбу на ділянці протяжністю 3390 метрів

53. Забезпечення відновлення правобережної дамби на річці Свіча в с. Заграбівка Журавненської територіальної громади Стрийського району Львівської області

-“-

грудень

2023 р.

відновлено дамбу на ділянці протяжністю 320 метрів

54. Забезпечення відновлення правобережної дамби на річці Летнянка Тисменицької осушної системи ПК0–ПК93+00 в с. Гірське Миколаївської територіальної громади Стрийського району Львівської області

-“-

грудень

2024 р.

відновлено дамбу на ділянці протяжністю 9300 метрів

55. Забезпечення відновлення правобережної дамби на річці Стрв’яж осушної системи “Дністер-Стрв’яж” від с. Долобів - с. Чернихів Рудківської територіальної громади Самбірського району Львівської області

Міндовкілля

Держводагентство

Львівська облдержадміністрація

грудень

2025 р.

відновлено дамбу на ділянці протяжністю 21500 метрів

56. Забезпечення відновлення лівобережної дамби на річці Стрв’яж осушної системи “Дністер - Стрв’яж” від с. Долобів - с. Чернихів Рудківської територіальної громади Самбірського району Львівської області

-“-

грудень

2025 р.

відновлено дамбу на ділянці протяжністю 21500 метрів

57. Забезпечення відновлення правобережної дамби на річці Дністер Мостівської осушної системи від с. Мости - с. Монастирець Комарнівської територіальної громади Львівського району Львівської області

-“-

грудень

2027 р.

відновлено дамбу на ділянці протяжністю 6270 метрів

58. Забезпечення відновлення лівобережної дамби на річці Дністер Мостівської осушної системи від с. Мости - с. Монастирець Комарнівської територіальної громади Львівського району Львівської області

-“-

грудень

2027 р.

відновлено дамбу на ділянці протяжністю 6270 метрів

59. Забезпечення відновлення лівобережної дамби на річці Дністер в с. Подільці - с. Погірці Рудківської територіальної громади Самбірського району Львівської області

-“-

грудень

2023 р.

відновлено дамбу на ділянці протяжністю 3900 метрів

60. Забезпечення відновлення правобережної дамби № 1 на річці Дністер в с. Корналовичі - с. Гординя Новокалинівської територіальної громади Тершаківської осушної системи Самбірського району Львівської області

Міндовкілля

Держводагентство

Львівська облдержадміністрація

грудень

2024 р.

відновлено дамбу на ділянці протяжністю 11000 метрів

61. Забезпечення відновлення правобережної дамби № 2 на річці Дністер в с. Сусолів Рудківської територіальної громади - с. Мости Комарнівської територіальної громади Тершаківської осушної системи Самбірського району Львівської області

-“-

грудень

2024 р.

відновлено дамбу на ділянці протяжністю 8000 метрів

62. Забезпечення відновлення лівобережної дамби ні річці Дністер осушної системи “Дністер - Стрв’яж” в с. Долобів Рудківської територіальної громади - с. Корналовичі Новокалинівської територіальної громади Самбірського району Львівської області

-“-

грудень

2023 р.

відновлено дамбу на ділянці протяжністю 6950 метрів

63. Забезпечення відновлення лівобережної дамби на річці Дністер в с. Сусолів Рудківської територіальної громади Самбірського району Львівської області

-“-

грудень

2025 р.

відновлено дамбу на ділянці протяжністю 6270 метрів

64. Забезпечення відновлення лівобережної дамби на річці Стрий в районі с. Верхнє Висоцьке і с. Нижнє Висоцьке Боринської територіальної громади Самбірського району Львівської області

-“-

грудень

2023 р.

відновлено дамбу на ділянці протяжністю 2000 метрів

65. Проведення будівництва лівобережної дамби на річці Свіча в с. Демівка Журавенської територіальної громади Стрийського району Львівської області

Міндовкілля

Держводагентство

Львівська облдержадміністрація

грудень

2025 р.

побудовано дамбу протяжністю 1100 метрів

66. Проведення будівництва правобережної дамби на річці Свіча в с. Мельничі - с. Лютинка Журавенської територіальної громади Стрийського району Львівської області

-“-

грудень

2025 р.

побудовано дамбу протяжністю 1200 метрів

67. Проведення будівництва правобережної дамби на річці Свіча в с. Стрийської територіальної громади - с. Сулятичі Журавенської територіальної громади Стрийського району Львівської області

-“-

грудень

2025 р.

побудовано дамбу протяжністю 770 метрів

68. Проведення будівництва правобережної дамби на річці Бистриця в с. Грушів Меденицької територіальної громади Дрогобицького району Львівської області

-“-

грудень

2024 р.

побудовано дамбу протяжністю 600 метрів

69. Проведення будівництва земляної греблі акумулюючої ємності в районі с. Мости Комарнівської територіальної громади Львівського району Львівської області

-“-

грудень

2028 р.

побудовано земляну греблю протяжністю 9200 метрів

70. Проведення будівництва споруд, що стабілізують перепади швидкості води на річці Дністер біля м. Старого Самбора Старосамбірської територіальної громади Самбірського району Львівської області

-“-

грудень

2028 р.

побудовано чотири споруди, що стабілізуюють перепади

71. Проведення матеріально-технічного переоснащення гідрометеорологічної служби ДСНС

МВС

ДСНС

грудень

2030 р.

забезпечено модернізацію у повному обсязі

72. Забезпечення співробітництва з Республікою Молдова у сфері управління ризиками затоплення та обміну даними про гідрологічний режим річок у районі басейну річки Дністер

Міндовкілля

Держводагентство

ДСНС

щороку

проведено вісім засідань

73. Уточнення планів взаємодії органів виконавчої влади всіх рівнів, порядку і регламенту зв’язку, інформування, оповіщення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням, та виконання робіт з ліквідації наслідків затоплення

місцеві органи виконавчої влади

ДСНС

заінтересовані центральні органи виконавчої влади

щороку до

10 лютого

уточнено відповідні плани, порядки та регламенти

74. Уточнення розрахунків аварійно-рятувальних сил та засобів для проведення запобіжних заходів і виконання робіт з ліквідації наслідків можливого затоплення

ДСНС

заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади

щороку до

10 лютого

уточнено розрахунки сил та засобів

75. Визначення у складі місцевих, територіальних і відомчих матеріальних резервів, призначених для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, необхідного аварійного запасу пально-мастильних, будівельних та сипучих матеріалів, мішків, засобів освітлення, захисного одягу, шанцевого інструменту, забезпечення завчасного розміщення зазначених резервів поблизу зон можливого затоплення

місцеві органи виконавчої влади

ДСНС

Держводагентство

Мінінфраструктури

інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади

щороку до

10 лютого

визначено необхідні матеріальні резерви

76. Забезпечення нормативних запасів реагентів, знезаражувальних засобів і реактивів для очищення та знезараження питної води, проведення посиленого відомчого лабораторного контролю, нагляду і моніторингу за якістю питної води в разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням

місцеві органи виконавчої влади

МОЗ

Мінрегіон

щороку до

10 лютого

забезпечено створення відповідних запасів

77. Проведення тренувань (навчань) працівників органів управління і формувань територіальних підсистем та функціональної підсистеми протипаводкового захисту єдиної державної системи цивільного захисту щодо дій в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням

місцеві органи виконавчої влади

Держводагентство

ДСНС

щороку

забезпечено проведення навчань

78. Уточнення порядку доведення попереджень і оповіщень про можливу загрозу затоплення та його прогнозовані масштаби до населення, робочого персоналу та керівників підприємств

органи місцевого самоврядування (за згодою)

місцеві органи виконавчої влади

заінтересовані центральні органи виконавчої влади

ДСНС

Адміністрація Держспецзв’язку

щороку до

10 лютого

уточнено порядок

79. Уточнення планів евакуації населення і створення необхідних побутових умов у місцях тимчасового розміщення на період евакуації

органи місцевого самоврядування (за згодою)

місцеві органи виконавчої влади

заінтересовані центральні органи виконавчої влади

ДСНС

щороку до

10 лютого

уточнено плани евакуації

80. Підготовка інформаційних матеріалів та проведення заходів із підвищення обізнаності та готовності населення до можливого затоплення

органи місцевого самоврядування (за згодою)

місцеві органи виконавчої влади

постійно

забезпечено виконання у повному обсязі

81. Забезпечення наповнення каталогу “Автоматичне робоче місце моніторингу гідрологічних явищ” інформацією про селеві потоки в районі басейну річки Дністер; затори, зажори в районі басейну річки Дністер; рівні води, які відповідають небезпечним та стихійним гідрометеорологічним явищам в районі басейну річки Дністер; скиди води в районі басейну річки Дністер

ДСНС

грудень

2026 р.

забезпечено наповнення каталогу в повному обсязі

82. Забезпечення доступу до моделей прогнозу погоди ALLADIНІ, WRF, COSMO для задач гідрологічного прогнозування

МВС

ДСНС

грудень

2027 р.

надано доступ до моделей прогнозу погоди

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 8 жовтня 2022 р. № 895-р

ПЛАН

управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дон на 2023-2030 роки

1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річки Дон на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.

Опис району басейну річки Дон та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.

2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річки Дон, які мають потенційно значні ризики затоплення.

У районі басейну річки Дон за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено сім територій із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 218 кілометрів. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Дон наведено в додатку 2.

3. Цілями управління ризиками затоплення є:

мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;

мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.

Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.

4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дон на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.

оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;

заплановані заходи, які не було здійснено;

здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.

6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення у районі басейну річки Дон не здійснюється. У районі басейну річки Дон територій, які мають потенційно значні ризики затоплення із транскордонним статусом, не визначено.

Цей план не містить заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері водних ресурсів та гідрометеорології.

З метою гармонізації з планом управління річковим басейном Дону на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасну підготовку обох планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річки Дон.

Додаток 1

до плану управління ризиками затоплення

на окремих територіях у межах району

басейну річки Дон на 2023-2030 роки

ОПИС

району басейну річки Дон та тенденції динаміки клімату і його можливих змін

Територія району басейну річки Дон розташована в межах трьох областей України (Донецька, Луганська та Харківська) і становить 55273 кв. кілометри (9,14 відсотка території України).

У районі басейну річки Дон розташовані 2420 населених пунктів, з них - 258 міських населених пунктів (міст - 72, селищ міського типу - 186) та 2162 сільських населених пункти (селищ - 247, сіл - 1915). Населення басейну становить близько 6 440 тис. осіб. Переважна більшість населення близько 4 750 тис. осіб (73,7 відсотка) проживає у містах, 780 тис. осіб (12,1 відсотка) - у селищах міського типу, понад 750 тис. осіб (12,2 відсотка) проживає у селах, в селищах проживає 2 відсотка населення.

Район басейну річки Дон є цілісним, складається із суббасейнів річок Сіверський Донець та Дон у межах України. Межа району басейну річки Дон проходить по лінії ділянки державного кордону з Російською Федерацією та через населені пункти по лінії вододілу.

Переважна частина району басейну річки Дон, а саме суббасейн річки Сіверський Донець (площа суббасейну 54901 кв. кілометр, або 98,89 відсотка території басейну Дону), розміщується в межах Дніпровсько-Донецької западини. Лише незначна частина суббасейну Сіверського Дінця (правобережна частина на схід від гирла річки Казенний Торець) та суббасейну Нижнього Дону (площа суббасейну 372 кв. кілометри, або 1,21 відсотка території басейну Дону) розміщуються в межах Донецької складчастої споруди. Такі тектонічні умови обумовлюють рельєф території району басейну річки Дон, який відзначається рівнинним характером. Північна частина басейну розміщена на відрогах Середньоруської височини з пересічними відмітками земної поверхні 60-150 метрів. Південна частина басейну представлена правобережною територією суббасейну річки Сіверський Донець та суббасейну Нижнього Дону. Вона розміщується на відрогах Донецького кряжу, що обумовлює відмітки земної поверхні 60-230 метрів.

Ґрунтовий покрив території району басейну річки Дон представлений переважно чорноземами різного ступеня опідзоленості та гумусності.

Територія району басейну річки Дон характеризується помірним континентальним кліматом північної та південної атлантико-континентальної кліматичної області.

Північно-західна частина району басейну річки Дон (на північ від лінії гирло річки Мож - зона підпору Оскільського водосховища - межа Харківської та Луганської областей) зосереджена в межах східної лісостепової зони північної атлантико-континентальної кліматичної області. Тут в середньому за рік випадає 550 міліметрів атмосферних опадів, з яких в теплий період (квітень - жовтень) - 325-350 міліметрів, а в холодний період (листопад - березень) - 200-225 міліметрів. Річна температура повітря в середньому коливається в межах 6-20°С, і середньорічна температура - близько 7,5°С. Тривалість снігового покриву в середньому не перевищує 95 діб.

На південь від лінії гирло річки Мож - зона підпору Оскільського водосховища - межа Харківської та Луганської областей у районі басейну річки Дон проходить північна степова зона південної атлантико-континентальної кліматичної області. Середньорічна кількість атмосферних опадів тут також не перевищує 550 міліметрів, проте в теплий період їх кількість рідко перевищує 300-325 міліметрів, а в холодний період року - 200-225 міліметрів. Середньорічна температура повітря становить близько 8°С, але протягом року коливається в межах 6-21°С. Сніговий покрив встановлюється в середньому на 80 діб.

У цілому район басейну річки Дон входить до помірно посушливої зони. Тут характерні для зимового періоду відлиги можуть тривати від 30 до 60 діб. Атмосферна посуха може тривати 20-45 діб на рік.

За гідрологічним режимом річки району басейну річки Дон входять у два гідрологічні райони - Північно-Донецький (усі річки суббасейну Сіверського Дінця, крім правих приток Сіверського Дінця нижче впадіння річки Береки), та Приазовський гідрологічний район (праві притоки Сіверського Дінця нижче впадіння річки Береки та річок суббасейну Нижнього Дону). Річки району басейну річки Дон характеризуються мішаним живленням водного стоку, проте роль снігового та дощового живлення значно відрізняється по території. Водотоки Північно-Донецького гідрологічного району відзначаються весняним водопіллям з 60-70-відсотковою часткою річного стоку. Паводковий стік незначний. Зазвичай висота паводків не перевищує висоту весняного водопілля. Меженний стік становить 20-30 відсотків річного стоку. На річках Приазовського гідрологічного району стік водопілля не перевищує 60-70 відсотків річного стоку (великі річки) та 50 відсотків (малі та середні річки). Паводковий стік рідко перевищує рівні десятивідсоткового річного стоку. Об’єми меженного стоку становлять 30-50 відсотків річного об’єму стоку.

Весняне водопілля, як визначальна фаза гідрологічного режиму річок району басейну річки Дон, починається в третю декаду лютого - першу декаду березня та триває до 30-40 діб із закінченням наприкінці третьої декади березня - першої декади квітня. Тривалість водопілля на Сіверському Дінцю становить 50-70 діб та закінчується водопілля наприкінці другої декади квітня - на початку першої декади травня. Настання максимальних витрат води відбувається протягом 10-20 діб від початку водопілля. Рівень весняного стоку зменшується з півночі на південь в районі басейну річки Дон з 60 до 30 міліметрів. Рівень стоку весняного водопілля одновідсоткової імовірності перевищення зменшується з північного сходу на південний захід із 160 до 120 міліметрів.

У районі басейну річки Дон спостереження за гідрологічним режимом здійснюються на 33 гідрологічних постах, перелік яких наведено у таблиці 1. Спостереження здійснюються на 19 річках із 253 річок, що протікають територією району басейну річки Дон.

Таблиця 1

Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річки Дон

Водний об’єкт

Місцезнаходження поста

Види спостережень

за рівнем води*

вимірювання витрат води*

за температурою води*

вимірювання витрат завислих наносів*

Річка:

Сіверський Донець

м. Чугуїв

так

ні

Сіверський Донець

м. Змiїв

так

ні

Сіверський Донець

с. Протопопiвка

так

ні

Сіверський Донець

м. Iзюм

так

ні

Сіверський Донець

с. Яремiвка

так

ні

Сіверський Донець

с. Стародубiвка

так

ні

Уди

смт Пересiчна

так

ні

Уди

смт Безлюдiвка

так

ні

Лопань

смт Козача Лопань

так

ні

Харкiв

с. Циркуни

так

ні

Казенний Торець

смт Райське

так

Кривий Торець

смт Олексiєво-Дружкiвка

так

ні

Сухий Торець

смт Черкаське

так

ні

Бахмут

м. Бахмут

так

ні

Бахмут

м. Сiверськ

так

ні

Жеребець

с. Торське

так

ні

Сіверський Донець

с. Огiрцеве

так

ні

Сіверський Донець

смт Печенiги, нижній б’єф

так

ні

Вовча

м. Вовчанськ

так

Оскіл

м. Куп’янськ

так

Оскіл

Оскiльська ГЕС, нижній б’єф

так

ні

Сіверський Донець

м. Лисичанськ

так

ні

Красна

с. Червонопопiвка

так

ні

Айдар

смт Бiлолуцьк

так

ні

Айдар

с. Новоселiвка

так

Євсуг

смт Петропавлівка

так

ні

Деркул

смт Бiловодськ

так

ні

Водосховище:

Печенізьке

с. Графське

так

ні

так

ні

Печенізьке

с. Старий Салтів

так

ні

так

ні

Печенізьке

смт Печеніги

так

ні

так

ні

Оскільське

с. Сенькове

так

ні

так

ні

Оскільське

с. Горохуватка

так

ні

так

ні

Оскільське

Оскільська ГЕС

так

ні

так

ні

__________

* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.

На всіх гідрологічних постах району басейну річки Дон здійснюються спостереження за рівнями, витратами та температурою води. Спостереження за наносами здійснюється на чотирьох пунктах гідрологічних спостережень району басейну річки Дон, на переважній більшості гідрологічних постів ведеться спостереження за льодовим режимом.

Таблиця 2

Рівні води у річках району басейну річки Дон різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)

Річка

Місцезнаходження

Рівні води різної ймовірності перевищення, метрів

Максимальні рівні води, метрів

Дата історичного максимуму

0,2

Айдар

смт Білолуцька

69,70

69,01

67,71

68,17

1 квітня 1953 р.

Айдар

с. Новоселівка

56,44

56,13

55,16

55,83

6 квітня 1956 р.

Лугань

м. Зимогір’я

60,26

59,00

57,13

62,78

5 квітня 1996 р.

Вільхова

м. Луганськ

47,27

45,66

42,71

45,14

25 лютого 1946 р.

Деркул

смт Біловодськ

63,31

62,01

62,78

5 квітня 1996 р.

За даними гідрометеорологічної мережі гідрологічних постів району басейну річки Дон, за весь період спостережень затоплення територій річковими водами відзначалися неподалік п’яти гідрологічних постів. У всіх випадках абсолютні максимальні рівні води перевищують рівні води десятивідсоткової імовірності перевищення, в окремих випадках такі перевищення становлять 2-5 метрів. У таблиці 2 наведено інформацію про максимальні рівні води у річках району басейну річки Дон та значення рівнів води різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків).

Основними причинами кліматичних змін у районі басейну річки Дон є великий обсяг викидів парникових газів, а також порушення енергетичного балансу біосфери та її складників. За останні 20 років наслідки зміни клімату в Україні стають дедалі відчутнішими. За цей період середньорічна температура зросла на 0,8°С, а середня температура січня та лютого - на 1-2°С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи тощо.

До кінця століття у районі басейну річки Дон за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте песимістичні оцінки прогнозують можливість їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоку води, до кінця століття істотно зросте.

Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у районі басейну річки Дон у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшаться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.

До середини XXІ століття у басейні можлива зміна режиму зволоження. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але існує імовірність їх істотного перерозподілу між сезонами і місяцями. У межах басейну варто очікувати збільшення кількості посушливих днів. У цілому в басейні можна очікувати більш м’якої і вологої зими, більш спекотного і сухого літа, теплого і вологого вересня та більш посушливої і теплої осені.

Додаток 2

до плану управління ризиками затоплення

на окремих територіях у межах району

басейну річки Дон на 2023-2030 роки

ВИСНОВКИ

попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дон

За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дон, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура в районі басейну річки Дон представлена переважно дамбами. В районі басейну річки Дон розташовано 89 гідротехнічних споруд (з них 10 (або 2,97 кілометра) перебувають в аварійному (незадовільному) стані.

Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річки Дон, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).

Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річки Дон здійснюються функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).

Система прогнозування затоплень в басейні річки Дон ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС. Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів у районі басейну річки Дон здійснює Харківський регіональний центр з гідрометеорології, який складає:

довгострокові прогнози (консультації) елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля річок суббасейну Сіверського Донця, строків настання фаз льодового режиму на річках суббасейну Сіверського Донця, Печенізького і Оскільського водосховищ, водного режиму річок суббасейну Сіверського Донця (приплив до Печенізького і Оскільського водосховищ);

короткочасні прогнози і попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки на річках суббасейну Сіверського Донця.

За результатами аналізу затоплень минулих років, які відбулися в районі басейну річки Дон за період з 1996 року, виявлено 22 події, пов’язані із затопленнями території річковими водами та за механізмом затоплення спричинені перевищенням відміток русло-заплавного коридору. Зазначені затоплення відповідають помірному і високому рівню ризиків затоплення та призвели до негативних наслідків для економіки, здоров’я людей.

На основі виконаної оцінки ризиків затоплення визначено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення, який наведено у таблицях 1 і 2.

Усього в районі басейну річки Дон визначено сім територій із потенційно значними ризиками затоплення, з них чотири території розташовуються вздовж водних об’єктів та мають загальну протяжність 218 кілометрів, три - в населених пунктах, які розташовані за межами ділянок водних об’єктів та для яких визначено ризик затоплення не менше помірного рівня.

Територій із потенційно значними ризиками затоплення, які мають транскордонний статус, у районі басейну річки Дон не визначено.

Таблиця 1

ПЕРЕЛІК

територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річки Дон

Територія із потенційно значним ризиком затоплення на ділянці водного об’єкта

Координати точок, що з’єднують межі ділянок водних об’єктів

Довжина, кілометрів

Вид затоплення*

Наслідки затоплення**

Приналежність до транскордонних територій

градусів північної широти

градусів східної довготи

р. Айдар - с. Осинове - с. Маловенделівка

49.596454

39.051258

114

A11

ЗЛ/ЕК

ні

49.006102

38.950029

р. Лугань - м. Зимогір’я - с. Замостя

48.621177

38.86832

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.575246

39.063823

р. Біла (р. Біла Лугань) - смт Городище - с. Малокостянтинівка

48.302624

38.663451

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.43035

38.900032

р. Деркул - с. Семикозівка - с. Городище

49.250637

39.592251

A11

ЗЛ/ЕК

ні

49.042978

39.663557

__________

* Вид затоплення: А11 - річкове.

** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.

Таблиця 2

Інші території із потенційно значними ризиками затоплення в межах району басейну річки Дон

Координати населеного пункту

Вид затоплення*

Наслідки затоплення**

Приналежність до транскордонних територій

градусів північної широти

градусів східної довготи

смт Чернухине

48.336173

38.529951

A11

ЗЛ/ЕК

ні

с. Розкішне

48.489766

39.287488

A11

ЗЛ/ЕК

ні

с. Бараниківка

49.150904

39.84804

A11

ЗЛ/ЕК

ні

__________

* Вид затоплення: А11 - річкове.

** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.

Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Дон

Додаток 3

до плану управління ризиками затоплення

на окремих територіях у межах району

басейну річки Дон на 2023-2030 роки

ЗАХОДИ,

спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дон на 2023-2030 роки

Найменування заходу

Відповідальні за виконання

Строк виконання

Індикатор виконання

1. Забезпечення перегляду попередньої оцінки ризиків затоплення

Міндовкілля

ДСНС

Держводагентство

місцеві органи виконавчої влади

Національна академія наук

(за згодою)

листопад

2026 р.

уточнено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення

2. Розроблення та уточнення карт загроз та карт ризиків затоплення для територій з потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Дон

ДСНС

Держгеокадастр

Держводагентство

місцеві органи виконавчої влади

органи місцевого самоврядування (за згодою)

Національна академія наук

(за згодою)

листопад

2028 р.

розроблено (уточнено) 84 карти

3. Оновлення плану управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дон на 2031-2036 роки

МВС

Міндовкілля

Мінрегіон

ДСНС

Держводагентство

місцеві органи виконавчої влади

органи місцевого самоврядування (за згодою)

листопад

2030 р.

забезпечено підготовку та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту відповідного акта

органи місцевого самоврядування

(за згодою)

листопад

2030 р.

забезпечено виконання у повному обсязі

5. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Деркул від с. Городище до с. Гармашівки Біловодської територіальної громади Старобільського району Луганської області

Міндовкілля

Держводагентство

грудень

2025 р.

проведено руслорегулювальні роботи на ділянці протяжністю 13,3 кілометра

6. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Айдар від с. Шульгінки до с. Проїждже Старобільської територіальної громади Старобільського району Луганської області

Луганська облдержадміністрація

грудень

2027 р.

проведено руслорегулювальні роботи на ділянці протяжністю 17 кілометрів

7. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Айдар від с. Бахмутівки до с. Штормове Новоайдарської територіальної громади Щастинського району Луганської області

Луганська облдержадміністрація

грудень

2030 р.

проведено руслорегулювальні роботи на ділянці протяжністю 22 кілометри

8. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Айдар поблизу с. Осинове Новопськовської територіальногї громади Старобільського району Луганської області

Міндовкілля

Держводагентство

грудень

2026 р.

проведено руслорегулювальні роботи на ділянці протяжністю 2 кілометри

9. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Камишна від с. Нижньобараниківка до с. Бараниківка Біловодської територіальної громади Старобільського району Луганської області

Міндовкілля

Держводагентство

грудень

2025 р.

проведено руслорегулювальні роботи на ділянці протяжністю 2 кілометри

10. Забезпечення ремонту шлюза-регулятора на річці Айдар у с. Рибянцево Новопськовської територіальної громади Старобільського району Луганської області

Міндовкілля

Держводагентство

грудень

2027 р.

відремонтовано один шлюз-регулятор

11. Проведення інвентаризації протипаводкової захисної інфраструктури, включаючи геодезичні вимірювання абсолютних відміток висот елементів захисних гідротехнічних споруд

Міндовкілля

Держводагентство

органи місцевого самоврядування (за згодою)

грудень

2025 р.

забезпечено інвентаризацію усіх об’єктів протипаводкової інфраструктури

12. Проведення матеріально-технічного переоснащення гідрометеорологічної служби ДСНС

МВС

ДСНС

грудень

2030 р.

забезпечено модернізацію у повному обсязі

13. Уточнення планів взаємодії органів виконавчої влади всіх рівнів, порядку і регламенту зв’язку, інформування, оповіщення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням, та виконання робіт з ліквідації наслідків затоплення

місцеві органи виконавчої влади

ДСНС

заінтересовані центральні органи виконавчої влади

щороку до

10 лютого

уточнено відповідні плани, порядки та регламенти

14. Уточнення розрахунків аварійно-рятувальних сил та засобів для проведення запобіжних заходів і виконання робіт з ліквідації наслідків можливого затоплення

ДСНС

заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади

щороку до

10 лютого

уточнено розрахунки сил та засобів

15. Визначення у складі місцевих, територіальних і відомчих матеріальних резервів, призначених для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, необхідного аварійного запасу пально-мастильних, будівельних та сипучих матеріалів, мішків, засобів освітлювання, захисного одягу, шанцевого інструменту, забезпечення завчасного розміщення зазначених резервів поблизу зон можливого затоплення

місцеві органи виконавчої влади

ДСНС

Держводагентство

Мінінфраструктури

інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади

щороку до

10 лютого

визначено необхідні матеріальні резерви

16. Забезпечення нормативних запасів реагентів, знезаражувальних засобів і реактивів для очищення та знезараження питної води, проведення посиленого відомчого лабораторного контролю, нагляду і моніторингу за якістю питної води в разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням

місцеві органи виконавчої влади

МОЗ

Мінрегіон

щороку до

10 лютого

забезпечено створення відповідних запасів

17. Проведення тренувань (навчань) працівників органів управління і формувань територіальних підсистем та функціональної підсистеми протипаводкового захисту єдиної державної системи цивільного захисту щодо дій в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням

місцеві органи виконавчої влади

Держводагентство

ДСНС

щороку

забезпечено проведення навчань

18. Уточнення порядку доведення попереджень і оповіщень про можливу загрозу затоплення та його прогнозовані масштаби до населення, робочого персоналу та керівників підприємств

органи місцевого самоврядування (за згодою)

місцеві органи виконавчої влади

заінтересовані центральні органи виконавчої влади

ДСНС

Адміністрація Держспецзв’язку

щороку до

10 лютого

уточнено порядок

19. Уточнення планів евакуації населення і створення необхідних побутових умов у місцях тимчасового розміщення на період евакуації

органи місцевого самоврядування (за згодою)

місцеві органи виконавчої влади

заінтересовані центральні органи виконавчої влади

ДСНС

щороку до

10 лютого

уточнено плани евакуації

20. Підготовка інформаційних матеріалів та проведення заходів із підвищення обізнаності та готовності населення до можливого затоплення

органи місцевого самоврядування (за згодою)

місцеві органи виконавчої влади

постійно

забезпечено виконання у повному обсязі

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 8 жовтня 2022 р. № 895-р

ПЛАН

управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дунай на 2023-2030 роки

1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річки Дунай на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.

Опис району басейну річки Дунай та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.

2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річки Дунай, які мають потенційно значні ризики затоплення.

У районі басейну річки Дунай за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено 47 територій із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 1993 кілометри. Висновки за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Дунай наведено в додатку 2.

3. Цілями управління ризиками затоплення є:

мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;

мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.

Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.

4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дунай на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.

оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;

заплановані заходи, які не було здійснено;

здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.

6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення у районі басейну річки Дунай здійснюється в рамках виконання Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Угорської Республіки про співробітництво та надання взаємної допомоги в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків, ратифікованої Законом України від 19 жовтня 1999 р. № 1163-XIV, Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про співробітництво та взаємну допомогу у разі виникнення надзвичайних ситуацій, ратифікованої Законом України від 26 грудня 2002 р. № 382-IV, Угоди між Урядом України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах 1997 року, інших міжнародних договорів України у сфері управління водними ресурсами та гідрометеорологічної діяльності.

План містить заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері водних ресурсів та гідрометеорології з Румунією, Словацькою Республікою та Угорською Республікою, які зазначені в додатку 3.

З метою гармонізації з планом управління річковим басейном Дунаю на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасну підготовку обох планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річки Дунай.

Додаток 1

до плану управління ризиками затоплення

на окремих територіях у межах району

басейну річки Дунай на 2023-2030 роки

ОПИС

району басейну річки Дунай та тенденції динаміки клімату і його можливих змін

Територія району басейну річки Дунай розташовується в межах чотирьох областей України (Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька та Одеська області) та становить 30626 кв. кілометрів (5,06 відсотка території України).

У районі басейну річки Дунай розташовані 1293 населених пункти, з них 67 міських населених пунктів (31 місто, 36 селищ міського типу) та 1226 сільських населених пунктів (5 селищ, 1221 село). Населення району басейну річки Дунай становить близько 2 875 тис. осіб. Переважна більшість населення проживає у селах - близько 1 750 тис. осіб (60,8 відсотка), кількість населення міст становить близько 1 120 тис. осіб (31,8 відсотка). У селищах міського типу та селищах відповідно проживає 7,3 та 0,1 відсотка населення району басейну річки Дунай.

Район басейну річки Дунай розділений на три частини районом басейну річки Дністер та водогосподарською ділянкою узбережжя Чорного моря між гирлом річки Дунай та Дністровським лиманом, складається з cуббасейнів річок Дунай, Тиса, Прут, Сірет у межах України, перехідних вод та прибережних вод (акваторія Чорного моря між береговою лінією та лінією у територіальному морі на відстані однієї морської милі від вихідної лінії, що використовується для визначення ширини територіального моря). Межа басейну Дунаю проходить по лінії ділянки державного кордону з Республікою Польща, Словацькою Республікою, Угорською Республікою, Румунією, Республікою Молдова та через населені пункти по лінії вододілу.

Район басейну річки Дунай розташовується в межах чотирьох екорегіонів (Карпати, Угорська низовина, Понтійська провінція, Східні рівнини). Таке розташування визначає неодноманітні орографічні та гідрометеорологічні умови, які відрізняються по території та визначають гідрологічний режим водотоків і формування їх водного стоку, зокрема суббасейн річки Тиса, суббасейн річки Прут та суббасейн річки Сірет розміщуються переважно в екорегіоні Карпати (південно-західна частина суббасейну річки Тиса розміщується в екорегіоні Угорська низовина, якому в рельєфі відповідає Закарпатська низовина; східна частина суббасейнів річки Прут та річки Сірет розміщується в екорегіоні Східні рівнини). Суббасейн Нижнього Дунаю розміщується в межах екорегіону Понтійська провінція, який представлений рельєфом Причорноморської низовини.

Суббасейн річки Тиса розташований на південь та південний захід від основного вододільного хребта Українських Карпат. Рельєф території суббасейну переважно гірський та стрімко змінюється від середньогір’я на північному сході (з пересічними відмітками земної поверхні 1800-2000 метрів) до низовини на південному заході (з пересічними відмітками земної поверхні 100-200 метрів).

Суббасейни річок Прут і Сірет розміщуються на схід від вододільного хребта Українських Карпат. Рельєф території цих суббасейнів переважно гірський. Середньогір’я суббасейну річки Прут з пересічними відмітками земної поверхні 1500-2000 метрів змінюється на височинний рельєф з пересічними відмітками 290-550 метрів у східному напрямку. У суббасейні річки Сірет середньогір’я з відмітками 900-1100 метрів знижується також у східному напрямку до височини з відмітками 350-500 метрів.

Суббасейн Нижнього Дунаю розмішується в умовах низовинного рельєфу Причорноморської низовини. Максимальні відмітки земної поверхні суббасейну Нижнього Дунаю проходять по ліній вододілу між районами басейнів річки Дунай та річок Причорномор’я і не перевищують 210 метрів. Пересічні відмітки земної поверхні суббасейну Нижнього Дунаю становлять 10-180 метрів.

Район басейну річки Дунай повністю розташовується в помірних широтах та характеризується помірним кліматом. Суббасейни річок Тиса, Прут та Сірет розташовуються в лісовій атлантико-континентальній області, а суббасейн Нижнього Дунаю - в степовій атлантико-континентальній області. Значна частина суббасейнів річок Тиса, Прут та Сірет розміщується в Українських Карпатах. У цій частині району басейну річки Дунай в середньому випадає 1200 міліметрів атмосферних опадів, в окремі роки - до 1650 міліметрів. У межах Закарпатської низовини суббасейну річки Тиса за рік може випадати 690-1100 міліметрів, а у Прикарпатті в суббасейнах річок Прут і Сірет - 650-890 міліметрів. Для суббасейну Нижнього Дунаю річна сума атмосферних опадів коливається від 370 до 520 міліметрів, проте в середньому становить 500 міліметрів. Найбільша кількість атмосферних опадів випадає в теплий період року (квітень - жовтень) - 60-70 відсотків. У цей період в Українських Карпатах випадає 800-1000 міліметрів, на Закарпатській низовині 550-600, а на Прикарпатті 475-600 міліметрів. У суббасейні Нижнього Дунаю в теплий період випадає 275-325 міліметрів. У холодний період року (листопад - березень) сума атмосферних опадів рідко перевищує 30-40 відсотків річної кількості. Так, в Українських Карпатах у холодний період випадає до 500-600 міліметрів опадів. Закарпатська низовина суббасейну річки Тиса приймає до 250-300 міліметрів опадів. У Прикарпатській частині суббасейнів річок Прут і Сірет у холодний період випадає до 175-300 міліметрів опадів. У суббасейні Нижнього Дунаю у місяці холодного періоду випадає до 200 міліметрів опадів. Тривалість снігового покриву коливається від 70 до 150 діб у суббасейнах річок Тиса, Прут і Сірет, причому його найбільша тривалість становить у гірських частинах цих суббасейнів. У суббасейні Нижнього Дунаю річна тривалість снігового покриву рідко може перевищувати 40-50 діб. Розподіл температури повітря басейну Дунаю також не одноманітний. Середня багаторічна температура повітря суббасейну Нижнього Дунаю є найбільшою по басейну Дунаю - близько 10,5°С. У суббасейнах річок Тиса, Прут і Сірет в Українських Карпатах середньорічна температура становить близько 4°С, проте на південний захід від гір середньорічні температури зростають до 8-9°С градусів у межах Закарпатської низовини суббасейну річки Тиса. На північний схід від гір, в межах Прикарпаття середньорічна температура повітря знижується до 7°С градусів.

За особливостями водного режиму річки басейну Дунаю перебувають у трьох гідрологічних районах - Закарпатському (суббасейн річки Тиса), Передкарпатському (суббасейн річки Прут, суббасейн річки Сірет) та Причорноморському (суббасейн Нижнього Дунаю). Річки суббасейнів річок Тиса, Прут і Сірет залежно від умов сніготанення в зимово-весняний період, а також від кількості опадів та їх інтенсивності навесні та влітку відзначаються змішаним живленням. Для річок суббасейну річки Тиса характерним є невиражене весняне водопілля, а водний режим відзначається паводковим стоком теплого та холодного періоду. Паводки холодного періоду переважно перевищують паводки теплого періоду. На річках суббасейнів річок Прут і Сірет весняне водопілля є більш вираженим. Його початок відбувається переважно у другій - третій декадах березня. Максимум весняного водопілля на річках суббасейнів річок Прут і Сірет фіксується наприкінці третьої декади березня - на початку першої декади квітня. Закінчення водопілля відбувається у другій - третій декадах квітня. Тривалість водопілля на річках Передкарпатського регіону (суббасейн річки Прут, суббасейн річки Сірет) становить близько 30-40 діб. Паводки на річках цих суббасейнів фіксуються протягом в теплий період року. Річки суббасейну Нижнього Дунаю характеризуються мішаним живленням водного стоку з чітко вираженим весняним водопіллям тривалістю 15-25 діб на малих річках. Тривалість водопілля на річці Дунай перевищує 50-60 діб та формується впродовж весняно-літнього періоду. Такий різноманітний характер водного режиму визначає вкрай різноманітний внутрішньорічний розподіл стоку води річок в кожному із суббасейнів району басейну річки Дунай. Річки суббасейну річки Тиса характеризуються проходженням паводків з березня по серпень, за цей час формується 55-70 відсотків річного стоку. Узимку формується 10-15 відсотків. Весняний стік річок суббасейнів річок Прут і Сірет становить 40-45 відсотків, влітку формується 20 відсотків. Водотоки суббасейну Нижнього Дунаю характеризуються переважно весняним стоком, частка якого в окремі роки може становити 60-80 відсотків.

У районі басейну річки Дунай спостереження за гідрологічним режимом здійснюються на 89 гідрологічних постах, які розміщені на 32 річках, із 310 водотоків. Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах в районі басейну річки Дунай наведено у таблиці 1. Із 60 гідрологічних постів шість пунктів спостереження розміщується на річці Дунай у суббасейні Нижнього Дунаю, 40 гідрологічних постів розміщені на водотоках суббасейну річки Тиса, на річках суббасейну річки Прут розміщуються 20 гідрологічних постів та сім гідрологічних постів - у суббасейні річки Сірет. Переважна більшість гідрологічних постів (58) у районі басейну річки Дунай здійснюють спостереження за рівнями та температурою води, винятком є лише два пункти гідрологічних спостережень; за льодовими явищами спостереження виконуються на всіх пунктах гідрологічного моніторингу; спостереження за водним стоком здійснюються лише на 36 гідрологічних постах, а спостереження за наносами в районі басейну річки Дунай здійснюються на 53 гідрологічних постах.

Таблиця 1

Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річки Дунай

Водний об’єкт

Місцезнаходження поста

Види спостережень

за рівнем води*

вимірювання витрат води*

за температурою води*

вимірювання витрат завислих наносів*

Річка:

Сірет

м. Сторожинець

так

Прут

м. Коломия

так

ні

так

ні

Прут

м. Чернiвцi

так

ні

Чорнява

с. Любкiвцi

так

ні

Черемош

с. Устерiки

так

Черемош

смт Кути

так

ні

так

ні

Бiлий Черемош

с. Яблуниця

так

ні

Чорний Черемош

смт Верховина

так

ні

Iльця

с. Iльцi

так

ні

Путила

смт Путила

так

ні

Сірет

с. Долішній Шепіт

так

ні

Тиса

м. Рахiв

так

Тиса

с. Ділове

так

ні

так

ні

Тиса

смт Великий Бичкiв

так

ні

так

ні

Тиса

м. Тячів

так

ні

так

ні

Тиса

м. Хуст

так

ні

так

ні

Тиса

смт Вилок

так

Тиса

м. Чоп

так

ні

так

ні

Чорна Тиса

смт Ясiня

так

ні

Бiла Тиса

с. Луги

так

ні

Косiвська

с. Косiвська Поляна

так

ні

Шопурка

с. Кобилецька Поляна

так

ні

так

ні

Тересва

смт Усть-Чорна

так

ні

Тересва

с. Нересниця

так

ні

так

ні

Мокрянка

с. Руська Мокра

так

ні

так

ні

Ріка

м. Хуст

так

ні

так

ні

Боржава

с. Довге

так

ні

Боржава

с. Верхні Ремети

так

ні

так

ні

Іршава

м. Іршава

так

ні

так

ні

Латориця

с. Пiдполоззя

так

Латориця

м. Свалява

так

ні

Латориця

м. Мукачеве

так

Латориця

м. Чоп

так

ні

Веча

с. Нелiпино

так

Піня

с. Поляна

так

ні

так

ні

Стара

с. Зняцьово

так

ні

Уж

с. Жорнава

так

Уж

смт Великий Березний

так

ні

так

ні

Уж

с. Зарiчово

так

Уж

м. Ужгород

так

ні

Лютянка

с. Чорноголова

так

ні

так

ні

Тур’я

с. Тур’я Поляна

так

ні

так

ні

Тур’я

с. Сiмер

так

Теребля

с. Колодне

так

ні

Теребля

с. Колочава

так

Рiка

с. Верхній Бистрий

так

ні

Рiка

смт Міжгiр’я

так

Рiка

с. Нижній Бистрий

так

ні

так

ні

Голятинка

с. Майдан

так

ні

Рипинка

с. Репинне

так

ні

так

ні

Пилипець

с. Пилипець

так

Студений

с. Верхнiй Студений

так

ні

Студений

с. Нижній Студений

так

ні

Лопушна

с. Лопушне (верхн.)

так

ні

Лопушна

с. Лопушне (нижн.)

так

Пилипець

с. Подобовець

так

ні

Прут

смт Ворохта

так

Прут

С. Татарів

так

Прут

м. Яремче

так

Жонка

урочище Чепелiв

так

Жонка

м. Яремче

так

Кам’янка

с. Дора

так

Дунай

м. Ренi

так

ні

Дунай

м. Iзмаїл

так

ні

так

ні

Дунай

с. Кислиця

так

ні

так

ні

Дунай

м. Кiлiя

так

ні

так

ні

Дунай

с. Лiски

так

ні

так

ні

Дунай

м. Вилкове

так

Дунай

рукав Прорва

так

Дунай

рукав Бистрий

так

Дунай

рукав Старостамбульський

так

ні

так

ні

Малий Сірет

с. Верхні Петрівці

так

ні

так

ні

Сірет

с. Кам’ягка

так

ні

так

ні

Сірет

с. Черепківці

так

ні

так

ні

Черемош

с. Джурів

так

ні

так

ні

Рибниця

с. Чортория

так

ні

так

ні

Прут

с. Дубівці

так

ні

так

ні

Дерелуй

с. Остриця

так

ні

так

ні

Прут

с. Тарасівці

так

ні

так

ні

Міхідра

с. Стара Жадова

так

ні

так

ні

Струмок:

Бранище

с. Лопушне

так

ні

Зюбровець

с. Лопушне

так

ні

Середнiй Звiр

с. Лопушне

так

ні

Пилипецький

с. Пилипець

так

ні

Плошанка

с. Пилипець (нижн.)

так

ні

Чорногірчик

урочище Потік

так

Чорногірчик

м. Яремче

так

Буярський

урочище Буярський

так

Варетин

с. Ясенiв

так

__________

* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.

За даними гідрометеорологічної мережі гідрологічних постів району басейну річки Дунай, за весь період спостережень затоплення територій річковими водами фіксувалося неподалік 51 гідрологічного посту. У таблиці 2 наведено інформацію про максимальні рівні води у річках басейну Дунаю та значення рівнів води різної імовірності перевищення. За даними спостережень на 12 гідрологічних постах, історичні максимуми максимальних рівнів води перевищували рівні води одновідсоткової ймовірності перевищення, в межах 18 гідрологічних постів фіксувалися максимальні рівні води, що перевищують рівні води, які спричинюють затоплення високої імовірності (десятивідсоткової) понад 1 метр, з них на п’ять гідрологічних постах зафіксовані перевищення максимальних рівнів води рівнів десятивідсоткової ймовірності перевищення понад 2 метри.

Таблиця 2

Рівні води у річках басейну Дунаю різної ймовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)

Річка

Місцезнаходження поста

Рівні води різної імовірності перевищення, метрів

Максимальні рівні води, метрів

Дата історичного максимуму

0,2

Дунай

м. Рені

6,6

6,24

5,55

6,17

6 липня 2010 р.

Дунай

м. Ізмаїл

4,35

4,1

3,5

3,97

22 травня 1970 р.

Дунай

м. Кілія

3,4

3,07

2,46

3,05

2 квітня 1942 р.

Тиса

м. Рахів

436,19

435,57

434,47

435,48

5 березня 2001 р.

Тиса

смт Великий Бичків

302,64

301,60

299,94

301,1

27 липня 2008 р.

Тиса

м. Тячів

217,96

216,86

214,84

216,42

5 березня 2001 р.

Тиса

м. Хуст

168,15

167,68

166,88

167,19

5 листопада 1998 р.

Тиса

смт Вилок

123,95

123,05

121,35

122,26

14 травня 1970 р.

Тиса

м. Чоп

106,6

106

105,5

105,82

9 березня 2001 р.

Чорна Тиса

смт Ясіня

654,2

653,03

651,03

653,14

23 березня 1964 р.

Біла Тиса

с. Луги

605,45

604,84

603,76

604,69

13 травня 1970 р.

Косівська

с. Косівська Поляна

410,12

409,65

408,88

409,92

5 березня 2001 р.

Тересва

смт Усть-Чорна

530,18

528,73

526,69

528,3

30 грудня 1947 р.

Тересва

с. Нересниця

302,44

302,05

301,28

301,87

1 квітня 1962 р.

Мокрянка

с. Руська Мокра

553,38

552,53

551,23

552,16

4 листопада 1998 р.

Теребля

смт Колочава

534,81

534,48

533,92

534,77

5 листопада 1998 р.

Ріка

с. Верхній Бистрий

527,58

527,29

526,79

527,04

22 липня 1980 р.

Ріка

смт Міжгір’я

439,38

439,08

438,51

439

14 грудня 1957 р.

Ріка

м. Хуст

163,72

163,29

162,48

163,18

30 грудня 1947 р.

Голятинка

смт Майдан

501

500,7

500,14

500,49

24 липня 1966 р.

Рипинка

с. Репинне

474,89

474,42

473,54

474,36

14 грудня 1957 р.

Студений

с. Нижній Студений

609,08

608,78

608,24

608,56

12 серпня 1948 р.

Боржава

с. Довге

174,68

174,22

173,32

173,82

4 листопада 1998 р.

Боржава

с. Шаланки

123,84

123,4

122,56

123,22

5 листопада 1998 р.

Іршава

м. Іршава

137,84

137,5

136,86

137,28

9 січня 1948 р.

Латориця

с. Підполоззя

361,32

360,66

359,54

360,42

14 грудня 1957 р.

Латориця

м. Свалява

195,52

194,86

193,76

194,16

1 березня 1967 р.

Латориця

м. Мукачево

123,82

122,64

121,03

122,47

5 листопада 1998 р.

Латориця

м. Чоп

104,24

104,14

103,84

104,08

6 березня 2001 р.

Піня

смт Поляна

244,12

243,7

243,02

243,53

23 липня 1980 р.

Стара

с. Зняцеве

110,08

109,94

109,62

109,91

23 липня 1980 р.

Уж

с. Жорнава

331,96

331,43

330,72

331,36

14 грудня 1957 р.

Уж

с. Зарічеве

159,4

159,27

158,86

159,22

30 грудня 1978 р.

Уж

м. Ужгород

117,1

116,1

114,9

115,88

17 листопада 1992 р.

Лютянка

с. Чорноголова

258,1

257,5

256,85

257,54

14 грудня 1957 р.

Тур’я

с. Тур’я Поляна

282,2

281,75

281,13

281,76

25 липня 2001 р.

Тур’я

с. Сімер

154,95

154,55

153,85

154,55

23 липня 1980 р.

Сірет

м. Сторожинець

357,27

355,98

353,96

356,24

13 липня 1969 р.

Прут

смт Ворохта

898,86

898,4

897,7

898,27

26 липня 2008 р.

Прут

с. Татарів

642,7

642

640,8

641,85

15червня 1959 р.

Прут

м. Яремче

507,96

507,04

505,46

507,49

8 червня 1969 р.

Прут

м. Коломия

287,4

285,94

283,73

286,13

25 липня 2008 р.

Прут

м. Чернівці

168,55

166,4

163,31

166,27

9 червня 1969 р.

Кам’янка

с. Дора

486,5

485,15

483,9

485,26

30 червня 2006 р.

Чорнява

с. Любковці

228,5

227

225,4

226,62

20 червня 1998 р.

Черемош

с. Устеріки

479,17

478,46

477,35

478,65

8 червня 1969 р.

Черемош

смт Кути

337,4

336,3

334,6

335,96

26 липня 2008 р.

Білий Черемош

с. Яблуниця

598,18

597,41

596,08

597,71

26 липня 2008 р.

Чорний Черемош

смт Верховина

598,74

597,87

596,29

597,68

8 червня 1969 р.

Ільця

с. Ільці

685,65

685,05

684,3

685,24

8 червня 1969 р.

Путила

смт Путила

620,2

619,58

618,47

619,2

11 серпня 2010 р.

За останні 20 років наслідки зміни клімату стають дедалі більш відчутними, зокрема спостерігаються зміни у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи тощо. До кінця століття у районі басейну річки Дунай за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте за песимістичними оцінками можливе їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоку води, до кінця століття істотно зросте.

Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у районі басейну річки Дунай у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшаться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.

До середини XXІ століття у басейні можлива зміна режиму зволоження. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але існує імовірність їх істотного перерозподілу між сезонами і місяцями. Імовірно, продовжиться період без дощів, але при цьому зросте інтенсивність і повторюваність сильних опадів і нерівномірність їх розподілу по території басейну. Практично на усій території басейну можна очікувати істотного збільшення інтенсивності дощових паводків у теплий період року, зокрема у верхній частині очікується зростання інтенсивності паводків на 30-40 відсотків, у нижній течії на 65 відсотків.

Додаток 2

до плану управління ризиками затоплення

на окремих територіях у межах району

басейну річки Дунай на 2023-2030 роки

ВИСНОВКИ

попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дунай

За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дунай, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура в районі басейну річки Дунай представлена переважно дамбами. У районі басейну річки Дунай розташовано 410 гідротехнічних споруд (з них 85 (або 285,14 кілометра) перебувають в аварійному (незадовільному) стані.

Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річки Дунай, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).

Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річки Дунай здійснюється функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).

Система прогнозування затоплень в районі басейну річки Дунай ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС. Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів басейну Дунаю здійснюють:

1) на річках Тиса, Латориця, Уж - Закарпатський центр з гідрометеорології, який складає:

довгострокові прогнози (консультації) елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля;

короткострокові прогнози рівнів води на річках під час паводків, весняного водопілля та льодового режиму;

попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки на річках;

попередження про настання різного рівня сніголавинної небезпеки в горах Закарпатської області;

2) на річках Прут, Сірет - Чернівецький центр з гідрометеорології, який складає:

короткострокові прогнози рівнів води під час паводків, весняного водопілля та льодового режиму;

попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки на річках басейнів Прута і Сірета;

попередження про настання різного рівня сніголавинної небезпеки в горах Івано-Франківської та Чернівецької областей.

3) на Українській ділянці Дунаю - Дунайська гідрометобсерваторія, якою складаються:

довгострокові прогнози (консультації) елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля річки Дунай; льодового режиму річки Дунай; елементів осінньої межені річки Дунай; елементів водного режиму (витрати води) щомісячно;

короткострокові прогнози рівнів води річок Дунай і Сірет під час паводків, згінно-нагінних явищ і весняного водопілля та льодового режиму;

попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки річки Дунай.

За результатами аналізу затоплень минулих років, які відбулися в районі басейну річки Дунай за період з 1992 року, виявлено 247 подій, що пов’язані із затопленнями території басейну річковими водами та які за механізмом затоплення були спричинені перевищенням позначок русло-заплавного коридору, перевищенням відміток захисних споруд та руйнуванням захисних споруд, а також спричинені заторами водопропускного коридору. Зазначені затоплення відповідають помірному і високому рівню ризиків затоплення та призвели до негативних наслідків для економіки, здоров’я людей.

Усього в районі басейну річки Дунай визначено 47 територій із потенційно значними ризиками затоплення, які розташовуються на ділянках водних об’єктів та мають загальну протяжність 1993 кілометри (з них шість територій мають транскордонний (неузгоджений із країнами-сусідами - Румунією, Словацькою Республікою та Угорщиною) статус, їх загальна довжина становить 946 кілометрів).

Таблиця 1

ПЕРЕЛІК

територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річки Дунай

Територія із потенційно значним ризиком затоплення на ділянці водного об’єкта

Координати точок, що з’єднують межі ділянок водних об’єктів

Довжина, кілометрів

Вид затоплення*

Наслідки затоплення**

Приналежність до транскордонних територій

градусів північної широти

градусів східної довготи

р. Дунай - Кілійське гирло

45.221084

29.746538

177

A11

ЗЛ/ЕК

так

45.461574

28.217575

р. Прут - смт Ворохта - ділянка державного кордону з Республікою Молдова

48.270931

24.589426

257

A11

ЗЛ/ЕК

так

48.260483

26.630748

р. Біла Ослава - с. Білі Ослави - гирло

48.468452

24.693963

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.509504

24.714726

р. Ослава - витік - гирло

48.443071

24.737921

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.536891

24.684917

р. Лючка - витік - гирло

48.427295

24.730971

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.500493

25.031816

р. Люча - витік - гирло

48.380444

24.793977

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.400301

24.863414

р. Сопівка - витік - гирло

48.472731

24.798095

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.50822

25.021725

р. Ключівка - витік - гирло

48.447316

24.889937

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.514885

24.932491

р. Чернява - с. Виноград - гирло

48.62375

25.255532

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.467327

25.399656

р. Черемош - с. Устеріки - гирло

48.119669

24.992096

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.378354

25.62211

р. Чорний Черемош - с. Ільці - гирло

48.147397

24.758667

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.119669

24.992096

р. Путила - смт Сторонець - гирло

47.990054

25.08727

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.114961

25.040808

р. Білий Черемош - с. Яблуниця - гирло

48.021128

24.911635

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.119669

24.992096

р. Річка - злиття річок Біла та Чорна Річка - гирло

48.109035

24.906602

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.132532

24.958736

р. Біла Річка - витік - гирло

48.079734

24.884751

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.108986

24.906422

р. Чорна Річка - с. Замагора - гирло

48.102116

24.832486

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.109035

24.906602

р. Мленюца - витік - гирло

48.273809

25.285916

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.390156

25.392362

р. Совиця - с. Суховертів - гирло

48.457371

25.777108

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.330067

25.847301

р. Топольва - с. Шипинці - гирло

48.388024

25.723635

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.342033

25.831066

р. Сірет - с. Лопушна ділянка державного кордону з Румунією

48.058448

25.2819

105

A11

ЗЛ/ЕК

так

47.983047

26.027549

р. Чорна Тиса - с. Чорна Тиса - гирло (м. Рахів)

48.306732

24.329476

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.074675

24.244521

р. Біла Тиса - с. Луги - гирло (м. Рахів)

48.0669

24.4547

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.074675

24.244521

р. Тиса - м. Рахів - ділянка державного кордону з Угорщиною

48.074675

24.244521

202

A11

ЗЛ/ЕК

так

48.103674

22.619377

р. Тиса - вздовж ділянки державного кордону з Угорщиною

48.360412

22.267632

A11

ЗЛ/ЕК

так

48.403018

22.155162

р. Шопурка - смт Кобилецька Поляна - гирло

48.061261

24.068199

A11

ЗЛ/ЕК

ні

47.967525

24.007166

р. Тересва - смт Усть-Чорна - гирло

48.331688

23.927706

A11

ЗЛ/ЕК

ні

47.987912

23.658925

р. Мокрянка - с. Комсомольськ - гирло

48.391969

23.829744

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.331688

23.927706

р. Брустранка - с. Лопухів - гирло

48.388996

24.012234

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.331688

23.927706

р. Лужанка - с. Пригідь - гирло

48.255586

23.744083

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.115787

23.773203

р. Терешова - с. Тарасівка - гирло

48.221675

23.786339

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.132962

23.82043

р. Теребля - с. Забрідь - гирло

48.291142

23.578248

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.034213

23.47274

р. Ріка - с. Лопушне - гирло

48.65455

23.565555

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.175761

23.264271

р. Боржава - с. Березники - гирло

48.525562

23.220964

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.11008

22.705879

р. Іршава - с. Загаття - гирло

48.370707

22.978766

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.248717

22.906838

р. Синявка - с. Осій - гирло

48.386182

23.128607

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.2974

23.031884

р. Латориця - с. Неліпино - ділянка державного кордону із Словацькою Республікою

48.447628

22.140497

100

A11

ЗЛ/ЕК

так

48.571479

23.033161

р. Пініє - с. Плоске - гирло

48.657396

22.901756

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.558002

22.958

р. Візниця - с. Лісарня - гирло

48.560487

22.730467

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.455899

22.7400

р. Коропець - витік - гирло

48.434077

22.813776

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.450899

22.264905

р. Чорна Вода - злиття річок Мочила та Бабичка - гирло

48.337547

22.778985

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.31283

22.598918

р. Бабичка - с. Зубівка - гирло

48.395428

22.841422

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.337547

22.778985

р. Мочила - витік - гирло

48.435068

22.827238

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.337547

22.778985

р. Слопи - с. Станово - гирло

48.428654

22.867045

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.361736

22.823893

р. Яруга - витік - гирло

48.499465

22.71507

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.447153

22.413773

р. Стара - с. Ірлява - гирло

48.512639

22.577379

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.474278

22.358596

р. Уж - с. Загорб - ділянка державного кордону з Словацькою Республікою

49.003292

22.639592

A11

ЗЛ/ЕК

так

48.602315

22.183835

р. Тур’я - с. Тур’я-Бистра - гирло

48.640533

22.818762

A11

ЗЛ/ЕК

ні

48.733848

22.49652

__________

* Вид затоплення: А11 - річкове.

** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.

Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Дунай

Додаток 3

до плану управління ризиками затоплення

на окремих територіях у межах району

басейну річки Дунай на 2023-2030 роки

ЗАХОДИ ,

спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплень на окремих територіях у межах району басейну річки Дунай на 2023-2030 роки

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 8 жовтня 2022 р. № 895-р

ПЛАН

управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Криму на 2023-2030 роки

1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річок Криму на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.

Опис району басейну річок Криму та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.

2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річок Криму, які мають потенційно значні ризики затоплення.

У районі басейну річок Криму за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено 14 територій із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 231 кілометр. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річок Криму наведено в додатку 2.

3. Цілями управління ризиками затоплення є:

мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;

мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.

Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.

4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Криму на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.

оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;

заплановані заходи, які не було здійснено;

здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.

6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення у районі басейну річок Криму не здійснюється. У басейні річок Криму території, які мають потенційно значні ризики затоплення із транскордонним статусом, відсутні.

Цей план не містить заходи, внаслідок здійснення яких значно збільшуються ризики затоплення територій в інших країнах.

З метою гармонізації з планом управління басейном річок Криму на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасну підготовку обох планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річок Криму.

Додаток 1

до плану управління ризиками затоплення

на окремих територіях у межах району басейну

річок Криму на 2023-2030 роки

ОПИС

району басейну річок Криму та тенденції динаміки клімату і його можливих змін

Територія району басейну річок Криму розміщується в межах двох адміністративно-територіальних одиниць адміністративно територіального устрою України - Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і становить 36866 кв. кілометрів (6,1 відсотка території України).

У районі басейну річок Криму розташований 1051 населений пункт, з них 75 міських населених пунктів (міст - 18, селищ міського типу - 57) та 976 сільських населених пунктів (селищ - 42, сіл - 934). Населення басейну становить близько 2 380 тис. осіб. Переважна більшість населення проживає у містах, близько 1 320 тис. осіб (55,4 відсотка), кількість сільського населення - близько 770 тис. осіб (32,4 відсотка). У селищах міського типу та селищах проживає відповідно 11,7 та 0,4 відсотка населення району басейну річок Криму.

Район басейну річок Криму є цілісним, складається з басейнів річок Криму та прибережних вод (акваторія Чорного та Азовського морів між береговою лінією та лінією у територіальному морі на відстані однієї морської милі від вихідної лінії, що використовується для визначення ширини територіального моря). Межа району басейну річок Криму проходить по лінії адміністративного кордону Автономної Республіки Крим і Херсонської області та через населені пункти по лінії вододілу.

Район басейну річок Криму розташовується на Кримському півострові України. Рельєф місцевості вкрай неодноманітний. Північна частина характеризується рівнинним рельєфом, який представлений Присиваською низовиною на північному сході, Північнокримською низовиною на півночі, Тарханкутською височиною на заході (Тарханкутський півострів). Південніше злиття річок Салгир та Зуя розташована територія Кримського гірського краю, де рельєф місцевості стрімко змінюється з височинного на гірський. На півдні району басейну річок Криму розташовані Кримські гори з найвищою абсолютною відміткою 1545 метрів (гора Роман-Кош). Пересічні відмітки рівнинної частини території становлять 130-180 метрів. Відмітки низькогірної та середньогірної частини району басейну річок Криму коливаються в межах 550-950 метрів.

Більша частина району басейну річок Криму входить до помірної кліматичної зони південної атлантико-континентальної кліматичної області. Південний берег Криму розташовується у субтропічній кліматичній зоні і є частиною середземноморської кліматичної області.

Для степової зони Криму характерними є суворі посушливі умови. Річна кількість атмосферних опадів не перевищує 400-500 міліметрів. Зокрема, в теплий період року (квітень - жовтень) цей показник не перевищує 300 міліметрів, а в холодний період (листопад - березень) - 175-200 міліметрів. У Кримських горах величина річного обсягу атмосферних опадів стрімко зростає до 1000-1060 міліметрів, особливо в холодний період, коли випадає до 500-550 міліметрів, майже така ж кількість атмосферних опадів випадає і в теплий період року. На південному узбережжі Криму річна сума атмосферних опадів у середньому не перевищує 600 міліметрів, розподіл між теплим та холодним періодом також є майже однаковим - по 300 міліметрів за кожний період.

Сніговий покрив на південному березі Криму рідко тримається більше 20 діб і в середньому встановлюється на 15 діб. У Кримських горах сніговий покрив утримується протягом 100 діб і поступово зменшується у напрямку на північ, де в степовій зоні узбережжя морів тримається протягом 40 діб. На території степового Криму найбільша кількість в Україні зимових відлиг протягом року - 50-70 діб.

Середньорічна температура повітря в районі басейну річок Криму також розподілена нерівномірно, зокрема у гірський частині. На рівнинній території району басейну річок Криму цей показник становить близько 10°C, у горах з висотою середньорічна температура зменшується до 5°C.

Враховуючи велику різноманітність у фізико-географічних умовах формування водного стоку в районі басейну річок Криму, виділяються чотири гідрологічні райони: район Південного берегу, район західної частини північного схилу, район східної частини північного схилу та район Степового Криму.

У водному режимі річок зазначеного регіону виділяється два періоди: перший - з грудня по квітень, який відзначається найбільшою водністю, найвищими рівнями води та частими паводками, які формуються у результаті частих відлиг, що супроводжуються випадінням рідких атмосферних опадів; другий - з травня по листопад, який відрізняється низькою меженню (навіть до пересихання), яка може перериватися короткочасними, інтенсивними, іноді навіть катастрофічними підйомами рівнів води від сильних опадів.

Весняне водопілля виділяється слабо за рахунок супроводу дощами. Паводки теплого періоду, як правило, відбуваються в червні - липні. Максимальні річні рівні на річках різноманітних районів відзначаються не одночасно. На річках західної частини північного схилу найвищий дощовий рівень може бути в будь-який місяць у період з грудня по липень, на річках Південного берегу - частіше в зимово-весняний період (грудень - квітень), на річках східної частини північного схилу - навесні (лютий - квітень), на річках та в балках Степового Криму - влітку після сильних опадів.

Підйоми рівнів під час паводків сягають 2-3 метри (іноді 4-6 метрів на річках Бельбек та Чорна). Амплітуда коливання неоднакова для різних районів. Найбільшими амплітудами (4,7-6,7 метра) характеризуються річки західної частини північного схилу (річки Бельбек, Чорна). На водотоках Південного берегу та південно-східної частини Криму (річки Учан-Су, Су-Індол) вони не перевищують 2,8-3 метри, у нижній течії річок Салгир та Біюк-Карасу - сягають 3,4-3,9 метра.

У районі басейну річок Криму спостереження за гідрологічним режимом до 2014 року здійснювалися на 34 гідрологічних постах, перелік яких наведено у таблиці 1. У зв’язку з тимчасовою окупацією території Автономної Республіки Крим з 2014 року Україна не отримує дані спостережень з гідрологічних постів району басейну річок Криму.

Таблиця 1

Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річок Криму

Водний об’єкт

Місцезнаходження поста

Види спостережень

за рівнем води*

вимірювання витрат води*

за температурою води*

вимірювання витрат завислих наносів*

Річка:

Альма

вище водосховища Партизанське

так

ні

Альма

смт Поштове

так

ні

Кача

с. Баштанівка

так

ні

Кача

с. Суворове

так

Бельбек

смт Куйбишеве

так

Бельбек

с. Фруктове

так

ні

Бiюк-Узеньбаш

с. Щасливе

так

ні

Кучук-Узеньбаш

с. Многорiччя

так

ні

Чорна

с. Родниківське

так

ні

Чорна

с. Хмельницьке

так

ні

Учан-Су

м. Ялта

так

ні

Дерекойка

м. Ялта

так

Демерджi

м. Алушта

так

Улу-Узень

с. Сонячногiрське

ні

так

Салгир

с. Піонерське

так

Ангара

с. Перевальне

так

ні

Малий Салгир

м. Сiмферополь

так

ні

Кокозка

с. Аромат

так

ні

Ускут

с. Привiтне

так

Ворон

с. Ворон

так

Ай-Серез

с. Мiжрiччя

так

Таракташ

м. Судак

так

Отуз

смт Щебетівка

так

ні

Су-Індол

с. Тополiвка

так

ні

Салгир

с. Листяне (Дворiччя)

так

ні

Бурульча

с. Мiжгiр’я

так

ні

Бiюк-Карасу

с. Карасiвка

так

ні

Бiюк-Карасу

с. Зибини

так

ні

Бiюк-Карасу

с. Зарiччя

так

ні

Тонас

м. Бiлогiрськ

так

Кучук-Карасу

с. Багате

так

ні

Притока річки Кучук-Узеньбаш

с. Многорiччя

ні

так

ні

Струмок Кизилтаський

смт Щебетовка

так

ні

Водосховище Щасливе

с. Щасливе

так

ні

так

ні

__________

* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.

За даними моніторингової гідрометеорологічної мережі гідрологічних постів району басейну річок Криму, за весь період спостережень затоплення територій річковими водами відзначалися неподалік 21 гідрологічного посту, на яких зафіксовані абсолютні максимальні рівні води, які перевищували рівні десятивідсоткової імовірності перевищення. Перевищення абсолютних максимальних рівнів води над рівнями десятивідсоткової забезпеченості понад 1 метр зафіксовані на семи гідрологічних постах. У таблиці 2 наведено інформацію про максимальні рівні води у річках району басейну річок Криму та значення рівнів води різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків).

Таблиця 2

Рівні води у річках району басейну річок Криму різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)

Водний об’єкт

Місцезнаходження поста

Рівні води різної імовірності перевищення, метрів

Максимальні рівні води, метрів

Дата історичного максимуму

0,2

Річка:

Альма

вище водосховища Партизанське

294,76

294,28

293,43

293,98

18 серпня 2004 р.

Альма

смт Поштове

154,7

154,19

153,3

154,03

22 червня 1972 р.

Кача

с. Баштанівка

158,77

158,19

157,15

157,68

2 липня 1999 р.

Кача

с. Суворове

24,71

24,52

24,05

24,4

22 серпня 2004 р.

Бельбек

смт Куйбишеве

151,72

150,87

149,52

150,66

14 грудня 1981 р.

Бельбек

с. Фруктове

17,99

17,2

15,8

16,81

14 грудня 1981 р.

Кучук-Узеньбаш

с. Многоріччя

468,41

467,41

465,88

466,73

19 червня 1987 р.

Чорна

с. Родниківське

263,97

263,5

262,71

258,6

28 грудня 1999 р.

Чорна

с. Хмельницьке

18,57

18,14

17,36

17,72

17 грудня 1955 р.

Демерджі

м. Алушта

10,6

9,82

8,46

9,5

11 серпня 1997 р.

Таракташ

м. Судак

19,35

18,99

18,29

18,65

15 червня 1948 р.

Отуз

смт Щебетівка

57,38

56,34

54,74

55,76

29 серпня 1976 р.

Су-Індол

с. Тополівка

241,2

239,62

238,28

239,61

9 серпня 2002 р.

Салгир

с. Піонерське

312,48

311,6

310,23

310,91

22 червня 1972 р.

Салгир

с. Листяне

14,42

13,69

12,52

13,29

16 серпня 1997 р.

Ангара

с. Перевальне

495,45

494,6

493,26

494,49

11 серпня 1997 р.

Малий Салгир

м. Сімферополь

235,65

235,04

234,04

234,91

12 липня 1988 р.

Біюк-Карасу

с. Зибини

80,05

79,41

78,32

78,82

14 серпня 1997 р.

Тонас

м. Білогірськ

180,67

180,09

179,15

179,64

13 серпня 1997 р.

Кучук-Карасу

с. Багате

262,9

261,66

259,6

261,13

8 серпня 2002 р.

струмок Кизилтаський

смт Щебетівка

58,69

58,34

57,71

58,05

29 серпня 1976 р., 9 серпня 2002 р.

За останні 20 років наслідки зміни клімату стають дедалі відчутнішими і вже призводять до змін у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи тощо. До кінця століття у районі басейну річок Криму за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте песимістичні оцінки прогнозують можливість їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоку води, до кінця століття істотно зросте.

Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у басейні річок Криму у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,4°С. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці. Також у районі басейну річок Криму можлива зміна режиму зволоження. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але існує ймовірність їх істотного перерозподілу між сезонами і місяцями. Ймовірно, збільшиться період без дощів, але при цьому зросте інтенсивність і повторюваність сильних опадів і нерівномірність їх розподілу по території басейну. У межах басейну за прогнозний період варто очікувати збільшення кількості посушливих днів, а також зростання середньої кількості опадів за добу і середнього добового максимуму опадів.

Додаток 2

до плану управління ризиками затоплення

на окремих територіях у межах району басейну

річок Криму на 2023-2030 роки

ВИСНОВКИ

попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річок Криму

Проведення попередньої оцінки ризиків затоплення на територіях у межах району басейнів річок Криму у зв’язку з окупацією півострова здійснювалося на підставі наявної на лютий 2014 року інформації. За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річок Криму, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура представлена переважно дамбами, організація оповіщення та евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, відповідно до вимог законодавства не здійснюється. Також після анексії півострова у 2014 році прогнозування характеристик водного режиму водних об’єктів у межах району басейну річок Криму не здійснюється.

За результатами аналізу затоплень минулих років, які відбулися в районі басейну річок Криму за період з 1997 року, виявлено 24 події, що пов’язані із затопленнями території басейну річковими водами та які за механізмом затоплення були спричинені перевищенням позначок русло-заплавного коридору. Зазначені затоплення відповідають помірному і високому рівню ризиків затоплення та призвели до негативних наслідків для економіки, здоров’я людей.

На основі проведеної оцінки ризиків затоплення визначено території із потенційно значними ризиками затоплення, інформацію щодо яких наведено у таблицях 1 і 2.

Усього в районі басейну річок Криму визначено 14 територій із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 231 кілометр. Територій із потенційно значними ризиками затоплення, які мають транскордонний статус, не визначено.

Таблиця 1

ПЕРЕЛІК

територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річок Криму

Територія із потенційно значним ризиком затоплення на ділянці водного об’єкта

Координати точок, що з’єднують межі ділянок водних об’єктів

Довжина, кілометрів

Вид затоплення*

Наслідки затоплення**

Приналежність до транскордонних територій

градусів північної широти

градусів східної довготи

р. Альма - нижній б’єф Партизанського водосховища - гирло

44.819524

34.048008

A11

ЗЛ/ЕК

ні

44.845974

33.593638

р. Кача - нижній б’єф Загірського водосховища - гирло

44.654783

34.026776

A11

ЗЛ/ЕК

ні

44.725377

33.546181

р. Бельбек - смт Куйбишеве - гирло річки

44.621006

33.876723

A11

ЗЛ/ЕК

ні

44.662823

33.544307

р. Бодрак - с. Трудолюбівка - гирло

44.776908

34.003173

A11

ЗЛ/ЕК

ні

44.828025

33.94263

р. Карасівка - нижній б’єф Білогірського водосховища - гирло

45.033543

34.599876

A11

ЗЛ/ЕК

ні

45.470411

34.786937

р. Таракташ - с. Лісне - гирло

44.938669

34.948234

A11

ЗЛ/ЕК

ні

44.834936

34.987654

__________

* Вид затоплення: А11 - річкове.

** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.

Таблиця 2

Інші території із потенційно значними ризиками затоплення в межах району басейну річок Криму

Координати населеного пункту

Вид затоплення*

Наслідки затоплення**

Приналежність до транскордонних територій

градусів північної широти

градусів східної довготи

с. Чорноріченське (с. Чорноріччя), м. Севастополь

44.542881

33.683759

A11

ЗЛ/ЕК

ні

м. Алушта

44.699321

34.391799

A11

ЗЛ/ЕК

ні

с. Перевальне

44.812144

34.339331

A11

ЗЛ/ЕК

ні

с. Горлинка

45.010435

34.752673

A11

ЗЛ/ЕК

ні

с. Ближнє

45.05925

35.330429

A11

ЗЛ/ЕК

ні

м. Керч

45.366721

36.453276

A11

ЗЛ/ЕК

ні

Кримський заповідник

44.748362

34.142269

A11

ДО

ні

__________

* Вид затоплення: А11 - річкове.

** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки, ДО - довкілля.

Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річок Криму

Додаток 3

до плану управління ризиками затоплення

на окремих територіях у межах району

басейну річок Криму на 2023-2030 роки

ЗАХОДИ,

спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Криму на 2023-2030 роки*

Найменування заходу

Відповідальні за виконання

Строк виконання

Індикатор виконання

1. Забезпечення перегляду попередньої оцінки ризиків затоплення

Міндовкілля

ДСНС

Держводагентство

місцеві органи виконавчої влади

Національна академія наук

(за згодою)

листопад

2026 р.

уточнено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення

2. Розроблення та уточнення карт загроз та карт ризиків затоплення для територій з потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річок Криму

ДСНС

Держгеокадастр

Держводагентство

місцеві органи виконавчої влади

органи місцевого самоврядування (за згодою)

Національна академія наук

(за згодою)

листопад

2028 р.

розроблено (уточнено) 168 карт

3. Оновлення плану управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Криму на 2031-2036 роки

МВС

Міндовкілля

Мінрегіон

ДСНС

Держводагентство

місцеві органи виконавчої влади

органи місцевого самоврядування (за згодою)

листопад

2030 р.

забезпечено підготовку та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту відповідного акта

органи місцевого самоврядування

(за згодою)

листопад

2030 р.

забезпечено виконання у повному обсязі

Міндовкілля

Держводагентство

органи місцевого самоврядування (за згодою)

грудень

2025 р.

забезпечено інвентаризацію усіх об’єктів протипаводкової інфраструктури

6. Проведення матеріально-технічного переоснащення гідрометеорологічної служби ДСНС

МВС

ДСНС

грудень

2030 р.

забезпечено модернізацію у повному обсязі

7. Уточнення планів взаємодії органів виконавчої влади всіх рівнів, порядку і регламенту зв’язку, інформування, оповіщення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням, та виконання робіт з ліквідації наслідків затоплення

місцеві органи виконавчої влади

ДСНС

заінтересовані центральні органи виконавчої влади

щороку до

10 лютого

уточнено відповідні плани, порядки та регламенти

8. Уточнення розрахунків аварійно-рятувальних сил та засобів для проведення запобіжних заходів і виконання робіт з ліквідації наслідків можливого затоплення

ДСНС

заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади

щороку до

10 лютого

уточнено розрахунки сил та засобів

9. Визначення у складі місцевих, територіальних і відомчих матеріальних резервів, призначених для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, необхідного аварійного запасу пально-мастильних, будівельних та сипучих матеріалів, мішків, засобів освітлення, захисного одягу, шанцевого інструменту, забезпечення завчасного розміщення зазначених резервів поблизу зон можливого затоплення

місцеві органи виконавчої влади

ДСНС

Держводагентство

Мінінфраструктури

інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади

щороку до

10 лютого

визначено необхідні матеріальні резерви

10. Забезпечення нормативних запасів реагентів, знезаражувальних засобів і реактивів для очищення та знезараження питної води, проведення посиленого відомчого лабораторного контролю, нагляду і моніторингу за якістю питної води у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням

місцеві органи виконавчої влади

МОЗ

Мінрегіон

щороку до

10 лютого

забезпечено створення відповідних запасів

11. Проведення тренувань (навчань) працівників органів управління і формувань територіальних підсистем та функціональної підсистеми протипаводкового захисту єдиної державної системи цивільного захисту щодо дій в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням

місцеві органи виконавчої влади

Держводагентство

ДСНС

щороку

забезпечено проведення навчань

12. Уточнення порядку доведення попереджень і оповіщень про можливу загрозу затоплення та його орієнтовні масштаби до населення, робочого персоналу та керівників підприємств

органи місцевого самоврядування (за згодою)

місцеві органи виконавчої влади

заінтересовані центральні органи виконавчої влади

ДСНС

Адміністрація Держспецзв’язку

щороку до

10 лютого

уточнено порядок

13. Уточнення планів евакуації населення і створення необхідних побутових умов у місцях тимчасового розміщення на період евакуації

органи місцевого самоврядування (за згодою)

місцеві органи виконавчої влади

заінтересовані центральні органи виконавчої влади

ДСНС

щороку до

10 лютого

уточнено плани евакуації

14. Підготовка інформаційних матеріалів та проведення заходів із підвищення обізнаності та готовності населення до можливого затоплення

органи місцевого самоврядування (за згодою)

місцеві органи виконавчої влади

постійно

забезпечено виконання у повному обсязі

__________

* Заходи із зменшення ризику затоплення на тимчасово окупованих територіях здійснюватимуться після їх деокупації.

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 8 жовтня 2022 р. № 895-р

ПЛАН

управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Приазов’я на 2023-2030 роки

1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річок Приазов’я на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.

Опис району басейну річок Приазов’я та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.

2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річок Приазов’я, які мають потенційно значні ризики затоплення.

У районі басейну річок Приазов’я за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено дві території із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 125 кілометрів. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річок Приазов’я наведено в додатку 2.

3. Цілями управління ризиками затоплення є:

мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;

мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.

Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.

4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Приазов’я на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.

оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;

заплановані заходи, які не було здійснено;

здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.

6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення у районі басейну річок Приазов’я здійснюється відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі попередження промислових аварій, катастроф, стихійних лих та ліквідації їхніх наслідків, ратифікованої Законом України від 1 липня 1999 р. № 802-XIV, інших міжнародних договорів України у сфері управління водними ресурсами та гідрометеорологічної діяльності. З 2014 року співробітництво з Російською Федерацією зупинено.

З метою гармонізації з планом управління басейном річок Приазов’я на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасну підготовку обох планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річок Приазов’я.

Додаток 1

до плану управління ризиками затоплення

на окремих територіях у межах району

басейну річок Приазов’я на 2023-2030 роки

ОПИС

району басейну річок Приазов’я та тенденції динаміки клімату і його можливих змін

Територія району басейну річок Приазов’я розміщується в межах чотирьох областей (Луганської, Донецької, Запорізької і Херсонської) та становить 27218 кв. кілометрів (4,5 відсотка території України).

У районі басейну річок Приазов’я розташовується 1280 населених пунктів, з них 153 міських населених пункти (міст - 35, селищ міського типу - 118) та 1127 сільських населених пунктів (селищ - 193, сіл - 934). Населення басейну становить понад 4 100 тис. осіб. Переважна більшість населення проживає у містах, близько 3 150 тис. осіб (76,4 відсотка), та селищах міського типу, понад 425 тис. осіб (10,4 відсотка), у селах проживає 480 тис. осіб (11,7 відсотка). У селищах проживає 1,6 відсотка населення району басейну.

Район басейну річок Приазов’я є цілісним, складається з басейнів річок Приазов’я в межах України, перехідних та прибережних вод (акваторія Азовського моря між береговою лінією та лінією у територіальному морі на відстані однієї морської милі від вихідної лінії, що використовується для визначення ширини територіального моря). Межа району басейну річок Приазов’я проходить по лінії ділянки державного кордону з Російською Федерацією, адміністративного кордону Херсонської області і Автономної Республіки Крим та через населені пункти по лінії вододілу.

Район басейну річок Приазов’я розташовується в межах степової зони Східноєвропейської рівнини. Рельєф місцевості басейну змінюється у південно-західному напрямку з височинного до низовинного. У північно-східній частині Приазов’я розміщується Донецька височина з масивним виступом Донецького кряжу, де пересічні відмітки земної поверхні подекуди перевищують 270-360 метрів. Тут бере початок більшість річок цього району річкового басейну (річки Міус, Кринка, Кальміус). Південніше на захід від Донецької височини розташовується приазовська височина, яка дещо нижча за Донецьку височину, але абсолютні відмітки земної поверхні є схожими - 220-320 метрів. Тут беруть свої витоки річки Берда та Обитічна. На південь від Приазовської височини розміщується Приазовська низовина, куди впадають свої води зазначені річки. На південний захід від Приазовської височини рельєф різко стає рівнинним. У цій частині зосереджена окраїна Причорноморської низовини, яка зливається з Приазовською низовиною. Басейн річки Молочної, яка бере початок на південно-західних схилах Приазовської височини, практично повністю розташовується в межах Причорноморської низовини. Пересічні відмітки земної поверхні в цій частині становлять 30-80 метрів.

Клімат району басейну річок Приазов’я є помірно-континентальний. Річна кількість атмосферних опадів зменшується в напрямку з північного сходу на південний захід з 550 міліметрів до 400 міліметрів. Північна частина району басейну річок Приазов’я входить до помірно посушливої зони, яка змінюється на південному заході суворо посушливою. У теплий період року (квітень - жовтень) випадає від 250 міліметрів опадів у південній частині району басейну річок Приазов’я, а в північній до 300 міліметрів. У холодний період року (листопад - березень) кількість атмосферних опадів зростає у північно-східному напрямку від 200 до 250 міліметрів.

Кількість діб із сніговим покривом збільшується в північному напрямку з 40 до 80 діб. Зокрема, 40 діб сніговий покрив тримається в районі узбережжя моря степової зони. Для району басейну річок Приазов’я характерним є часте повторення зимових відлиг, яких нараховується до 50-70 діб на півдні району та до 30-60 діб на півночі.

Середньорічна температура повітря становить близько 9°C. Проте на північному сході цей показник наближається до 8°C, на південному заході району річкового басейну - до 10°C.

Річки басейну мають змішане живлення водного стоку. Визначальною фазою водного режиму річок цього району є весняне водопілля, яке починає формуватися наприкінці другої - на початку третьої декади лютого. Триває водопілля в середньому до першої - третьої декади квітня. Стік водопілля залежно від розмірів річки становить від 35 до 65 відсотків річного стоку. Паводковий стік незначний - до 15 відсотків річного, але його рівні дуже близькі, а іноді дорівнюють рівням води весняного водопілля. Висота підйому паводкових вод може перевищувати 2 метри на найменших річках та 4-5 метрів на малих річках. Межень становить 35-60 відсотків частки річного водного стоку.

У басейні річок Приазов’я спостереження за гідрологічним режимом здійснюється на 11 гідрологічних постах, перелік яких наведено у таблиці 1. Спостереження здійснюються на 12 річках із 121, що протікають територією басейну річок Приазов’я. Всі гідрологічні пости району басейну річок Приазов’я здійснюють спостереження за рівнями води, витратами води, температурою води та льодовими явищами. Спостереження за наносами виконуються лише на двох гідрологічних постах.

За даними моніторингової гідрометеорологічної мережі гідрологічних постів району басейну річок Приазов’я, за весь період спостережень затоплення територій річковими водами відзначалися неподалік двох гідрологічних постів, на яких зафіксовані абсолютні максимальні рівні води, які перевищували рівні десятивідсоткової імовірності перевищення. Перевищення становить понад 0,5 метра. У таблиці 2 наведено інформацію про максимальні рівні води у річках району басейну річок Приазов’я та значення рівнів води різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків).

Таблиця 1

Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річок Приазов’я

Річка

Місцезнаходження поста

Види спостережень

за рівнем води*

вимірювання витрат води*

за температурою води*

вимірювання витрат завислих наносів*

Молочна

м. Токмак

так

ні

Молочна

с. Терпiння

так

ні

так

ні

Лозуватка

с. Новоолексiївка

так

Обитічна

м. Приморськ

так

ні

Берда

с. Захарiвка

так

ні

Берда

с. Осипенко

так

ні

Кальмiус

смт Сартана

так

ні

Мокра Волноваха

с. Миколаївка

так

ні

Кальчик

с. Кременiвка

так

Кальчик

м. Марiуполь

так

ні

Малий Кальчик

с. Кременiвка

так

ні

__________

* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.

Таблиця 2

Рівні води у річках району басейну річок Приазов’я різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)

Річка

Місцезнаходження поста

Рівні води різної ймовірності перевищення, метрів

Максимальні рівні води, метрів

Дата історичного максимуму

0,2

Міус

с. Дмитрівка

48,75

48,1

46,85

47,42

6 лютого 1979 р.

Кринка

с. Благодатне

57,45

56,04

53,8

55,58

24 жовтня 1941 р.

Основними причинами кліматичних змін в районі басейну річок Приазов’я є великий обсяг викидів парникових газів, а також порушення енергетичного балансу біосфери та її складників. За останні 20 років наслідки зміни клімату в Україні стають дедалі відчутнішими. За цей період середньорічна температура зросла на 0,8°С, а середня температура січня та лютого - на 1-2°С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи тощо.

До кінця століття у районі басейну річки Вісла за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте песимістичні оцінки прогнозують можливість їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоку води, до кінця століття істотно зросте.

Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у басейні річок Приазов’я у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшаться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.

До середини XXІ століття у басейні можлива зміна режиму зволоження, що буде супроводжуватися змінами водного режиму річок басейну. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але варто очікувати збільшення кількості посушливих днів. Відповідно імовірними є зростання середньої кількості опадів за добу і середнього добового максимуму опадів.

Додаток 2

до плану управління ризиками затоплення

на окремих територіях у межах району

басейну річок Приазов’я на 2023-2030 роки

ВИСНОВКИ

попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річок Приазов’я

За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річок Приазов’я, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура в районі басейну річок Приазов’я складається переважно з дамб. У районі басейну річок Приазов’я розташовано чотири гідротехнічні споруди, руйнування або пошкодження яких може спричинити затоплення прилеглих територій та населених пунктів (з них дві споруди перебувають в аварійному (незадовільному) стані).

Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річок Приазов’я, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).

Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річок Приазов’я здійснюються функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).

Система прогнозування затоплень у межах району басейну річок Приазов’я ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС. Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів у районі басейну річок Приазов’я здійснює Харківський регіональний центр з гідрометеорології, який складає:

довгострокові прогнози (консультації) елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля у басейні річок Приазов’я;

короткочасні прогнози і попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки у басейні річок Приазов’я.

За результатами аналізу затоплень минулих років, які відбулися в районі басейну річок Приазов’я за період з 1964 року, виявлено вісім подій, що пов’язані із затопленнями території басейну річковими водами та які за механізмом затоплення були спричинені перевищенням відміток русло-заплавного коридору. Зазначені затоплення відповідають помірному і високому рівню ризиків затоплення та призвели до негативних наслідків для економіки, здоров’я людей.

На основі виконаної оцінки ризиків затоплення визначено території із потенційно значними ризиками затоплення, інформацію щодо яких наведено у таблиці 1.

Усього у районі басейну річок Приазов’я визначено дві території із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 125 кілометрів (обидві території мають транскордонний, неузгоджений із країною-сусідом - Російською Федерацією, статус).

Таблиця 1

ПЕРЕЛІК

територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річок Приазов’я

Територія із потенційно значним ризиком затоплення на ділянці водного об’єкта

Координати точок, що з’єднують межі ділянок водних об’єктів

Довжина, кілометрів

Вид затоплення*

Наслідки затоплення**

Приналежність до транскордонних територій

градусів північної широти

градусів східної довготи

р. Міус - с. Дмитрівка - ділянка державного кордону з Російською Федерацією

47.966881

38.947645

A11

ЗЛ/ЕК

так

47.869012

38.880261

р. Кринка - с. Новопетрівське - ділянка державного кордону з Російською Федерацією

47.879884

38.406396

100

A11

ЗЛ/ЕК

так

47.683931

38.755765

__________

* Вид затоплення: А11 - річкове.

** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.

Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річок Приазов’я

Додаток 3

до плану управління ризиками затоплення

на окремих територіях у межах району

басейну річки Приазов’я на 2023-2030 роки

ЗАХОДИ,

спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Приазов’я на 2023-2030 роки

Найменування заходу

Відповідальні за виконання

Строк виконання

Індикатор виконання

1. Забезпечення перегляду попередньої оцінки ризиків затоплення

Міндовкілля

ДСНС

Держводагентство

місцеві органи виконавчої влади

Національна академія наук

(за згодою)

листопад

2026 р.

уточнено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення

2. Розроблення та уточнення карт загроз та карт ризиків затоплення для територій з потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річок Приазов’я

ДСНС

Держгеокадастр

Держводагентство

місцеві органи виконавчої влади

органи місцевого самоврядування

(за згодою)

Національна академія наук

(за згодою)

листопад

2028 р.

розроблено (уточнено) 24 карти

3. Оновлення плану управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Приазов’я на 2031-2036 роки

МВС

Міндовкілля

Мінрегіон

ДСНС

Держводагентство

місцеві органи виконавчої влади

органи місцевого самоврядування (за згодою)

листопад

2030 р.

забезпечено підготовку та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту акта

органи місцевого самоврядування

(за згодою)

листопад

2030 р.

забезпечено виконання у повному обсязі

5. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Молочна на території Костянтинівської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області

Запорізька облдержадміністрація

Костянтинівська сільська рада

(за згодою)

грудень

2024 р.

проведено руслорегулювальні роботи протяжністю 2,2 кілометра

6. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Молочна на території Мирненської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області

Запорізька облдержадміністрація

Мирненська селищна рада

(за згодою)

грудень

2025 р.

проведено руслорегулювальні роботи протяжністю 1 кілометр

7. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Молочна на території Новенської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області

Запорізька облдержадміністрація

Новенська сільська рада

(за згодою)

грудень

2026 р.

проведено руслорегулювальні роботи протяжністю 2,2 кілометра

8. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Молочна на території Новобогданівської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області

Запорізька облдержадміністрація

Новобогданівська сільська рада (за згодою)

грудень

2027 р.

проведено руслорегулювальні роботи протяжністю 1 кілометр

9. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Молочна на території Світодолинської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області

Запорізька облдержадміністрація

Світлодолинська сільська рада

(за згодою)

грудень

2028 р.

проведено руслорегулювальні роботи протяжністю 2,8 кілометра

10. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Молочна на території Терпіннівської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області

Запорізька облдержадміністрація

Терпіннівська сільська рада

(за згодою)

грудень

2029 р.

проведено руслорегулювальні роботи протяжністю 1,2 кілометра

11. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Молочна на території Токмацької територіальної громади Пологівського району Запорізької області

Запорізька облдержадміністрація

Токмацька міська рада (за згодою)

грудень

2030 р.

проведено руслорегулювальні роботи протяжністю 12,5 кілометра

12. Проведення інвентаризації протипаводкової захисної інфраструктури, включаючи геодезичні вимірювання абсолютних відміток висот елементів захисних гідротехнічних споруд

Міндовкілля

Держводагентство

органи місцевого самоврядування (за згодою)

грудень

2025 р.

забезпечено інвентаризацію усіх об’єктів протипаводкової інфраструктури

13. Проведення матеріально-технічного переоснащення гідрометеорологічної служби ДСНС

МВС

ДСНС

грудень

2030 р.

забезпечено модернізацію у повному обсязі

14. Уточнення планів взаємодії органів виконавчої влади всіх рівнів, порядку і регламенту зв’язку, інформування, оповіщення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням, та виконання робіт з ліквідації наслідків затоплення

місцеві органи виконавчої влади

ДСНС

заінтересовані центральні органи виконавчої влади

щороку до

10 лютого

уточнено відповідні плани, порядки та регламенти

15. Уточнення розрахунків аварійно-рятувальних сил та засобів для проведення запобіжних заходів і виконання робіт з ліквідації наслідків можливого затоплення

ДСНС

заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади

щороку до

10 лютого

уточнено розрахунки сил та засобів

16. Визначення у складі місцевих, територіальних і відомчих матеріальних резервів, призначених для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, необхідного аварійного запасу пально-мастильних, будівельних та сипучих матеріалів, мішків, засобів освітлювання, захисного одягу, шанцевого інструменту, забезпечення завчасного розміщення зазначених резервів поблизу зон можливого затоплення

місцеві органи виконавчої влади

ДСНС

Держводагентство

Мінінфраструктури

інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади

щороку до

10 лютого

визначено необхідні матеріальні резерви

17. Забезпечення нормативних запасів реагентів, знезаражувальних засобів і реактивів для очищення та знезараження питної води, проведення посиленого відомчого лабораторного контролю, нагляду і моніторингу за якістю питної води в разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями

місцеві органи виконавчої влади

МОЗ

Мінрегіон

щороку до

10 лютого

забезпечено створення відповідних запасів

18. Проведення тренувань (навчань) працівників органів управління і формувань територіальних підсистем та функціональної підсистеми протипаводкового захисту єдиної державної системи цивільного захисту щодо дій в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями

місцеві органи виконавчої влади

Держводагентство

ДСНС

щороку

забезпечено проведення навчань

19. Уточнення порядку доведення попереджень і оповіщень про можливу загрозу затоплення та його прогнозовані масштаби до населення, робочого персоналу та керівників підприємств

органи місцевого самоврядування (за згодою)

місцеві органи виконавчої влади

заінтересовані центральні органи виконавчої влади

ДСНС

Адміністрація Держспецзв’язку

щороку до

10 лютого

уточнено порядок

20. Уточнення планів евакуації населення і створення необхідних побутових умов у місцях тимчасового розміщення на період евакуації

органи місцевого самоврядування

(за згодою)

місцеві органи виконавчої влади

заінтересовані центральні органи виконавчої влади

ДСНС

щороку до

10 лютого

уточнено плани евакуації

21. Підготовка інформаційних матеріалів та проведення заходів із підвищення обізнаності та готовності населення до можливого затоплення

органи місцевого самоврядування (за згодою)

місцеві органи виконавчої влади

постійно

забезпечено виконання у повному обсязі

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 8 жовтня 2022 р. № 895-р

ПЛАН

управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Причорномор’я на 2023-2030 роки

1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річок Причорномор’я на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.

Опис району басейну річок Причорномор’я та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.

2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річок Причорномор’я, які мають потенційно значні ризики затоплення.

У районі басейну річок Причорномор’я за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено одну територію із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 93 кілометри. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річок Причорномор’я наведено в додатку 2.

3. Цілями управління ризиками затоплення є:

мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;

мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.

Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.

4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Причорномор’я на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.

оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;

заплановані заходи, які не було здійснено;

здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.

6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення у районі басейну річок Причорномор’я здійснюється з Республікою Молдова відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про спільне використання та охорону прикордонних вод 1994 року, інших міжнародних договорів України у сфері управління водними ресурсами та гідрометеорологічної діяльності.

Цей план містить заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері управління водними ресурсами з Республікою Молдова.

З метою гармонізації з планом управління басейном річок Причорномор’я на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3 до цього плану, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасну підготовку обох планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річок Причорномор’я.

Додаток 1

до плану управління ризиками затоплення

на окремих територіях у межах району басейну

річок Причорномор’я на 2023-2030 роки

ОПИС

району басейну річок Причорномор’я та тенденції динаміки клімату і його можливих змін

Територія району басейну річок Причорномор’я розташована в межах трьох областей (Одеська, Миколаївська і Херсонська) та становить 27179 кв. кілометрів (4,49 відсотка території України).

У районі басейну річок Причорномор’я розташовані 1018 населених пунктів, з них 43 міських населених пункти (міст - 12, селищ міського типу - 31) та 975 сільських населених пунктів (селищ - 53, сіл - 922). Населення басейну становить понад 2 018 тис. осіб. Переважна більшість населення проживає у містах - понад 1 250 тис. осіб (62,1 відсотка), у селах проживає близько 600 тис. осіб (29,7 відсотка). У селищах міського типу та селищах проживає відповідно 6,9 та 1,3 відсотка населення району басейну річок Причорномор’я.

Район басейну річок Причорномор’я розділений на три частини районами басейнів річок Дністер та Дніпро, складається з басейнів річок Причорномор’я в межах України, перехідних та прибережних вод (акваторія Чорного моря між береговою лінією та лінією у територіальному морі на відстані однієї морської милі від вихідної лінії, що використовується для визначення ширини територіального моря). Межа району басейну річок Причорномор’я проходить по лінії ділянки державного кордону з Республікою Молдова, адміністративного кордону Херсонської області і Автономної Республіки Крим та через населені пункти по лінії вододілу.

Територія району басейну річок Причорномор’я розташована на Причорноморській низовині, яка є типовою рівниною, та Подільській височині. Максимальні відмітки поверхні Причорноморської низовини не перевищують 130-150 метрів і відзначаються переважно у північній частині. Найбільш низькі ділянки простягаються вздовж морського узбережжя.

Північно-західна частина розміщена на відрогах Подільської височини, що має в межах басейну найбільші абсолютні висоти (до 288 метрів) з глибоким (до 80-100 метрів) ерозійним долинно-яружним розчленуванням. На південному заході територія басейну - до південних схилів Центрально-Молдовської височини з абсолютними відмітками поверхні до 100-140 метрів над рівнем моря. На території басейну зустрічаються форми рельєфу різного генезису - акумулятивні, ерозійні, денудаційні, просадкові, штучні. Для північної і північно-східної частини басейну типовими є широкі вододіли (первинно-акумулятивні рівнини). На південному сході - морські верхньопліоценові тераси. Уздовж морського узбережжя спостерігаються морські акумулятивні форми рельєфу - пляжі, коси, пересипи. Частина морських берегів, лиманів і озер є абразійними, обвальними, а подекуди зсувними. Широко розповсюджені форми ерозійного рельєфу - долини річок і балки. Сукупною дією процесів ерозії і акумуляції були створені крупні річні долини з четвертинними і пліоценовими надзаплавними терасами. Поперечний профіль долин асиметричний. Через особливості тектоніки регіону і диференційовані вертикальні рухи окремих блоків більш крутими і розчленованими є ліві схили долин. У гирлах балок і ярів часто зустрічаються конуси виносу.

Клімат району басейну річок Причорномор’я помірно-континентальний. Вся територія басейну розміщується в умовах степової зони південної атлантико-континентальної області. За даними Національного атласу України, річна кількість атмосферних опадів зменшується в напрямку з півночі на південь з 550 міліметрів до 400 міліметрів. Північна частина району басейну річок Причорномор’я входить до помірно посушливої зони, яка змінюється на півдні суворо посушливою. У теплий період року (квітень - жовтень) випадає до 250-275 міліметрів опадів у південній частині району басейну річок Причорномор’я, а в північній - до 300-325 міліметрів. У холодний період року (листопад - березень) кількість опадів практично не перевищує 200 міліметрів і становить переважно 150-175 міліметрів.

Кількість діб із сніговим покривом зростає в північному напрямку з 40 до 80 діб. Зокрема, 40 діб сніговий покрив тримається в районі узбережжя моря степової зони. Для району басейну річок Причорномор’я характерними є часті відлиги, взимку їх нараховується 50-70 діб на півдні району та 30-60 діб на півночі.

Середньорічна температура повітря становить близько 10°C. Проте на півночі цей показник наближається до 8°C, на півдні - до 11°C.

Річки басейну за умовами формування водного стоку та гідрологічним режимом входять до двох гідрологічних районів: Середньобузького та Причорноморського. У Середньобузькому гідрологічному районі бере початок більшість головних річок басейну річок Причорномор’я, проте їх нижня течія перебуває в межах Причорноморського гідрологічного району.

Річки Середньобузького гідрологічного району характеризуються чітко вираженим весняним водопіллям (становить понад 55-65 відсотків річного стоку) та низькою меженню (осінні місяці - 6,6 відсотка річного стоку), яка по-різному може порушуватися паводками теплого та холодного періодів. Річки Причорноморського гідрологічного району відзначаються періодичним стоком у період сніготанення та випадінням інтенсивних зливових дощів. Частка весняного стоку може перевищувати 70 відсотків, а протягом межені річки взагалі можуть пересихати. Зимовий стік річок обох гідрологічних районів не перевищує 15 відсотків.

У районі басейну річок Причорномор’я спостереження за гідрологічним режимом здійснюються на восьми гідрологічних постах, перелік яких наведено у таблиці 1. Спостереження здійснюються на трьох річках із 67 річок, що протікають територією району басейну річок Причорномор’я. Всі гідрологічні пости району басейну річок Причорномор’я здійснюють спостереження за рівнями, температурою води та льодовим режимом. За витратами води спостереження виконуються на двох гідрологічних постах, спостереження за наносами виконує лише гідропост на річці Великий Куяльник у с. Северинiвка.

Таблиця 1

Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річок Причорномор’я

Водний об’єкт

Місцезнаходження поста

Види спостережень

за рівнем води*

вимірювання витрат води*

за температурою води*

вимірювання витрат завислих наносів*

Річка:

Сарата

смт Сарата

так

ні

так

ні

Тилiгул

м. Березiвка

так

ні

Великий Куяльник

с. Северинiвка

так

ні

Озеро:

Кагул

с. Нагірне

так

ні

так

ні

Ялпуг

с. Коса

так

ні

так

ні

Катлабух

с. Кислиця

так

ні

так

ні

Китай

с. Червоний Яр

так

ні

так

ні

Лиман Хаджибейський

с. Усатове

так

ні

так

ні

__________

* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.

За даними моніторингової гідрометеорологічної мережі гідрологічних постів басейну річок Причорномор’я, за весь період спостережень затоплення територій річковими водами відзначалися неподалік одного гідрологічного посту на річці Сарата в смт Сарата, де зафіксовано абсолютний максимальний рівень води, який дещо менший за рівень води одновідсоткової забезпеченості. Різниця становить 0,04 метра. У таблиці 2 наведено інформацію про максимальні рівні води у річках району басейну річок Причорномор’я та значення рівнів води різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків).

Таблиця 2

Рівні води у річках району басейну річок Причорномор’я різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)

Річка

Місцезнаходження

поста

Рівні води різної імовірності перевищення, метрів

Максимальні рівні води, метрів

Дата історичного максимуму

0,2

Сарата

смт Сарата

12,8

12,1

11,2

12,06

20 березня 1985 р.

За останні 20 років наслідки зміни клімату в Україні стають дедалі відчутнішими. За цей період середньорічна температура зросла на 0,8°С, а середня температура січня та лютого - на 1-2°С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи, тощо. До кінця століття у районі басейну річки Вісла за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте песимістичні оцінки прогнозують можливість їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоку води, до кінця століття істотно зросте.

Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у районі басейну річок Причорномор’я у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшаться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.

До середини XXІ століття у басейні можлива і зміна режиму зволоження, що буде супроводжуватися змінами водного режиму річок басейну. У межах району басейну річок Причорномор’я за прогнозний період варто очікувати збільшення кількості посушливих днів. Відповідно імовірними є зростання середньої кількості опадів за добу і середнього добового максимуму опадів. Такі зміни можуть призвести до істотного зростання кількості опадів під час сильних дощів (більше ніж на 10-20 міліметрів за добу).

Додаток 2

до плану управління ризиками затоплення

на окремих територіях у межах району басейну

річок Причорномор’я на 2023-2030 роки

ВИСНОВКИ

попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річок Причорномор’я

За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річок Причорномор’я, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура в районі басейну річок Причорномор’я складається переважно з дамб. У районі басейну річок Причорномор’я розташовано 60 гідротехнічних споруд, руйнування або пошкодження яких може спричинити затоплення прилеглих територій та населених пунктів (з них 7 (або 4,34 кілометра) перебувають в аварійному (незадовільному) стані).

Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річок Причорномор’я, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).

Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річок Причорномор’я здійснюється функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).

Система прогнозування затоплень у межах району басейну річок Причорномор’я ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС. Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів басейну здійснює Гідрометцентр Чорного та Азовського морів, яким складаються:

довгострокові прогнози (консультації) елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля в басейні річок Причорномор’я;

короткострокові прогнози і попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки на річках басейну.

За результатами проведеного аналізу затоплень минулих років, які відбулися в районі басейну річок Причорномор’я за період з 1964 року, виявлено лише одну подію, що пов’язана із затопленням території басейну річковими водами та яка за механізмом затоплення була спричинена перевищенням відміток русло-заплавного коридору.

На основі проведеної попередньої оцінки ризиків затоплення визначено одну територію із потенційно значними ризиками затоплення, інформацію щодо якої наведено у таблиці 1. Ця територія розміщена вздовж річки Сарата в Одеській області та має протяжність 93 кілометри. Визначена територія із потенційно значними ризиками затоплення має транскордонний (неузгоджений із країною-сусідом - Республікою Молдова) статус.

Таблиця 1

ПЕРЕЛІК

територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річок Причорномор’я

Територія із потенційно значним ризиком затоплення на ділянці водного об’єкта

Координати точок, що з’єднують межі ділянок водних об’єктів

Довжина, (кілометрів)

Вид затоплення*

Наслідки затоплення**

Приналежність до транскордонних територій

градусів північної широти

градусів східної довготи

р. Сарата - ділянка державного кордону з Республікою Молдова - гирло

46.482749

29.42777

A11

ЗЛ/ЕК

так

45.803291

29.680899

__________

* Вид затоплення: А11 - річкове.

** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.

Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річок Причорномор’я

Додаток 3

до плану управління ризиками затоплення

на окремих територіях у межах району басейну

річок Причорномор’я на 2023-2030 роки

ЗАХОДИ,

спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Причорномор’я на 2023-2030 роки

Найменування заходу

Відповідальні за виконання

Строк виконання

Індикатор виконання

1. Забезпечення перегляду попередньої оцінки ризиків затоплення

Міндовкілля

ДСНС

Держводагентство

місцеві органи виконавчої влади

Національна академія наук

(за згодою)

листопад

2026 р.

уточнено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення

2. Розроблення та уточнення карт загроз та карт ризиків затоплення для територій з потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річок Причорномор’я

ДСНС

Держгеокадастр

Держводагентство

місцеві органи виконавчої влади

органи місцевого самоврядування (за згодою)

Національна академія наук

(за згодою)

листопад

2028 р.

розроблено (уточнено) 12 карт

3. Оновлення плану управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Причорномор’я на 2031-2036 роки

МВС

Міндовкілля

Мінрегіон

ДСНС

Держводагентство

місцеві органи виконавчої влади

органи місцевого самоврядування (за згодою)

листопад

2030 р.

забезпечено підготовку та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту відповідного акта

органи місцевого самоврядування

(за згодою)

листопад

2030 р.

забезпечено виконання у повному обсязі

5. Забезпечення розчищення природного русла річки Сарата на території Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області

Одеська облдержадміністрація

грудень

2025 р.

проведено розчищення русла річки на території Саратської сільської ради

6. Проведення залуження та залісення поблизу річки Сарата на територїї Саратської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

Одеська облдержадміністрація

Міндовкілля

Держводагентство

грудень

2024 р.

проведено залуження та заліснення на території Саратської сільської ради

7. Проведення інвентаризації протипаводкової захисної інфраструктури, включаючи геодезичні вимірювання абсолютних відміток висот елементів захисних гідротехнічних споруд

Міндовкілля

Держводагентство

органи місцевого самоврядування (за згодою)

грудень

2025 р.

забезпечено інвентаризацію усіх об’єктів протипаводкової інфраструктури

8. Проведення матеріально-технічного переоснащення гідрометеорологічної служби ДСНС

МВС

ДСНС

грудень

2030 р.

забезпечено модернізацію у повному обсязі

9. Забезпечення співробітництва з Республікою Молдова у сфері управління водними ресурсами

Міндовкілля

Держводагентство

ДСНС

щороку

проведено вісім засідань

10. Уточнення планів взаємодії органів виконавчої влади всіх рівнів, порядку і регламенту зв’язку, інформування, оповіщення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням, та виконання робіт з ліквідації наслідків затоплення

місцеві органи виконавчої влади

ДСНС

заінтересовані центральні органи виконавчої влади

щороку до

10 лютого

уточнено відповідні плани, порядки та регламенти

11. Уточнення розрахунків аварійно-рятувальних сил та засобів для проведення запобіжних заходів і виконання робіт з ліквідації наслідків можливого затоплення

ДСНС

заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади

щороку до

10 лютого

уточнено розрахунки сил та засобів

12. Визначення у складі місцевих, територіальних і відомчих матеріальних резервів, призначених для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, необхідного аварійного запасу пально-мастильних, будівельних та сипучих матеріалів, мішків, засобів освітлення, захисного одягу, шанцевого інструменту, забезпечення завчасного розміщення зазначених резервів поблизу зон можливого затоплення

місцеві органи виконавчої влади

ДСНС

Держводагентство

Мінінфраструктури

інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади

щороку до

10 лютого

визначено необхідні матеріальні резерви

13. Забезпечення нормативних запасів реагентів, знезаражувальних засобів і реактивів для очищення та знезараження питної води, проведення посиленого відомчого лабораторного контролю, нагляду і моніторингу за якістю питної води у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням

місцеві органи виконавчої влади

МОЗ

Мінрегіон

щороку до

10 лютого

забезпечено створення відповідних запасів

14. Проведення тренувань (навчань) працівників органів управління і формувань територіальних підсистем та функціональної підсистеми протипаводкового захисту єдиної державної системи цивільного захисту щодо дій в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням

місцеві органи виконавчої влади

Держводагентство

ДСНС

щороку

забезпечено проведення навчань

15. Уточнення порядку доведення попереджень і оповіщень про можливу загрозу затоплення та його орієнтовні масштаби до населення, робочого персоналу та керівників підприємств

органи місцевого самоврядування (за згодою)

місцеві органи виконавчої влади

заінтересовані центральні органи виконавчої влади

ДСНС

Адміністрація Держспецзв’язку

щороку до

10 лютого

уточнено порядок

16. Уточнення планів евакуації населення і створення необхідних побутових умов у місцях тимчасового розміщення на період евакуації

органи місцевого самоврядування (за згодою)

місцеві органи виконавчої влади

заінтересовані центральні органи виконавчої влади

ДСНС

щороку до

10 лютого

уточнено плани евакуації

17. Підготовка інформаційних матеріалів та проведення заходів із підвищення обізнаності та готовності населення до можливого затоплення

органи місцевого самоврядування

(за згодою)

місцеві органи виконавчої влади

постійно

забезпечено виконання у повному обсязі

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 8 жовтня 2022 р. № 895-р

ПЛАН

управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Південний Буг на 2023-2030 роки

1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річки Південний Буг на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.

Опис району басейну річки Південний Буг та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.

2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річки Південний Буг, які мають потенційно значні ризики затоплення.

У районі басейну річки Південний Буг за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено шість територій із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 128 кілометрів. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Південний Буг наведено в додатку 2.

3. Цілями управління ризиками затоплення є:

мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;

мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.

Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.

4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Південний Буг на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.

оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;

заплановані заходи, які не було здійснено;

здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.

6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення в районі басейну річки Південний Буг не здійснюється.

У районі басейну річки Південний Буг відсутні території, які мають потенційно значні ризики затоплення із транскордонним статусом.

Цей план не містить заходи, внаслідок здійснення яких значно збільшуються ризики затоплення для країн-сусідів.

Про затвердження планів управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах районів басейнів річок — частина 1

Історія документа