До пункту «а» належать:
ендометріоз зі значними клінічними проявами, що потребують стаціонарного лікування (слід ураховувати ступінь поширеності процесу, вираженості больового синдрому та порушення менструальної функції, відсутність стійкого ефекту від консервативного лікування);
повне випадіння матки або піхви. Випадінням матки вважається такий стан, коли у положенні стоячи (або лежачи - при потугах) уся матка виходить за межі статевої щілини назовні, вивертаючи за собою стінки піхви;
свищі із залученням статевих органів (сечостатеві, кишково-статеві) при незадовільних результатах лікування або відмові від нього;
органічно не зумовлені кровотечі, які призводять до стійкої анемії;
стійкі розлади оваріально-менструальної функції зі значними клінічними проявами при незадовільних результатах лікування (у тому числі пов’язані з менопаузою).
До пункту «б» належать:
ендометріоз з помірними клінічними проявами та тимчасовим ефектом від консервативного лікування;
опущення жіночих статевих органів;
порушення оваріально-менструальної функції з помірними клінічними проявами, що проявляється олігоменореєю, аменореєю (не постопераційною), у тому числі при синдромі Штейна-Левенталя.
До пункту «в» належать:
ендометріоз з незначними клінічними проявами;
дистопія матки, що супроводжується менорагіями, запорами, болями в ділянці куприка, низу живота;
незначне опущення стінок піхви;
рубцеві та спайкові процеси малого тазу без больового синдрому;
статевий інфантилізм при задовільному загальному розвитку;
безпліддя та інші незапальні хвороби жіночих статевих органів з незначними порушеннями функцій.