Зону вважають вразливою до (накопичення) нітратів, якщо:
у поверхневих та/чи підземних водах, що використовуються для питного водопостачання, або ж мають цільове призначення як джерела питного водопостачання:
зафіксовано перевищення вмісту нітратів (N0 3 - ) більше 50 мг/дм - 3 (11,3 мг N дм - 3 );
у майбутньому за умови невжиття відповідних заходів із запобігання забруднення вод можливе перевищення вмісту нітратів (N0 3 – ) більше 50 мг/дм - 3 (11,3 мг N дм - 3 ).
Зважаючи на біогеохімічну нестійкість сполук нітрогену у воді для виділення зон, вразливих до (накопичення) нітратів, розглядають сумарний вміст сполук неорганічного нітрогену (N неорг ) = (NH 4 + + NO 2 – + N0 3 – ). Критерій N неорг > 11,3 мг N/дм - 3 застосовують для річок з коефіцієнтом Штрахлера <5 та підземних вод.
У природних прісноводних озерах, інших прісноводних водоймах, річках, естуаріях, прибережних морських водах присутні наявні ознаки евтрофування вод або існує ймовірність їхнього евтрофування у майбутньому за умови невжиття відповідних заходів із запобігання забруднення вод.
Наявність евтрофування встановлюється на підставі причинно-наслідкового аналізу шляхом співставлення фактів виявлення підвищеного вмісту біогенних елементів (сполук нітрогену і фосфору) та збільшенням продуктивності водяної флори, серед якої найбільш чутливим до збільшення вмісту біогенних елементів є фітопланктон, фітобентос, водорості та вищі водяні рослини.
Критерій наявності евтрофування застосовують для прісноводних озер, інших прісноводних водойм, перехідних і прибережних морських вод а також рівнинних річок, коефіцієнт Штрахлера яких ≥ 5.