Про затвердження Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках

НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

ПОСТАНОВА

01.08.2017 № 991

Про затвердження Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках

{Назва із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1166 від 19.06.2024 }

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національної комісії, що здійснює

державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

№ 274 від 02.03.2018

№ 369 від 11.02.2020

№ 1992 від 04.11.2020

№ 1768 від 29.09.2023

№ 1166 від 19.06.2024

№ 1715 від 09.10.2024

№ 2029 від 04.12.2024

№ 1222 від 12.08.2025

№ 645 від 28.04.2026}

Відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про теплопостачання», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Методику формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, що додається.

{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1166 від 19.06.2024 }

2. Ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті «Урядовий кур’єр».

Голова НКРЕКП

Д. Вовк

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Національної

комісії, що здійснює державне

регулювання у сферах енергетики

та комунальних послуг

від 01.08.2017 № 991

(у редакції постанови НКРЕКП

від 28.04.2026 № 645 )

МЕТОДИКА

формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках

1. Загальні положення

1.1. Ця Методика визначає механізм формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію для суб'єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної та (або) з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях (далі – ТЕЦ), теплових електростанціях (далі – ТЕС) та когенераційних установках (далі – КУ), включаючи ТЕЦ, ТЕС та КУ з використанням альтернативних джерел енергії, та є ліцензіатами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – ліцензіати).

1.2. Ця Методика застосовується під час установлення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), тарифів на виробництво теплової енергії для ліцензіатів та поширюється на ліцензіатів під час формування та розрахунку зазначених тарифів.

1.3. У цій Методиці терміни вживаються в таких значеннях:

базовий період – календарний рік, який передує року, у якому здійснюється розрахунок на планований період;

виконання статті витрат – стаття вважається виконаною, якщо здійснено оплату за майно/товар/послугу і обома сторонами підписано акт передачі і прийняття робіт або проведено вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно/товар/послугу. Якщо за майно/товар/послугу здійснено попередню оплату, ліцензіат повинен підтвердити факт проведеного фінансування. Якщо майно/товар/послуга надані у кредит (кредиторська заборгованість), ліцензіат має надати підписаний обома сторонами акт передачі і прийняття робіт, вручений коносамент або інший товарно-розпорядчий документ, що підтверджує виникнення зобов’язання;

виробнича собівартість – виражені у грошовій формі поточні витрати, які безпосередньо пов’язані з виробництвом електричної та (або) теплової енергії;

водяна пара – теплоносій у газоподібному стані, що використовується для відпуску споживачам теплової енергії у вигляді водяної пари, у тому числі для їх технологічних потреб;

енергетичне вугілля – імпортоване вугілля та вугілля внутрішнього видобутку, що використовується як паливо для виробництва електричної енергії та (або) теплової енергії;

заява – письмове звернення ліцензіата встановленої форми до НКРЕКП щодо встановлення або зміни окремих складових собівартості тарифів на виробництво теплової енергії з підтверджувальними документами, передбаченими цією Методикою;

заявник – суб’єкт господарювання, який звернувся до НКРЕКП для встановлення тарифів на виробництво теплової енергії із заявою та відповідним комплектом документів;

інвестиційна програма – план капітальних інвестицій та капітальних вкладень, сформований та схвалений відповідно до Порядку формування інвестиційних програм суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної та (або) з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15 жовтня 2015 року № 2585, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05 листопада 2015 року за № 1367/27812 (далі – Порядок формування інвестиційних програм);

комплект документів – розрахунки тарифів за встановленими формами, пояснювальна записка щодо необхідності перегляду тарифів, розрахункові, підтвердні й обґрунтовуючі матеріали та інші документи і матеріали, що використовувалися при розрахунку тарифів на виробництво теплової енергії;

коригування планованої річної тарифної виручки – окрема складова витрат у структурі тарифів на виробництво теплової енергії, яка може мати як додатне, так і від’ємне значення та враховується за результатами прийнятих НКРЕКП рішень за здійсненими заходами державного контролю та/або за результатами аналізу наданих ліцензіатом звітів;

коригування тарифів – процес перегляду встановлених тарифів на виробництво теплової енергії, що здійснюється у зв’язку зі зміною окремих складових собівартості виробництва теплової енергії, що виникли в наслідок зміни цінових показників, тарифів, податків, зборів, платежів тощо;

ліцензіат – суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на виробництво теплової енергії на ТЕЦ, ТЕС, КУ;

ліцензована діяльність – господарська діяльність з виробництва електричної та (або) теплової енергії на ТЕЦ, ТЕС та КУ;

нецільове використання коштів – витрати ліцензіата на цілі або у розмірах, не передбачених встановленою структурою тарифу та/або схваленою інвестиційною програмою, а також використання сум коштів, передбачених структурою тарифу на виконання інвестиційної програми, та інших матеріальних витрат на забезпечення провадження ліцензованої діяльності, які були витрачені ліцензіатом на закупівлю товару (товарів), послуги (послуг) без дотримання принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі»;

обґрунтування – фактичні дані, підтвердження та посилання на нормативно-правові акти, фінансові, технічні документи та інші документи, що доводять необхідність виконання та фінансування заходів на період регулювання (планований період) для здійснення ліцензованої діяльності;

операційна діяльність (основна діяльність) – діяльність, пов’язана з виробництвом електричної та теплової енергії;

основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання у процесі виробництва, постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік);

очікуваний період – зміщений фактичний період тривалістю 12 календарних місяців року, який передує планованому періоду, та формується на підставі фактичних витрат (підтверджених звітністю), наявних на дату подачі заяви про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії;

планований період – період тривалістю 12 календарних місяців, на який здійснюється формування, розрахунок та встановлення тарифів;

попередній період – період, що передує базовому періоду;

структура тарифів – складові економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних із провадженням у планованому періоді ліцензованого виду діяльності у сфері теплопостачання, які групуються за статтями відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що затверджені Міністерством фінансів України, або міжнародних стандартів фінансової звітності, планований прибуток та коригування планованої річної тарифної виручки;

тариф на теплову енергію, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС та КУ (далі – тариф на виробництво теплової енергії) – вартість виробленої одиниці (1 Гкал) теплової енергії як грошовий вираз суми планованих економічно обґрунтованих витрат на виробництво та планованого прибутку, який встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Податковому кодексі України, законах України «Про теплопостачання», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про енергетичну ефективність», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу».

1.4. Тарифи на виробництво теплової енергії та їх структури формуються на планований період.

1.5. Формування планованих витрат на відпуск електричної енергії та тарифів і їх структур на виробництво теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо.

1.6. У розрахунках планованих витрат на відпуск електричної енергії та тарифів на виробництво теплової енергії витрати (крім витрат на паливо і витрат, що прямо віднесені до складу тарифів на виробництво теплової енергії з використанням теплоносія у вигляді водяної пари) розподіляються між видами виробництва пропорційно річним витратам умовного палива на виробництво електричної енергії та на виробництво теплової енергії.

При формуванні тарифів на виробництво теплової енергії фактичні витрати (крім витрат на паливо) ліцензіатів повинні відповідати формі звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, за відповідний період. При цьому фактичні та плановані витрати (крім витрат на паливо) ліцензіата на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії розподіляються між видами виробництва пропорційно витратам умовного палива.

Планований прибуток, що включається до розрахунку тарифів на виробництво теплової енергії розподіляється між категоріями споживачів таким чином, щоб відсоток рентабельності за відповідними категоріями був однаковим, але не більше граничного. За рішенням НКРЕКП та/або якщо інше зазначене в обґрунтуваннях заявника планований прибуток може бути розподілений між категоріями споживачів без дотримання однакового рівня рентабельності, але не більше граничного рівня по кожній категорії споживачів.

1.7. Тариф на виробництво теплової енергії визначається в розрахунку на 1 Гкал відпуску з колекторів теплогенеруючих джерел ліцензіата без урахування податку на додану вартість і в розрізі категорій споживачів.

Повна собівартість складається із сукупності виробничої собівартості, адміністративних, інших операційних та фінансових витрат.

1.8. Формування тарифів та їх структури на виробництво теплової енергії здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів виробництва та відпуску електричної та (або) теплової енергії, планованих економічно обґрунтованих витрат, державних, галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, з урахуванням ставок податків і зборів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді, а також планованого прибутку.

1.9. Тариф на виробництво теплової енергії визначається шляхом ділення суми планованих річних витрат, що включаються до повної собівартості, та річного планованого прибутку від діяльності з виробництва теплової енергії на планований річний обсяг відпуску теплової енергії з колекторів теплогенеруючих джерел ліцензіата.

1.10. За наявності витрат (у тому числі фінансових витрат), прибутку, що спричиняють різну собівартість виробництва теплової енергії для різних груп споживачів, тарифи на виробництво теплової енергії формуються в розрізі груп споживачів.

В окремих випадках, за наявності обґрунтованого розподілу обладнання, витрат та наявності різної собівартості теплової енергії в залежності від її агрегатного стану, може бути визначений тариф на виробництво теплової енергії з використанням теплоносія у вигляді водяної пари.

У залежності від ціни природного газу для виробників теплової енергії, урахованої на рівні, визначеному відповідними постановами Кабінету Міністрів України, тарифи можуть формуватися для таких категорій споживачів:

населення;

бюджетні установи;

релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності);

інші споживачі.

1.11. Витрати/ціни на матеріальні ресурси можуть бути прийняті до розрахунку тарифів з урахуванням прогнозів індексу цін виробників промислової продукції щодо фактичних витрат очікуваного або базового періоду.

Такий підхід застосовується за умови відсутності факторів і обґрунтувань щодо зміни кількісних показників та зростання тарифних витрат більше ніж на величину добутку двох індексів, застосованих до витрат базового періоду, і одного індексу, застосованого до витрат очікуваного періоду.

Прогнозний індекс цін виробників промислової продукції визначається відповідно до Прогнозу економічного і соціального розвитку України та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України.

За наявності прогнозу індексу цін виробників промислової продукції за кількома сценаріями застосовується найменше значення індексу.

Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням витрат за базовий період, прогнозних індексів цін виробників промислової продукції та на підставі кошторисів, прайсів та інших обґрунтовуючих матеріалів.

Індекси цін виробників промислової продукції не застосовуються до регульованих цін/тарифів та/або витрат на оплату праці, паливо (у тому числі на оплату послуг розподілу та транспортування природного газу), послуг з передачі та розподілу електричної енергії, послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, податків, зборів та інших передбачених законодавством обов'язкових платежів, орендної плати, амортизації, коригування планованої річної тарифної виручки, фінансових витрат.

1.12. Витрати, що носять періодичний характер, мають бути підтверджені, зокрема графіком проведення конкретного виду робіт на планований період, затвердженим наказом підприємства, та узагальненою інформацією про проведення такого виду робіт (на основі даних первинних документів) за попередній період.

Витрати на паливно-мастильні матеріали для транспортних засобів, заміну шин та акумуляторних батарей розраховуються нормативним методом.

До розрахунків витрат на паливно-мастильні матеріали необхідно додатково надавати затверджений керівником підприємства наказ щодо приналежності того чи іншого транспортного засобу до конкретного виду діяльності ліцензіата та/або інші підтверджувальні первинні документи.

У разі наявності на підприємстві юридичної служби та одночасно планованих тарифних витрат на юридичне обслуговування, необхідне додаткове обґрунтування щодо доцільності включення зазначених витрат у тариф на виробництво теплової енергії.

1.13. До розрахунку тарифів на виробництво теплової енергії не включаються:

витрати, які не використовуються для визначення об'єкта оподаткування відповідно до вимог Податкового кодексу України або перевищують межі відповідних витрат;

суми визнаних штрафів, пені, неустойки;

суми нестачі та втрат від псування цінностей;

втрати від операційної курсової різниці;

суми благодійної, гуманітарної допомоги;

судовий збір та пов’язані з ним експертні послуги;

членські внески;

витрати, понесені внаслідок участі та/або функціонування ринку електричної енергії (крім витрат, пов’язаних з купівлею електричної енергії, її передачею і розподілом, які виникають за умови відсутності власної генерації електричної енергії);

витрати, пов’язані з транспортуванням та постачанням теплової енергії (на підживлення теплової мережі).

1.14. У разі отримання обладнання/матеріалів як гуманітарної та/або благодійної допомоги, фінансової допомоги (коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, фондів підтримки тощо) для його придбання, ліцензіату необхідно надати підтвердження, що зазначена допомога не врахована у витратах планованого періоду на ремонтні роботи, сировину і матеріали тощо.

1.15. По окремих статтях витрат планованого періоду, по яких не були понесені витрати в базовому та/або очікуваному періоді, додаються детальні розрахунки та обґрунтування доцільності їх включення в тариф на виробництво теплової енергії.

1.16. Перехресне субсидіювання одних видів діяльності за рахунок інших не допускається.

1.17. Ліцензіат інформує НКРЕКП про провадження інших видів господарської діяльності, крім ліцензованої, із зазначенням видів такої діяльності та фінансового результату від її здійснення за період, який передує базовому.

Інші доходи, отримані або що можуть бути отримані в результаті провадження інших видів господарської діяльності (у тому числі доходи від розміщення коштів на депозитах, від здавання майна в оренду, кошти від реалізації цінних паперів, продажу металобрухту, оливи тощо), що є похідними від доходів від основної діяльності, можуть враховуватись НКРЕКП як додаткове джерело фінансування інвестиційної програми або операційних витрат.

1.18. Заявник зобов’язаний використовувати кошти, отримані в результаті здійснення ліцензованої діяльності, виключно на витрати, передбачені структурою встановлених тарифів та схваленою НКРЕКП інвестиційною програмою.

1.19. Усі показники у натуральному, грошовому виразі та питомі показники на одиницю продукції наводяться з точністю до двох знаків після коми, окрім показника щодо обсягу відпуску теплової енергії з колекторів теплогенеруючих джерел ліцензіата, який зазначається з трьома знаками після коми.

1.20. Розрахунки окремих статей витрат повної собівартості виробництва теплової енергії, зокрема витрати на паливо, енергію зі сторони, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, послуги розподілу природного газу, податки та збори, комплексне хімводоочищення, надаються із зазначенням як цінових, так і кількісних показників, у тому числі за базовий та очікуваний періоди.

1.21. Кошти, що були зекономлені протягом строку дії тарифів у результаті підтвердження заходів з енергозбереження, можуть використовуватися ліцензіатом у встановленому порядку для стимулювання скорочення питомих витрат паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів, відновлення активів, матеріального заохочення працівників, виплати винагороди за енергосервісними договорами та інших цілей відповідно до законодавства.

1.22. У разі якщо ліцензіат провадить діяльність у межах кількох територіальних громад, здійснює ведення окремого обліку та подання звітності, від імені головного підприємства можуть бути сформовані та розраховані окремі тарифи на виробництво теплової енергії для відокремлених підрозділів (для кожної територіальної громади). Заявник надає пояснення щодо необхідності такого розрахунку.

1.23. У разі наявності у ліцензіата відокремлених підрозділів, які беруть участь у єдиному виробничому процесі (циклі) та здійснюють виконання відповідних робіт та послуг у структурі виробництва теплової енергії, ліцензіатом подаються обґрунтування, розрахунки (кошториси, калькуляції, специфікації тощо) всіх планованих витрат такого підрозділу (у тому числі розподілені загальновиробничі та адміністративні витрати) та їх розподіл на діяльність з виробництва електричної та виробництва теплової енергії.

2. Загальні вимоги до формування планів виробництва та планованих витрат

2.1. Річні плани виробництва електричної та (або) теплової енергії складаються на підставі фактичних даних та планованих обсягів відпуску електричної енергії та (або) виробництва теплової енергії.

2.2. Плановані обсяги виробництва визначаються з урахуванням показників укладених зі споживачами договорів, на підставі міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших нормативних документів з нормування витрат та втрат ресурсів, у яких враховуються основні особливості технологічних процесів конкретного виробництва, та Прогнозного балансу електроенергії Об’єднаної енергетичної системи України.

2.3. При розрахунках тарифів ціни на паливно-мастильні матеріали, хімреагенти, необхідні комплектуючі матеріали, запчастини, інші матеріали та послуги приймаються на підставі цін, які склалися на ринку України, комерційних пропозицій (не менше двох), договорів та інших підтверджувальних документів. При чому зростання витрат більше ніж на величину прогнозного індексу цін виробників промислової продукції повинно бути обґрунтоване.

2.4. Для врахування у тарифах коштів на виконання заходів інвестиційної програми ліцензіат подає до НКРЕКП інвестиційну програму відповідно до Порядку формування інвестиційних програм, а також розрахунки економічного ефекту від впровадження заходів інвестиційної програми (за можливості їх здійснення).

Під час планування заходів інвестиційної програми на прогнозний період ліцензіат першочергово має надавати переваги розвитку ефективного централізованого теплопостачання та високоефективної когенерації, використанню високоефективних технологій, виконанню енергоефективних заходів, які зменшують попит на енергію, сприятимуть зменшенню обсягу використання паливно-енергетичних ресурсів для виробництва електричної та/або теплової енергії.

Економічний ефект від впроваджених заходів схваленої інвестиційної програми за попередні періоди може бути врахований у розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії на планований період. У разі необґрунтованого невиконання заходів, що передбачені інвестиційною програмою, НКРЕКП може прийняти рішення про вилучення зі структури тарифів на виробництво теплової енергії невикористаних коштів з додатковим вирахуванням відсотків за користування цими коштами на рівні облікової ставки Національного банку України за минулі періоди.

2.5. При зростанні планованих витрат на виробництво електричної та (або) теплової енергії у порівнянні з базовим періодом більше ніж на величину індексу цін виробників промислової продукції відповідно до основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України (сценарій 1), схвалених постановою Кабінету Міністрів України, ліцензіат подає обґрунтування такого зростання.

2.6. Планування витрат на оплату праці для включення до структури тарифів здійснюється з урахуванням положень чинного законодавства України та на підставі Порядку визначення витрат на оплату праці, які враховуються у тарифах на розподіл електричної енергії (передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами), постачання електричної енергії за регульованим тарифом, передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, виробництво теплової та виробництво електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 жовтня 2015 року № 2645, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2015 року за № 1431/27876, із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених чинним законодавством України. У разі необхідності збільшення чисельності працівників, оплата праці яких включається до витрат на виробництво електричної та (або) теплової енергії, ліцензіат подає до НКРЕКП для погодження відповідні пояснення та обґрунтування таких змін.

3. Визначення величини і групування планованих витрат

3.1. Планування витрат, що включаються до повної собівартості на відпуск електричної та виробництво теплової енергії, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності, фінансових витрат, пов’язаних з діяльністю з виробництва електричної та теплової енергії, та коригування планованої річної тарифної виручки.

3.2. Обсяг витрат, що включаються до виробничої собівартості, визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за базовий та очікуваний періоди з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, цін (тарифів) у планованому періоді та умов договорів. Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, визначаються відповідно до пункту 1.11 глави 1 цієї Методики.

Закупівля товарів та послуг здійснюється ліцензіатом із дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

3.3. До складу виробничої собівартості електричної та (або) теплової енергії включаються:

1) паливо, а саме:

витрати на придбання палива та його транспортування для виробництва електричної та (або) теплової енергії, які визначаються виходячи з планованого обсягу відпуску/виробництва електричної та (або) теплової енергії відповідно до річного плану виробництва, питомих норм витрат паливно-енергетичних ресурсів, визначених відповідно до положень ГКД 34.09.103-96 «Розрахунок звітних техніко-економічних показників електростанції про теплову економічність обладнання. Методичні вказівки» (далі – ГКД 34.09.103-96) та з урахуванням положень пункту 5.4.2 ГКД 34.20.507-2003 «Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила», затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 13 червня 2003 року № 296, (у частині складання енергетичних характеристик устаткування та визначення обсягів витрат палива на виробництво теплової та електричної енергії), а також діючих/планованих цін (тарифів) на паливно-енергетичні ресурси та послуги (витрати) з їх транспортування, тобто з урахуванням усіх планованих логістичних ланцюгів транспортування паливно-енергетичних ресурсів, калорійних еквівалентів, якісних характеристик палива, обсягу енергії природного газу, визначених умовами договору, сертифікатами постачальників чи даними базового/попереднього до базового періоду, або інформації інших центральних органів виконавчої влади/державних установ.

При розрахунку питомих витрат палива на відпущену теплову енергію не допускається застосування коефіцієнтів (математичних алгоритмів тощо), які збільшують витрати палива (питомі витрати палива) на виробництво теплової енергії за рахунок зменшення витрат палива (питомих витрат палива) на виробництво електричної енергії при її комбінованому виробництві та які не передбачені ГКД 34.09.103-96 та СОУ-Н МПЕ 40.1.09.111:2005 «Розрахункові питомі витрати палива на відпущену електричну і теплову енергію на прогнозований період. Методика визначення».

В окремих випадках за наявності обґрунтованих причин на час дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування, ліцензіатам дозволяється застосовувати нормативні документи, які використовувалися при розрахунку витрат палива (питомих витрат палива), що враховані в діючих (встановлених) тарифах на виробництво теплової енергії.

При формуванні, розрахунку та встановленні тарифів на виробництво теплової енергії витрати на паливо та структура використання палива (у разі використання декількох видів палива при виробництві електричної та теплової енергії) визначаються з урахуванням аналізу фактичних даних за попередні періоди виходячи з особливостей роботи генеруючого обладнання та устаткування конкретного ліцензіата, режимів роботи генеруючого обладнання та устаткування, можливості використання паливно-енергетичних ресурсів з найменшою вартістю для досягнення найнижчої собівартості, технічного стану чи технічної можливості роботи генеруючого обладнання та устаткування (значення максимального та мінімального навантажень котлів і турбін, характеру добового графіка зміни навантаження, старіння устаткування, освоєння введеного устаткування, структури і якості спалюваного палива, температури зовнішнього повітря, температури охолоджувальної води на вході в конденсатори турбін тощо), а також інших зовнішніх факторів.

На час дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування, у разі зміни планованої розрахункової питомої витрати палива на відпущену теплову енергію більш ніж на 5 % порівняно з питомою витратою палива, врахованою в діючих (встановлених) тарифах, НКРЕКП може враховувати питому витрату палива на відпущену теплову енергію з урахуванням фактичних показників питомих витрат палива за попередні періоди та їх динаміки. Зазначена зміна планованої розрахункової питомої витрати палива на відпущену теплову енергію може бути пов’язаною, зі зміною:

методики розподілу витрат палива між виробництвом теплової та електричної енергії порівняно з методикою, яка застосовувалася в діючих (встановлених) тарифах;

економічного коефіцієнта розподілу (частки тепла, відпущеного з відпрацьованою парою турбін, яка умовно відноситься на виробництво електричної енергії і забезпечує оптимізацію питомих витрат палива) порівняно з коефіцієнтом економічного розподілу, який застосовувався в діючих (встановлених) тарифах;

річного планованого обсягу відпуску/виробництва електричної та (або) теплової енергії порівняно з відповідними обсягами, які враховані в діючих (встановлених) тарифах;

структури використання палива (у разі застосування декількох видів палива при комбінованому виробництві теплової та електричної енергії) порівняно з відповідною структурою, яка врахована в діючих (встановлених) тарифах.

При цьому якщо при визначенні планованої розрахункової питомої витрати палива на відпущену теплову енергію ліцензіатом застосовувалася інша методика розподілу витрат палива та/або інший економічний коефіцієнт розподілу, ніж ті, що враховані в діючих (встановлених) тарифах:

до макетів розрахунку нормативних питомих витрат і економії палива на відпущену електричну і теплову енергію ліцензіат додає порівняльний аналіз питомих витрат палива, які визначаються відповідно до ГКД 34.09.100-2003 «Витрати палива на відпущену електричну та теплову енергію при їх комбінованому виробництві на теплових електростанціях. Методика визначення» (далі – ГКД 34.09.100-2003) із застосуванням граничного значення коефіцієнта економічного розподілу відповідно до додатка 1 до ГКД 34.09.100-2003. Крім того, визначається приведений розрахунковий коефіцієнт економічного розподілу, застосування якого при використанні ГКД 34.09.100-2003 дало б ті самі результати щодо питомих витрат палива, що подані у відповідних макетах;

для періодів, у яких ліцензіатом застосовувалася інша методика розподілу витрат палива та/або інший економічний коефіцієнт розподілу, ніж ті, що враховані в діючих (встановлених) тарифах, та у яких фактичні питомі витрати палива перевищують більш ніж на 3 % питому витрату палива, враховану в діючих (встановлених) тарифах, надаються скориговані фактичні питомі витрати палива (для виробництва теплової і електричної енергії), які визначені ліцензіатом згідно з методикою розподілу витрат палива та/або економічним коефіцієнтом розподілу, врахованими в діючих (встановлених) тарифах.

Для випадків, визначених в абзацах сьомому і восьмому цього підпункту, НКРЕКП при встановленні тарифу на вироблену теплову енергію враховує питому витрату палива на відпущену теплову енергію з урахуванням фактичних та скоригованих фактичних питомих витрат палива за попередні 10 років та їх динаміки. У разі ненадання ліцензіатом зазначених у абзаці тринадцятому цього підпункту розрахунків скоригованих фактичних питомих витрат палива НКРЕКП не враховує фактичні питомі норми у періодах за попередні 10 років, у яких ліцензіатом застосовувалася інша методика розподілу витрат палива та/або інший економічний коефіцієнт розподілу фактичних показників питомих витрат палива, ніж ті, що були враховані в діючих (встановлених) тарифах. Для випадків, передбачених цим абзацом, питома витрата палива на відпущену теплову енергію з урахуванням фактичних та скоригованих фактичних питомих витрат палива враховується на рівні питомої витрати палива на відпущену теплову енергію:

врахованої у діючих тарифах – у разі, якщо розрахункове значення є нижчим ніж враховане у діючих (встановлених) тарифах;

визначеної за розрахунком – у разі, якщо розрахункове значення перевищує питомі витрати, враховані у тарифах, не більш як на 3 %;

врахованої у діючих тарифах, збільшеної на 3 % – у разі, якщо розрахункове значення перевищує питомі витрати, враховані у тарифах, більш як на 3 %.

У разі якщо у діючому тарифі питомі витрати палива на відпущену теплову енергію враховані відповідно до абзаців тринадцятого – сімнадцятого цього підпункту, то для абзаців одинадцятого – чотирнадцятого цього підпункту замість даних, врахованих у діючому тарифі, застосовуються дані з останнього встановленого тарифу, у якому питомі витрати палива на відпущену теплову енергію враховані без застосування положень абзаців тринадцятого – сімнадцятого цього підпункту.

У разі якщо зміна планованої розрахункової питомої витрати палива на відпущену теплову енергію пов’язана із суттєвою зміною складу генеруючого обладнання (або виду палива), яка сталася внаслідок руйнування або пошкодження генеруючого обладнання у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації, або встановлення нового генеруючого обладнання сумарною потужністю більше 4,3 Гкал/год та не пов’язана з випадками, переліченими в абзацах сьомому і восьмому цього підпункту, вимога щодо врахування питомої витрати палива на відпущену теплову енергію з урахуванням фактичних показників питомих витрат палива за попередні періоди та їх динаміки не застосовується.

Виробники, що здійснюють діяльність з виробництва електричної та теплової енергії у комбінований спосіб, надають розроблені (переглянуті) нормативні енергетичні характеристики устаткування електростанції, у тому числі графіки вихідно-нормативних питомих витрат палива, макет розрахунку нормативних питомих витрат і економії палива на відпущену електричну і теплову енергію, які були виконані відповідно до чинних галузевих нормативних документів, а також висновки про проведену кваліфікованими організаціями в галузі енергетики експертизу здійснених розрахунків питомих витрат умовного палива енергетичного об'єкта (електростанції).

У разі комбінованого виробництва електричної та теплової енергії на когенераційних установках визначення витрат палива та втрат, пов’язаних із виробництвом відповідної енергії, здійснюється на підставі паспортних характеристик обладнання та з урахуванням фактичних або планованих режимів його роботи.

У розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії ціна на енергетичне вугілля не може бути врахована вищою за середньозважену ціну вугілля, яка розраховується за формулою

(1)

де

Квіт

–

кількість вугілля вітчизняного видобутку, що передбачена для використання на планований період, т;

Кімп

–

кількість імпортованого вугілля, що передбачена для використання на планований період, т;

Цвіт

–

ціна вугілля вітчизняного видобутку на планований період, грн/т;

Цімп

–

ціна імпортованого вугілля на планований період, грн/т;

К

–

загальна кількість вугілля, що передбачена для використання на планований період, т.

Ціна вугілля вітчизняного видобутку розраховується за формулою

(2)

де

Цінд

–

індикативна ціна вугілля, яка визначається на підставі середніх цін ф'ючерсних котирувань, визначених згідно з даними європейської енергетичної біржі «European Energy Exchange AG», видання «Coal Trader International» компанії «Platts», видання «Argus Coal Daily International» компанії «Argus Media Ltd» чи інших джерел, на 6 наступних місяців, що йдуть за місяцем встановлення тарифів, і яка розраховується з урахуванням офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, оприлюдненого на офіційному вебсайті Національного банку України на дату проведення розрахунку, грн/т;

Цвіт зл

–

вартість транспортування вугілля залізничним транспортом територією України розрахована на основі даних за 12 місяців, що передують місяцю встановлення тарифів, за даними форми № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) (з урахуванням витрат на транспортування) та з урахуванням прогнозу її зростання у розрахунковому періоді, наданого акціонерним товариством «Українська залізниця», грн/т.

Ціна імпортованого вугілля розраховується за формулою

(3)

де

Цдос зл

–

середньозважена ціна доставки імпортованого вугілля залізничним транспортом з портів доставки та (або) з місць видобутку вугілля до кордону України, що визначається на підставі даних, отриманих від державних органів виконавчої влади, відповідальних за моніторинг цін, або фактичних даних за попередні періоди або визначені умовами чинних договорів на постачання вугільної продукції, грн/т;

Цпер

–

середньозважена ціна перевантаження імпортованого вугілля, що визначається на підставі даних, отриманих від державних органів виконавчої влади, відповідальних за моніторинг цін, або фактичних даних за попередні періоди або визначені умовами чинних договорів на постачання вугільної продукції, грн/т.

Ціни на енергетичне вугілля коригуються відповідно до показників теплотворної здатності (калорійності), а також з урахуванням якісних характеристик енергетичного вугілля (вмісту сірки, золи, вологи), при цьому базовими характеристиками енергетичного вугілля вважаються: 6000 ккал/кг на робочу масу, вміст сірки – до 1 % на робочу масу, вміст золи – до 16 % на робочу масу, вміст вологи – до 14 % на робочу масу. При використанні енергетичного вугілля з калорійністю, вищою від базової характеристики, або з вмістом сірки, нижчим від базової характеристики, коригування ціни не здійснюється.

У разі відсутності підтверджувальних матеріалів та відповідних обґрунтувань щодо вартості доставки та перевантаження імпортованого вугілля НКРЕКП не застосовує зазначені витрати для розрахунку ціни вугілля.

Коригування ціни на енергетичне вугілля при використанні вугілля з характеристиками, що відмінні від базових, здійснюється за формулою

(4)

де

Ц cal

–

знижка до ціни енергетичного вугілля в разі планування використання енергетичного вугілля з калорійністю, нижчою за 6000 ккал/кг на робочу масу, яка визначається за формулою

(5)

де

Q ir

–

нижча робоча теплота згоряння палива, ккал/кг;

Ц Sr < 1,5%

–

знижка до ціни енергетичного вугілля в разі планування використання енергетичного вугілля з вмістом сірки на робочу масу від 1 % до 1,5 %, яка визначається за формулою

(6)

де

Sr

–

вміст сірки в паливі на робочу масу, %;

Ц Sr > 1,5%

–

знижка до ціни енергетичного вугілля в разі планування використання енергетичного вугілля з вмістом сірки на робочу масу понад 1,5 %, яка визначається за формулою

(7)

Вартість природного газу враховується на підставі моніторингу та аналізу цін на ринку природного газу, який здійснюється НКРЕКП, та з урахуванням індикативної вартості природного газу, а також з урахуванням обсягів та умов виконання спеціальних обов'язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб'єктів ринку природного газу, відповідно до Закону України «Про ринок природного газу».

У розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії ціна природного газу не може бути врахована вищою за ціну природного газу, визначену на рівні імпортного паритету на 2 наступних квартали, що йдуть за місяцем кварталу, у якому встановлюються тарифи, та розраховану за формулою

(8)

де

Ц іп

–

ціна газу на рівні імпортного паритету (без урахування податку на додану вартість), грн за 1000 куб. м;

Ц NCG

–

індикативна ціна природного газу на німецькому газовому хабі (NCG), яка визначається на підставі середніх цін ф'ючерсних котирувань, визначених згідно з даними європейської енергетичної біржі «European Energy Exchange AG», видання «Platts European Gas Daily» компанії «Platts», видання «Argus European Natural Gas» компанії «Argus Media Ltd» чи інших джерел джерел, євро/МВт·год;

К GCV

–

коефіцієнт, який відображає співвідношення одиниць енергії (МВт·год) та об'єму (1000 куб. м) і визначається відповідно до інформації, наведеної на офіційному вебсайті оператора газотранспортної системи Словаччини компанії «Eustream, a.s.», середнє значення за 12 місяців, що передують місяцю, у якому встановлюються тарифи;

К євро/дол.США

–

курс євро до долара США, за даними агентства «Bloomberg», дол. США за 1 євро на дату встановлення тарифів;

С ф

–

сумарна вартість транспортування природного газу від німецького газового хабу (NCG) до віртуальної торгової точки на території Словаччини, розрахована на підставі діючих тарифів Німеччини, Чехії та Словаччини, євро/МВт·год;

ТВ імп

–

вартість транспортування природного газу від віртуальної торгової точки на території Словаччини до західного кордону України (вартість «виходу» з газотранспортної системи Словаччини), розрахована на основі діючих тарифів для пункту виходу зі Словаччини в Україну, враховуючи технологічну складову та (або) інші стягнення, запроваджені національним регулятором і діючі на дату встановлення тарифів, євро/МВт·год;

Т вхГТС

–

тариф на послуги з транспортування природного газу транскордонними газопроводами для точок входу в газотранспортну систему України, установлений НКРЕКП (без урахування податку на додану вартість), дол. США/1000 куб. м;

К дол. США

–

середньозважений курс на міжбанківському ринку, оприлюднений на офіційному вебсайті Національного банку України на дату проведення розрахунку, грн за 1 дол. США.

У разі закупівлі ліцензіатом природного газу у суб'єктів ринку природного газу, на яких постановою Кабінету Міністрів України покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, у розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії ціни на природний газ ураховуються на рівні, визначеному відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

Вартість транспортування природного газу територією України враховується НКРЕКП згідно зі встановленими тарифами на послуги транспортування природного газу.

Вартість інших видів паливно-енергетичних ресурсів, що використовуються як джерела енергії, враховується відповідно до укладених договорів/контрактів на закупівлю таких паливно-енергетичних ресурсів, калькуляцій вартості зазначених паливно-енергетичних ресурсів, але не вище від цін на них, які склалися на ринку України на дату розрахунку тарифів на виробництво теплової енергії.

У розрахунках тарифів можуть ураховуватися ціни на паливно-енергетичні ресурси та (або) ціни на послуги (витрати) з транспортування паливно-енергетичних ресурсів, що затверджуються, встановлюються чи оприлюднюються державними органами влади відповідно до чинного законодавства України.

За результатами моніторингу ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, що здійснюється НКРЕКП щоквартально, НКРЕКП може прийняти рішення щодо зміни цін на паливно-енергетичні ресурси у структурі тарифів на виробництво теплової енергії.

Ліцензіати, які використовують декілька видів палива при виробництві електричної та теплової енергії, при формуванні та розрахунку тарифів надають підтверджувальні матеріали щодо структури використання палива.

При встановленні тарифів на виробництво теплової енергії структура використання палива між видами виробництва, як правило, розподіляється пропорційно витратам умовного палива на виробництво електричної енергії та на виробництво теплової енергії, але з урахуванням усіх обставин та факторів, що викладені у цьому підпункті;

2) виробничі послуги, а саме:

вартість послуг сторонніх організацій, ремонтних підрозділів та інших допоміжних виробництв з ремонту будівель, споруд, устаткування та транспортних засобів;

вартість транспортних послуг;

оплата послуг централізованого водопостачання та водовідведення;

оплата робіт спеціалізованих пусконалагоджувальних організацій та інших організацій, які виконують роботи з удосконалення технології та організації виробництва, а також роботи, пов’язані з перевіркою готовності до введення в дію (пуску) шляхом комплексних випробувань (під навантаженням) устаткування, блоків, окремих агрегатів, підстанцій, ліній електропередачі, теплопередачі, а також тих об’єктів, що вводяться в дію після розширення та реконструкції;

вартість робіт з вивчення можливостей подальшої експлуатації металоконструкцій, кранів, іншого устаткування та споруд, обстеження стану фундаментів будівель, споруд, обладнання і видачі рекомендацій щодо їх подальшого використання;

витрати на проведення аналізів і досліджень з метою визначення якості використовуваного палива, матеріалів, води, конденсату, кабелів та іншого устаткування;

оплата послуг з очищення стічних вод;

оплата послуг з утилізації екологічно небезпечних відходів;

вартість послуг з метрологічної атестації та повірки приладів;

оплата послуг розподілу природного газу;

вартість інших послуг виробничого характеру;

3) сировина і допоміжні матеріали, а саме:

вартість матеріалів і комплектуючих виробів та запасних частин, які використовуються у процесі виробництва для забезпечення нормального технологічного процесу або які витрачаються на випробування устаткування та споруд, поточні перевірки машин і механізмів, технічний огляд, утримання та експлуатацію устаткування, будівель і споруд, транспортних засобів тощо;

вартість матеріалів, які використовуються для ремонту основних засобів, інших необоротних матеріальних активів;

вартість покупної води, що використовується на технологічні цілі (для живлення котлів, гідрозоловидалення, гідрозоловловлювання, живлення водопідігрівних установок, для циркуляційного водопостачання, охолодження, іншого устаткування), та витрати на комплексне хімводоочищення;

вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП), що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він становить більше одного року в операційній діяльності підприємства, зокрема, вартість інструменту, господарського інвентаря, спеціального оснащення, спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту;

вартість допоміжних матеріалів, які витрачаються на утримання та експлуатацію фондів природоохоронного призначення (очисних споруд, уловлювачів, фільтрів, золошлаковідвалів тощо), очищення стічних вод тощо;

вартість мастил та масел (мастил для механізмів з обертовими частинами, вартість турбінного масла для доливання в міжремонтний період до регуляторів турбін і котлів, трансформаторного масла для силових трансформаторів) та вартість паливно-мастильних матеріалів для транспортних засобів;

вартість інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Обсяг таких витрат визначається згідно з нормами використання відповідних ресурсів з урахуванням витрат за базовий період, цін (тарифів) на них у планованому періоді, за винятком вартості зворотних відходів виробництва;

4) енергія зі сторони, а саме витрати на придбання електричної енергії, які визначаються на підставі розрахунків, питомих норм споживання та технологічних нормативів, діючих цін (тарифів) на електричну енергію;

5) витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам підприємства, залученим до процесу виробництва електричної та (або) теплової енергії), які визначаються відповідно до вимог Закону України «Про оплату праці» та з урахуванням пункту 2.6 глави 2 цієї Методики;

6) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників підприємства, залучених до процесу виробництва електричної та (або) теплової енергії, виходячи з запланованих витрат на оплату праці;

7) амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення розраховані відповідно до положень Податкового кодексу України.

Обов’язковим є погодження з НКРЕКП напрямків використання амортизації (на виконання заходів інвестиційної програми, проведення ремонтів тощо);

8) інші витрати, а саме:

загальнодержавні та місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі;

витрати на пожежну, сторожову і воєнізовану охорону, послуги Державної служби України з надзвичайних ситуацій, у тому числі оплата послуг сторонніх організацій;

витрати на забезпечення санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації, нагляду і контролю за діяльністю підприємства у встановленому чинним законодавством України порядку, утримання санітарних зон;

витрати на забезпечення правил техніки безпеки праці (витрати на обладнання та утримання загороджень для машин та їх рухомих частин, люків, отворів, сигналізації, інших пристроїв некапітального характеру, обладнання робочих місць некапітального характеру);

витрати на охорону праці, що визначаються згідно з вимогами Закону України «Про охорону праці»;

витрати на самостійне зберігання, переробку та захоронення екологічно небезпечних відходів;

транспортні витрати на перевезення працівників від місця знаходження підприємства або пункту збору до місця роботи і назад (при виконанні робіт вахтовим методом);

витрати, пов’язані з професійною підготовкою, перепідготовкою та підтриманням професійної майстерності працівників ліцензіата за профілем його діяльності безпосередньо в ліцензіата (утримання навчальних класів, тренажерних центрів тощо);

витрати, пов’язані з професійною підготовкою або перепідготовкою працівників ліцензіата в українських закладах освіти, що мають ліцензію, та у разі закінчення навчання видають спеціальний документ державного зразка. До витрат на підготовку і перепідготовку кадрів належать також витрати на навчання працівників ліцензіата, що зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, або там, де існує необхідність у професійному відборі (такі працівники повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних чинних нормативних актів щодо охорони праці). Перелік таких робіт затверджується Державною службою України з питань праці;

витрати на придбання типографських бланків, канцелярського приладдя, паперу тощо;

витрати на оренду основних засобів (будівель, приміщень, обладнання тощо);

платежі з обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру;

платежі з обов’язкового страхування майна підприємства та цивільної відповідальності власників транспортних засобів, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (робіт, послуг) безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров’я, передбачених законодавством;

оплата службових відряджень, пов’язаних із виробничою діяльністю, у межах, передбачених чинним законодавством України норм;

витрати на медико-санітарне забезпечення персоналу згідно з чинним законодавством України;

витрати на цивільний захист;

оплата за використання та обслуговування технічних засобів управління, вузлів зв’язку, засобів охоронної сигналізації тощо;

витрати на молоко та лікувально-профілактичне харчування;

оплата вартості ліцензій та інших державних дозволів для ведення господарської діяльності ліцензіата;

витрати на заходи, пов'язані із утриманням та експлуатацією інженерного захисту критичних елементів об'єктів критичної інфраструктури;

внески на регулювання, що розраховуються відповідно до ставки внесків на планований період і відповідної планованої товарної продукції заявника, отриманої за розрахунком тарифів на виробництво теплової енергії;

витрати на інші потреби, не передбачені попередніми статтями, у тому числі витрати за енергосервісними договорами для здійснення комплексу енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення споживання паливно-енергетичних ресурсів та/або скорочення витрат на їх оплату.

3.4. До адміністративних витрат належать витрати на утримання ліцензіатом апарату управління підприємством, задіяного в діяльності з виробництва електричної енергії та (або) теплової енергії, до якого відноситься керівництво, апарат при керівництві, служби і відділи згідно з діючою номенклатурою ліцензіата. Витрати на утримання включають матеріально-технічне забезпечення, у тому числі транспортне обслуговування, пов’язане з управлінням виробництвом, а також утримання технічних засобів управління (обчислювальної техніки, засобів зв’язку, сигналізації тощо).

При здійсненні ліцензіатом іншої діяльності, крім виробництва електричної та (або) теплової енергії, адміністративні та загальновиробничі витрати між видами діяльності розподіляються на підставі документа, що визначає методику розподілу витрат на підприємстві, та підтверджуються відповідною формою звітності.

Обсяг адміністративних витрат визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за базовий період з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, цін (тарифів) у планованому періоді та умов договорів.

До складу адміністративних витрат включаються:

1) матеріальні витрати:

витрати на утримання і експлуатацію, основних засобів та інших необоротних матеріальних активів (будівель, споруд, обладнання, машин та інших основних засобів);

витрати на ремонт основних засобів та інших необоротних матеріальних активів (будівель, споруд, обладнання, машин та інших основних засобів);

вартість матеріалів та МШП;

витрати на утримання і експлуатацію автотранспорту (витрати на технічне обслуговування легкових автомобілів, на паливно-мастильні матеріали тощо), якщо легкові автомобілі використовуються як технологічний транспорт у виробничій діяльності підприємства;

витрати на придбання канцелярського приладдя;

витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання будівель і службових приміщень загальногосподарського використання;

2) витрати на оплату праці відповідно до Закону України «Про оплату праці» та з урахуванням пункту 2.6 глави 2 цієї Методики;

3) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

4) амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів адміністративного призначення, розраховані відповідно до положень Податкового кодексу України.

Обов’язковим є погодження з НКРЕКП напрямків використання коштів амортизації (на виконання заходів інвестиційної програми, проведення ремонтів тощо);

5) інші витрати, а саме:

витрати на оплату службових відряджень (у тому числі апарату управління) у межах норм, передбачених чинним законодавством України;

витрати на оплату послуг зв’язку (поштовий, телеграфний, телефонний, телефакс тощо);

витрати, пов’язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, включаючи оплату за розрахункове обслуговування;

витрати, пов’язані зі сплатою податків і зборів, крім витрат, що включаються до виробничої собівартості;

витрати на оренду основних засобів (будівель, приміщень, обладнання тощо);

витрати на проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності згідно з чинним законодавством України;

витрати, пов’язані з підготовкою (навчанням) та перепідготовкою кадрів, що проводяться з метою підвищення професійного рівня працівників апарату управління;

витрати на придбання спеціальної літератури для інформаційного забезпечення, у тому числі з питань чинного законодавства України, і підписку спеціалізованих періодичних видань;

витрати на обслуговування процесу управління (забезпечення охорони об’єктів загальногосподарського призначення тощо);

витрати, пов’язані із супроводженням програмного забезпечення, користуванням інформаційними мережами, програмними продуктами, роялті;

інші витрати, що не знайшли відображення в попередніх статтях з обґрунтуванням необхідності їх включення в плановані витрати.

3.5. До складу інших операційних витрат включаються витрати, пов’язані з операційною діяльністю з виробництва електричної та (або) теплової енергії, які не увійшли до складу виробничої собівартості та адміністративних витрат, а саме:

1) на соціальний розвиток:

витрати на утримання приміщень, що надаються безоплатно підприємствам громадського харчування або використовуються ліцензіатом самостійно для обслуговування працівників, що перебувають з ліцензіатом у трудових відносинах, включаючи амортизацію, витрати на проведення поточного ремонту приміщення, на опалення, водопостачання, електропостачання;

кошти, що відраховуються професійним спілкам, які визначаються згідно з вимогами Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»;

2) на дослідження та розробку – витрати на науково-дослідні та проєктно-конструкторські роботи;

3) інші витрати операційної діяльності:

відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

3.6. Фінансові витрати включаються до розрахунку тарифів на виробництво теплової енергії лише за кредитними договорами (чи іншими запозиченнями), рішення про укладення яких прийняті Кабінетом Міністрів України, або за запозиченнями, умови яких узгоджені з НКРЕКП, у тому числі для виконання заходів (робіт) інвестиційної програми.

3.7. Планований прибуток, що включається до розрахунку тарифів, складається із нерозподіленого прибутку та податку на прибуток.

Величина нерозподіленого прибутку визначається на підставі розробленого перспективного плану розвитку ТЕЦ з урахуванням місцевих особливостей та наданих пропозицій від ліцензіата. Планування складової частини зазначеного прибутку, що передбачається для здійснення необхідних інвестицій для провадження ліцензованої діяльності, провадиться відповідно до інвестиційної програми ліцензіата.

На підставі рішення НКРЕКП нерозподілений прибуток може бути використаний на фінансування інвестиційної програми, забезпечення погашення основної суми запозичень, використаний як обігові кошти та на придбання десятиденного запасу резервного палива.

Для стабільної та беззбиткової роботи ліцензіата з виробництва теплової енергії в тарифах на виробництво теплової енергії можуть враховуватись:

витрати на розвиток виробництва (виробничі інвестиції, у тому числі на заходи, пов'язані із улаштуванням інженерного захисту критичних елементів об'єктів критичної інфраструктури ліцензіата);

основна сума запозичень;

обігові кошти у розмірі, що не перевищує 4 % від планованої повної собівартості виробництва теплової енергії (без урахування коригування планованої річної тарифної виручки) по кожній з категорій споживачів. У разі необхідності, зокрема з метою розрахунку тарифів за категоріями споживачів на одному рівні, відсоткова величина обігових коштів може бути різна. Такі кошти ураховуються у разі надання ліцензіатом обґрунтувань щодо необхідності їх урахування та цільового спрямування, зокрема на фінансування витрат, пов'язаних з придбанням природного газу, електричної енергії, а також інших витрат, пов'язаних з виробництвом теплової енергії, визначених структурою тарифів;

витрати на десятиденний запас резервного палива;

інше обґрунтоване використання прибутку.

Податок на прибуток розраховується відповідно до Податкового кодексу України.

4. Процедура встановлення та зміни тарифів

4.1. Для встановлення тарифів на виробництво теплової енергії ліцензіат подає:

1) заяву за встановленою формою (додаток 1 до цієї Методики);

2) розрахунок тарифів на виробництво теплової енергії (додаток 2 до цієї Методики);

3) пояснювальну записку з детальною інформацією про ліцензіата (встановлена потужність, характеристики обладнання, зміни, що відбулись після останнього перегляду тарифу, форма власності підприємства та інше) та щодо необхідності встановлення нових тарифів, що включає обґрунтування планованих витрат ліцензіата за їх складовими та аналіз результатів фінансово-господарської діяльності за базовий період й очікувані зміни у планованому періоді;

4) затверджені та погоджені в установленому порядку загальновиробничі норми питомих витрат палива, електричної та теплової енергії, а також розрахунки, що надавались для погодження цих загальновиробничих норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів;

5) розрахунок палива на планований період (у фізичних та грошових одиницях виміру) (додаток 3 до цієї Методики);

6) ліцензіати, які використовують декілька видів палива, надають підтверджувальні матеріали щодо структури використання палива;

7) довідку про чисельність та оплату праці персоналу ліцензіата, задіяного у виробництві електричної та (або) теплової енергії з окремо визначеною кількістю осіб зовнішніх сумісників та ремонтного персоналу;

8) розрахунок розподілу адміністративного та загальновиробничого персоналу на всі види діяльності підприємства;

9) розрахунок середньооблікової кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості за базовий період;

10) розрахунок плинності кадрів за базовий період;

11) форму № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці», затверджену наказом Державної служби статистики України від 15 квітня 2024 року № 117, за попередній та базовий періоди;

12) діючий штатний розпис підприємства на базовий період з інформацією по динаміці чисельності персоналу за категоріями за останні 3 роки;

13) форму № 2-ОЗ ІНВ (річна) «Звіт про наявність і рух необоротних активів, амортизацію та капітальні інвестиції», затверджену наказом Державної служби статистики України від 30 травня 2025 року № 84, за попередній та базовий періоди;

14) додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній та базовий період;

15) розшифровки статей витрат виробничої собівартості, адміністративних витрат та інших операційних витрат, що відносять до виробництва електричної та теплової енергії (додаток 4 до цієї Методики);

16) податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року № 560, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 03 липня 2015 року за № 783/27228, за попередній та базовий періоди;

17) податкову декларацію екологічного податку, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 715, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 03 вересня 2015 року за № 1052/27497, за попередній та базовий періоди;

18) додаток 5 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води» до Податкової декларації з рентної плати, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 719, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 03 вересня 2015 року за № 1051/27496, за попередній та базовий періоди;

19) перелік заходів та витрат на їх реалізацію, передбачених у планованому періоді (додаток 5 до цієї Методики), які виконуються за рахунок витрат на ремонтні роботи (послуги сторонніх організацій з ремонту у статті «виробничі послуги», придбання матеріалів і комплектуючих виробів та запасних частин, які використовуються для ремонту у статті «сировина та допоміжні матеріали»), амортизації (витрати на ремонт за рахунок статті «амортизація»), планованого прибутку та інших джерел фінансування. Ліцензіат надає пояснювальну записку з детальною інформацією щодо необхідності виконання запланованих заходів, які передбачається виконати у планованому періоді. Плановані витрати на ремонтні роботи повинні бути підтверджені державними, галузевими нормативами витрат ресурсів, кошторисами, дефектними актами, актами обстеження, висновками експертних комісій та спеціалізованих організацій, комерційними пропозиціями, прайсами, графіками ремонтів, наказами підприємства, відповідними договорами (за наявності) тощо.

У випадку коли ліцензіат не подає до НКРЕКП заяву та розрахунки тарифів на виробництво теплової енергії на планований період, такий ліцензіат зобов’язаний не пізніше ніж протягом місяця після початку планованого періоду звернутися до НКРЕКП листом щодо внесення змін до структури тарифів на виробництво теплової енергії у частині зміни напрямів витрат на проведення ремонтних робіт (далі – лист щодо зміни напрямів витрат на проведення ремонтних робіт) із наданням відповідного переліку заходів та витрат на їх реалізацію, передбачених у планованому періоді (додаток 5 до цієї Методики), у розмірі затверджених витрат діючого тарифу з відповідними обґрунтуваннями згідно з вимогами, визначеними в абзаці першому цього підпункту.

Використання коштів, передбачених діючою структурою тарифів на виробництво теплової енергії для виконання ремонтних робіт (послуги сторонніх організацій з ремонту у статті «виробничі послуги», придбання матеріалів і комплектуючих виробів та запасних частин, які використовуються для ремонту у статті «сировина та допоміжні матеріали»), амортизації (витрати на ремонт за рахунок статті «амортизація»), здійснюється ліцензіатом за погодженням з НКРЕКП переліку заходів та витрат на їх реалізацію відповідно до абзацу другого цього підпункту;

20) інформацію щодо балансової вартості та амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів (згідно з Податковим кодексом України) (додаток 6 до цієї Методики) з розбивкою за групами та видами ліцензованої діяльності у сфері теплопостачання на початок року планованого періоду, за попередній період, базовий та очікуваний періоди;

21) напрямки використання прибутку;

22) копію Облікової політики підприємства;

23) розрахунок розподілу на всі види діяльності ліцензіата витрат, які прямо (безпосередньо) не відносяться до господарської діяльності з виробництва електричної та (або) з виробництва теплової енергії на ТЕЦ, ТЕС та КУ, включаючи ТЕЦ, ТЕС та КУ з використанням альтернативних джерел енергії (додаток 7 до цієї Методики);

24) ліцензіати, які здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії для встановлення тарифу на виробництво теплової енергії відповідно до статті 20 Закону України «Про теплопостачання» подають до НКРЕКП заяву відповідно до додатка 8 до цієї Методики;

25) укладені договори/контракти на закупівлю паливно-енергетичних ресурсів, що використовуються як джерела енергії;

26) річний план виробництва на планований період, погоджений місцевими органами влади. При наявності у виробника теплової енергії споживачів, обсяги теплової енергії яких не враховані в погодженому місцевими органами влади річному плані виробництва, такі обсяги теплової енергії необхідно підтвердити договором-постачання теплової енергії та (або) листом від споживачів, у якому зазначено обсяги споживання теплової енергії на планований період;

27) копію рішення органу місцевого самоврядування про ставки земельного податку;

28) копію наказу підприємства про встановлення норм витрат палива та мастильних матеріалів на автомобільному транспорті ліцензіата;

29) довідка про використання обігових коштів діючого тарифу на виробництво теплової енергії (у разі наявності);

30) розрахунки та підтвердження рівня калорійності палива на планований період.

4.2. Інформація про фактичне виконання ремонтних робіт надається до НКРЕКП щоквартально наростаючим підсумком та за підсумками року відповідно до додатка 2 «Інформація про фактичне виконання заходів ремонтних робіт та заходів (робіт) з реконструкції та/або модернізації ТЕЦ (у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про тимчасову підтримку)» до форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282.

Ліцензіат зобов’язаний неухильно дотримуватись переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на виробництво теплової енергії. У разі необхідності виконання ремонтних робіт, що не були передбачені встановленою структурою тарифів на виробництво теплової енергії, ліцензіат повинен звернутися до НКРЕКП листом щодо зміни напрямів витрат на проведення ремонтних робіт з наданням відповідних обґрунтовуючих матеріалів, але, як правило, не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення періоду, на який здійснено встановлення тарифів та їх структури.

Документи та обґрунтовуючі матеріали, зазначені в пункті 4.1 цієї глави, подаються до НКРЕКП у паперовому вигляді, розрахунки подаються в електронному вигляді у форматі Excel.

Додатки 2 – 7 до цієї Методики подаються в електронному вигляді з накладенням кваліфікованого електронного підпису керівника (власника) ліцензіата (або іншої уповноваженої особи) та/або кваліфікованої електронної печатки ліцензіата з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Для підтвердження планованих статей витрат ліцензіат зобов'язаний надати всі необхідні документи, розрахунки та обґрунтування.

На вимогу НКРЕКП надаються інші додаткові матеріали.

4.3. Заява та розрахунки тарифів подаються для реєстрації до НКРЕКП не пізніше ніж за 90 календарних днів до початку планованого періоду, крім заяви щодо коригування (зміни) окремих складових тарифів. Разом з заявою ліцензіат подає проєкт інвестиційної програми на відповідний прогнозний період.

Сторінки документів, що додаються до заяви та обґрунтовуючі матеріали, що додаються до листа щодо зміни напрямів витрат на проведення ремонтних робіт, нумеруються, прошнуровуються, завіряються підписом керівника ліцензіата (уповноваженої ним особи). Документи, що надаються як обґрунтування витрат, повинні бути підписані керівником ліцензіата (уповноваженою ним особою), їх копії повинні бути належним чином завірені.

Протягом 30 днів з дня подачі заяви ліцензіат має право подавати уточнення та обґрунтування до розрахунків тарифів за окремими їх складовими, якщо за цей період відбулись зміни, які не залежать від ліцензіата і у планованому періоді вплинуть на його витрати (зміна законодавчої бази, оновлення статистичних даних тощо).

Ліцензіат забезпечує достовірність наданої ним інформації.

4.4. У разі якщо заява та додані до неї документи або лист щодо зміни напрямів витрат на проведення ремонтних робіт та додані до нього обґрунтовуючі матеріали не відповідають вимогам цієї Методики, такі заява або лист залишається без розгляду, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата.

4.5. У разі відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам цієї Методики НКРЕКП розглядає їх протягом 90 календарних днів з дати реєстрації її в НКРЕКП.

4.6. НКРЕКП має право звернутися до ліцензіата з метою отримання у визначений НКРЕКП строк додаткових письмових обґрунтувань та пояснень щодо наданих матеріалів, необхідних для підтвердження розрахунків тарифів, запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт та вирішення спірних питань, що виникли під час розгляду заяви щодо встановлення/коригування тарифів або листа щодо зміни напрямів витрат на проведення ремонтних робіт та доданих до нього обґрунтовуючих матеріалів.

Якщо ліцензіат на звернення (запит) НКРЕКП (у тому числі за допомогою електронних засобів зв’язку) щодо надання додаткової інформації, необхідної для підтвердження розрахунків тарифів, не надав у визначений строк додаткових пояснень та обґрунтувань, НКРЕКП має право не включати до розрахунків тарифів витрати, щодо яких не отримано додаткових письмових пояснень та обґрунтувань.

Якщо ліцензіат на звернення (запит) НКРЕКП (у тому числі за допомогою електронних засобів зв’язку) не надав у визначений строк додаткових пояснень та обґрунтувань щодо наданих матеріалів, необхідних для підтвердження запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, НКРЕКП має право залишити без розгляду лист щодо зміни напрямів витрат на проведення ремонтних робіт та додані до нього обґрунтовуючі матеріали.

НКРЕКП може ініціювати проведення експертизи розрахунків і обґрунтовуючих матеріалів ліцензіата із залученням відповідних фахівців, про що письмово повідомляє ліцензіата.

Розгляд заяви щодо встановлення/коригування тарифів призупиняється на строк проведення експертизи розрахунків та отримання обґрунтовуючих матеріалів ліцензіата за письмовим запитом, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата.

Строк розгляду заяви щодо встановлення/коригування тарифів продовжується на період, що триває з дня письмового запиту НКРЕКП щодо необхідності надання додаткових письмових обґрунтувань щодо наданих матеріалів та/або іншої додаткової інформації, необхідної для вирішення питань, що виникли під час розгляду заяви та/або проведення експертизи розрахунків і обґрунтовуючих матеріалів, до дня отримання письмової відповіді заявника та/або результатів експертизи.

4.7. Рішення щодо встановлення/коригування тарифів, їх структури та окремих її складових приймається НКРЕКП на засіданнях, що проводяться у формі відкритих слухань, із дотриманням вимог Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

У разі відхилення від структури використання палива (у разі використання декількох видів палива при виробництві електричної та теплової енергії), що була врахована при встановленні тарифів на виробництво теплової енергії, НКРЕКП може прийняти рішення щодо зміни витрат на паливо у період регулювання (поточний період, на який здійснено встановлення тарифів).

За результатами аналізу господарської діяльності у період регулювання (поточний період, на який здійснено встановлення тарифів) НКРЕКП може ініціювати зміну тарифів на виробництво теплової енергії у зв’язку з додатково отриманим доходом за рахунок зменшення витрат на паливо, зміною обсягів виробництва теплової енергії, зміною структури запланованих витрат установлених тарифів на виробництво теплової енергії чи інших факторів.

4.8. Рішення НКРЕКП про встановлення тарифів та їх структури оформлюється постановою. До структури тарифів додаються розрахунки окремих її складових.

При встановленні тарифів на виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел відповідно до статті 20 Закону України «Про теплопостачання» структура тарифів не встановлюється.

4.9. Електронна копія постанови НКРЕКП про встановлення тарифів та їх структури надсилається на електронну адресу відповідного суб’єкта господарювання протягом 10 робочих днів з дати її прийняття.

4.10. Ліцензіат зобов’язаний використовувати кошти, отримані від здійснення ліцензованої діяльності, виключно відповідно до встановленої структури тарифів.

4.11. Зміна тарифів може бути ініційована ліцензіатом або НКРЕКП.

4.12. Підставами для звернення ліцензіата до НКРЕКП із заявою щодо коригування тарифів та їх структури можуть бути обставини, що впливають або можуть вплинути на результати діяльності ліцензіата в період регулювання:

1) зміна обсягу планованої річної товарної продукції більше ніж на 4 % унаслідок зміни протягом строку дії тарифів величини окремих витрат, пов'язаних із провадженням ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії, з причин, які не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків, зборів, платежів, орендної плати та амортизації, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, зміни обсягу фінансових витрат, складової планованого прибутку;

2) зміна обсягів виробництва електричної енергії відповідно до Прогнозного балансу електроенергії Об’єднаної енергетичної системи України на відповідний рік;

3) прийняття у встановленому порядку рішень про необхідність залучення інвестицій за рахунок власних джерел для фінансування інвестиційних програм ліцензіата;

4) зміна законодавчої бази, що впливає на розрахунки тарифів.

4.13. Для зміни окремих складових собівартості тарифів на виробництво теплової енергії ліцензіат подає до НКРЕКП заяву щодо коригування тарифів (додаток 1 до цієї Методики).

До заяви додається комплект документів з відповідними розрахунками та обґрунтуваннями планованих змін, що передбачені вимогами цієї Методики, та всі необхідні документи, зазначені в пункті 4.1 цієї глави, які стосуються зміни окремих статей витрат.

4.14. Підставами для зміни тарифів за ініціативою НКРЕКП є:

1) зміна витрат, які впливають на фінансовий стан ліцензіата, якщо це призводить до зміни величини планованої річної товарної продукції більше ніж на 4 %;

2) зміна обсягів виробництва електричної енергії відповідно до Прогнозного балансу електроенергії Об’єднаної енергетичної системи України на відповідний рік;

3) нецільове використання коштів ліцензіатом або відхилення від напрямків та/або обсягів витрат, встановлених структурою тарифів, та/або відхилення від обсягів окремих її складових, встановлених додатками до структури тарифів (у разі наявності), більше ніж на 4 %;

4) результати перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії;

5) невиконання ліцензіатом схваленої НКРЕКП в установленому порядку інвестиційної програми з урахуванням результатів перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії;

6) надання ліцензіатом до НКРЕКП недостовірної інформації при обґрунтуванні та розрахунку тарифів та форм звітності;

7) наявність перехресного субсидіювання між видами господарської діяльності ліцензіата;

8) виявлення за результатами перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності теплової енергії додатково отриманого або недоотриманого доходу за рахунок зменшення витрат на паливо, зміни обсягів виробництва теплової енергії, зміни структури запланованих витрат чи інших факторів.

4.15. НКРЕКП має право відмовити ліцензіату у встановленні/коригуванні тарифів на виробництво теплової енергії за таких обставин:

1) якщо не усунені порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, виявлені за результатами перевірки;

2) якщо зміна величини витрат, пов’язаних із провадженням ліцензованої діяльності, призводить до зміни тарифу менше ніж на 4 % від установленого НКРЕКП рівня;

3) порушені вимоги цієї Методики щодо формування тарифів на виробництво теплової енергії.

5. Особливості формування, розрахунку та встановлення тарифів на виробництво теплової енергії ліцензіатами, що здійснюють її виробництво на когенераційних установках з тепловою потужністю кожної такої когенераційної установки не більше 4,3 Гкал/год (крім суб’єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії)

5.1. Тарифи на виробництво теплової енергії для ліцензіатів, що здійснюють її виробництво на когенераційних установках з тепловою потужністю кожної такої когенераційної установки не більше 4,3 Гкал/год та які провадять господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, розраховуються на рівні витрат на придбання палива, транспортування природного газу, придбання електричної енергії, витрат на покупну теплову енергію, а також витрат, що включаються до повної планованої собівартості виробництва теплової енергії власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками, установками з використанням альтернативних джерел енергії для виробництва 1 Гкал теплової енергії, що враховані в діючих тарифах (тарифах, що застосовуються) на виробництво теплової енергії, встановлених суб’єкту господарювання для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності у діючих тарифах (тарифах, що застосовуються) структури тарифів ліцензіат застосовує для розрахунків структуру тарифів на виробництво теплової енергії для відповідної категорії споживачів, яка встановлена попередніми рішеннями уповноваженого органу, за умови, що розмір таких тарифів відповідає діючим тарифам (тарифам, що застосовуються).

5.2. Для ліцензіатів, які здійснюють виробництво теплової енергії на когенераційних установках з тепловою потужністю кожної такої когенераційної установки не більше 4,3 Гкал/год, яким не встановлено тарифи на виробництво теплової енергії і які не провадять господарську діяльність з виробництва теплової енергії на котельнях, транспортування та постачання теплової енергії, та за наявності у них договору купівлі-продажу теплової енергії з теплопостачальною організацією (або узгоджених обома сторонами намірів щодо купівлі-продажу), тарифи на виробництво теплової енергії розраховуються на рівні витрат на придбання палива, транспортування природного газу, придбання електричної енергії, витрат на покупну теплову енергію, а також витрат, що включаються до повної планованої собівартості виробництва теплової енергії власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками, установками з використанням альтернативних джерел енергії для виробництва 1 Гкал теплової енергії, що враховані в діючих тарифах (тарифах, що застосовуються) на виробництво теплової енергії, встановлених теплопостачальній організації для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності у діючих тарифах (тарифах, що застосовуються) структури тарифів ліцензіат застосовує для розрахунків структуру тарифів на виробництво теплової енергії для відповідної категорії споживачів, яка встановлена попередніми рішеннями уповноваженого органу, за умови, що розмір таких тарифів відповідає діючим тарифам (тарифам, що застосовуються).

5.3. Для ліцензіатів, які здійснюють виробництво теплової енергії на когенераційних установках з тепловою потужністю кожної такої когенераційної установки не більше 4,3 Гкал/год, яким не встановлено тарифи на виробництво теплової енергії, і які провадять господарську діяльність з транспортування та постачання теплової енергії, тарифи на виробництво теплової енергії розраховуються на рівні середнього по Україні тарифу на виробництво теплової енергії, але не більше різниці між середньозваженим тарифом на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу для потреб відповідної категорії споживачів у межах адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя), і середньозваженими тарифами на транспортування та постачання теплової енергії, виробленої з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів у цілому по країні.

5.4. Середній по Україні тариф на виробництво теплової енергії розраховується як різниця між середнім по Україні тарифом на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, і середньозваженими тарифами на транспортування та постачання теплової енергії, визначеними для потреб відповідної категорії споживачів.

5.5. Розрахунок середнього по Україні тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, та середнього по Україні тарифу на виробництво теплової енергії здійснюється НКРЕКП щокварталу за інформацією, оприлюдненою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Середній тариф на теплову енергію для інших категорій споживачів (крім населення) прирівнюється до середнього тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету.

5.6. Протягом 10 робочих днів після оприлюднення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива, на виконання положень Закону України «Про теплопостачання», інформації щодо середньозважених тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, публікує на своєму офіційному вебсайті середній по Україні тариф на виробництво теплової енергії.

5.7. Для розрахунку тарифів, зазначених у пунктах 5.1 та 5.2 цієї глави, приймаються діючі тарифи (тарифи, що застосовуються) на виробництво теплової енергії для потреб відповідної категорії споживачів з урахуванням ціни на природний газ, яка не може бути більшою ніж визначена постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2022 року № 812 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам».

5.8. Розрахунок тарифів на виробництво теплової енергії відповідно до вимог цієї глави здійснюється ліцензіатами, що здійснюють виробництво теплової енергії на когенераційних установках з тепловою потужністю кожної такої когенераційної установки не більше 4,3 Гкал/год.

5.9. Для встановлення тарифів на виробництво теплової енергії ліцензіат, що здійснює виробництво теплової енергії на когенераційних установках з тепловою потужністю кожної такої когенераційної установки не більше 4,3 Гкал/год, повинен подати до НКРЕКП у паперовій та електронній формі заяву про встановлення тарифів суб’єкта господарювання на виробництво теплової енергії за спрощеною методикою за формою, встановленою у додатку 9 до цієї Методики.

5.10. Ліцензіат, що здійснює виробництво теплової енергії на когенераційних установках з тепловою потужністю кожної такої когенераційної установки не більше 4,3 Гкал/год та якому встановлено тариф відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 цієї глави, може подавати розрахунок тарифів на коригування у разі зміни розрахункових тарифів більше ніж на 5 % від встановлених тарифів та зобов’язаний надати розрахунок тарифів на коригування у разі наявності одного з таких факторів:

зменшення більше ніж на 5 % встановлених уповноваженим органом діючих тарифів (тарифів, що застосовуються) на виробництво теплової енергії;

зменшення більше ніж на 5 % встановлених уповноваженим органом діючих тарифів (тарифів, що застосовуються) на виробництво теплової енергії для теплопостачальної організації, з якою ліцензіатом укладено договір купівлі-продажу теплової енергії;

зменшення більше ніж на 5 % середнього тарифу по Україні на виробництво теплової енергії для відповідної категорії споживачів.

5.11. За наявності обставин, передбачених пунктом 5.10 цієї глави, НКРЕКП за власною ініціативою може скоригувати тарифи на виробництво теплової енергії, що вироблена на когенераційних установках з тепловою потужністю кожної такої когенераційної установки не більше 4,3 Гкал/год.

5.12. Особливості формування, розрахунку та встановлення тарифів на виробництво теплової енергії ліцензіатами, що здійснюють її виробництво на когенераційних установках з тепловою потужністю кожної такої когенераційної установки не більше 4,3 Гкал/год, визначені пунктами 5.1 та 5.3 – 5.11 цієї глави, можуть за вибором ліцензіата застосовуватися для розрахунку тарифів на виробництво теплової енергії.

Ліцензіат може застосовувати для розрахунку тарифів на виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів тільки один із варіантів розрахунку – або визначений главами 1 – 4 цієї Методики, або визначений цією главою.

{Методика в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 645 від 28.04.2026 }

Директор Департаменту

із регулювання відносин

у сфері енергетики

К. Сушко

Додаток 1

до Методики формування, розрахунку

та встановлення тарифів

на теплову енергію, що виробляється

на теплоелектроцентралях,

теплових електростанціях

та когенераційних установках

ЗАЯВА

про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії суб’єкта господарювання

{Додаток 1 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 645 від 28.04.2026 }

Додаток 2

до Методики формування, розрахунку

та встановлення тарифів

на теплову енергію, що виробляється

на теплоелектроцентралях,

теплових електростанціях

та когенераційних установках

Розрахунок

тарифів на виробництво теплової енергії

{Додаток 2 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 645 від 28.04.2026 }

Додаток 3

до Методики формування, розрахунку

та встановлення тарифів

на теплову енергію, що виробляється

на теплоелектроцентралях,

теплових електростанціях

та когенераційних установках

Розрахунок

палива на планований період

{Додаток 3 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 645 від 28.04.2026 }

Додаток 4

до Методики формування, розрахунку

та встановлення тарифів

на теплову енергію, що виробляється

на теплоелектроцентралях,

теплових електростанціях

та когенераційних установках

РОЗШИФРОВКИ

статей витрат виробничої собівартості, адміністративних витрат та інших операційних витрат, що відносять до виробництва електричної та теплової енергії

{Додаток 4 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 645 від 28.04.2026 }

Додаток 5

до Методики формування, розрахунку

та встановлення тарифів

на теплову енергію, що виробляється

на теплоелектроцентралях,

теплових електростанціях

та когенераційних установках

ПЕРЕЛІК

заходів та витрат на їх реалізацію, передбачених у планованому періоді

{Додаток 5 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 645 від 28.04.2026 }

Додаток 6

до Методики формування, розрахунку

та встановлення тарифів

на теплову енергію, що виробляється

на теплоелектроцентралях,

теплових електростанціях

та когенераційних установках

Інформація

щодо балансової вартості та амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів (згідно з Податковим кодексом України )

{Додаток 6 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 645 від 28.04.2026 }

Додаток 7

до Методики формування, розрахунку

та встановлення тарифів

на теплову енергію, що виробляється

на теплоелектроцентралях,

теплових електростанціях

та когенераційних установках

Розрахунок

розподілу на всі види діяльності ліцензіата витрат, які прямо (безпосередньо) не відносяться до господарської діяльності з виробництва електричної та (або) з виробництва теплової енергії на ТЕЦ, ТЕС та КУ, включаючи ТЕЦ, ТЕС та КУ з використанням альтернативних джерел енергії

{Додаток 7 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 645 від 28.04.2026 }

Додаток 8

до Методики формування, розрахунку

та встановлення тарифів

на теплову енергію, що виробляється

на теплоелектроцентралях,

теплових електростанціях

та когенераційних установках

ЗАЯВА

про встановлення тарифів на теплову енергію для суб'єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної та (або) з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, включаючи ТЕЦ, ТЕС та КУ з використанням альтернативних джерел енергії

{Додаток 8 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 645 від 28.04.2026 }

Додаток 9

до Методики формування, розрахунку

та встановлення тарифів

на теплову енергію, що виробляється

на теплоелектроцентралях,

теплових електростанціях

та когенераційних установках

ЗАЯВА

про встановлення (зміну) тарифів суб’єкта господарювання на виробництво теплової енергії відповідно до глави 5 Методики

{Додаток 9 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 645 від 28.04.2026 }