Кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.
Під “формальним правом” у контексті Закону слід розуміти володіння особою певним обсягом прав власника ключової частки статутного (складеного) капіталу або прав голосу в юридичній особі на підставі офіційно оформлених документів. При цьому власник такого формального права є агентом, представником, номінальним утримувачем (номінальним власником) або посередником щодо такого права та не є кінцевим бенефіціарним власником.
Кінцевим бенефіціарним власником не може бути визначено представника особи, який діє на підставі довіреності або інших документів, що наділяють його відповідними повноваженнями, що видані на строк не більше ніж на один рік, який здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи.
Проведення моніторингу та актуалізації (оновлення) інформації про кінцевого бенефіціарного власника