Широке розповсюдження раси 3 з імовірного місця її походження - високогірних районів Південної Америки на інші території відбувалося головним чином із зараженим насіннєвим матеріалом. Цьому сприяла виражена здатність збудника цієї раси перебувати у прихованій формі.
Джерелом зараження R. solanacearum є ґрунт, уражені рослинні рештки і насіннєві бульби. R. solanacearum може поширюватися поверхневими водами, через культури, що використовують забруднену R. solanacearum воду для зрошення. Рослинами-резерваторами R. solanacearum є бур’яни з родини пасльонових, мальвових, бобових. Збудник хвороби зберігається протягом зими в самосійних культурах картоплі і томатів. Зараження відбувається також через контакт з посадковим, збиральним і вантажно-розвантажувальним обладнанням або транспортними чи складськими контейнерами, які контактували з зараженими R. solanacearum бульбами картоплі.
За межами рослинного організму R. solanacearum зберігає життєздатність протягом тривалого часу в різноманітних природних умовах, у тому числі поверхневих водах, ґрунтах різних типів тощо.