В особистому селянському господарстві:
1) здійснюють умертвіння всіх сприйнятливих до ВХС тварин під офіційним наглядом, а також знищення сировини та продуктів забою від них, інших контамінованих матеріалів, речовин та відходів. Дерев’яний та малоцінний інвентар спалюють у визначеному рішенням ДНПК місці.
Якщо в особистому селянському господарстві утримується значна кількість свиней, що не дає змоги оперативно провести їх умертвіння та знищення, або неблагополучним пунктом визначено весь населений пункт чи його частину, встановлюють карантинний пост(и) при в’їзді/виїзді до/з пункту. Пости мають функціонувати цілодобово, до проведення заключної дезінфекції. Також встановлюють попереджувальні знаки з написом «Карантин» та знаки, які вказують на об’їзд карантинної зони.
Якщо немає змоги знищити трупи свиней на спеціальних підприємствах, їх спалюють, а рештки захоронюють у визначеному рішенням ДНПК місці на глибину не менше ніж два метри. Гній пересипають сухим хлорним вапном, яке містить не менше ніж 25 % активного хлору, з розрахунку 0,5 кг/м - 2 , зволожують водою або знезаражують іншим еквівалентним методом/засобом та переміщають у траншеї. Протягом року на місці захоронення заборонено проводити земельні роботи;
2) проводять дератизацію, трупи гризунів спалюють.
Транспорт, задіяний у виконанні заходів, у місцях знищення трупів тварин та інших відходів та на виїзді з території спалаху (неблагополучного пункту) дезінфікують.
Увесь спецодяг та спецвзуття персоналу, задіяного у проведенні заходів, дезінфікують, одноразовий спецодяг спалюють;
3) господарям, у дворі яких виникло захворювання свиней на ВХС, до ліквідації хвороби та зняття карантину заборонено контактувати зі сприйнятливими до ВХС тваринами в інших господарствах.