Для з’єднання вільних кінців і для утворення петель застосовуються затискачі (мал. 4), що працюють за рахунок тертя затиснутого троса. З’єднання затискачами може витримувати навантаження до 80 % витримки троса на розірвання.
Мал. 4. Затискачі для тросів
За відсутності затискачів з’єднання тросів та їх кріплення можуть здійснюватись вузлами (мал. 5).
Прямий вузол «а» для зв’язування кінців тросів у разі передачі тягового зусилля. З метою зручного розв’язання вузла в разі сильного натягу всередину вкладається шматок тонкої колоди (бруса).
Петля проста «б» застосовується в разі потреби тимчасово та швидко закріпити кінець і також швидко його віддати.
Петля зі шлагом «г» застосовується під час підйому колод, труб, рейок. Для того, щоб петля не сковзала під час підйому важких предметів, її треба в’язати одним або двома шлагами.
Крюковий вузол «д» використовується в разі закладання троса на крюки.
Плоский вузол «е» застосовується для зв’язування товстого троса з тонким. Ходові кінці тросів, як і в прямих вузлах, прив’язують до корінного, щоб вузли не розв’язалися.
Штикові вузли «ж», «з», «й», «к» застосовуються для кріплення швартовів.
Блоки застосовуються для збільшення і зміни напрямку тягового зусилля. Під час евакуаційних робіт застосовуються одно- та двороликові блоки. Для приєднання до тросів або анкерів блоки мають гаки або силові пальці.
Поліспасти (мал. 6) призначені для збільшення тягового зусилля за рахунок зменшення швидкості руху техніки, що витягується, порівняно зі швидкістю вибирання троса за допомогою тягового засобу. Поліспасти використовуються для витягування затонулої (застряглої) техніки в тих випадках, коли тягове зусилля тягача, що застосовується, або лебідок недостатнє.
Блоки поліспаста розділяються на нерухомі і рухомі. Нерухомі блоки приєднуються до нерухомих предметів на місцевості (анкерними пристроями), рухомі - до техніки, що витягується.
Кінець троса поліспаста, який кріпиться до техніки, що витягується, рухомого блока або анкерного пристрою називається анкерним. Кінець троса, що з’єднується з тяговим засобом (тягачем, лебідкою), називається ходовим. Частина троса поліспаста, протягнена від одного блока до іншого або від блоків до точок кріплення кінців тросів, називається гілкою поліспаста.
Мал. 5. Зразки вузлів, які застосовуються для з’єднання та кріплення тросів:
а - прямий вузол; б - петля проста; в - петля зі шпатом; г - петля зі шлагом; д - крюковий вузол; е - плоский вузол; ж, з, й, к - штикові вузли
У разі потреби збільшення тягового зусилля лебідки тягача для витягування техніки досягається шляхом використання простого поліспаста, що забезпечує збільшення загального тягового зусилля в декілька разів.
Поліспаст із передаточним числом 1, названий горденем, не дає переваг у силі і використовується, якщо потрібно додати тросу зручний для тяги напрямок.
Мал. 6. Схема простих та складних поліспастів