Для заряджання киснем балонів дихальних апаратів із замкнутою схемою дихання застосовується медичний газоподібний кисень. Користуватися технічним киснем для дихання водолазам забороняється. Балони з медичним киснем і гелієм повинні мати заводський паспорт (сертифікат) з результатами лабораторних аналізів. Працюючи з медичним киснем, необхідно дотримуватися правил безпеки.
До роботи з медичним киснем допускаються особи, що вивчили правила безпеки під час роботи з медичним киснем і склали залік. Допуск оформлюється наказом командира корабля і військової частини НГУ щороку.
Під час відпускання кисню завод видає на нього паспорт з даними лабораторного аналізу. Кисень відпускається із заводу в 40-літрових (транспортних) балонах під тиском 15–20 мПа (150–200 кгс/см - 2 ) при температурі 20 ° С. Усі кисневі балони повинні бути пофарбовані в блакитний колір. На горловині балона має бути клеймо із зазначенням номера балона, ємності, маси, робочого та іспитового гідравлічного тиску. Технічний огляд балонів здійснюється підприємствами-наповнювачами, наповнювальними станціями та пунктами випробування, які в установленому порядку одержали на це дозвіл Держпраці.
Забороняється використання балонів із строками випробувань, що закінчилися.
Під час одержання кисню зі складу постачального органу останній зобов’язаний видати паспорти або витяги з паспортів. Паспорти або витяги з паспортів зберігаються у водолазного спеціаліста (відповідальної особи) корабля або військової частини НГУ до використання кисню.
Для запобігання ударам балони з киснем перевозяться на ресорному транспорті, покладеними на спеціальні підкладки. На штуцер відводу вентиля кожного балона навертається заглушка, а сам вентиль повинен бути закритий запобіжним клапаном. Переносити транспортні балони на руках забороняється. Для перенесення балонів необхідно користуватися спеціальними ношами з гніздами під балони. Під час переміщення балонів з місця на місце брати їх за вентилі забороняється.
Перед початком роботи з киснем необхідно вимити з милом руки і перевірити, чи не забруднений одяг мастилом або легкозаймистими речовинами. Робочий інструмент повинен бути знежирений. Щоб уникнути вибуху, торкатися балонів з киснем замасленими руками, промасленими рукавицями або ганчір’ям, а також швидко відкривати вентилі забороняється.
У приміщенні, де проводиться зарядження балонів киснем, не допускається зберігання пально-мастильних матеріалів, легкозаймистих речовин і розведення відкритого вогню. На тих предметах, які можуть стикатися з киснем, не повинно бути слідів рослинних і тваринних жирів. Паління біля кисневих балонів і в приміщенні, де проводиться зарядження балонів, забороняється.
Забороняється ставити кисневі балони на відстань ближче 3 м від печей, електричних машин, трансформаторів. Для захисту від нагрівання сонячними променями балони, що перебувають на відкритому повітрі, слід розташовувати в тіні, накривати брезентом і час від часу поливати брезент водою.
Забороняється відгвинчувати ковпаки і відкривати вентилі кисневих балонів ударами молотка або за допомогою зубила. Ковпаки відгвинчуються обома руками або спеціальним ключем. Вентиль треба відкривати руками та у крайньому випадку ключем без застосування великого зусилля. У разі замерзання вентиля дозволяється відігрівати його, обкладаючи чистим ганчір’ям, змоченим окропом.
Забороняється повністю витрачати (випускати) кисень із балона. Залишковий тиск у балоні повинен бути не менше 0,3 мПа (3 кгс/см - 2 ), щоб уникнути потрапляння до нього атмосферного повітря. Використаний балон з тиском кисню не менше 0,3 мПа (3 кгс/см - 2 ) повинен мати напис крейдою «Порожній». У випадках, коли через несправність вентиля балона кисень не був використаний, на балоні робиться напис: «Обережно, з несправним вентилем, повний».
Перед установленням редуктора на штуцер відводу вентиля проводиться попереднє продування штуцера для видалення сторонніх часток шляхом короткочасного відкривання вентиля балона. Перед установленням редуктора перевіряється, чи немає на редукторі слідів мастила і жиру, а також справність фібрової прокладки, різьблення в накидній гайці і штуцері відводу вентиля балона.
Після установлення редуктора вентиль балона відкривати повільно. У момент відкривання вентиля забороняється стояти напроти редуктора (манометра) і вихідних отворів трубопроводу. Користуватися манометрами, на яких відсутній напис «Кисень» або «Маслонебезпечно», забороняється.
Для наповнення балонів киснем надається спеціальне зарядне приміщення, температура повітря у якому не повинна перевищувати 35 ° С. Електроустаткування приміщення і телефонна апаратура повинні бути пожежобезпечного (безіскрового) виконання.
Перед початком перекачування кисню інструмент повинен бути насухо витертий чистим ганчір’ям, компресор перевірений і підготовлений до роботи. Кисневий компресор повинен змащуватися тільки водогліцериновою сумішшю, що складається з 50 % дистильованої води та 50 % хімічно чистого гліцерину або спеціальних змащень, передбачених Інструкцією з використання кисневого компресора.
Наповнені киснем балони зберігаються у сховищах на стелажах, обладнаних гніздами, у горизонтальному або вертикальному положенні з вентилями, зверненими в один бік. Сховища кисневих балонів і приміщення кисневих насосів повинні бути обладнані витяжною вентиляцією.
Використання кисню для дихання в декомпресійних камерах проводиться з дозволу лікаря-терапевта або особи, що здійснює медичне забезпечення водолазних спусків. Перед використанням кисню в камері перевіряється справність герметичних електрогрілок, заземлення і цілість захисних кожухів на них, відсутність у камері інших горючих предметів. Розміщення в камері транспортних кисневих балонів для живлення кисневої системи дихальних апаратів забороняється. Концентрація кисню у відсіках не повинна перевищувати 25 %.
Кисневі балони, компресори, прилади та інше обладнання після використання їх для повітря використовувати для кисню забороняється.