Інструкція з мікробіологічної діагностики туберкульозу, розд. VIII, п. 3

Чинна редакція від 27.06.2019 · Наказ набрав чинності 01.11.2019

Інструкція з мікробіологічної діагностики туберкульозу → VIII. Дослідження за визначенням медикаментозної чутливості мікобактерій туберкульозу

Модифікований метод Канетті широко застосовується в усьому світі, є коректним, інформативним і точним.

Принцип методу полягає у визначенні співвідношення (пропорції) між чутливими й стійкими особинами в популяції штаму M. tuberculosis, який виділено від хворого на ТБ, до ПТП у «критичних» концентраціях. «Критична» концентрація - один із критеріїв резистентності. Це чітко визначена кількість кожного медикаментозного препарату, яку має містити середовище для постановки ТМЧ. «Критична» пропорція - також один із критеріїв стійкості - відсоток стійких особин у бактеріальній популяції, за якого або вище якого штам вважається стійким до певного медикаментозного препарату. Якщо кількість стійких особин до якогось антибактеріального препарату в популяції буде меншою, ніж 1,0 %, такий штам вважається чутливим до цього препарату. Якщо стійкість особин у популяції більша, ніж 1,0 %,- штам вважається стійким до цього препарату.

Наразі в усьому світі застосовують модифікований метод пропорцій із двома контролями.

Переваги методу пропорцій:

завдяки постійному візуальному контролю за ростом та розподілом бактеріальної популяції у двох контрольних пробірках, підрахунку кількості колоній, що виросли, можна більш об’єктивно оцінити результати резистентності в пробірках із препаратами;

можливість оцінити бактеріальну популяцію M. tuberculosis не тільки як чутливу або стійку, але й розподілити її за ступенем резистентності.

Середовища для дослідження МЧ M. tuberculosis до ПТП мають містити точні «критичні» концентрації антибактеріальних препаратів, які відповідають їх активності. Тому під час приготування розчинів препаратів потрібно враховувати їх антибактеріальну активність. Показники антибактеріальної активності має бути зазначено в паспорті до препарату.

Наважки ХЧ субстанцій препаратів готують за допомогою вагів, що повірені та дозволяють проводити зважування з точністю до 0,0001 г. Це забезпечує точність наважки препаратів із похибкою не більше ніж ±1,0 %.

Під час зберігання розведених препаратів за температури +5 ° C і вище довше ніж 6 год може відбутися зниження їх активності. Тому розчини потрібно готувати безпосередньо перед приготуванням середовищ. У лабораторіях, де є морозильні камери, що підтримують температуру нижче ніж -20 ° C, можна зберігати розведені препарати протягом шести місяців за умови недопущення їх відтанення й повторного заморожування. Така технологія дає певні переваги: приготування більшого об’єму розчину дозволяє зважувати велику наважку препарату, що, відповідно, зменшує похибку зважування, а також втрату речовини під час зважування. У разі заморожування розчину препарату він має бути розлитий по кріопробірках в об’ємі, потрібному для додавання в одну порцію середовища.

Для дослідження МЧ M. tuberculosis до ПТП методом пропорцій застосовують щільне яєчне середовище Левенштейна-Єнсена. Після додавання препарату до середовища потрібно ретельно його перемішати, не допускаючи утворення бульбашок і піни, щоб забезпечити рівномірний розподіл препарату в середовищі. Згортання середовища з препаратом має проводитися в тих самих умовах, що й середовища без препарату. Коагуляцію проводять за температури +85 ° C протягом 30 хв.

Відбір препаратів, для яких визначається МЧ виділених штамів M. Tuberculosis, залежить від категорії захворювання, випадку та профілю МС M. tuberculosis, отриманого під час попередніх досліджень, якщо їх проводили.