Інструкція з мікробіологічної діагностики туберкульозу, розд. VIII, п. 2

Чинна редакція від 27.06.2019 · Наказ набрав чинності 01.11.2019

Інструкція з мікробіологічної діагностики туберкульозу → VIII. Дослідження за визначенням медикаментозної чутливості мікобактерій туберкульозу

Для визначення МЧ M. tuberculosis мають використовуватися тільки стандартизовані методи дослідження, що дозволяють:

правильно вести лікування пацієнтів;

інтерпретувати й порівнювати дані, одержані з різних джерел;

проводити оцінення рівнів МС M. tuberculosis до ПТП, а також тенденцій, які спостерігаються в різних регіонах або країнах.

Наразі немає єдиного універсального методу визначення МЧ M. tuberculosis. Існують культуральні методи з використанням щільних і рідких живильних середовищ із автоматичною детекцією росту мікобактерій, а також молекулярно-генетичні експресні методи.

Вибір того чи іншого методу визначається методичними підходами, що традиційно склалися і використовуються в певній країні. Для ефективного управління моніторингом, забезпеченням епідеміологічного нагляду за МС M. tuberculosis до ПТП і розповсюдженням стійких штамів збудника, а також для порівняння результатів досліджень та ефективності лікування в межах світової спільноти в масштабах кожної країни рекомендують використовувати тільки один із наявних уніфікованих методів, регламентований внутрішніми нормативними документами країни.

Усі наявні методи визначення МЧ M. tuberculosis можна умовно розділити на дві категорії:

методи прямого визначення МЧ M. Tuberculosis;

методи непрямого визначення МЧ M. tuberculosis.

Під час використання методів прямого визначення МЧ M. tuberculosis, мокротиння чи інші клінічні матеріали, що заздалегідь знезаражені й гомогенізовані, висіваються безпосередньо на середовища, що містять відповідний препарат. Кількість інокуляту визначається залежно від кількості КСБ, отриманої під час мікроскопії мазка.

Методи прямого визначення МЧ мають низку недоліків:

для дослідження не можна використовувати зразків діагностичного матеріалу, що мають негативний результат мікроскопії;

під час проведення цього дослідження підвищується ризик контамінації;

може спостерігатися недостатній ріст культури, що не дозволяє зробити достовірних висновків;

неможливість стандартизувати методику.

У разі використання методів непрямого визначення МЧ M. tuberculosis проводиться виділення мікроорганізмів з клінічних зразків під час культивування, а потім на середовище, що містить препарат, висівається гомогенна суспензія або культура, що виросла на бульйоні.