Інструкція з мікробіологічної діагностики туберкульозу, розд. VII, п. 1

Чинна редакція від 27.06.2019 · Наказ набрав чинності 01.11.2019

Інструкція з мікробіологічної діагностики туберкульозу → VII. Бактеріологічна ідентифікація нетуберкульозних мікобактерій

До НТМБ належать усі культури, що дали ріст на середовищі Левенштейна-Єнсена із саліциловокислим натрієм або на середовищі з ПНБК, і підлягають ідентифікації до виду.

Первинна ідентифікація заснована на морфологічних і фенотипічних властивостях мікобактерій. Знання видової належності мікобактерій визначає подальшу тактику лікаря. Наприклад, однократне виділення з діагностичного матеріалу патогенних мікобактерій потребує повторного бактеріологічного обстеження хворого. Часті знахідки в матеріалі від хворих сапрофітних мікобактерій, широко поширених у природі, особливо M. gordonae, можуть вказувати на контамінацію матеріалу під час забору, на забруднення водопровідної чи дистильованої води.

Остаточна ідентифікація ґрунтується на поглибленому вивченні біохімічних властивостей і культуральних потреб мікобактерій.

Первинна ідентифікація ґрунтується на таких ознаках, як:

швидкість росту;

здатність до утворення пігменту;

здатність до росту за різних температур.

Для виявлення цих ознак не потрібно спеціального обладнання й реактивів, тому їх можна вивчати в бактеріологічних лабораторіях ПТЗ. Рекомендовано мати додатковий термостат із температурою 45 ° C.

Швидкість росту мікобактерій - це час, потрібний для формування видимих зрілих колоній на щільному середовищі.