Дозволяється зберігати культури мікобактерій за температури 2-8 ° C на щільних живильних середовищах упродовж одного року або за кімнатної температури (не вище ніж 20 ° С) у темному провітрюваному місці до шести місяців.
Зберігати культури в рідкому живильному середовищі дозволяється довше ніж один місяць за температури 2-8 ° C.
Клінічні ізоляти й референс-штами для контролю якості мають бути збережені/заархівовані в належних умовах для забезпечення життєздатності й специфічних характеристик штаму. Щоб уникнути багатократного субкультивування, що може спричинити генетичні зміни, які призводять до зміни фенотипічних і біологічних характеристик штаму, доцільно заморожувати культури мікобактерій, що можуть зберігатися в таких умовах упродовж декількох років (-20 ° С) або десятиліть (-70 ° С). Слід мати на увазі, що життєздатність M. tuberculosis знижується набагато швидше за температури -20 ° C, ніж за температури -70 ° C, а також те, що велика щільність замороженої суспензії сприяє підтриманню життєздатності культури мікобактерій. Штами для контролю якості бажано зберігати за температури -70 ° C і використовувати їх упродовж одного року, оскільки після закінчення цього терміну життєздатність може значно знизитися.
Використовують один із таких варіантів середовища для заморожування:
10,0 % розчин молока, стерилізований за температури 110 ° C упродовж 10 хв (можливе використання сухого молока або комерційного реагенту Skimmed Milk Powder);
рідке живильне середовище з підвищеним вмістом гліцерину, наприклад, Middlebrook 7Н9 з добавкою ADC або триптіказо-соєвий бульйон, приготований згідно з інструкцією виробника;
5,0 % гліцерин у 0,9 % розчині NaCl, стерилізований за температури 110 ° C упродовж 10 хв.
Використовують тільки свіжі культури мікобактерій, що виросли на щільному яєчному середовищі. Якщо культура є старою (більше трьох тижнів), її пересівають на свіже середовище й культивують за температури 37 ° C. Як тільки спостерігається хороший ріст, цю культуру використовують для заморожування.
Бактеріологічною петлею знімають максимально можливу кількість колоній, намагаючись не захоплювати живильного середовища, і вносять їх до кріопробірки, що містить 1,5 мл одного з вищезазначених середовищ.
Пробірки маркують із зазначенням дати приготування суспензії, вносячи запис до журналу.