Для безпечного транспортування дослідний матеріал має бути упаковано у водонепроникну ємність, що не б’ється, а також захищену від струсів, ударів та інших можливих пошкоджень.
Для транспортування матеріалу потрібно мати в лабораторії кілька спеціальних металевих або пластикових транспортувальних ящиків, які влаштовано так, щоб у вертикальному положенні фіксувати 20-30 контейнерів з діагностичним матеріалом. Кришка ящиків має надійно закриватися, щоб виключити можливість самовільного відкривання кришки і висипання контейнерів зі зразками. Для транспортування можна використовувати металеві бікси. Під час транспортування матеріал не повинен знаходитись на сонці.
На зразки, залежно від мети дослідження, та контейнери заповнюється направлення відповідно до чинного законодавства.
Усю зазначену супровідну документацію розміщають окремо від матеріалу (у файлі, конверті, поліетиленовому пакеті тощо), поза транспортним контейнером (ящиком/біксом) зі зразками.
Перед відправкою зібраного матеріалу медичний працівник повинен перевірити:
відповідність кількості контейнерів з мокротинням їх кількості, зазначеній у списку направлення;
відповідність номера кожного контейнера номерам, зазначеним у направленні.
Після перевірки даних супроводжувальної документації медпрацівник зазначають дату відправлення матеріалу на дослідження, ставить свій підпис та вкладає у файл (конверт, поліетиленовий пакет) супроводжувальний лист і заповнені бланки направлень на мікроскопічне дослідження на кожну пробу матеріалу та прикріплює конверт до транспортного контейнера (бікса, ящика) зовні.