Внутрішній контроль якості передпосівної обробки біологічного матеріалу. Більшість зразків біологічного матеріалу перед початком дослідження піддають спеціальній обробці, потрібній для розрідження проби та її деконтамінації з метою знищення небажаної мікрофлори.
Процес гомогенізації та деконтамінації потрібно чітко контролювати. У разі неправильного його виконання більшість мікобактерій загинуть або, навпаки, буде занадто багато проростів іншими бактеріями. Тому лабораторії мають відслідковувати результати процедури за допомогою ведення обліку рівня контамінації посівів. Як правило, частота контамінації (кількість проростів) в лабораторіях, що проводять мікробіологічні дослідження проб, за культивування мокротиння на щільних яєчних середовищах становить до 3,0 %, але не більше ніж 5,0 %.
Для внутрішнього контролю якості розчинів деконтамінантів та дотримання процедури передпосівної обробки паралельно з обробкою зразків біологічного матеріалу пацієнтів застосовують одну з наступних методик - посів мокротиння, обробленого щойно приготовленим розчином для деконтамінації, на кров’яний агар та середовище Левенштейна-Єнсена виконують так:
стандартний зразок мокротиння ділять на дві порції, одна з яких не обробляється, а інша проходить передпосівну обробку відповідно до затвердженої методики одним із щойно приготовлених розчинів деконтамінанту, який застосовується в лабораторії;
до однієї чашки Петрі з кров’яним агаром засівають 2-4 краплі необробленого деконтамінантом мокротиння, до другої - 2-4 краплі мокротиння після деконтамінації;
до двох пробірок із середовищем Левенштейна-Єнсена засівають по 0,2 мл обробленого і необробленого деконтамінантом мокротиння;
інкубують у термостаті за температури 37 ° C.
Комплексне оцінювання результатів за ростом на обох середовищах:
ріст на кров’яному агарі оцінюють через 24 год. Констатують наявність рясного росту на чашці з посівом мокротиння, яке не оброблялося деконтамінантом, та відсутність росту після обробки;
на середовищі Левенштейна-Єнсена констатують відсутність проросту в пробірці, де матеріал оброблявся та проріст посіву мокротиння, яке не проходило передпосівної обробки.
Якщо результати відповідають зазначеним, вважається, що деконтамінацію проведено якісно і ці розчини для деконтамінації якісні;
1) посів суспензії культури M. fortuitum 1 McF на кров’яний агар після обробки щойно приготовленим розчином для деконтамінації виконують так:
готують суспензію культури M. fortuitum, доводять мутність до 1 McF;
3,0 мл суспензії обробляють щойно приготовленим розчином одного з деконтамінантів відповідно до методики його застосування;
до однієї чашки Петрі з кров’яним агаром засівають 2-4 краплі необробленої деконтамінантом суспензії M. fortuitum 1 McF, до другої - 2-4 краплі суспензії M. fortuitum 1 McF після деконтамінації;
інкубують у термостаті за температури 37 ° C протягом доби.
Оцінювання результатів: через 24 год на чашці Петрі з кров’яним агаром, де засіяна суспензія M. fortuitum 1 McF, після обробки деконтамінантом констатують ріст чистої культури (мономорфний ріст) M. fortuitum не менше ніж 70,0-80,0 % від росту без обробки;
2) посів штаму M. tuberculosis H37Rv на середовище Левенштейна-Єнсена після обробки щойно приготовленим розчином для деконтамінації виконують так:
готують бактеріальну суспензію густиною 1 McF штаму M. tuberculosis H 37 R v ;
одну частину суспензії по 0,2 мл засівають до 3 паралельних пробірок із щойно приготовленим середовищем Левенштейна-Єнсена, решту - обробляють розчином для деконтамінації, відцентрифуговують та по 0,2 мл засівають на інші 3 пробірки із середовищем Левенштейна-Єнсена;
інкубують у термостаті за температури 37 ° C.
Оцінювання результатів: порівнюють інтенсивність росту. Ріст на середовищі Левенштейна-Єнсена штаму M. tuberculosis H37Rv після обробки деконтамінантом має бути не менше ніж 70,0-80,0 % від росту без обробки.
Результати проведених тестів заносять до Журналу контролю якості розчинів для деконтамінації, який ведеться в довільній формі:
назва деконтамінанту (зазначити кількість відсотків);
дата приготування розчину;
кількість (л) приготовленого розчину;
матеріал, який береться для контролю (мокротиння, M. fortuitum, M. tuberculosis H 37 R v );
об’єкт, що контролюється (чашки з кров’яним агаром, пробірки з середовищем Левенштейна-Єнсена);
результат контролю якості деконтамінанту: придатний чи не придатний.
Контроль якості розчинів деконтамінантів та дотримання процедури передпосівної обробки біологічного матеріалу потрібно проводити з кожною новою партією приготовленого розчину для деконтамінації, але не рідше ніж 1 раз на тиждень.
Для попередження проростів розчини деконтамінантів слід розливати по 10,0 мл та додавати окремо до кожної проби біологічного матеріалу.
З метою контролю якості розчинів для деконтамінації та дотримання методики передпосівної обробки біологічного матеріалу аналіз проростів проводять щомісячно та вносять до звіту про роботу лабораторії.
Відсоток проростів обчислюється як відношення числа пробірок, що заросли, до всіх засіяних пробірок. Норма для посівів на щільні середовища має бути у межах 3,0-5,0 %. Цей показник потрібно систематично аналізувати (щомісячно, поквартально, за рік) з метою коригування процесу приготування деконтамінантів та процедури передпосівної обробки.
Показник нижче ніж 3,0 % вказує на:
високу концентрацію розчину деконтамінанту;
занадто тривалу експозицію з деконтамінантом;
занадто високу концентрацію малахітового зеленого в яєчному середовищі (високий відсоток малахітового зеленого затримує ріст мікобактерій).
Показник вище ніж 3,0 % вказує на:
незадовільні умови транспортування та зберігання біологічного матеріалу;
занадто тривалий період від збирання біологічного матеріалу до посіву;
занадто низьку концентрацію розчину деконтамінанту;
короткий час контакту матеріалу з деконтамінантом;
проблеми під час приготування середовища: нестерильні розчини, порушення режиму автоклавування тощо;
наявність забруднення в лабораторії. В цьому разі потрібно провести додаткову санобробку приміщень та обладнання лабораторії.
У разі виявлення проростів, обумовлених нижчими грибами, потрібно перевірити температуру культивування мікроорганізмів.
Результати оцінювання частки проростів - менш трудомісткий процес, ніж щоденний контроль якості з використанням контрольних штамів, проте він не дає можливості проводити оперативний контроль і виправлення недоліків деконтамінації відразу після їх виявлення, оскільки проводиться 1 раз на місяць. У цьому разі результати значної кількості зразків від пацієнтів можуть виявитися помилковими (хибнонегативними).