Інструкція з експлуатації електрогазової техніки в державній авіації України, розд. ІV, п. 3

Чинна редакція від 16.02.2016 · Наказ набрав чинності 05.07.2016

Інструкція з експлуатації електрогазової техніки в державній авіації України → ІV. Техніка безпеки під час експлуатації електрогазової техніки

Під час експлуатації електрогазової техніки забороняється:

виконувати ремонтні роботи, пов’язані із паянням, зварюванням, підтягуванням місць ущільнень та з’єднань;

підпилювати та обстукувати апарати, арматуру, газові та рідинні комунікації, які знаходяться під тиском;

використовувати мастила, спеціальні рідини, хімікати і матеріали, не передбачені інструкціями підприємств-виробників;

встановлювати у кисневі комунікації засобів видобутку, зберігання, транспортування, газифікації та зарядки газоподібним або рідким киснем манометри, не призначені для роботи із киснем і такі, що не мають написів "Кисень", "Мастило", "Небезпечно";

входити на робочі майданчики, у приміщення та транспортні засоби із киснево-газовою апаратурою персоналу, який не має безпосереднього відношення до роботи на цій техніці, про що на видних місцях вивішуються відповідні написи;

залишати сліди мастил і жирів на техніці та агрегатах, які контактують із киснем, працювати на кисневій техніці незнежиреним інструментом, а також із забрудненими мастилом та жиром руками;

залишати працюючу техніку без нагляду;

запускати двигуни в приміщеннях із недостатньою вентиляцією;

застосовувати для перевірки герметичності кисневих і вуглекислотних комунікацій інші способи, ніж перевірка мильною водою;

захаращувати сторонніми предметами відсіки спеціального обладнання, приміщення і робочі майданчики, а також залишати в них промаслене ганчір’я;

зберігати кисень в одному приміщенні із пально-мастильними матеріалами;

зберігати вогненебезпечні, горючі й отруйні матеріали, які застосовуються на установках і станціях, поза межами спеціально обладнаних приміщень;

здійснювати зарядку і заправку газових і рідинних систем вище встановлених експлуатаційною документацією тисків і норм заправки;

допускати контактування кисню із мастилами, жирами, вовною, ватою та іншими горючими матеріалами і речовинами;

встановлювати киснево-газову техніку на асфальтовані майданчики та зливати рідкий кисень на речовини, здатні самозайматись;

курити і запалювати вогонь у радіусі до 25 м від розташування киснево-газової техніки;

курити і підходити до відкритого вогню раніше ніж через 30 хв. після роботи з киснем для уникнення раптового спалахування насиченого ним одягу;

допускати потрапляння рідкого кисню чи азоту, двоокису вуглецю чи хладону на відкриті ділянки тіла для уникнення обморожування;

працювати без спеціального одягу встановленої форми (комбінезона, халата, фартуха, рукавиць, окулярів тощо) або в брудному та промасленому спецодязі;

працювати на станціях і установках без відгородження частин, які рухаються (маховиків, привідних ременів тощо);

проводити ремонт електроустаткування електрогазової техніки, яке знаходиться під струмом, а також застосовувати не передбачені інструкціями запобіжники, вставки, автомати захисту, засоби заземлення;

різко відкривати пробки радіаторів двигунів відразу після зупинки для уникнення опіків охолоджувальною рідиною;

перегинати рукава під час зарядки і роздачі стиснених та зріджених газів для уникнення виходу з ладу рукавів високого тиску для газоподібних газів та гнучких рукавів для зріджених газів. Перед кожним приєднанням до повітряного судна зарядних рукавів необхідно виконати їх продування, перед від’єднанням - скинути з них тиск;

транспортувати резервуари з рідким киснем на транспортних засобах із несправними паливними системами, системами запалювання і вихлопу, а також допускати потрапляння рідкого кисню на підлогу кузова та автомобільні шини транспортного засобу. Для приєднання гнучких рукавів для рідкого кисню застосовуються тільки алюмінієві або мідні молотки.