Під час експлуатації машин у гірській місцевості треба враховувати граничну кількість доріг і труднощі руху ними (круті повороти, підйоми і спуски, вузьку проїжджу частину, сніжні заноси і завали гірськими породами), рух бездоріжжям, різкі коливання температури впродовж доби, швидку течію гірських річок і коливання рівня води, а також наявність каменів і підводних валунів у руслі гірських річок, низький атмосферний тиск, який призводить до падіння потужності двигуна, погіршення умов його охолодження і пониження температури кипіння води, підвищену втомлюваність водіїв.
При експлуатації машин у гірській місцевості необхідно:
проводити додаткові роботи з ТО згідно з інструкціями, ретельно слідкувати за станом ходової частини, гальм, механізмів і приводів керування, ущільнювачів радіаторів і жалюзі, а також за кріпленням агрегатів, ЗІП та інших предметів комплектування машини, постійно вивчати з водіями правила руху та особливості маршрутів;
забезпечити машину засобами підвищення безпеки руху, а особовий склад - теплим одягом і захисними окулярами;
при заправленні системи охолодження водою в осінній період експлуатації вживати заходів щодо запобігання розморожуванню двигуна і радіатора в разі настання приморозків;
проводити перевірку парових клапанів для підвищення надлишкового тиску в системі охолоджування, а на машинах з карбюраторним двигуном, крім того,- регулювання карбюратора з метою збереження показників потужності двигуна;
під час подолання водних перешкод убрід зі швидкою течією рухатися під кутом 30° до берега, при цьому звертати увагу на наявність великого каміння та валунів.