Вірус ящуру стійкий до ефіру, чотирихлористого вуглецю, фреону, ацетону, але швидко інактивується при рН 6. Вапно, хлорне вапно, креолін, крезол, фенол, сулема вбивають вірус протягом декількох годин, розчини лугів (2 %) - за 10 хвилин, формальдегід в концентрації 0,009 % інактивує 90 % вірусу при 4 °С протягом однієї доби.
Найкращими дезінфікуючими засобами є 2 % або 3 % гарячі розчини NaOH та 1 %-й розчин формальдегіду.
Стійкість вірусу при різних температурах залежить від штамму, субстрату, ступеня очистки та інших факторів. Висока температура згубно впливає на вірус, а саме: 90 % вірусу втрачає активність при 64 °С та рН 7,5 протягом 3 секунд, при 49 °С - за 1 годину, при 37 °С - за 21 годину. Повна інактивація вірусу ящуру типу О в молоці настає при температурі від 66 оС до 78 °С через 40 секунд.
Низька температура консервує вірус: при - 70 °С вірус зберігає свої біологічні якості протягом декількох років, в гної - 39 днів, в стічних водах - до 103 днів. У сіні вірус гине в літній період протягом дня, в осінній період - через 3-10 днів.
Сприятливими умовами для збереження вірусу в навколишньому середовищі є низька температура, підвищена вологість і нейтральне середовище інфікованих об’єктів.
Протягом інкубаційного періоду вірус виділяється зі слиною, молоком за 7 днів до появи ознак захворювання, зі спермою за - 4 дні. У період, коли хвороба проявляється клінічно, епітелій та рідина везикул містять велику кількість вірусу. Більшість секретів та екскретів інфекційні протягом 4-5 днів, слина - 11 днів.
У овець ящур може протікати безсимптомно. Серед клінічно здорових овець після одужання 50 % можуть бути носіями вірусу протягом 7 місяців. Біля 50 % великої рогатої худоби (далі - ВРХ) після одужання виділяють вірус протягом 8 місяців, деякі до двох років.
У свиней персистентного вірусоносійства не встановлено.
Тварини, які перехворіли на ящур, щеплені проти ящуру або утримувались разом із хворими впродовж тривалого часу (до року), можуть бути вірусоносіями та потенційним джерелом збудника інфекції.