Блутанг уражає насамперед овець і характеризується раптовим підвищенням температури до 42,5 °C, гіперемією шкіри голови, губ, слизових оболонок ротової порожнини, що вкриваються кровоточивими виразками. Унаслідок безперервного своєрідного руху язика з ротової порожнини витікає піниста слина. Слизові виділення із носа стають гнійними, засихають з утворенням кірок навколо носа. У більшості тварин змінюється колір язика, який набуває червоно-синього відтінку. У деяких тварин спостерігається почервоніння та опухання основи шкіри копитець (вінчика), досить болючого під час натискання. Унаслідок цих уражень, а також дегенеративних змін скелетних м’язів утруднюється рух хворих тварин, вони не можуть уживати корм, що призводить до виснаження і загибелі.
Якщо вівці виживають, то через 3-4 тижні після нормалізації температури у них відбувається випадіння шерсті. Вірус блутангу здатний проникати через плаценту до плоду та викликати аборт.
На блутанг хворіють також кози, білохвості олені, буйволи, антилопи, лосі та інші жуйні. Перебіг захворювання в зазначених видів тварин здебільшого відбувається у прихованій формі. У період ензоотії у 5% тварин, інфікованих вірусом блутангу, можливий прояв клінічних ознак хвороби.
Блутанг диференціюють від ящуру, чуми, везикулярного стоматиту, лихоманки долини Ріфт, фотосенсибілізації, запалення та травм губ і ротової порожнини.