Географічну одиницю, що використовується для моніторингу та спостереження щодо блутангу, визначають шляхом нанесення на мапу території, що має епізоотичне значення щодо блутангу, квадратної сітки з приблизним розміром комірки 45 × 45 км (приблизно 2000 кв.км), за винятком випадків, коли специфічні умови навколишнього природного середовища передбачають установлення іншого розміру зазначеної сітки.