При виникненні підозри щодо захворювання Головний державний інспектор ветеринарної медицини відповідної території негайно повідомляє Головного державного інспектора ветеринарної медицини області, встановлює карантинні обмеження на 72 години (до підтвердження діагнозу) та офіційний нагляд за господарством і вимагає від власника та/або утримувача, органу місцевого самоврядування виконання заходів щодо:
1) заборони переміщення сприйнятливих тварин та продукції від них, обліку тварин усіх категорій сприйнятливих тварин, у тому числі загиблих. Облік, який ведеться постійно. Інформація про результати обліку надається уповноваженому (офіційному) лікарю ветеринарної медицини та повинна бути ним перевірена;
2) надання інформації про господарські зв’язки, переміщення тварин, місця захоронення трупів;
3) збору інформації про клінічний стан ВРХ у приватній власності громадян відповідного населеного пункту, де знаходиться неблагополучне господарство, при цьому особлива увага приділяється ВРХ, яка знаходиться у власності працівників господарства;
4) ізольованого утримання тварин сприйнятливих видів, їх приплоду, генетичного матеріалу від них у відповідних місцях, де їх можна ізолювати, враховуючи роль переносників інфекції, недопущення їх переміщення без погодження уповноваженого (офіційного) лікаря ветеринарної медицини як за межі, так і в межах господарства до отримання результатів розслідування;
5) переміщення осіб, тварин інших видів, що не є сприйнятливими до захворювання, та транспортних засобів до/або з господарства, корму для тварин, устаткування, відходів, гною, сміття, добрив тощо виключно за погодженням уповноваженого (офіційного) лікаря ветеринарної медицини, що встановлюватиме умови для запобігання будь-яким ризикам поширення захворювання;
6) призупинення:
збору молока, обробки, закладки на зберігання генетичного (племінного) матеріалу (сперма, ембріони, яйцеклітини);
забою сприйнятливих тварин на м’ясо;
7) встановлення на входах та виходах з будівель або місць розміщення тварин, сприйнятливих до захворювання, та самого господарства належних засобів дезінфекції та дезінсекції;
8) заборони використання і реалізації молока у сирому вигляді, можливості вивозу молока за межі господарства лише після його термічної обробки, яка забезпечує знищення збудника;
9) допуску на територію господарства працівників лише у спецодязі, які пройшли дезінфекцію;
10) проведення лабораторно-діагностичних досліджень усіх випадків загибелі ВРХ та інших сприйнятливих тварин з урахуванням клінічних ознак та результатів епізоотичного розслідування.