У цій Інструкції терміни вживаються у таких значеннях:
випадок ЗВД або тварина, інфікована вірусом, - будь-яка тварина або туша тварини, у якої були офіційно підтверджені клінічні ознаки хвороби або патолого-анатомічні зміни, характерні для ЗВД, або у якої було офіційно підтверджено присутність хвороби лабораторними дослідженнями;
епізоотичне вогнище (неблагополучний пункт) - ферми, господарства, пасовища, мисливські угіддя, інші об’єкти, де є хворі на ЗВД тварини, крім того, до епізоотичного вогнища можуть входити тварини, для догляду за якими використовується спільне обладнання або інвентар, а також ті, що належать жителям одного населеного пункту;
забій - будь-який спосіб досягнення смерті тварини зі знекровленням;
знезараження - будь-яка обробка біоматеріалу та інших матеріалів, що становлять ризик розповсюдження збудника хвороби, яка здійснюється шляхом, що забезпечує його знищення, в тому числі промислова переробка;
зона захисту (буферна зона) - зона, яка встановлюється для захисту ветеринарного статусу тварин благополучної країни або зони, що ізолює її від тварин країни або зони з іншим ветеринарним статусом, шляхом застосування заходів, обумовлених епізоотологією даної хвороби, з метою недопущення занесення її збудника в благополучну країну або зону. До переліку заходів, серед іншого, входять вакцинація, контроль переміщень і посилення нагляду за хворобою;
зона спостереження (нагляду) - територія, що оточує межі зони захисту і встановлюється для здійснення на її території комплексу заходів зі збору, узагальнення та аналізу ветеринарно-санітарної інформації, у тому числі її розповсюдження для своєчасного вжиття належних заходів;
інкубаційний період - максимальний період між проникненням збудника в організм тварини і проявом перших клінічних ознак хвороби;
інфікування - проникнення в організм тварини збудника захворювання;
компетентний орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини;
окрема виробнича одиниця - окремо розміщений виробничий підрозділ з індивідуальним статусом стану безпечності, визначеним компетентним органом;
переносник інфекції - будь-яка хребетна або безхребетна тварина, комаха або інший живий переносник, що передає збудники інфекції від зараженої особи сприйнятливій особині, яка механічним або біологічним шляхом може передати і розповсюджувати збудника захворювання, а також корми для тварин або інші інфіковані об’єкти;
підтвердження зараження - оголошення уповноваженим (офіційним) лікарем ветеринарної медицини про захворювання, засноване на результатах лабораторних досліджень. Проте у разі епізоотії уповноважений (офіційний) лікар ветеринарної медицини також може підтвердити присутність захворювання на основі результатів епізоотичного розслідування;
первинний випадок ЗВД - будь-який випадок хвороби, виявлений вперше;
спалах - виникнення одного або більше випадків у епізоотичній одиниці;
стадо - група тварин (переважно одного виду, віку тощо), об'єднаних з певною господарською метою (для утримання, нагулу, відгодівлі тощо);
тварина - будь-яка свійська та/або дика тварина тих видів, що є чутливими до прямого зараження ЗВД, або будь-яка тварина, що ймовірно причетна до перенесення захворювання як носій інфекції;
умертвіння - будь-який спосіб досягнення смерті тварини;
уповноважений (офіційний) лікар ветеринарної медицини - лікар ветеринарної медицини, уповноважений компетентним органом здійснювати певні функції державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду.