Зміст матеріалів підрахунку запасів, що представляються на апробацію ДКЗ
Згідно з Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 N 865 ( 865-94-п ) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 N 1512 ( 1512-2000-п ), державна експертиза може проводитися також за матеріалами геолого-економічної оцінки початково оцінених ділянок надр та попередньо оцінених родовищ корисних копалин. Такі роботи виконуються з метою надання методичної допомоги виконавцям у проведенні подальших робіт або з метою апробації виявлених запасів підземних вод. Експертиза може завершуватись апробацією експлуатаційних запасів підземних вод, якщо доведено їх промислове значення та підготовленість до проведення подальших розвідувальних робіт.
Матеріали, що подаються на апробацію запасів, повинні дати можливість правильно визначити геологічну будову, гідрогеологічні умови, якість вод, установити ступінь вивченості, визначити масштаби можливого використання підземних вод, що оцінюються, дати рекомендації з раціональної методики подальшої розвідки родовища.
У матеріалах, що подаються на апробацію, які включають текстову частину, а також текстові, табличні й графічні додатки, мають міститися всі дані, необхідні для перевірки підрахунку запасів, обґрунтованості висновків авторів про досягнутий ступінь вивченості родовища і рекомендацій з його подальшого вивчення.
Оскільки апробовані запаси не призначаються для проектування і будівництва водозаборів, матеріали, що подаються на апробацію підрахунку запасів, варто дати в скороченому складі. Обсяг їхньої текстової частини не повинен перевищувати 100 машинописних сторінок; рекомендується широко застосовувати табличну й графічну форми подання інформації.
Текстова частина матеріалів підрахунку запасів повинна містити коротке обґрунтування вірогідності результатів виконаних робіт, оцінку повноти гідрогеологічної вивченості родовища, дослідних робіт, якості води, ступеня надійності розрахункових гідрогеологічних параметрів, обґрунтування прийнятої методики підрахунку запасів, а також аргументовані рекомендації з подальшого вивчення родовища. Під час складання текстової частини рекомендується в основному користуватися схемою, наведеною в п. 5.
Табличні додатки складаються за формами, які використовуються при остаточному підрахунку запасів. З метою скорочення обсягу цих додатків частина з них (відомість координат і висотних позначок, реєстри свердловин і каталоги джерел, таблиці хімічних і бактеріологічних аналізів, таблиці величин водовідбору на діючих водозаборах та інші вихідні фактичні дані) може бути подана на час розгляду звіту в одному примірнику, але в систематизованому й зручному для вивчення вигляді. До складу графічних додатків мають входити основні геологічні і гідрогеологічні карти, перетини, схеми й інші матеріали, перераховані в п. 5.18. Геолого-технічні розрізи свердловин, листи відкачок, графіки простежування рівня, паспорти водозаборів, графіки режиму підземних вод, карти, плани, перетини й графіки, що відбивають результати геофізичних, гідрологічних і інших спеціальних видів досліджень, а також інші вихідні графічні матеріали можуть бути подані в одному примірнику на час розгляду звіту.
Матеріали геолого-економічної оцінки родовищ питних і технічних підземних вод, що подаються на апробацію до ДКЗ, оформляються в порядку, передбаченому в розділі 6 цієї Інструкції. При малому обсязі текстових і графічних додатків їх можна помістити в одному томі з основним текстом.