Зміст матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ
мінеральних підземних вод, що подаються на апробацію ДКЗ
Згідно з Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 N 865 ( 865-94-п ) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.09.2000 N 1512 ( 1512-2000-п ), державна експертиза може проводитися також за матеріалами геолого-економічної оцінки початково оцінених ділянок надр та попередньо оцінених родовищ корисних копалин. Такі роботи виконуються з метою надання методичної допомоги виконавцям у проведенні подальших робіт або з метою апробації виявлених запасів мінеральних підземних вод. Експертиза може завершуватись апробацією експлуатаційних запасів мінеральних підземних вод у разі, якщо доведено їх промислове значення та підготовленість до проведення подальших розвідувальних робіт.
Матеріали, що подаються на апробацію запасів, повинні дати можливість правильно визначити геологічну будову, гідрогеологічні (геотермічні) умови, якість вод, установити ступінь вивченості, визначити економічну доцільність можливого використання мінеральних вод, що оцінюються, дати рекомендації з раціональної методики подальшої розвідки родовища.
У матеріалах, що подаються на апробацію, які включають текстову частину, а також текстові, табличні і графічні додатки, повинні міститися всі дані, необхідні для перевірки підрахунку запасів, обґрунтованості висновків авторів про досягнутий ступінь геолого-економічної вивченості родовища і рекомендацій з його подальшого вивчення.
Оскільки апробовані запаси не призначаються для проектування і будівництва водозаборів, матеріали, що подаються на апробацію підрахунку запасів, варто представити в скороченому вигляді. Обсяг їхньої текстової частини не повинен перевищувати 100 машинописних сторінок; рекомендується широко застосовувати табличну і графічну форми подання інформації.
Текстова частина матеріалів підрахунку запасів повинна містити коротке обґрунтування вірогідності результатів виконаних робіт, оцінку повноти гідрогеологічної вивченості родовища, дослідних робіт, якості води, ступеня надійності розрахункових гідрогеологічних параметрів, обґрунтування прийнятої методики підрахунку запасів, а також аргументовані рекомендації з подальшого вивчення родовища. При складанні текстової частини рекомендується в основному користатися схемою, наведеною в п. 5.
Табличні додатки складаються за формами, які використовуються при остаточному підрахунку запасів. З метою скорочення обсягу цих додатків частина з них (відомість координат і висотних позначок, реєстри свердловин і каталоги джерел, таблиці вивчення якості вод, величин водовідбору на діючих водозаборах і інші вихідні фактичні дані) може бути представлена на час розгляду матеріалів в одному примірнику, але в систематизованому й зручному для вивчення вигляді. До складу графічних додатків повинні входити основні геологічні і гідрогеологічні карти, перетини, схеми й інші матеріали, зазначені в п. 5.18. Геолого-технічні розрізи свердловин, листи відкачок, графіки простежування рівня, паспорти водозаборів, графіки режиму підземних вод, карти, плани, перетини і графіки, що відбивають результати геофізичних, гідрологічних і інших спеціальних видів досліджень, а також інші вихідні графічні матеріали, можуть бути представлені в одному примірнику на час розгляду звіту.
Матеріали геолого-економічної оцінки родовищ мінеральних підземних вод, що направляються на апробацію до ДКЗ, оформляються в порядку, передбаченому в розділі 6 цієї Інструкції. При малому обсязі текстових і графічних додатків їх можна помістити в одному томі з основним текстом.