{Пункт 7.1 розділу VII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 83/5 від 10.01.2019 }
7.2. Основними завданнями мистецтвознавчої експертизи є:
проведення атрибуції твору (встановлення автора твору, періоду створення роботи, приналежність до певної школи тощо);
визначення художнього рівня, історичного значення, культурної цінності та стану твору;
визначення оціночної або страхової вартості твору;
визначення відповідності продукції вимогам законодавства про захист суспільної моралі.
7.3. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
Чи є наданий на дослідження предмет оригіналом (авторською роботою), копією, виконаною від імені іншого автора, або копією, виконаною від імені автора?
Хто є автором наданого на дослідження твору мистецтва?
Чи підлягав даний твір мистецтва реставрації (який фрагмент тощо)?
Яку вартість має твір мистецтва, що досліджується?
Чи містяться на наданому носії інформації твори, що пропагують культ насильства та жорстокості?
Чи є наданий на дослідження твір автентичним?
Чи належить наданий на дослідження предмет до культурних цінностей, що мають художнє, історичне, етнографічне, наукове значення?
{Абзац восьмий пункту 7.3 розділу VII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 83/5 від 10.01.2019 }
Чи має інформація, що міститься на наданих на дослідження носіях інформації, порнографічний характер?
Чи належать надані на дослідження предмети до продукції порнографічного характеру?
Чи мають місце в наданому на дослідження творі (літературному, кінематографічному, театральному, видовищному) сцени порнографічного характеру?
Чи належить інформація, що міститься на наданих на дослідження носіях, до дитячої порнографії?
Чи містить наданий на дослідження об’єкт зображення комуністичної символіки?
{Пункт 7.3 розділу VII доповнено новим абзацом тринадцятим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 83/5 від 10.01.2019 }
Чи містить наданий на дослідження об’єкт зображення націонал-соціалістичної (нацистської) символіки?
{Пункт 7.3 розділу VII доповнено новим абзацом чотирнадцятим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 83/5 від 10.01.2019 }
Якщо перед експертом ставиться питання про вартість твору, у документі про призначення експертизи (залучення експерта) обов'язково зазначається період (час), станом на який необхідно вирішити поставлене питання.
{Розділ XIII виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 1414/5 від 13.05.2024 }
VIII. Військова експертиза
8.1. Основними завданнями військової експертизи є:
встановлення обставин застосування та дій військових формувань; встановлення обставин, що призвели до настання тяжких наслідків, загибелі людей (військовослужбовців, працівників Служби безпеки України, Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших представників міністерств і відомств, цивільного населення), втрати озброєння, військової техніки, об’єктів державної влади та інфраструктури, особистого майна громадян під час застосування військових формувань; встановлення відповідності дій (бездіяльності) посадових осіб вимогам керівних документів (покладених обов’язків).
8.2. Орієнтовний перелік питань, що вирішуються:
Чи мали (могли мати) негативні наслідки для обороноздатності держави та боєздатності Збройних Сил України рішення про ліквідацію (розформування, скорочення) окремих родів військ, з’єднань, військових частин та підрозділів?
Яким чином було організовано керівником (командиром, начальником) отримання інформації (її джерел) від міжвідомчих органів щодо обстановки у районі ведення бойових (спеціальних) дій?
На яких посадових осіб (командирів, начальників) було покладено підготовку підрозділів, що залучалися до виконання бойових завдань, та здійснення контролю за їх готовністю та відповідність їх покладання вимогам керівних документів?
Яким чином здійснювалося забезпечення бойових дій за видами забезпечення? Чи були складені плани забезпечення військ (сил) за видами забезпечення для угрупувань, що були задіяні до виконання поставленого завдання?
Яким чином здійснювалося забезпечення підрозділів, які були визначені для виконання бойових завдань?
Які нормативні (керівні) документи застосовувались при плануванні та організації бойових дій?
Чи відповідали вимогам нормативних (керівних) документів, а також обстановці бойові документи (плани) за видами забезпечення частин та підрозділів, які залучалися до виконання бойового завдання?
Чи перебувають виявлені порушення у причинно-наслідковому зв’язку з настанням тяжких наслідків, які призвели до загибелі військовослужбовців (працівників) та інших осіб, втрати озброєння та військової техніки? Якщо так, то які саме та чиїми діями (бездіяльністю) вони спричинені?
Які дії (бездіяльність) керівництва (командирів, начальників) призвели до потрапляння в оточення частин та підрозділів, які залучалися до виконання бойового завдання у районі ведення бойових дій?
Яким чином та ким саме (керівниками, командирами, начальниками) визначалася можлива загроза оточення частин та підрозділів, які залучалися до виконання бойового завдання у районі ведення бойових дій?
Які заходи вживалися з метою запобігання оточенню та виведенню з оточення частин та підрозділів, які були задіяні до виконання бойових завдань та потрапили в оточення?
Яким чином була організована взаємодія у районі ведення бойових дій між підрозділами Служби безпеки України, Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та іншими військовими формуваннями та державними органами влади?
Яким чином було організовано вихід (прорив, відхід) частин підрозділів з оточення, хто саме здійснював забезпечення виходу (прориву, відходу) зазначених частин та підрозділів?
Чи був виконаний передбачений нормативними актами порядок опрацювання, коригування та виконання бойових завдань?
Чи відповідають нанесені графічні зображення на робочих картах командирів усіх рівнів поставленим завданням з ведення бойових дій (виконання бойових завдань)?
Яким чином проводились фіксація участі у бойових діях (на усіх рівнях) та відображення щоденної звітності військових формувань перед керівництвом антитерористичної операції?
Чи відповідали фактичні дії відповідних посадових осіб оперативній обстановці, що склалась на момент виконання бойового завдання?
Дії (бездіяльність) яких посадових осіб, що здійснювали планування та проведення операції щодо розгрому незаконних збройних формувань (противника), перебувають у причинному зв’язку з настанням тяжких наслідків, що призвели до загибелі військовослужбовців (працівників) та інших осіб, втрати озброєння та військової техніки?
{Науково-методичні рекомендації доповнено новим розділом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1350/5 від 27.07.2015 }
IХ. Судово-ветеринарна експертиза
9.1. Об’єктами судово-ветеринарної експертизи є:
тварини живі (свійські, дикі, мисливські, зоопаркові (екзотичні));
трупи тварин (анатомічно-цілі, фрагментовані, скелетизовані);
сировина для ветеринарно-біологічної промисловості (ендокринна, ферментна, спеціальна, кишкова, шлункова);
корми тваринного походження, кормові добавки;
речові докази (послід, блювотні маси тварини тощо);
документи (матеріали досудових розслідувань і судових справ (протоколи розтину, акти епізоотичного обстеження господарства, журнал реєстрації і лікування хворих тварин, журнал видачі ветеринарних документів, декларація виробника, експлуатаційний дозвіл тощо)).
9.2. Основними завданнями судово-ветеринарної експертизи є:
оцінювання тяжкості спричинених пошкоджень, ступеня розладу здоров’я живих тварин, втрати їх продуктивності, оцінка своєчасності та повноти проведення лікувально-профілактичних, протиепізоотичних, санітарно-гігієнічних, карантинних заходів тощо;
встановлення насильницької смерті внаслідок вогнепальних пошкоджень, отруєння чи інших причин;
оцінювання своєчасності та повноти проведення заходів, передбачених чинним ветеринарним законодавством; комплексні ветеринарно-товарознавчі дослідження живих тварин;
вирішення питань у сфері технології тваринництва та ветеринарної медицини;
дослідження фактичних даних, що мали місце під час догляду, лікування, профілактичних заходів та вибракування тварин (своєчасність та адекватність надання ветеринарної допомоги тварині; відповідність дій фахівця вимогам ветеринарної медицини під час проведення лікувальних і профілактичних заходів);
встановлення відповідності ветеринарних документів чинному законодавству України.
9.3. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
Яка причина смерті тварини?
Який ступінь тяжкості спричинених ушкоджень тварини?
Який механізм утворення ушкоджень тварини?
Яка давність виникнення ушкоджень тварини, труп якої було досліджено?
Якими є ушкодження тварини, труп якої було досліджено, прижиттєвими чи посмертними?
Який причинно-наслідковий зв’язок між ушкодженнями і причиною смерті тварини, труп якої було досліджено?
Який час могла жити після отримання ушкоджень тварина, труп якої було досліджено?
Чи була здатна при житті після отримання травм самостійно переміщуватись тварина, труп якої було досліджено?
Які ускладнення здоров’я виникли від дії нанесених травм, чи спричинили вони страждання перед смертю тварини, труп якої було досліджено?
Від якої отрути настала смерть тварини?
Яким шляхом отруту введено в організм тварини (через рот, легені, неушкоджену шкіру чи ін’єкцією) та у якому вигляді (порошок, таблетки, рідина, розчин, газ)?
Яким способом отрута могла потрапити до організму тварини (з кормом, водою, як ліки або як протиотрута)?
Яка концентрація отрути в організмі тварини?
Як швидко настала смерть тварини після введення отрути?
Якщо отруту виявлено у трупному матеріалі, чи потрапила вона в тканини після смерті тварини?
Чи пов’язана причина смерті тварини з виявленими отрутами?
Чи є виявлена отрута в організмі тварини лікарським препаратом і чи пов’язана наявність отрути з наданням ветеринарної допомоги тварині?
Чи пов’язане отруєння тварини з прийомом корму і води?
Чи свідчить характер травм про наявність дії певних (фізичних, хімічних, біологічних тощо) чинників зовнішнього середовища?
Які прижиттєві захворювання або інші чинники могли спричинити настання смерті?
Перед судово-ветеринарною експертизою можуть ставитись й інші питання.
{Науково-методичні рекомендації доповнено розділом X згідно з Наказом Міністерства юстиції № 83/5 від 10.01.2019 }
Х. Гемологічна експертиза
10.1. Об’єктами гемологічної експертизи є дорогоцінне каміння, діаманти, дорогоцінне каміння органогенного походження, напівдорогоцінне каміння, декоративне каміння та вироби з нього, ювелірні вироби зі вставками каміння та сировина (алмазна, бурштинова тощо).
10.2. Основними завданнями експертизи дорогоцінного каміння є визначення:
класифікаційних характеристик каміння (виробів з каміння та вставок з каміння в ювелірних виробах);
якісних характеристик каміння, виробів з каміння та ювелірних виробів зі вставками з каміння;
походження каміння;
облагородження каміння;
країни походження для бурштину;
родовища декоративного каміння;
відповідності маркування каміння його дійсним товарним характеристикам;
відповідності маркування та пакування виробів з каміння нормативно-технічній документації;
відповідності якості виробів з каміння стандартам, технічним умовам.
10.3. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
Чи є каміння, зразки якого надано для дослідження, дорогоцінним, декоративним, природним, синтетичним чи імітацією? Якщо так,- яким саме?
Які якісні характеристики зразків каміння, наданого для дослідження?
Яким є походження зразків каміння, наданого для дослідження?
З якого родовища було видобуто декоративне каміння, надане для дослідження?
Яка країна походження бурштину, наданого для дослідження?
Чи піддавались зразки каміння, наданого для дослідження, облагородженню?
Яка вартість каміння, наданого для дослідження?
Чи відповідають маркувальні дані дійсним товарним характеристикам каміння?
Чи відповідає якість виробу з каміння вимогам стандартів, технічних умов за органолептичними показниками?
Умовою проведення експертизи є надання об’єктів дослідження (каміння, виробів з каміння, ювелірних виробів зі вставками з камінням).
Перед експертизою з дослідження дорогоцінного каміння можуть ставитись й інші завдання.
{Науково-методичні рекомендації доповнено розділом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 83/5 від 10.01.2019 }
XI. Історико-археологічна експертиза
11.1. Об’єктами судової історико-археологічної експертизи є земельні ділянки з матеріальними залишками існування людства у минулих епохах незалежно від стану їх збереженості (кургани, могильники, некрополі, городища, поселення, окремі поховання, житла, господарські споруди, їх залишки тощо; антропогенні нашарування та рухомі археологічні предмети, що виявлені у них) та облікова і дослідницька документація на історичні (що знаходяться під земною поверхнею) та/або археологічні об’єкти культурної спадщини.
11.2. Історико-археологічна експертиза включає два напрями: історико-археологічні дослідження земельних ділянок; дослідження облікової та дослідницької документації на пам’ятки археологічної та історичної спадщини.
11.3. Основними завданнями історико-археологічної експертизи земельних ділянок є: визначення наявності/відсутності об’єктів археологічної та історичної спадщини в межах земельної ділянки; визначення наявності/відсутності предмету охорони об’єкта археологічної спадщини у межах земельної ділянки; віднесення об’єкта археологічної спадщини до певної хронологічної групи, визначення його культурної цінності, що має історичне значення, рівня раритетності та схоронності, проведення атрибуції археологічних предметів і розрахунку витрат на роботи з археологічних досліджень пам’ятки (вирішується під час виявлення об’єктів археологічної спадщини в межах земельної ділянки та/або комплексного оціночно-будівельного, історико-археологічного та мистецтвознавчого дослідження при розрахунку вартості пам’ятки та/або встановленні розміру збитків, нанесених державі унаслідок руйнації, знищення або пошкодження об’єктів археологічної спадщини).
Історико-археологічною експертизою з дослідження земельних ділянок можуть вирішуватись й інші завдання, пов’язані з провадженням у справі, якщо для розв’язання цих завдань необхідні спеціальні знання у галузі археології та історії.
11.4. Основним завданням експертизи з дослідження облікової та дослідницької документації на об’єкти археологічної та історичної спадщини є: визначення наявності/відсутності у складі облікової документація на історичні (що знаходяться під земною поверхнею) та/або археологічні об’єкти культурної спадщини матеріалів про проведені наукові дослідження, фактичних даних про автентичність та предмет охорони; визначення наявності/відсутності у матеріалах про проведені наукові дослідження даних про те, що об’єкт археологічної спадщини у межах земельної ділянки досліджений на всій площі і по всій глибині культурного шару і при цьому виявлено/не виявлено об’єктів культурної спадщини, які підлягають консервації або музеєфікації на місці та подальшому використанню.
11.5. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
Чи наявний/відсутній об’єкт археологічної чи історичної спадщини у межах земельної ділянки?
Чи наявний/відсутній предмет охорони об’єкта археологічної спадщини у межах земельної ділянки?
Чи потребує об’єкт археологічної спадщини, що не виявлений в наземних обсягових формах і який знаходиться у межах земельної ділянки, дослідження на всій площі і по всій глибині культурного шару?
Чи досліджена пам’ятка археології, що не виявлена в наземних обсягових формах, на всій площі і по всій глибині культурного шару і при цьому не виявлено об’єктів культурної спадщини, які підлягають консервації або музеєфікації на місці та подальшому використанню?
Чи знищено, зруйновано або пошкоджено об’єкт історичної чи археологічної спадщини або його частину?
Чи втратив об’єкт археологічної спадщини предмет охорони у межах земельної ділянки?
Які межі виявленого або пошкодженого об’єкта археологічної чи історичної спадщини, до якої хронологічної групи він належить, які його коефіцієнти культурної цінності, історичного значення, рівня раритетності та схоронності?
Яка сума витрат на роботи з археологічних досліджень пам’ятки?
Яка атрибуція археологічних предметів, що виявлені під час земельних робіт або після/під час пошкодження чи руйнації об’єктів археологічної спадщини?
Чи містить облікова документація на історичні (що знаходяться під земною поверхнею) та/або археологічні об’єкти культурної спадщини матеріали про проведені наукові дослідження, фактичні дані про автентичність та наявність предмету охорони?
Чи наявні/відсутні у матеріалах про проведені наукові дослідження дані про те, що об’єкт археологічної спадщини у межах земельної ділянки досліджений на всій площі і по всій глибині культурного шару і при цьому не виявлено об’єктів культурної спадщини, які підлягають консервації або музеєфікації на місці та подальшому використанню?
Визначення меж пошкодження/руйнації хронологічної групи, культурної цінності, що має історичне значення, рівня раритетності, схоронності, проведення атрибуції археологічних предметів та сума витрат на роботи з археологічних досліджень об’єкта археологічної спадщини здійснюється під час комплексного оціночно-будівельного, історико-археологічного та мистецтвознавчого дослідження з метою встановлення вартості пам’ятки та/або розміру збитків, нанесених державі унаслідок руйнації, знищення або пошкодження об’єктів археологічної спадщини.
У документі про призначення історико-археологічної експертизи земельних ділянок органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), обов’язково зазначається про дозвіл або заборону на включення інформації про стан її виконання та результати звіту, який згідно із Законом України «Про охорону археологічної спадщини» передається до Інституту археології НАН України та Міністерства культури України.
{Науково-методичні рекомендації доповнено новим розділом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2770/5 від 05.08.2021 }
{Науково-методичні рекомендації в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1950/5 від 26.12.2012 }
Начальник
Управління експертного
забезпечення правосуддя
Л.М. Головченко