Під час підготовки та проведення спеціальних вибухотехнічних робіт, у тому числі участі спеціалістів-вибухотехніків НПУ в здійсненні експериментальних вибухів, експериментальних випробувань або експертних експериментів, слід дотримуватися таких заходів безпеки та рекомендацій щодо організації роботи:
1) у вибухотехнічних підрозділах Національної поліції України, окрім штатних вибухових матеріалів, можуть тимчасово зберігатися вилучені, добровільно здані або знайдені вибухові матеріали (до вирішення питання щодо подальшого проведення експертизи або знищення вилучених вибухонебезпечних об’єктів, а також таких, що надійшли на знищення, але не більше двох місяців);
2) кількість спеціалістів-вибухотехніків НПУ, що залучаються до проведення спеціальних вибухотехнічних робіт, у тому числі експериментальних вибухів, експериментальних випробувань або експертних експериментів визначає керівник (старший) вибухових робіт, ураховуючи обсяг робіт;
3) під час підготовки та проведення спеціальних вибухотехнічних робіт особи, у тому числі спеціалісти-вибухотехніки НПУ, які безпосередньо не задіяні до будь-якого етапу їх проведення, повинні перебувати на безпечній відстані або в укритті;
4) вимоги спеціаліста-вибухотехніка НПУ щодо безпечного поводження з вибуховими матеріалами під час здійснення експериментальних вибухів, експериментальних випробувань або експертних експериментів є обов’язковими до виконання для всіх учасників зазначених дій;
5) експериментальні вибухи, пов’язані з визначенням здатності вибухових матеріалів до вибуху, мають проводитися в спеціально пристосованих для цього місцях (вибухозахисних контейнерах закритого типу, на підривних майданчиках або полігонах) з обов’язковим залученням спеціалістів-вибухотехніків НПУ;
6) для визначення внутрішньої конструкції вибухового пристрою дозволяється проведення його рентгенографування. Рентгенографування має виконуватися з дотриманням заходів безпеки, що унеможливлює опромінення спеціалістів-вибухотехніків і оточуючих;
7) забороняється здійснення демонтажу вибухових пристроїв та їх складових частин за відсутності спеціального інструменту, устаткування, засобів індивідуального чи колективного захисту від вибуху;
8) забороняється здійснювати демонтаж частин та вузлів промислових і саморобних вибухових пристроїв, вилучення (від’єднання, переведення в «транспортне» положення) засобів ініціювання, якщо цього не передбачено конструкцією вибухового пристрою, правилами поводження з ним або якщо це може призвести до порушення заходів безпеки;
9) забороняється розбирання засобів ініціювання, а їх внутрішня будова та спорядження можуть визначатися за допомогою рентгенівського обладнання та реконструкції після їх знищення чи приведення в дію;
10) для проведення експериментальних вибухів, експериментальних випробувань та експертних експериментів використовується електричний спосіб підриву. У разі якщо конструкцією пристрою передбачено вогневий спосіб підриву, передання початкового імпульсу здійснюється за допомогою електрозапалювача. Якщо конструкцією вибухового пристрою передбачено механічний спосіб підриву, приведення в дію здійснюється дистанційним способом;
11) забороняється розміщувати вогнепровідний шнур або інші предмети в гільзах капсуль-детонаторів, що мають ознаки пошкоджень чи несправностей;
12) під час проведення експериментальних вибухів, експериментальних випробувань та експертних експериментів з боєприпасами, вибуховими пристроями, піротехнічними виробами незалежно від способу їх виготовлення приведення їх у дію здійснюється дистанційним способом з безпечної відстані з урахуванням потужності заряду вибухової речовини;
13) під час проведення експериментальних вибухів, експериментальних випробувань та експертних експериментів з вибуховими матеріалами, у конструкції яких є електронні або електромеханічні механізми приведення їх у дію (електронні й електромеханічні таймери, радіолінії управління тощо), механізм приєднання елементів живлення (механізм дистанційного переведення вибухового пристрою в бойове положення) має складатися з ланцюгів, довжина яких забезпечує безпечну відстань від пристрою та достатність електричного струму для роботи, з урахуванням потужності заряду вибухової речовини;
14) проведення експертних експериментів, експериментальних вибухів, експериментальних випробувань або знищення вибухових матеріалів обов’язково супроводжується фотозйомкою та відеозаписом.
Фотозйомка та відеозапис перед вибухом, а також у процесі вибуху (за потреби) здійснюються судовим експертом-вибухотехніком, який проводить експертизу за цими об’єктами, за умови забезпечення вибухобезпеки спеціалістами-вибухотехніками НПУ.
За потреби фотозйомку або відеозапис установленого та підготовленого до вибуху вибухового пристрою проводять спеціалісти-вибухотехніки НПУ;
15) для проведення експериментальних вибухів спеціаліст-вибухотехнік НПУ може використовувати штатні вибухові матеріали, якщо це не суперечить вимогам методики проведення експертизи та умовам проведення експериментального вибуху, визначених судовим експертом-вибухотехніком;
16) інструмент і частини приладів, які контактували з вибуховими речовинами, потрібно промивати ацетоном і водою та протирати марлевою серветкою, змоченою в спирті, безпосередньо після завершення контакту;
17) забороняється викидати залишки вибухових та піротехнічних речовин до централізованої каналізації;
18) після проведення експериментальних вибухів, експериментальних випробувань або експертних експериментів спеціалісти-вибухотехніки НПУ проводять оцінку рівня вибухонебезпеки залишків об’єкта. Рішення щодо подальшого поводження із залишками здійснюється відповідно до Розподілу вибухонебезпечності. Залишки після вибуху (крім надзвичайно небезпечних) забирає судовий експерт-вибухотехнік, який звертався з клопотанням щодо проведення експериментального вибуху, експериментального випробування або експертного експерименту. Спеціалісти-вибухотехніки НПУ складають Акт знищення, в якому обов’язково зазначаються результати знищення (знешкодження) об’єкта та стан його залишків.