Під час проведення вибухотехнічних експертиз слід дотримуватися таких заходів безпеки та рекомендацій щодо організації роботи:
1) виконання судової вибухотехнічної експертизи доручається судовим експертам-вибухотехнікам. Спеціалісти-вибухотехніки НПУ не можуть виступати судовими експертами;
2) кожен судовий експерт-вибухотехнік повинен пройти підготовку з надання домедичної допомоги і мати індивідуальну переносну аптечку для надання домедичної допомоги;
3) перед проведенням комплексної судової експертизи вибухових матеріалів судовий експерт-вибухотехнік детально інформує інших судових експертів про вибухонебезпечність конкретного об’єкта (об’єктів) дослідження, інформує щодо заходів безпеки під час поводження з ним (ними) та оптимального алгоритму дій із цим об’єктом (об’єктами) під час дослідження. Дослідження вибухових матеріалів судовими експертами проводиться в стаціонарній вибухотехнічній лабораторії за участю або в присутності судового експерта-вибухотехніка (крім проб вибухових речовин масою до 5 г);
4) під час з’ясування ініціатором лише питання щодо типу вибухової речовини (за експертною спеціальністю «Дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу») потрібно до призначення експертизи за участю спеціалістів-вибухотехніків НПУ відібрати пробу вибухової речовини (масою до 5 г) і надати її на дослідження;
5) під час проведення комплексних експертиз (за спеціальностями «Дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу» та «Дослідження вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху») у разі відкритого розміщення заряду в конструкції вибухового матеріалу (наявності відкритого доступу до заряду вибухової речовини) судовому експерту-вибухотехніку дозволяється самостійний відбір проби вибухової речовини для проведення її хімічного дослідження (у випадках, коли для цього не потрібно проводити демонтажу вибухонебезпечного предмета);
6) під час дослідження вибухонебезпечних об’єктів за будь-якими експертними спеціальностями (крім випадків дослідження проб вибухових речовин масою до 5 г) таке дослідження проводиться в лабораторному приміщенні лабораторії (відділу, сектору) вибухотехнічних та пожежотехнічних досліджень за участю судового експерта-вибухотехніка. Перед вилученням слідів рук, слідів біологічного походження, змивів з метою встановлення типу вибухової речовини тощо судовий експерт-вибухотехнік детально інформує інших судових експертів про вибухонебезпечність конкретного об’єкта (об’єктів) дослідження, інформує щодо заходів безпеки під час поводження з ним та оптимального алгоритму дій із цим об’єктом (об’єктами) під час дослідження. За потреби застосування в процесі дослідження великогабаритних лабораторних приладів дослідження вибухонебезпечного об’єкта може проводитися в приміщенні, де знаходиться цей прилад. Умови застосування приладу та його вплив на вибухонебезпечний об’єкт узгоджуються із судовим експертом-вибухотехніком. У процесі дослідження судовий експерт-вибухотехнік не повинен залишати в приміщенні інших судових експертів з вибухонебезпечним об’єктом дослідження. Після проведення всіх потрібних дій вибухонебезпечний об’єкт повертається на зберігання до кімнати (або сховища) для зберігання вибухонебезпечних об’єктів дослідження;
7) під час переміщення вибухонебезпечних об’єктів у процесі досліджень потрібно дотримуватися принципу мінімізації маршрутів переміщень таких об’єктів приміщеннями підрозділу Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України;
8) під час проведення судової експертизи вибухових матеріалів у приміщенні лабораторії має проводитися безперервна відеофіксація (з двох протилежних ракурсів) дій щодо поводження з вибуховими матеріалами;
9) вибухові пристрої та їх складові частини, що мають округлу (циліндричну, еліпсоїдну, конусну або кульову) геометричну форму, під час їх дослідження мають розміщуватися на спеціальних ложементах;
10) для визначення внутрішньої конструкції об’єктів дослідження також може проводитися рентгенографування. Рентгенографування має здійснюватися з дотриманням заходів безпеки з метою уникнення опромінювання судових експертів-вибухотехніків і оточуючих;
11) з метою недопущення небезпечного перегріву вибухових матеріалів підсвітлення під час фотозйомки потрібно здійснювати впродовж мінімально потрібної кількості часу та з урахуванням властивостей вибухових речовин.
У лабораторних умовах одночасна фотозйомка в одному кадрі зарядів вибухових речовин та засобів підриву забороняється;
12) інструмент, що безпосередньо контактує з вибухонебезпечними об’єктами, має бути виготовлено з іскробезпечних матеріалів або зі спеціальним покриттям, що не утворює іскор (бронза, латунь, хромоване або нікельоване покриття);
13) прилади та інструменти, які використовуються на робочому місці, мають розміщуватися відповідно до конкретних умов здійснення типових операцій з проведення вибухотехнічних досліджень, обслуговування та зручності евакуації працюючих під час аварійних ситуацій;
14) з метою забезпечення вибухобезпеки під час дослідження вибухонебезпечних об’єктів, на випадок непередбачуваних ситуацій у лабораторному приміщенні має бути переносний (або пересувний) вибухозахисний контейнер, який здатен витримати вибух потужністю до 0,2 кг у тротиловому еквіваленті;
15) якщо конструкція пристрою дозволяє, справність датчиків цілі та механізму приведення в дію вибухового пристрою визначається без засобу ініціювання та заряду вибухової речовини (якщо можливо здійснити демонтаж пристрою) шляхом під’єднання до схеми пристрою замість електродетонатора електровимірювального приладу, або електрозапалювача, або лампи розжарювання відповідних електричних параметрів;
16) механічний, тепловий, електричний (крім випадків вимірювання електричних характеристик), хімічний та інші впливи під час дослідження засобів підриву і засобів ініціювання забороняються;
17) забороняються подрібнення та висушування зарядів ініціюючих вибухових речовин, а також піддавання їх впливу хімічних речовин, які можуть призвести до вибуху заряду ініціюючої вибухової речовини;
18) вивідні дроти електродетонаторів і електрозапалювачів мають бути з’єднані між собою, а місце з’єднання - заізольоване. Дозволяється роз’єднання вивідних дротів електродетонаторів і електрозапалювачів (за умови їх розміщення у вибухозахисному контейнері закритого типу) на час дослідження їх електричних характеристик;
19) інструмент і частини приладів, які контактували з вибуховими речовинами під час проведення досліджень та експертних експериментів, потрібно промивати ацетоном і водою та протирати марлевою серветкою, змоченою спиртом, безпосередньо після завершення контакту;
20) забороняється викидати залишки вибухових та піротехнічних речовин до централізованої каналізації.