Кількість електроенергії, яка споживається на виробничі потреби, визначається показниками електричних лічильників активної енергії, які встановлені у споживачів.
У випадку тимчасової відсутності окремого обліку електроенергії, яка споживається на виробничі потреби та на комунально-побутові та інші невиробничі потреби сільгоспспоживачів, розрахунки проводяться в такому порядку: кількість електроенергії на виробничі потреби визначається у відсотках від загального споживання (з урахуванням установленої потужності виробничих струмоприймачів, можливої тривалості та режиму їх роботи) і фіксується в договорі між енергопостачальною організацією та споживачем.