Зберігання боєприпасів на складах:
1) боєприпаси мають зберігатися в окремих критих неопалюваних сховищах наземного, напівпідземного або підземного типів і обов’язково окремо від усіх видів матеріальних засобів;
2) усі боєприпаси, якими забезпечуються органи Держспецзв’язку, поділяються на бойові, холості та навчальні.
До бойових належать патрони до стрілецької зброї, ручні гранати та піротехнічні засоби (далі - ПТЗ), призначені для бойового використання.
До холостих належать боєприпаси, призначені для імітації бойової стрільби.
До навчальних боєприпасів належать боєприпаси, що не мають у своєму складі пороху, вибухових та інших бойових речовин або елементів (замість них ставляться імітатори) і призначені для навчання військовослужбовців прийомам заряджання, пуску та вивчення улаштування;
3) навчальні боєприпаси на складі повинні зберігатися окремо від бойових та холостих боєприпасів. Холості боєприпаси зберігаються в окремих штабелях за номенклатурами;
4) ПТЗ усіх видів (сигнальні та освітлювальні патрони, наземні сигнали, імітаційні патрони, електровибухові пакети, димові пакети та вироби з димового пороху тощо) зберігаються в окремих вогнестійких сховищах малої місткості. За відсутності таких сховищ дозволяється зазначені ПТЗ зберігати в погребах, викопаних у сухому ґрунті. Сховища або погрібки для ПТЗ і димового пороху повинні розташовуватись на відстані не менше ніж 50 м від ближніх сховищ. ПТЗ зберігаються обов’язково в герметичній укупорці та особливо ретельно оберігаються від вологості;
5) при зберіганні боєприпасів необхідно керуватися вимогами до спільного зберігання боєприпасів та вибухових речовин (додаток 28);
6) дозволяється зберігати ПТЗ не більше ніж 500 шт. та вибухових пакетів до 200 шт. разом з патронами до стрілецької зброї та ручними гранатами;
7) маса вибухової речовини в чистому вигляді, яку можна зберігати з іншими видами боєприпасів, не повинна перевищувати 200 кг;
8) електрозапальники, електродетонатори та капсуль-детонатори зберігати в одному сховищі з вибуховими речовинами в чистому вигляді та імітаційними патронами забороняється;
9) небезпечні в поводженні боєприпаси зберігаються окремо від інших та знищуються після затвердження акта на їх переведення до третьої категорії на підставі письмового дозволу (розпорядження) Голови Держспецзв`язку з дотриманням заходів безпеки;
10) боєприпаси при зберіганні необхідно розміщувати так, щоб можна було контролювати їх технічний стан, а також вести облік, приймання і видачу. Ящики з боєприпасами укладаються в штабелі так, щоб маркування було повернуто в бік проходу. Ящики з неповною кількістю пострілів, гранат зберігаються у верхньому ряду штабеля, з лицьового боку ящиків закріплюються ярлички розміром 148 х 105 мм із написом "Неповний ___ шт. Відповідальний за зберігання ___________". Усі дані засвідчуються підписом начальника складу. У кожний неповний ящик з боєприпасами, а також у ящики, де порушено або немає заводської ошиновки, закладається пакувальний аркуш, до якого вносяться відповідні записи, викладені в поясненні до нього;
11) висота штабелів із боєприпасами, враховуючи висоту піддона, не повинна перевищувати допустимої висоти для цього виду боєприпасів (додаток 29), а також допустимого навантаження на квадратний метр підлоги сховища;
12) штабелі з боєприпасами укладаються так, щоб вони були стійкими; при цьому штабелі висотою більше ніж 1,5 м можуть закріплюватися рейками на половині висоти або у двох місцях - на 1/3 і 2/3 висоти штабеля;
13) штабелі з боєприпасами у сховищі нумеруються. Номери виготовляються із цупкого картону та вивішуються на штабелях з боку проходів. Стелажні (штабельні) ярлики виставляються на видних місцях з боку проходів на одному рівні. Прибивати цвяхами штабельні номери та ярлики до ящиків з боєприпасами забороняється;
14) ПТЗ, патрони до стрілецької зброї та ручні гранати укладаються в штабелі за зразками, калібрами та дією, розподіляються за партіями, заводами-виробниками і роками виготовлення;
15) ручні гранати зберігаються без установлених запалів, вічко гранати повинно бути закрито холостою пробкою. Запали зберігаються в герметичній укупорці в ящиках разом із гранатами. Ящики з ручними гранатами повинні бути опломбовані (опечатані) з усіх боків. Зберігання ручних гранат і пострілів (за можливості) організовується окремо від інших видів боєприпасів (відгороджуються металевою сіткою або ґратами), двері закриваються на замок і опечатуються печаткою начальника складу;
16) зберігання непридатних пострілів, гранат, патронів в одному штабелі з придатними категорично забороняється. Такі боєприпаси зберігаються в окремих штабелях, на яких вивішуються таблички розміром 148 х 105 мм з написом "Заборонені" або "Непридатні";
17) боєприпаси зберігаються в штатній укупорці. Маркування на укупорці має бути чітким і відповідати даним на укладені в неї боєприпаси. Маркування на ящиках (цинках), яке витерлося, повинно відновлюватися;
18) герметична укупорка патронів до стрілецької зброї, запалів до ручних гранат, ПТЗ розкривається тільки за необхідності і тільки за відсутності цих видів боєприпасів у негерметичній укупорці;
19) патрони до стрілецької зброї, запали ручних гранат, у тому числі імітаційні, які знаходяться розсипом, повинні зберігатися в металевих шафах, що замикаються на замок і опечатуються начальником складу. Шафи оснащуються електрозвуковою сигналізацією з прихованим виведенням сигнальних пристроїв до начальника варти незалежно від загальної охоронної сигналізації складу. У цинки, банки з вказаними боєприпасами вкладаються ярлички із зазначенням кількості боєприпасів, дати їх перерахування та особистим підписом відповідальної особи;
20) стріляні гільзи зберігаються в окремому приміщенні складу озброєння (металевому контейнері, ящику). У разі приймання на склад стріляних гільз патронів стрілецької зброї проводиться уважна їх перевірка з метою недопущення наявності між ними бойових патронів;
21) начальник складу відповідає за правильне здання стріляних гільз у металобрухт.