Порядок списання зброї та утилізації боєприпасів:
1) перед знищенням зброю необхідно розібрати. Придатні деталі, вузли, прилади, які можуть бути використані для ремонту, знімаються і оприбутковуються за обліком органу Держспецзв’язку на підставі акта списання.
Непридатні дерев’яні деталі спалюються, а вироби зі шкіри, брезенту, льону, прогумованої тканини, гуми здаються на утильсировину. Якщо ці речі на утильсировину не приймаються, то вони використовуються на господарські потреби;
2) утилізація боєприпасів, що містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними", інших нормативно-правових актів;
3) у непридатної зброї деформують такі основні деталі:
у гвинтівок, карабінів, автоматів і кулеметів - стволи з дульної та середньої частини до складних вигинів; ствольні коробки - до пом’ятості з тріщинами;
у пістолетів і револьверів - стволи і рамки до складних вигинів з тріщинами;
в артилерійських і електромеханічних приладів - труби і механізми до пом’ятості;
у багнет-ножів, багнетів, ножів, шабель (після відокремлення арматури з кольорового металу, дерева і пластмаси) - леза і клинки ламаються на 2 - 3 частини, багнетові трубки деформуються до вигину;
4) організація робіт із деформації стрілецької зброї має забезпечувати збереження її від розкрадання, у тому числі й окремих деталей;
5) деформована стрілецька та холодна зброя до здавання її на переплавку зберігається на складі органу Держспецзв’язку в ящиках, опломбованих комісією.
Перед здаванням озброєння на переплавку (гільз у металобрухт) адміністрації заводу (організації) вручається посвідчення про вибухобезпеку та повідомляються відповідні підрозділи Служби безпеки України. Завантаження зброї в плавильні печі проводиться в присутності членів комісії органу Держспецзв’язку та представника заводу. Після плавлення на останньому аркуші акта знищення (реалізації) вказуються: посада, прізвище та ініціали представника заводу, підпис якого завіряється печаткою підприємства;
6) непридатні та заборонені до стрільби патрони до стрілецької зброї знищуються шляхом випалювання пороху, а сигнальні та освітлювальні патрони, вибухові пакети, вогнепровідний шнур - шляхом спалення.
Боєприпаси, що не розірвалися при падінні після пострілу, а ручні гранати - під час метання, знищуються шляхом підривання на місці їх падіння. Шляхом підривання знищуються також запали до ручних гранат.
Перелічені боєприпаси, небезпечні під час зберігання, транспортування і переведення у 3-ю категорію, знищуються в установленому порядку;
7) випалювання пороху з патронів і спалювання патронів проводиться на спеціально підготовлених майданчиках, розташованих на відстані не ближче ніж 2,5 км від складів, житлових та інших будівель, у металевій товстостінній бочці місткістю не менше ніж 200 л або в бункері;
8) майданчик розчищається в радіусі 25 м від сухих дерев, вітролому, чагарника, сухої трави та обкопується ровом завглибшки 0,25 м і завширшки 0,5 м. На відстані не менше ніж 150 м від місця знищення готуються 2-4 рівчаки для укриття особового складу і розміщення підривного майна, причому капсуль-детонатори та електродетонатори зберігаються в одному рівчаку, а заряди та вибухові речовини - в іншому. Підривне майно укривається брезентом. Привезені для підривання (спалення) боєприпаси складаються на відстані 200 м від місця знищення, звідки вони підвозяться або підносяться вручну на носилках.
Бункер або бочка мають бути забезпечені надійними кришками із завантажувальними вікнами. При знімних кришках дозволяється не робити завантажувальних отворів. У цьому випадку кришка бункера або бочка має надійно кріпитися до корпусу. Днище бочки або бункера повинно бути обладнаним вивантажувальним вікном.
Для нормального спалювання патронів і випалювання в них пороху у бокових стінках бункера або бочки мають бути отвори діаметром 6 мм через кожні 50 мм. Такі самі отвори робляться в дні бункера або бочки для стікання розплавленого свинцю. Бункер або бочка стійко встановлюються на підставках із цегли або каміння;
9) патрони залежно від калібру і виду завантажуються в бункер або бочку згідно з допустимою кількістю патронів для завантаження в бункер або бочку для знищення (додаток 37);
10) завантаження патронів до стрілецької зброї в бункер або бочку проводиться по жолобу із-за укриття (вогнетривкої стінки) під наглядом керівника робіт. Сигнальні та освітлювальні патрони завантажуються зв’язаними в пачки по 10-12 шт.
Патрони до стрілецької зброї перед завантаженням виймаються з обойм та звільняються від упаковки (паперових і картонних пачок).
На завантажені в бункер або бочку боєприпаси укладаються дрібні дрова або відходи паперу;
11) керівник робіт особисто запалює пальні матеріали електричним способом за допомогою електрозапалу і підривної машинки або вогневим способом за допомогою вогнепровідного шнура. Після запалення вогнепровідного шнура керівник укривається в безпечній зоні.
Категорично забороняється застосовувати для запалювання димний порох і бензин.
Розвантаження бункера або бочки від гільз і куль проводиться після повного припинення горіння, хлопків і повного охолодження бункера або бочки;
12) металобрухт (гільзи, оболонки та сердечники куль, свинець), що отриманий після випалювання пороху з патронів стрілецької зброї, очищається від попелу, розсортовується за видом металу, перевіряється на безпеку і повноту згоряння пороху, спрацювання капсулів;
13) дозволяється знищувати боєприпаси, що не розірвалися під час падіння після пострілу, метання, а також небезпечні під час зберігання та транспортування;
14) робота зі знищення боєприпасів належить до числа найбільш небезпечних. Керівниками таких робіт наказом начальника органу Держспецзв’язку призначаються досвідчені офіцери, які мають спеціальну підготовку, добре знають будову, правила поводження з боєприпасами і вміють особисто проводити підривання;
15) для підривання небезпечних під час зберігання та транспортування боєприпасів за дозволом начальника органу Держспецзв’язку обирається спеціальне місце, віддалене від житлових, виробничих і господарських будівель і споруд на відстань не менше ніж 2,5 км;
16) під час транспортування небезпечних у поводженні боєприпасів до місця підривання слід дотримуватися особливої обережності. Кабіна водія з боку кузова захищається екраном із мішків з піском.
Боєприпаси в кузові автомобіля (причепа) укладаються в один ряд на мотузкові мати або шар тирси чи піску завтовшки 4-6 см і перевозяться до пункту підривання тільки в супроводі офіцера.
Не дозволяється перевищувати швидкість руху завантаженого транспорту: по грунтових шляхах - 15 км/год; по шосейних - 30 км/год.
Особа, що супроводжує, та водій під час руху завантаженого транспорту повинні знаходитися в кабіні за захисним екраном і не мати при собі приладдя для паління;
17) на транспорті, що завантажений небезпечними в поводженні боєприпасами, категорично забороняється перевозити інші боєприпаси та майно (засоби підривання тощо);
18) під час проведення підривних робіт слід дотримуватися військової дисципліни. Усі розпорядження керівника робіт виконуються беззаперечно і негайно. Особи, що не знають правил виконання робіт або не виконують їх, негайно видаляються з пункту підривання;
19) після закінчення підривних робіт їх керівник має ретельно оглянути місце підривання боєприпасів. На місці підривання не повинні залишатися боєприпаси, які не розірвалися, та їх елементи;
20) про виконані підривні роботи у журнал обліку підривних робіт (додаток 38) вноситься запис. Крім того, на знищення боєприпасів складається акт із зазначенням номенклатури, кількості і виробничих даних боєприпасів, а також несправностей, через які вони були віднесені до числа небезпечних, номера документа на переведення їх у 3-ю категорію, кількості витрачених вибухових речовин і засобів підривання. В акті на знищення боєприпасів, що не розірвалися при падінні після пострілу, метання, зазначається тільки кількість вибухових речовин і засобів підривання, витрачених на їх підривання;
21) під час проведення робіт журнал має зберігатись на пункті підривання в керівника. Після закінчення робіт і оформлення всіх записів журнал разом з актами знищення боєприпасів і витрачених вибухових речовин та засобів підривання здається до органу забезпечення.
Директор
Департаменту логістики
Адміністрації Держспецзв’язку
полковник Держспецзв’язку
С.В. Аванесов