Командир військової частини має право направляти підпорядкованих йому військовослужбовців у позапланові відрядження без отримання дозволу командира вищого в порядку підпорядкування органу військового управління:
1) за викликом (з дозволу) Міністра внутрішніх справ України, його заступників та державного секретаря Міністерства внутрішніх справ України;
2) для вступу до вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів;
3) для супроводження (за потреби) після завершення лікування окремих військовослужбовців із закладів охорони здоров’я до військових частин або супроводження військовослужбовців, які пройшли медичний огляд, направлені до іншого військово-медичного закладу охорони здоров’я, у відпустку за станом здоров’я або до місця служби після виписки із закладу охорони здоров’я та потребують відповідно до постанови військово-лікарської комісії супроводу;
4) для супроводження військовослужбовців, звільнених з військової служби, до місця проживання, якщо вони потребують відповідно до постанови військово-лікарської комісії супроводу;
5) для участі в засіданнях судів чи прибуття за викликом органів досудового розслідування;
6) для участі в заходах міжнародного співробітництва (конференції, наради, семінари, навчання тощо) на запрошення, яке надійшло безпосередньо на адресу військової частини від органів державної влади, вищих навчальних закладів, військових формувань та правоохоронних органів;
7) в інших випадках, визначених наказами командувача Національної гвардії України.
Про направлення військовослужбовців у позапланові відрядження у випадках, зазначених у підпунктах 1-7 цього пункту, командир військової частини доповідає в установленому порядку вищому в порядку підпорядкування органу військового управління.