Начальник підрозділу Держспецзв’язку, якому стали відомі достовірні відомості про загибель (смерть) підпорядкованого йому військовослужбовця, у разі якщо сім’я (близькі родичі або інші близькі особи) проживає за місцем розташування підрозділу Держспецзв’язку, зобов’язаний:
у той самий день, особисто (за можливості в присутності лікаря чи психолога) сповістити їх про загибель (смерть) військовослужбовця;
передати членам сім’ї (близьким родичам або іншим близьким особам) загиблого (померлого) військовослужбовця сповіщення про смерть, за формою наведеною у додатку;
узгодити з родичами чи іншими близькими особами, які взяли на себе зобов’язання поховати загиблого (померлого) військовослужбовця, рішення щодо проведення військового поховального ритуалу загиблого (померлого) військовослужбовця. У разі відсутності родичів чи інших близьких осіб рішення про проведення військового поховального ритуалу приймається начальником підрозділу Держспецзв’язку;
поінформувати членів сім’ї, батьків та утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця щодо пільг, передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами;
роз’яснити порядок порушення клопотання про призначення пенсії (допомоги) сім’ї загиблого (померлого) військовослужбовця;
повідомити начальника гарнізону за місцем проведення поховання, а у разі проведення поховання у населеному пункті, який не входить до гарнізону,- відповідного керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки про загибель (смерть) військовослужбовця із зазначенням її причин, а також про прийняте родичами чи іншими близькими особами, які взяли на себе зобов’язання поховати загиблого (померлого) військовослужбовця, щодо проведення військового поховального ритуалу.