На розвіданому родовищі, що подається на державну експертизу і оцінку, треба мати топографічну основу, масштаб якої відповідав би його розмірам, геологічним особливостям і рельєфу поверхні. Топографічні карти родовищ (ділянок) глинистих порід слід складати у масштабах 1:500-1:5000. У разі великого за розмірами родовища і спокійного рельєфу поверхні топографічну основу можна складати у масштабі 1:10000. На топографічну основу належить виносити за даними інструментальної прив'язки всі розвідувальні та експлуатаційні виробки (свердловини, канави, шурфи, траншеї, кар'єри тощо), а також природні відслонення. На топографічних картах і планах належить показувати всі об'єкти та їхні охоронні зони, що можуть впливати на методику розвідки і підрахунок запасів, а також визначати можливість розробки родовища (водотоки, трубопроводи, газопроводи, електролінії, населені пункти тощо). Репери планової та висотної основ топографічних карт слід надійно закріпляти на місцевості.
Щодо району родовища необхідно мати геологічну карту масштабу 1:25000-1:200000 з відповідними розрізами і стратиграфічними колонками, які достатньо характеризують геологічну будову району та приуроченість родовища до відповідних геологічних структур, літолого-петрографічних комплексів порід, закономірності розміщення відомих у районі аналогічних родовищ.
Результати проведених у районі геофізичних досліджень слід використовувати під час складання геологічних карт і розрізів до них і показувати на планах інтерпретації геофізичних полів та аномалій у тому ж масштабі, що і масштаб геологічних карт.