Відповідно до прийнятої стадійності геологорозвідувальних робіт виділяються початкова, попередня і детальна геолого-економічні оцінки об'єктів геолого-розвідувальних робіт на вугілля.
Початкова геолого-економічна оцінка (далі - ГЕО-3) проводиться для обґрунтування доцільності фінансування пошуково-оцінювальних робіт на ділянках потенційних родовищ. Для проведення ГЕО-3 використовують виявлені перспективні ресурси та попередньо оцінені запаси вугілля, підраховані за матеріалами геолого-прогнозних та пошукових робіт. Низька достовірність геологічної інформації та економічних даних, що використовуються на стадії початкової геолого-економічної оцінки, не дозволяє розділити ресурси і запаси вугілля на балансові та позабалансові, і вони відносяться до таких, промислове значення яких не визначено. Матеріали ГЕО-3 подаються у формі техніко-економічних міркувань (далі - ТЕМ) щодо доцільності проведення подальших геологорозвідувальних робіт. Оцінка можливості промислового освоєння виявлених родовищ та параметри попередніх кондицій для підрахування запасів обґрунтовуються укрупненими техніко-економічними розрахунками за аналогією з відомими промисловими родовищами та на підставі технічного завдання суб'єкта, що фінансує проведення геологорозвідувальних робіт. Матеріали ТЕМ, включаючи підрахунок запасів і ресурсів вугілля, схвалюються суб'єктом, що фінансує проведення геологорозвідувальних робіт.
Попередня геолого-економічна оцінка (далі - ГЕО-2) проводиться для обґрунтування доцільності промислового освоєння родовищ (ділянок) вугілля та інвестування робіт із розвідки й підготовки їх до експлуатації. ГЕО-2 здійснюється за матеріалами пошуково-оцінювальних робіт на основі підрахунку попередньо розвіданих та розвіданих запасів корисних копалин і оформляється як техніко-економічна доповідь (далі - ТЕД) щодо доцільності подальшої розвідки, включаючи дослідно-промислове розроблення родовища. ТЕД включає обґрунтування тимчасових кондицій для підрахунку попередньо розвіданих запасів вугілля. Достовірність геологічної інформації та економічних досліджень достатні для розподілу запасів вугілля на балансові та позабалансові за рівнем їх промислового значення. Параметри тимчасових кондицій апробуються Державною комісією України по запасах корисних копалин або узгоджуються суб'єктом, що фінансує проведення геологорозвідувальних робіт (пункт 11 Положення про порядок державної експертизи ( 865-94-п ). Оцінка ефективності розробки родовища визначається за кінцевою товарною продукцією майбутнього гірничого підприємства. Техніко-економічні показники визначаються розрахунками або приймаються за аналогією із типовими родовищами.
Детальна геолого-економічна оцінка (далі - ГЕО-1) проводиться для визначення рівня економічної ефективності діяльності гірничодобувного підприємства (шахти, кар'єру), що створюється або реконструюється, і доцільності фінансування робіт з його проектування та будівництва. ГЕО-1 здійснюється на основі розвіданих запасів вугілля для 1 і 2 груп родовищ за складністю геологічної будови, для родовищ 3 і 4 груп за складністю геологічної будови допускається використання попередньо розвіданих запасів за умови, що кількість розвіданих запасів забезпечує діяльність гірничодобувного підприємства на період повернення капітальних вкладень у промислове освоєння родовища, і включає техніко-економічне обґрунтування (далі - ТЕО) постійних кондицій для їх підрахунку. Детальність техніко-економічних розрахунків і надійність фінансових показників ГЕО-1 повинні бути достатніми для прийняття рішення щодо фінансування подальших робіт без додаткових досліджень. За рівнем промислового значення запаси вугілля та супутніх корисних копалин і компонентів можуть бути розподілені на балансові, умовно балансові і позабалансові. Матеріали детальної геолого-економічної оцінки родовища подаються на затвердження до Державної комісії України по запасах корисних копалин. Позитивно оцінені Державною комісією України по запасах корисних копалин матеріали детальної геолого-економічної оцінки родовища є основним документом, що обґрунтовує доцільність фінансування будівництва гірничодобувного підприємства.