Відповідно до Класифікації запасів ( 432-97-п ) геологорозвідувальні роботи на вугілля належить проводити за такими напрямами:
геологічне вивчення виявлених вугільних пластів;
техніко-економічне вивчення умов їхньої експлуатації;
періодична геолого-економічна оцінка.
Геологічне вивчення слід спрямовувати на вивчення речовинного складу, кількості, якості й технологічних властивостей вугілля, геологічної будови, гідрогеологічних, гірничо-геологічних та інших умов залягання вугільних пластів з метою обґрунтування проектних рішень щодо способу і системи видобутку та схеми збагачення вугілля.
Техніко-економічне вивчення родовищ вугілля спрямовується на визначення із зростаючою детальністю гірничотехнічних, географо-економічних, соціально-економічних, економічних та інших умов промислового освоєння виявлених вугільних пластів, прийнятних способів і технологічних схем видобутку та переробки вугілля, а також умов реалізації товарної продукції гірничого виробництва.
Геолого-економічна оцінка родовища (ділянки) вугілля включає комплексний аналіз результатів геологічного та техніко-економічного вивчення запасів вугілля з метою оцінки їхнього промислового значення шляхом визначення із зростаючою детальністю техніко-економічних показників виробничого процесу та фінансових результатів реалізації товарної продукції.
Поточні геолого-економічні оцінки результатів геологорозвідувальних робіт належить проводити постійно. Постадійні (генеральні) геолого-економічні оцінки родовищ (ділянок) вугілля слід проводити для визначення доцільності проведення геологорозвідувальних робіт наступної стадії або залучення розвіданих запасів до експлуатації.