У кожному розвідувальному перетині вугільного пласта належить визначити його загальну і корисну потужності. До загальної потужності пласта слід включати потужності всіх вугільних пачок (шарів), а також потужності внутрішніх і зовнішніх прошарків пустих та вуглистих порід, що неминуче залучаються згідно з встановленими кондиціями до видобутку разом із вугіллям.
У разі якщо на родовищі (ділянці) є досвід підтримання слабкої нестійкої покрівлі (підошви) пласта за рахунок залишення верхньої (нижньої) вугільної або породної пачки і це обумовлено кондиціями при визначенні підрахункової потужності пласта, цю пачку із потужності пласта виключають. Відповідно відбудовується контур кондиційної потужності пласта і визначається його зольність.
До корисної потужності належить включати тільки суму потужностей усіх вугільних пачок.
Зольність вугільного пласта в кожному перетині належить розраховувати на його загальну потужність з урахуванням засмічення внутрішніми і зовнішніми породними прошарками, що залучаються до видобутку, а також власної "материнської " зольності вугільних пачок.
У той же час, поруч з включенням до підрахунку запасів 100% потужності внутрішніх і зовнішніх пачок вуглистих і пустих порід, що йдуть у видобуток, для визначення об'єму вугілля і підрахунку запасів слід використовувати тільки корисну потужність вугілля у перетині.