Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного…, п. 10.7

Чинна редакція від 25.10.2004 · Наказ набрав чинності 19.11.2004

Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ вугілля

Розвідка вугільних родовищ (ділянок) на глибину проводиться переважно свердловинами. Дані свердловин належить завіряти гірничими виробками. При технічній можливості і необхідності з гірничих виробок здійснюється буріння підземних розвідувальних свердловин.

При горизонтальному і близькому до нього заляганні вугільних пластів розвідувальні виробки розташовуються по квадратній чи прямокутній мережі. Крім того, створюються опорні (деталізаційні) профілі для уточнення закономірностей у зміні морфології пластів, зтоншення потужності, гіпсометрії і ступеня порушеності умов залягання.

При похилому, крутому і складноскладчастому заляганні порід розвідувальні виробки закладаються в профілях, орієнтованих навхрест простягання продуктивної товщі. Відстані між свердловинами в профілях, як правило, менші, ніж відстані між профілями, визначаються такими, щоб одержати перекритий розріз й одноваріантну ув'язку даних між суміжними виробками. Доцільно проводити згущення виробок на декількох опорних профілях як по падінню, так і по простяганню порід продуктивної товщі з відстанями між свердловинами, які забезпечують одержання надійних даних щодо закономірностей зміни потужності, будови і гіпсометрії вугільних пластів, характеру тектоніки і установлення положення й амплітуд розривних та складчастих порушень. Як правило, положення опорного профілю по простяганню суміщується з передбачуваною гіпсометричною позначкою положення відкатного штреку першого експлуатаційного горизонту шахти (розрізу).