Характер і обсяги досліджень якості вугілля належить визначати згідно з вимогами державних та міжнародних стандартів для різних напрямів можливого його використання. Класифікаційні показники слід визначати за всіма пластоперетинами. Зольність вугілля, масова частка сірки, вихід летких речовин і пластометричні показники для спікливого кам'яного вугілля, відбивна спроможність вітриніту в олії, вихід бітумів із бітумовміщуючого вугілля слід визначати за всіма пластоперетинами. Визначення цих показників слід проводити за рядовими секційними пробами, що відбираються відповідно до пункту 10.16. Середні значення зольності, масової частки сірки, виходу бітумів для пласта чи його частин (за площею) підлягають окремій відробці та визначаються розрахунковим шляхом.
Для визначення показників, середнє значення яких при розрахунках може бути істотно викривлене (вихід летких речовин в спікливому вугіллі, пластометричні показники), паралельно з секційним (пошаровим) опробуванням належить проводити аналізи об'єднаних проб, що компонуються для пласта (чи самостійної його частини) з рядових проб. Для об'єднаних проб доцільно проводити аналізи для визначення максимальної вологоємкості, відносного вмісту різновидів сірки в підвищено сірчистому вугіллі, виходу смол, гумінових кислот, елементарного та хімічного складу і властивостей золи й інших показників. Кількість визначень цих показників (щільність опробування) встановлюється з урахуванням ступеня їхньої мінливості, необхідності отримання достовірних даних середніх значень для кожного робочого пласта, межі коливання їхніх величин і виявлених закономірностей зміни на площі.
Вивчення якості вугілля у пластах некондиційної потужності проводиться за обмеженою кількістю проб і за скороченими програмами.
Для характеристики деяких показників якості вугілля можуть бути використані результати геофізичних досліджень у свердловинах за апробованими методами, а також аналізи проб, відібраних ґрунтоносами.