Склад і властивості вугілля належить вивчити з детальністю, що забезпечує точне встановлення його маркового складу, найбільш раціональні напрями його використання, оцінку промислового значення корисних компонентів, які вміщуються у вугіллі, а також токсичних елементів.
Для кожного перетину робочого пласта і його частини, що підлягає самостійній відробці, а також площі пласта у визначених межах блоків, горизонтів, крил і поля шахти в цілому визначаються марка і технологічна група вугілля, основні показники якості, нормовані стандартами, технічними умовами і кондиціями, а також вплив на них процесів окислення і вивітрювання. На площах, передбачених до першочергового відпрацьовування, виходи основних пластів під покривні відклади, межі зон їхнього фізичного і хімічного вивітрювання необхідно визначати деталізаціонними профілями при пологому заляганні з точністю до 50 м у площині пласта, а при похилому і крутому падінні - з точністю до 10 м по вертикалі. Відстань між розвідувальними виробками при визначенні положення меж різних марок (технологічних груп) в деталізаціонних профілях повинна складати не більш 300-500 м.
Середні (переважні) і екстремальні значення основних показників якості вугілля визначаються окремо для окислених і неокислених видів, кожної марки і технологічної групи вугілля.