У всіх розвідувальних виробках розкриті вугільні пласти належить опробувати. Опробування проводиться шляхом відбору секційних проб, що відбираються у гірничих виробках борозневим способом та із керна свердловин. Відбір диференційних проб і їхню обробку належить проводити роздільно для пачок вугілля і породних прошарків, що не включені в пачки вугілля. До породних прошарків відносяться всі породи, у тому числі вуглисті з зольністю вище встановленої кондиціями для підрахунку балансових запасів вугілля.
Відбір рядових секційних проб проводиться із вугільних пачок пласта породних і вуглистих прошарків, що виділяються макроскопічно. Мінімальна довжина інтервалів опробування при візуально неоднорідній будові приймається 0,02 м для пластів кам'яного вугілля і 0,2 м для бурого.
У разі візуально однорідного складу пластів, а також при порушеності структури керна, що не дозволяє виділити макроскопічно різні прошарки, опробування здійснюється рівномірними секціями. Довжина секцій опробування, у цьому випадку, як правило, не повинна перевищувати: у пластах середньої потужності 0,3-0,4 м, в потужніх пластах 0,5-0,7 м для умов підземної розробки і 1,3-1,5 м для умов відкритої розробки. На площах, де однорідність будови і відсутність некондиційних показників якості вугілля для окремих пачок (пласта в цілому) встановлені візуально і не очікуються за результатами попередніх робіт, розміри інтервалів опробування можуть бути збільшені до повної потужності, а на потужних пластах - до виїмочної, передбачуваної до розробки частини пластів (висоти уступів розрізу). При появі некондиційних за якістю прошарків вугілля довжину проб в крайових частинах пласта слід знизити до 0,2-0,3 м (для потужних пластів, що намічені до відпрацювування відкритим способом, - до 1,0-1,5 м). По тонких пластах відбирається 1 проба на повну потужність.