При бурінні свердловин по вугільних пластах і породах, що їх уміщують, належить забезпечити максимальний (80%) вихід керна з непорушеною структурою. Показність отриманого керна для визначення потужності, структури і якості вугілля, а також властивостей порід покрівлі і підошви пласта слід довести матеріалами співставлення з результатами вимірів і опробування в гірничих виробках, дослідженнями керна, отриманого із перетинів даного пласта із найбільш високим виходом керна, результатами геофізичних досліджень, прострілів та інших методів. Оцінка виходу керна при його непорушеній структурі (стовпчик) проводиться лінійним виміром, при вилученні керна у подрібненому вигляді - об'ємним методом або зважуванням.