Відповідно до прийнятої стадійності геологорозвідувальних робіт виділяються початкова, попередня і детальна геолого-економічні оцінки об'єктів геологорозвідувальних робіт на торф.
Початкова геолого-економічна оцінка (далі - ГЕО-3) проводиться для обґрунтування доцільності фінансування пошуково-оцінювальних робіт на ділянках потенційних торфових родовищ. Для проведення ГЕО-3 використовують виявлені ресурси і запаси торфу, підраховані і кількісно оцінені за матеріалами геолого-прогнозних та пошукових робіт. Якщо достовірність геологічної інформації та економічних даних, що використовуються на стадії початкової геолого-економічної оцінки, не дозволяє розділити ресурси і запаси торфу на балансові та позабалансові, то вони відносяться до таких, промислове значення яких не визначено. Матеріали ГЕО-3 подаються у формі техніко-економічних міркувань (далі - ТЕМ) щодо доцільності проведення подальших геологорозвідувальних робіт. Оцінка можливого промислового освоєння виявлених торфових родовищ та параметри попередніх кондицій для підрахунку запасів торфу обґрунтовуються укрупненими техніко-економічними розрахунками за аналогією з відомими промисловими торфовими родовищами та на підставі технічного завдання замовника геологорозвідувальних робіт.
Попередня геолого-економічна оцінка (далі - ГЕО-2) проводиться для обґрунтування доцільності промислового освоєння торфових родовищ (покладів) та фінансування робіт для розвідки і підготовки їх до експлуатації. ГЕО-2 здійснюється на основі підрахунку попередньо розвіданих та розвіданих запасів і оформляється як техніко-економічна доповідь (далі - ТЕД) щодо доцільності подальшої розвідки, включаючи дослідно-промислову розробку родовища. ТЕД уключає обґрунтування тимчасових кондицій для підрахунку попередньо розвіданих запасів торфу. Достовірність геологічної інформації та економічних досліджень достатня для розподілу запасів торфу на балансові та позабалансові за рівнем їх промислового значення. Параметри тимчасових кондицій апробуються Державною комісією України по запасах корисних копалин. Оцінка ефективності розробки родовища визначається за кінцевою товарною продукцією майбутнього торфодобувного підприємства. Техніко-економічні показники визначаються розрахунками або приймаються за аналогією.
Детальна геолого-економічна оцінка (далі - ГЕО-1) проводиться для визначення рівня економічної ефективності діяльності торфодобувного підприємства, що створюється або реконструюється, і доцільності фінансування робіт для його проектування та будівництва. ГЕО-1 здійснюється на основі розвіданих і, частково, попередньо розвіданих запасів торфу та включає техніко-економічне обґрунтування (далі - ТЕО) постійних кондицій для їх підрахунку. Детальність техніко-економічних розрахунків і надійність фінансових показників ГЕО-1 повинні бути достатніми для прийняття рішення щодо фінансування будівництва підприємства без додаткових досліджень. За рівнем промислового значення запаси торфу можуть бути розподілені на балансові, умовно балансові і позабалансові. Матеріали детальної геолого-економічної оцінки торфового родовища подаються на затвердження до Державної комісії України по запасах корисних копалин. Позитивно оцінені Державною комісією України по запасах корисних копалин матеріали детальної геолого-економічної оцінки родовища є основним документом, що обґрунтовує доцільність фінансування робіт з опрацювання проектів будівництва торфодобувного підприємства.