ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТОРФ
У технічних вимогах до торфу як до сировини для різних виробництв у якості показників, що визначають його придатність, приймають загальнотехнічні властивості (ступінь розкладу, зольність, ботанічний склад, волога, кислотність та теплота згорання), вміст окремих компонентів хімічного складу (бітумів, гумінових кислот, редуцируючих речовин), хімічний склад золи (вміст оксидів кальцію, заліза, алюмінію, сірки), ємність поглинання, водопоглинанність, насипну щільність.
Для палива використовується торф із зольністю до 35%, а як добрива у сільському господарстві, - якщо зола вміщує корисні компоненти і має більшу зольність. Залежно від напряму використання гранична зольність торфової сировини приймається: 5-15% - для хімічного використання і термічної переробки, 15-23% - для паливних брикетів, 23-35% - для палива, 35% і більше - для виготовлення органічних добрив.
Торф малого ступеня розкладу застосовується для виробництва підстилочних, пакувальних, ізоляційних матеріалів та як сировина для гідролізного виробництва, верхня межа ступеня розкладу - від 10 до 20 і навіть 25%. Для цих видів використання ступінь розкладу приймається у залежності від виду продукції і напряму її застосування.
Торф високого ступеня розкладу може застосовуватися для хімічної переробки. Нижня межа ступеня розкладу торфу для цього виду використання приймається 30-35%.
У кожному конкретному випадку якість торфової сировини, що розвідується, оцінюється згідно з вимогами діючих ДСТУ, ТУ та вимогами технічного завдання замовника відповідно до напряму їх використання та встановлюється показниками постійних кондицій при затвердженні запасів Державною комісією України по запасах корисних копалин.
При геологічному вивченні торфових родовищ для оцінки якості торфової сировини слід користуватися чинними державними стандартами.