У ливарному виробництві піски використовуються як формувальні в основному компоненті сумішей, що застосовуються для виготовлення ливарних форм і стержнів. Як правило, це кварцові піски чисті або з глинистим матеріалом. До формувальних пісків промисловістю пред'являються найбільш жорсткі вимоги в порівнянні з іншими пісками.
Вимоги до природних і збагачених пісків регламентуються ГОСТ 2138, згідно з якими формувальні піски повинні бути вогнетривкими, з високою газопровідністю, не вміщувати шкідливих домішок.
За співвідношенням класу, групи і категорії формувальних пісків визначається їх марка. Чинним стандартом установлено 75 марок формувальних пісків. Крім зернового і мінерального складу, стандартом нормується для кварцових і пісних пісків - газопроникність, а для напівжирних, жирних і дуже жирних пісків - межа міцності при стиску в вологому стані.
Для стального і чавунного литва використовуються кварцові крупно-, середньозернисті піски з вмістом SiO не менше 90%, 2
оксидів заліза - не більше 1,5%, оксидів лужних і лужноземельних металів - не більше 2,0% і глинистих мінералів - не більше 2,0%. При виробництві форм для мідного, алюмінієвого і магнієвого литва використовуються дрібнозернисті глинисті піски. Для тонкого різнобарвного литва необхідно використовувати тонкозернисті глинисті піски.
Для виготовлення стержнів застосовуються найбільш якісні формувальні піски.
Методи випробувань формувальних пісків регламентуються ГОСТ 2189.
Формувальні суміші повинні мати достатню механічну міцність на стиск. Для цього до формувальних сумішей додають глину, бентоніт, рідке скло або ж використовують глинисті піски. Вимогами ГОСТ 2138 для напівжирних і жирних пісків регламентується межа міцності на стиск у природному стані.