Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного…, п. 7.4

Чинна редакція від 19.03.2007 · Наказ набрав чинності 19.05.2007

Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ п'єзооптичного кварцу

Пошуково-оцінювальні роботи проводяться на ділянках потенційних родовищ або на окремих покладах кварцової сировини, що рекомендовані для подальших геологорозвідувальних робіт на основі ГЕО-3. Пошуково-оцінювальні роботи здійснюються шляхом детального геолого-структурного картування перспективної ділянки надр, спеціалізованого на конкретний геолого-промисловий тип родовищ п'єзокварцу.

Методика пошуково-оцінювальних робіт є одним із стандартів підприємства, що проводить геологорозвідувальні та видобувні роботи на п'єзооптичний кварц.

Геолого-структурне картування проводиться по площі і на глибину шляхом ущільнення мережі пошукових свердловин до розмірів комірки у 40х50 м (на розсипах - до 6х6 м) із свердловиною у центрі комірки (діагональна виробка). При цьому основні кришталеносні пегматитові чи гідротермальні кварцові жили мають бути охарактеризовані 2-3 перетинами на глибинах до 100 м та одним перетином на глибинах до 200 м. Результати вивчення керна бурових свердловин мають бути завірені проходкою поодиноких гірничих виробок та відібраними з них валовими пробами п'єзооптичної сировини. Ув'язка продуктивних покладів у міжсвердловинному просторі має бути підтверджена інтерпретацією повного комплексу геофізичних досліджень.

Оцінка геофізичних аномалій пегматитів та тіл пегматитів на родовищі, що розробляється, проводиться свердловинами у кількості, достатній для оцінки перспективності цих аномалій та тіл. Обсяги кварцової сировини, її якість і технологічні характеристики, вихід п'єзооптичної сировини для цих пегматитів мають бути визначені на основі статистичних даних уже відпрацьованих пегматитів родовища.

Гірничо-геологічні, гідрогеологічні та інші умови залягання покладів кварцової сировини вивчаються з детальністю, яка дає змогу якісно й кількісно обґрунтувати попередні проектні рішення щодо розкриття й проведення промислової розробки родовища або його частини. Більш повно вони вивчаються у блоках деталізації, що створюються на ділянках з найбільш представницьким проявленням кварцової сировини, розташованих у найбільш сприятливих для розробки гірничо-геологічних умовах. Кварцова сировина, отримана з проб гірничих виробок, після геологічної документації підлягає детальній первинній і технологічній обробці.

На пошуково-оцінювальній стадії робіт належить визначити геологічні границі родовища в межах ліцензійної ділянки, геолого-структурну приуроченість мінералізованих покладів і зон, умови залягання, форму і будову продуктивних покладів, якість сировини і можливі напрями її використання.

За результатами пошуково-оцінювальних робіт складається попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО-2) промислового значення попередньо розвіданих запасів кварцової сировини - п'єзооптичного, ювелірно-виробного й колекційного матеріалу. Вона оформляється як техніко-економічна доповідь (ТЕД) щодо доцільності подальшої розвідки з дослідно-промисловою розробкою окремих частин або покладів родовища.

ТЕД включає обґрунтування тимчасових кондицій для підрахунку попередньо оцінених запасів кварцової сировини.

Техніко-економічні показники тимчасових кондицій визначаються розрахунковим шляхом або приймаються за даними промислового освоєння інших родовищ. Параметри кондицій та підрахунок запасів сировини апробуються ДКЗ України або замовником геологорозвідувальних робіт.

У табл. 2 наведені фактичні дані про щільність мережі розвідувальних виробок при пошуках і оцінці покладів п'єзооптичного кварцу в залежності від геолого-промислового типу родовища. Наведені в таблиці параметри мережі розвідувальних виробок є лише рекомендаційними.

Таблиця 2