Пошукові роботи проводяться з метою виявлення родовищ п'єзооптичного кварцу в межах відомих сприятливих геологічних структур, інтрузивних комплексів, площ розповсюдження тектонічних порушень з прямими ознаками кварцової мінералізації, виділених попередніми геолого-знімальними й геолого-прогнозними роботами. Геологічні дослідження необхідно проводити також на супутні корисні копалини.
Основним методом пошукових робіт є геолого-структурне картування із застосуванням геологічних, геофізичних, мінералого-геохімічних та інших досліджень. Масштаб пошукових робіт і щільність мережі пошукових спостережень, мінімально необхідна кількість точок опробування визначаються геолого-промисловим типом родовища, його очікуваними розмірами, і масштаб може змінюватись від 1:10000 до 1:2000, а в межах відомих родовищ для окремих ділянок, полів або горизонтів - до 1:1000.
Пошуки виконуються шляхом проведення геологічних маршрутів, буріння свердловин, проходки поверхневих гірничих виробок, застосування площинних, свердловинних та міжсвердловинних геофізичних методів, опробування та аналітичних робіт.
Пошуки камерних пегматитів та кришталевмісних кварцових жил у незмінених гірських породах на глибину до 100 м у крайових і до 200 м у центральних частинах родовищ проводяться поодинокими профілями з трьох ліній (потрійні профілі). Відстань між потрійними профілями обумовлюється конкретними геологічними умовами, але не може перевищувати 1000 м, між окремими лініями в профілях - 50 м, між свердловинами у лініях - 40 м. Свердловини і міжсвердловинний простір вивчаються комплексом геофізичних методів, основними з яких є гамма-каротаж, радіопросвічування й п'єзометод. Геофізичні аномалії та виявлені свердловинами прояви пегматитів, кварцових жил перевіряються кущами свердловин колонкового буріння.
Пошуки елювіально-делювіальних розсипів п'єзооптичної сировини виконуються поодинокими профілями в одну лінію (одинарні профілі). Відстань між профілями звичайно не перевищує 250 м, а між свердловинами у профілях - 20 м. Свердловини та міжсвердловинний простір вивчаються тим самим комплексом геофізичних робіт, що використовується для пошуків камерних пегматитів. Виявлені геофізичні аномалії та кварцові прояви деталізуються кущами свердловин у кількості 1-4 шт.
Результати бурових робіт завіряються поодинокими гірничими виробками.
На ділянках з установленими проявами п'єзооптичного кварцу та непрямими ознаками можливої наявності покладів п'єзооптичного кварцу (прояви сірого, димчастого кварцу, вміщувальних порід камерних пегматитів, супутніх мінералів) проводяться деталізаційні роботи шляхом ущільнення мережі пошукових виробок, розкриття геофізичних аномалій. Кількість та вид деталізаційних виробок, місця їх розташування визначаються у кожному випадку окремо.
Виявлені перспективні ділянки з проявами п'єзооптичного кварцу можуть залучатися до проведення наступного етапу геологорозвідувального процесу (пошуково-оцінювальних робіт) раніше від завершення терміну пошукових робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією.
За результатами робіт пошукової стадії слід проводити кількісну оцінку перспективних ресурсів п'єзооптичного кварцу в межах виявлених перспективних ділянок. Перспективні ресурси враховують можливість приросту попередньо розвіданих запасів кварцу за рахунок розвідки відомих та відкриття нових покладів, існування яких обґрунтовується наявністю прямих та непрямих пошукових ознак.
Перспективні ресурси є основою для геолого-економічної оцінки доцільності проведення пошуково-оцінювальних робіт. Кількісна оцінка перспективних ресурсів здійснюється за результатами визначення площ можливого розповсюдження покладів кварцу, підтверджених свердловинами, гірничими виробками, геофізичними аномаліями, та за результатами визначення їхньої можливої продуктивності. Для визначення загальної кількості та сортового складу перспективних ресурсів кварцової сировини слід використовувати параметри з продуктивності кришталевмісних об'єктів, що отримані при розробці промислових родовищ даного геолого-промислового типу, або параметри підрахунку запасів кварцової сировини детально вивчених родовищ.
На підставі даних пошукових робіт здійснюється початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО-3) перспективних ділянок, опрацьовуються техніко-економічні міркування (ТЕМ) щодо доцільності проведення пошуково-оцінювальних робіт на ділянках потенційних родовищ. Для проведення ГЕО-3 використовуються виявлені перспективні ресурси кварцової сировини, кількісно оцінені за матеріалами геолого-прогнозних та пошукових робіт. Доцільність промислового освоєння виявлених і передбачуваних родовищ, параметри кондицій для підрахунку запасів та оцінки ресурсів обґрунтовуються укрупненими техніко-економічними розрахунками на підставі доведеної аналогії з відомими промисловими родовищами або технічного завдання замовника геологорозвідувальних робіт. Попередні кондиції та перспективні ресурси розглядаються та схвалюються замовником (інвестором) пошукових робіт.