Підрахунок запасів і оцінка ресурсів проводиться в надрах відповідно до вимог Класифікації ( 432-97-п ).
Запаси кристалосировини визначаються в тоннах, жильного кварцу - у тисячах тонн з визначенням середнього відсотка виходу кондиційної продукції.
Окремому підрахунку підлягають запаси чи ресурси:
а) кварцової сировини (кристали кварцу, їхні уламки або галька) - у тоннах;
б) складових кварцової сировини за сортами:
- п'єзокварц - у кілограмах моноблоків;
- кварц оптичний - у кілограмах моноблоків;
- кварц гранувальний - у кілограмах;
- гірський кришталь (кварц для плавки прозорого кварцового скла) - у кілограмах;
- кварц для скловаріння - у кілограмах;
в) супутніх мінералів (топаз, берил та інші) - у кілограмах;
г) колекційної сировини - у кілограмах;
ґ) виробної сировини (графічний пегматит, смугастий кварц та інші) - у кілограмах.
Підрахунок запасів проводиться окремо щодо кожного продуктивного пегматитового покладу, кварцової жили або елювіального розсипу. Загальні запаси родовищ і їхніх частин вираховуються як сума запасів усіх покладів.
До групи продуктивних належать пегматити, кварцові жили або розсипи, які вміщують кварцову сировину (кристали кварцу, їхні уламки або гальку), що відповідає вимогам стандартів і технічних умов на сировину, придатну для виготовлення промислової продукції.
Запаси категорії С на родовищах п'єзооптичного кварцу 1
підраховуються у продуктивних покладах або їхніх ділянках, розвіданих на двох і більше горизонтах (уключаючи денну поверхню) або в двох і більше вертикальних профілях гірничими виробками, що розкривають поклад на повну потужність. При цьому відстань між горизонтами або профілями та між гірничими виробками в них не може перевищувати обґрунтованої для категорії С . Ширина зони 1
екстраполяції для запасів категорії С у кожному випадку має бути 1
обґрунтована фактичними матеріалами. Не допускається екстраполяція в бік розривних порушень, виклинювання і розщеплення продуктивних покладів, погіршення якості мінеральної сировини, а також у бік ускладнення гірничо-геологічних умов розробки.
Для запасів категорії С за даними гірничих виробок і 1
свердловин мають бути визначеними розміри, морфологія, загальні закономірності внутрішньої будови, умови залягання, середні значення і межі змінення потужності продуктивних покладів. Для запасів жильного кварцу належить визначити його технологічні типи і їх кількісні співвідношення, а якість кварцу слід визначити за даними опробування гірничих виробок і свердловин. Для запасів п'єзооптичного кварцу за даними дослідно-промислової розробки належить визначити вміст або вихід кристалосировини, а також вихід і сортність кондиційної продукції.
Запаси категорії С на родовищах п'єзооптичного кварцу 2
підраховуються в контурі розвідувальних свердловин, що розкрили пошукові ознаки наявності кристалосировини, тісний зв'язок яких з промисловою мінералізацією підтверджено одиночними гірничими виробками, а також у зоні геологічно обґрунтованої екстраполяції від контуру запасів категорії С за умови підтвердження окремими 1
свердловинами продовження продуктивних кришталеносних порід. При цьому ширину зони екстраполяції слід приймати не більше від прийнятої для категорії С відстані між виробками. 2
Розміри, форма й умови залягання продуктивних покладів запасів категорії С визначаються за даними гірничих виробок і 2
свердловин, а також за аналогією з більш розвіданими ділянками цих покладів. Вихід і сортність кристалосировини визначаються за даними дослідно-промислової розробки або за результатами валового опробування гірничих виробок. Вихід і сортність моноблоків п'єзокварцу приймаються рівними установленим для категорії С , а в 1
разі їх відсутності визначаються за результатами розбірки невеликої кількості кристалосировини, відібраної з однієї-двох гірничих виробок. Підрахунок запасів за категорією С у 2
невідпрацьованій частині покладу проводиться методом геологічних блоків з використанням як підрахункові параметри даних видобутку кварцової сировини у відпрацьованій частині покладу і результатів її сортування.
Під час підрахування запасів належить ураховувати інформацію, що отримана від усіх застосованих методів досліджень: вивчення керна свердловин, відслонень, гірничих виробок, результатів геофізичних досліджень свердловин і міжсвердловинного простору, а для пегматитів, що залягають у гранітах, використовуються також результати лабораторних досліджень наявності бітумінозної речовини в польових шпатах методом ЕПР.
За умови відповідного обґрунтування допускається застосування геолого-статистичних методів підрахунку запасів: методу геологічної аналогії і статистико-кореляційного.
Статистико-кореляційний метод заснований на кореляційній залежності між обсягами кварцової сировини у покладі та головною його геологічною ознакою, якою частіш за все є його об'єм.
Метод геологічної аналогії полягає в обчисленні середніх обсягів кварцової сировини та її складових за результатами повного відпрацювання покладів родовища і розповсюдження їх величин та співвідношень на всі поклади аналогічної геологічної будови, що виявлені й оцінені при проведенні пошукових та пошуково-оцінювальних робіт.
Так, для підрахунків запасів п'єзооптичного кварцу в заноришевих пегматитах Волинського родовища і їхніх елювіальних розсипах використовуються встановлені середні обсяги кварцової сировини, відсотки виходу з неї складових за напрямками використання та відсотки виходу із складових товарної продукції за сортами. Спочатку здійснюється ідентифікація виявленого покладу з покладом, для якого за даними відпрацювання родовища статистично встановлені середні обсяги кварцової сировини, а потім приймаються запаси кристалосировини у кількості і співвідношеннях, притаманних відпрацьованому покладу.