Поклади вивчаються з детальністю, що дає змогу визначити умови їхнього залягання, форму, розміри, склад відкладів, їхню змінюваність, характер розподілу кварцової сировини. Особливу увагу необхідно приділяти визначенню та картуванню природних факторів, що контролюють розміщення скупчень кварцової сировини та геологічних передумов її локалізації.
Обґрунтовуються геологічні границі покладу й пошукові критерії, що визначають місцезнаходження ділянок, на яких проведена оцінка перспективних ресурсів, та дані про необхідність подальшого вивчення, у тому числі й шляхом дослідно-промислової розробки кварцової сировини.
Приповерхневі частини покладів належить вивчати з детальністю, що дає змогу встановити потужність і склад розкривних порід, знаходження виходів продуктивних покладів, глибину зони вивітрювання, зміни якості кварцової сировини й супутніх мінералів у цій зоні, характер розривних порушень.
Оцінка родовищ, їхніх частин та окремих покладів кварцової сировини виконується гірничими виробками у комплексі з геофізичними, геохімічними та іншими методами. Види гірничих виробок і свердловин колонкового буріння, співвідношення їхніх обсягів, способи й обсяги опробування вибираються у кожному конкретному випадку, виходячи з геолого-промислового типу об'єкта вивчення, складності його геологічної будови, характеру розподілу кварцової сировини та промислових компонентів у ній, глибини залягання покладу, видів і обсягів виробок, що пройдені до початку оцінки. При оцінці елювіальних розсипів, змінених вивітрюванням пегматитів і кварцових жил, використовуються наземні гірничі виробки.
Для оконтурення заноришевих пегматитів і кварцових жил або отримання даних, достатніх для оцінки їхньої продуктивності, вивчення умов їхнього залягання, морфології і внутрішньої будови, установлення ознак можливої наявності сортової сировини та змін у породах, що вміщують ці об'єкти, буряться свердловини з поверхні або з підземних гірничих виробок.
Для оцінки елювіальних розсипів кварцової сировини буряться свердловини з денної поверхні до плотика розсипу по мережі від 6х6 м до 3х3 м, що відповідає середнім розмірам заноришів пегматитів та погребів камерних жил з кварцовою сировиною. При заляганні пегматиту на глибинах понад 50 м кількість свердловин, які повинні його перетнути, може бути обмежена. Свердловини буряться на всю потужність пегматиту чи кварцової жили та змінених порід, що їх вміщують. Інтенсивність змін уміщувальних порід є непрямою ознакою оцінки продуктивності пегматиту. У свердловинах проводиться гама-каротаж, дані якого використовуються при оцінці продуктивності пегматиту. Дані свердловин повинні підтверджуватись поодинокими наземними гірничими виробками.
Підземні гірничі виробки використовуються при оцінці поодиноких пегматитів та кварцових жил і їх груп, що залягають у незмінених вивітрюванням породах для оконтурення продуктивних покладів, установлення форми, вивчення умов залягання, особливостей внутрішньої будови, опробування кварцової сировини та супутніх компонентів і мінералів, характеру розподілу кварцової сировини, умісту компонентів, їх сортності й можливого використання у промисловості. Розкриття заноришів пегматитів і погребів кварцових жил виконується вручну без використання вибухових речовин.
Методику пошуків і оцінки (раціональна щільність мережі виробок і їхнє розміщення, види й обсяги виробок) необхідно обґрунтовувати в кожному конкретному випадку на основі геологічних особливостей покладу (належність до відповідного геолого-промислового типу, умови залягання, морфологія, розміри й внутрішня будова, характер і ступінь мінливості кількості та якості сировини, супутня мінералізація, гідрогеологічні умови й інше) та природних факторів (рельєф, наявність водостоків та інше).
Систематизовані дані про щільність розвідувальних виробок на родовищах п'єзооптичного кварцу відсутні, тому для кожного конкретного родовища або його частини необхідно проводити спеціальні роботи з обґрунтування виду й густоти мережі розвідувальних виробок, які включають ретельний аналіз матеріалів вивчення й розробки аналогічних родовищ.
Детальніше слід вивчати поклади і їхні групи, які передбачені для першочергового освоєння. Їхні запаси повинні відповідати вимогам категорій С і С . Отриману в блоках деталізації 1 2
інформацію використовують для оцінки достовірності параметрів, які приймаються для підрахунку запасів інших ділянок, та умов розробки всього родовища.
Для отримання додаткової інформації про геологічну будову родовища, проведення оцінки перспективності й продуктивності пегматитів і кварцових жил потрібно виконувати дослідження геофізичними методами, раціональний комплекс яких обґрунтовується необхідністю вирішення конкретних завдань вивчення геолого-промислового типу родовища та його геолого-геофізичних умов.
Достовірність даних геофізичних досліджень має бути підтверджена результатами їхнього зіставлення з даними гірничих виробок і свердловин та результатами опробування. У разі значних розбіжностей між геологічними й геофізичними даними слід виявити причини та врахувати їх.