Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного…, п. 8.1.2

Чинна редакція від 10.07.1998

Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу

Попередньо розвідані запаси підраховуються:

- на частково розвіданих родовищах (покладах) - за умови отримання в одній або декількох свердловинах припливів нафти або газу, в тому числі випробувачем пластів, і позитивних результатів геофізичних досліджень в невипробуваних свердловинах. Площа підрахунку запасів кожного покладу на структурній основі обмежується рівнем нижньої відмітки його підошви, за наявності безводного припливу, або по відмітці контактів;

- на розміщених гіпсометрично вище нерозвіданих ділянках, які за відсутності тектонічних порушень безпосередньо прилягають до ділянок з розвіданими запасами. Їхня площа екстраполюється від свердловин, що дали продукцію, на відстань, яка відповідає подвоєному інтервалу між експлуатаційними свердловинами, передбаченому технологічними схемами, проектами дослідно-промислової розробки для аналогічних покладів. Всі інші параметри приймаються за аналогією з сусідніми розвіданими ділянками або за допомогою екстраполяції;

- на нових площах - у разі отримання промислового припливу нафти або газу в одній пошуковій свердловині. В цьому випадку параметри підрахунку запасів визначаються за даними її випробування, результатами аналізу керна і промислових досліджень. У разі розміщення свердловини в апікальній частині структури, площа підрахунку запасів обмежується колом, радіус якого є рівним подвоєній відстані між експлуатаційними свердловинами, прийнятій в даному районі для аналогічних родовищ. Якщо свердловина розкрила продуктивний пласт на його зануренні, то площа цього круга обмежується з боку занурення контактом "нафта-газ-вода", а за його відсутності - горизонтальною площиною на рівні найнижчої позначки інтервалу встановленої продуктивності.

Тип, форма і розміри покладу, умови залягання пластів-колекторів встановлені за результатами буріння свердловин і геофізичних досліджень. Літологічний склад, тип колектора, колекторські властивості, нафтогазонасиченість, коефіцієнт витіснення нафти, ефективна нафтогазонасичена товщина продуктивних пластів вивчені за керном і матеріалами геофізичних досліджень в свердловинах. Склад і властивості нафти, газу і конденсату в пластових і стандартних умовах вивчені за даними випробування свердловин. Продуктивність свердловин, гідропровідність і п'єзопровідність пласта, пластові тиски, температура, дебіти нафти, газу і конденсату вивчені за результатами випробування та дослідження свердловин. Гідрогеологічні умови вивчені за результатами буріння свердловин і за аналогією з сусідніми розвіданими родовищами.

Коефіцієнт вилучення нафти визначається для природного режиму статистичним, емпіричним або "покоефіцієнтним" методами, які широко застосовуються для аналогічних покладів. Ступінь вилучення природного газу визначається розрахунками за методом матеріального балансу для режиму виснаження пластової енергії. Ці підрахунки проводяться в ТЕДі із обгрунтування тимчасових (попередніх) кондицій.

Попередньо розвідані запаси слід вивчити до ступеня, який забезпечить отримання вихідних даних для проектування подальшої розвідки чи дослідно-промислової розробки родовища.